Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

делать

  • 1 делать

    -ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.
    * * *
    роби́ти; (действовать, поступать) ді́яти, чини́ти; (преим. о чём-л. плохом) ко́їти

    \делать не́чего, не́чего \делать — в знач. вводн. сл. нічо́го не вді́єш, ні́чого роби́ти

    Русско-украинский словарь > делать

  • 2 делать

    роби́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > делать

  • 3 делать

    роби́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > делать

  • 4 ерундить

    (делать что-л. нестоящее внимания) робити (чинити, строїти) ка-зна-що, виробляти дурниці; (говорить вздор) верзти, плести, теревені правити.
    * * *
    1) ( говорить ерунду) моло́ти (плести́, верзти́) дурни́ці (дурни́цю, нісені́тниці, нісені́тницю, ка́зна-що)
    2) ( делать ерунду) роби́ти дурни́ці (ка́зна-що)

    Русско-украинский словарь > ерундить

  • 5 Во[а]льгота

    делать что) воля, вільна воля. [Батько поїхав, тепер воля робити що хотя].

    Русско-украинский словарь > Во[а]льгота

  • 6 зубрить

    1) (делать зубья) зубити;
    2) (делать зазубрины) визублювати, щербити, вищербляти;
    3) (твердить на память) товкти, трубити, довбати и довбти, туркати, витверджувати, твердити (напам'ять), (рус.) зубрити. [Він трубить-трубить, - від книжки не відходить (Гумань). Та й почав товкти отців четвертого століття (Свидн.)].
    * * *
    I
    1) ( насекать зубья) зуби́ти, -блю́, -биш, назу́блювати
    2) ( делать зазубрины) щерби́ти, -блю́, -биш; ( вызубривать) визу́блювати
    II
    ( бессмысленно заучивать) зубри́ти, -рю́, -риш; ( вызубривать) визу́джувати, товкти́, -вчу́, -вче́ш

    Русско-украинский словарь > зубрить

  • 7 нечто

    I. мест. неопр.
    I. щось, (кое-что) дещо, (как сщ.) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное - щось вельми дивне. -то невообразимое - щось неуявленне. -то поразительное - щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то - погляд і дещо. -то иное - що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].
    II. Нечто - см. Нешто.
    II. Не что) мест. указат.-отриц.
    I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится - не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь - нічого не візьмеш. -то ему сделаешь - нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Нечого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам - мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать - а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать - я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать - зні[е]чев'я, від (з) нічого робити. [Знічев'я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! - нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать - більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему - нема(є) чому, нічому. -му удивляться - нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем - нема(є) чим, нічим. Не за что - нема(є) за що, ні за що. Не к чему - нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем - нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть - нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» - «-чем» - «Дякую!» - «Нема за що (ні за що)». Не на что - нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба - нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего - нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем - нема(є) з чим, ні з чим.
    II. Нечто, нрч. (народн.) - (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что - дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» - «-то» - «Чи ти бував у Москві?» - «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» - «-то, давай» - «Береш півкарбованця,чи що?» - «Гаразд (Ну-ну), давай».
    * * *
    мест.
    щось; ( кое-что) де́що

    \нечто то ино́е — щось (де́що) і́нше

    Русско-украинский словарь > нечто

  • 8 оговаривать

    оговорить
    1) (делать оговорку) застерегати, застерегти, зазначати, зазначити, завважати, завважити;
    2) (оклеветать, опорочить) о(б)говорювати, о(б)говорити, обмовляти, обмовити, ославляти, ославити, обгуджувати, обгудити, обносити, обнести кого; (обвинить) підскаржувати, підскаржити, оклепати кого перед ким. [Він оклепає нас перед царем (Л. Укр.)];
    3) (испортить наговором) зурочити, наврочити кого. Оговорённый -
    1) застережений;
    2) о(б)говорений, обмовлений, ославлений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - оговор`ить
    1) ( клеветать) обмовля́ти, обмо́вити и пообмовля́ти, обгово́рювати, обговори́ти, обгу́джувати, обгу́дити, огу́джувати, огу́дити, оббрі́хувати, оббреха́ти и пооббрі́хувати, несов. обплеска́ти; обно́сити, обнести́
    2) ( обусловливать) застеріга́ти, застерегти́; (заранее договариваться о чём-л.) домовля́тися, домо́витися
    3) ( делать оговорку) роби́ти застере́ження, зроби́ти застере́ження, застеріга́ти, застерегти́
    4) (делать замечание кому-л.) заува́жувати, заува́жити
    5) этногр. навро́чувати, навро́чити, зуро́чувати, зуро́чити

    Русско-украинский словарь > оговаривать

  • 9 уравнивать

    I несов. ура́внивать, сов. уравня́ть, матем., техн., физ.
    (делать равным, одинаковым) рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти
    II несов. ура́внивать, сов. уровня́ть, техн., физ.
    (делать ровным, гладким) рівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > уравнивать

  • 10 уравнивать

    I несов. ура́внивать, сов. уравня́ть, матем., техн., физ.
    (делать равным, одинаковым) рівня́ти и зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти
    II несов. ура́внивать, сов. уровня́ть, техн., физ.
    (делать ровным, гладким) рівня́ти и вирі́внювати, ви́рівняти, зрі́внювати, зрівня́ти, порі́внювати, порівня́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > уравнивать

  • 11 валять

    валивать валяти, качати; (хлеб, тесто, глину) качати (корж), викачувати, місити (діжу), виробляти; (сукно, шерсть) валити, валяти, обвалювати, пихати; (делать наскоро) валяти, ляпати, мазгати; (д. стремительно) шкварити, затинати, витинати. Валяй! - шквар! качай-валяй! Валять дурака - дурня клеїти.
    * * *
    1) валя́ти; ( катать) кача́ти; ( качать с боку на бок) хита́ти
    2) ( скатывать в определённую форму - о хлебе) вика́чувати, кача́ти; ( лепить) ліпи́ти
    3) (сбивать из шерсти, пуха) валяти
    4) ( делать небрежно) ля́пати, ліпи́ти, валя́ти

    Русско-украинский словарь > валять

  • 12 варганить

    1) цигикати, бринькати, тилікати (на скрипку, то-що);
    2) верзти (нісенітницю), блягузкати, верзякати;
    3) (делать плохо и наскоро) - партолити, капарити, робити аби-як.
    * * *
    (делать наскоро, кое-как) прен. роби́ти нашвидку́ (нашвидку́ру́ч, абия́к); прен. парта́чити, парто́лити, капа́рити, ля́пати

    Русско-украинский словарь > варганить

  • 13 выговаривать

    выговорить
    1) вимовляти, вимовити, виказати. [Не вимовлю я цього слова];
    2) (делать выговор) - см. Выговор 2;
    3) застерегати, застерегти, вимовляти, вимовити. [Умовився за двадцять карбованця грошей та ще вимовив собі кожух та чоботи)]. Выговоренный - застережений, вимовлений. [Застережена сума = выговоренная сумма].
    * * *
    несов.; сов. - выговорить
    1) ( произносить) вимовля́ти, ви́мовити, вигово́рювати, ви́говорити
    2) (обусловливать, договариваясь) вигово́рювати, виговорити; ( оговаривать) застеріга́ти, застерегти́
    3) (несов.: делать выговор кому-л.) вигово́рювати, доріка́ти; ( отчитывать) вичи́тувати

    Русско-украинский словарь > выговаривать

  • 14 вялый

    1) зав'ялий, прив'ялий;
    2) млявий, оспалий, кволий, лемішкуватий, марудний, розлізлий. [Ворушить нашу оспалу думку]. Делать вялым (вялить) - в'ялити, звялити. Вяло - мляво. Делать вяло - робити мляво, робити як не своїми.
    * * *
    ( о растениях) зів'я́лий, прив'я́лий; (перен.) мля́вий, кво́лий

    Русско-украинский словарь > вялый

  • 15 готовиться

    1) готуватися, лаштуватися, лагодитися, ладнатися, ладитися, споряджатися - до чого или що-небудь робити (готовиться к чему-л., собираться что-л. делать). [Довелося готуватися до екзамену (Крил.). У хаті прибиралися та лагодилися до весілля (Єфр.). Вона ладналася до балю (Крим.). Ладнається, лаштується, ладиться і т. и. їхати кудись];
    2) (намереваться) братися, збиратися, вбиратися. [Посиділа я та й беруся додому (М. Вовч.). Мати посиділа, береться вже іти (Драг.)]. Готовлюсь, т.-е. имею в виду что-л. делать - маюся що робити. Готовься! (берегись! держись!) - начувайся! (от начуватися);
    3) готовиться к смерти - ладнатися на смерть, лагодитися в божу путь; (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися, споряджатися. [В дорогу рихтуватися. Риштуватися на війну (Рудан.)];
    4) готовится что-л. новое, -тся война и т. д. (дело клонится к чему-л.) - береться, кладеться, заноситься - на нове, на війну і т. и. (неопр. - кластися, братися, заноситися). Готовится перемена к лучшему - кладеться (заноситься) на краще; (в погоде) кладеться на годину. [Дощик сьогодні клався, та не зірвався (Чуб.)];
    5) (быть подготовляемым) - см. под 1. [Весілля усюди ладяться (М. Вовч.). Ярмарок почав споряджатися. Альманах лагодивсь до цензури (Грінч.)].
    * * *
    1) готува́тися, гото́витися, приготовля́тися; (собираться, снаряжаться) збира́тися, ла́годитися, лаштува́тися, ладна́тися, ла́дитися, рихтува́тися, споряджа́тися
    2) ( что - надвигаться) насува́тися (що); зано́ситися (на що); ( назревать) назріва́ти (що); ( о событиях) готува́тися, готовитися (що)
    3) страд. готува́тися, гото́витися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися

    Русско-украинский словарь > готовиться

  • 16 дружить

    1) приятелювати, приязнувати, дружити з ким [З москалем дружи, а камінь за пазухою держи (Ном.)], товаришувати; (о женщинах) подругувати. [Катря вже подругувала з сільськими дівчатками (М. Вовч.)];
    2) -жить кому (желать, делать добро) - дружити кому. [Другу дружи, а другого не гніви (Ном.)].
    * * *
    1) дружи́ти, приятелюва́ти, товаришува́ти; подругува́ти
    2) ( делать друзьями) здру́жувати

    Русско-украинский словарь > дружить

  • 17 дурить

    1) (шалить) дуріти [Я дурію], пустувати, жирувати, (беситься) казитися. [Казилися п'яненькі молодиці: танцювали, вибивали тропака];
    2) (делать несообразности, глупить) дуріти [Він дуріє], дурувати, крутити (робити) дурниці, вдаватися в дурницю[і].
    * * *
    1) дурі́ти; ( делать глупости) роби́ти дурни́ці; ( шалить) пустува́ти, жирува́ти

    \дурить го́лову кому́ — моро́чити (дури́ти, заду́рювати) го́лову кому́

    2) ( упрямиться) упира́тися, опина́тися; норови́тися, комизи́тися

    Русско-украинский словарь > дурить

  • 18 зажаривать

    зажарить
    1) засмажувати засмажити, запікати, запекти, прягти, спрягти, (на сале) зашкварювати, зашкварити. -рить яичницу - спрягти яєчню. -рить жаркое - засмажити печеню. Солнце -рило меня - сонце запекло (засмалило) мене. Зажаренный - засмажений, запечений, спряжений, зашкварений;
    2) (энергично что-л. делать) жарити, зажарити, затинати, витинати, затнути. [А він затинає гопака!].
    * * *
    несов.; сов. - заж`арить
    1) зажа́рювати, зажа́рити, засма́жувати, засма́жити и мног. позасма́жувати; (преим. маслом, салом) зашква́рювати, зашква́рити; ( печь) пекти́ (печу́, пече́ш), спекти́
    2) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити и зашква́рювати, зашква́рити, затина́ти, затну́ти и затя́ти, -тну́, -тне́ш

    Русско-украинский словарь > зажаривать

  • 19 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 20 запрашивать

    запросить
    1) (просить слишком дорого) правити, заправляти и (реже) заправлювати, заправити, (диал.) ґе[а]рувати, заґе[а]ровувати, заґе[а]рувати, гнути, загнути, гилити, загилити з кого за що, скільки, що. [Правлять за все, як за рідного батька (М. Вовч.). Крамар заправить з тебе вдесятеро (Кониськ.). Яку він ціну загилив за чоботи? (Звин.). Дорого ґерує за вола (Мнж.). Заґерував ти з його багато (Лохв. п.). Гне, як дурень за батька (Приказка)]. -вать слишком много (образно) - правити як за (рідного) батька (Номис), як за вола;
    2) кого (зазывать, приглашать) - запрошувати, запросити, запрохувати, запрохати, закликати, закликати кого;
    3) (спрашивать) запитувати, запитати кого. [А хто-ж були ті вояки, що їх зібрав під прапор свій Спартак? - запитує авторка (Єфр.)];
    4) (делать оффиц. запрос на бумаге) запитувати, запитати листовно кого про кого, про що;
    5) (просить усиленно) благати кого. Запрошенный - заправлений, (диал.) заґе[а]рований; запрошений, закликаний; запитаний.
    * * *
    несов.; сов. - запрос`ить
    1) ( делать запрос) запи́тувати, запита́ти
    2) ( цену) пра́вити и заправля́ти, запра́вити; ( преувеличенно большую) ги́лити, заги́лити
    3) ( зазывать) запро́шувати, запроси́ти, -прошу́, -про́сиш, запро́хувати, -про́хую, -про́хуєш, запроха́ти
    4) (сов.: начать просить) поча́ти проси́ти

    Русско-украинский словарь > запрашивать

См. также в других словарях:

  • ДЕЛАТЬ — ДЕЛАТЬ, делаю, делаешь, несовер. (к сделать). 1. Что и без доп. Действовать, проявлять деятельность, заниматься, быть занятым чем нибудь. Довольно говорить, надо делать (или дело делать). Ничего не делать. Только и делает, что бранится. 2. что.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДЕЛАТЬ —     Делать во сне ремонт в квартире – к неожиданным и не всегда приятным событиям. Делать из бамбука трость – получить своевременное предостережение.     Делать забор предвещает вам активную созидательную деятельность и соответствующий достаток.… …   Сонник Мельникова

  • делать — Действовать, деять, совершать, творить, создавать, созидать, оказывать, являть, исполнять, производить, поступать, чинить, учинять, образовывать, (с)варганить, сооружать, изготовлять, кропать, копать, ляпать (делать грубо, аляповато), оперировать …   Словарь синонимов

  • ДЕЛАТЬ — ДЕЛАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. что. Проявлять какую н. деятельность, заниматься чем н., поступать каким н. образом. Д. всё для победы. Д. по своему. Ничего не д. Что делать? (как быть, как поступать?). 2. что. Производить, совершать, исполнять что …   Толковый словарь Ожегова

  • ДЕЛАТЬ — или деять церк. детельствовать; делывать что, работать или трудиться, производить, совершать, доспевать, упражняться, заниматься; действовать; изъявлять, оказывать; причинять, доставлять, наносить кому что; поступать с кем, девать куда. Дею… …   Толковый словарь Даля

  • делать —     ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ     ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ, выделывать/выделать, выпускать/выпустить, изготовлять/изготовить, производить/произвести, пренебр. фабриковать/сфабриковать, устар. работать/сработать, разг. мастерить/смастерить, разг. сооружать/соорудить,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Делать — см. Дело см. Деяние, дело …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ДЕЛАТЬ — производить, совершать. Д. столько то миль совершать плавание в столько то миль. Д. сигнал (То make a signal) производить сигнал; поднимать флаги в известном сочетании, производить вспышки, звуковые сигналы и т. п. Д. сличение хронометров. Д.… …   Морской словарь

  • делать — ДЕЛАТЬ, аю, аешь; несов. 1. кого. Одерживать верх над кем л.: избивать, обгонять, побеждать в единоборстве и т. п. Три минуты и я тебя делаю через три минуты я одержу над тобой победу. 2. куда, откуда. Эмигрировать. Куда он из Союза делает? В… …   Словарь русского арго

  • делать — заниматься выполнять — [http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index d=23] Тематики защита информации Синонимы заниматьсявыполнять EN do …   Справочник технического переводчика

  • делать — (не) делать лишних движений • действие (не) делать ошибок • действие (не) делать поспешных выводов • действие (не) делать различия • действие (не) делать резких движений • действие (не) делать чести • содействие аборт делать • действие, объект… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»