-
61 категорії естетики
КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИКИ - основні поняття естетичної теорії, духовні моделі естетичної практики, естетичного освоєння світу. В К.е. як логічних формах представлено весь історичний досвід естетичного відношення до дійсності та естетичні характеристики світу культури і природи. К.е. не є нерухомими, незмінними сутностями. Вони історично змінюються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку соціальної практики та динаміки ціннісних орієнтацій. Система категорій, як зміст естетичної теорії, є мінливою, конкретно-історичною, має культурно-регіональні та національні особливості. Розвиток та розширення категоріального апарату естетики відбувається внаслідок як розвитку естетичної та художньої практики, так і розвитку наукової рефлексії щодо них. Теоретичне поняття набуває статусу К. е., якщо воно містить в собі певну закономірність естетичної та художньої діяльності. К. е. мають певну особливість, яка полягає в тому, що вони спираються переважно на оціночний момент. Це пов'язано із антропологічною домінантою естетичної та художньої сфери культури С. учасна естетична теорія внаслідок розвитку нових напрямів дослідження та загальнофілософських методологічних засад не має жорстко визначеної та структурованої системи категорій, що ускладнює можливість остаточної визначеності відносно категоріального статусу деяких понять естетики. К.е. структуруються відносно певних напрямів естетичної теорії, які стосуються різних сфер та аспектів естетичної та художньої практики і виглядають таким чином: 1) Метакатегорії: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, героїчне, трагічне, комічне, іронія. 2) Категорії естетичної діяльності: естетична діяльність, мистецтво, фольклор, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, художнє конструювання, естетика побуту, мода, садово-паркове мистецтво. 3) Категорії естетичної свідомості: естетичні почуття, оцінки, судження, смак, ідеали, погляди та теорії. 4) Категорії гносеології мистецтва: художній образ, мімезис (художнє відображення і відтворення), поетика (художнє мислення), художня форма і художній зміст, художня ідея, художня правда, художня умовність, ідеалізація, типізація, індивідуалізація. 5) Категорії психології мистецтва: художня творчість, художнє сприйняття, катарсис, емпатія, художня здібність, талант, геній, натхнення, фантазія, свідоме, підсвідоме, творча уява, індивідуальна манера і стиль. 6) Категорії соціології мистецтва: художник, публіка, художня критика, меценатство, функції мистецтва, свобода і детермінізм художньої діяльності, соціальне замовлення, народність, національне та загальнолюдське в мистецтві, елітарне та масове мистецтво. 7) Категорії онтології та морфології мистецтва: художній твір, артефакт, види мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, література, музика, театр, кіно тощо); роди (епос, лірика, драма, станкове або монументальне мистецтво тощо); жанри (роман, повість, оповідання, портрет, пейзаж, натюрморт тощо). 8) Категорії семіотичного та структурного аналізу мистецтва: текст, контекст, знак, композиція, сюжет, фабула, міф, художній час і простір, ритм, інтонація, метафора, символ, архетип. 9) Категорії герменевтичного аналізу мистецтва: розуміння, тлумачення, інтерпретація, художня мова, буття, гра, діалогічність, переживання, культурний контекст, герменевтичне коло. 10) Категорії історичного дослідження мистецтва: художній процес, традиція, спадкоємність, новаторство, художній канон, художня епоха, напрям, течія, школа, метод, стиль. 11) Категорії теорії естетичного виховання: естетичні здібності та потреби, методи та засоби естетичного виховання, всебічний розвиток особистості, художнє спілкування. Категоріальний апарат естетики постійно збагачується за рахунок осмислення нових художніх явищ і процесів, залучення термінів суміжних наукових дисциплін (філософії, психології, мистецтвознавства, семіотики, структуралізму, культурології тощо), які набувають специфічного естетичного змісту.Л. Левчук -
62 distinction
n1) розрізнення, розпізнавання; розмежування2) різниця, відмінність, розходження3) особливість, характерна риса4) шанобливе ставлення, пошана, шана; почесть; нагорода5) знатність; популярність, оригінальність; індивідуальність, винятковість; винятковість, бездоганність -
63 trick
I [trik] n1) хитрість, обманI suspect some trick — тут щось не так /нечисто/; to play smb
a trick, to play a trick on smb — обдурити /надути/ кого-н., зіграти з ким-н. жарт
it's a trick to get rid of me — це прийом, щоб позбавитися від мене
you shall not serve that trick twice — другий раз цей номер не пройде, більше ви мене не обдурите
my memory is always playing me tricks — пам'ять грає зі мною погані жарти, пам'ять постійно мене підводить; обман, оптична ілюзія
a trick of vision /of the eyesight/ — обман зору
2) жарт, витівкаyouve been up to your tricks again! — знову ти напустував!; = знову ти взявся за своє!
he's always playing mad tricks — у нього завжди якісь божевільні витівки; дурний вчинок, дурість
3) фокус, трюкthe trick didn't come off — фокус не вийшов; ефект
4) вміння, вправність; (професійн спритність: there's a trick to making a good pie щоб випекти хороший пиріг, потрібне уміння)to learn /to get/ the trick of it — навчитися робити що-н. як слід
I'll show you the trick of it — я покажу вам, як це робиться
it's easy if you know the trick — це неважко зробити, якщо знаєш як: patience is the trick in doing a job well щоб добре зробити роботу, потрібно набратися терпіння
the trick is to make it look natural — мистецтво полягає в тому, щоб все виглядало природньо
5) спосіб, прийомthe trick of depicting perspective on a flat surface — прийоми зображення перспективи на плоскій поверхні; pl спритні прийоми; прийоми
tricks of the trade — специфічні ( часто ганебні) прийоми в якій-н. справі /в якій-н. професії/; таємниці ремесла
"come-along" tricks — прийоми конвоювання ( самбо)
queer little tricks of gesture and pronunciation — щось незвичне /дивне/ в жестикуляції, вимові
the trick of the voice — особливе звучання голосу; звичка, манера ( часто поган)
he has a trick of repeating himself — у нього звичка /він любить/ повторюватися; химерні, пихаті обороти ( мови); викрутаси
7) pl; aмep. дрібниці; дрібнички, іграшкиthe tricks and bits that give a room personality — ті дрібнички, дрібниці, які додають кімнаті індивідуальність; дрібнички, барахло, манатки; шмотки
8) aмep. дитина, дівчинка (часто little trick, pretty trick)9) кapт. хабарto take /to win/ a trick — брати хабар
10) зміна (у штурвал; to take /to have, to stand/ one's trick стояти на вахті; he was coming to the end of his trick його зміна добігала кінця)11) cл. ремесло повії; клієнт повії••the whole bag of tricks — усілякі хитрування; все без залишку
dirty /shabby, nasty, dog's/ trick — підлість, капость
to play a dirty /a nasty/ trick (up)on smb — зробити кому-н. підлість; = підкласти кому-н свиню
to do /to turn/ the trick — досягти мети, добитися свого
that will do the trick — от так це вийде /піде/; not to miss a trick нічого не упускати, все помічати
II [trik] ahow's tricks — є aмep. як справиє, що новенькогоє
trick cyclist — мотоцикліст-акробат, акробат на мотоциклі; навчений трюкам
a trick dog — собака, що вміє виконувати трюки; дресирований собака; використовуваний для показу фокусів або виконання трюків
2) слабкий ( про суглоб)III [trik] v1) одурювати, надуватиhe found that he had been tricked — він зрозумів, що його обдурили
to trick smb out of his money — виманити у кого-н. гроші
2) підводити; порушувати (плани, розрахунки)3) упорядковувати; прикрашати, наряджати ( trick out)horses with manes and tails tricked — коні з гривами, що розчесали, хвостами
speculation tricked out to look like scholarship — ( порожні) спекуляції у вигляді вченості /замасковані під ученість
-
64 twist
I [twist] n1) кручення; сукання; скручуванняto give a twist — крутити, скручувати
2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизнаthe tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця
3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напійtwist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)
4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзагa plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет
5) особливістьthe writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність
6) прийом; трюк, фокус7) спотворення ( сенсу)to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса
with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми
mental- — психічне відхилення /порушення/
8) вивихto give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування
9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість11) вовчий апетит12) змішаний напійgin twist — напій, змішаний з джином
13) вульгарна жінка, "спідниця"14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається••twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність
twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки
a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)
II [twist] vto be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
1) крутити, скручувати, викручуватиto twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку
to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати
to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]
to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати
to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа
to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати
he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно
2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинатиher hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості
the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися
3) спотворювати, кривити ( обличчя)her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати
to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова
to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати
4) повертатиto the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися
he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася
5) обертати, вертітиto twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)
6) обвивати; обмотуватиto twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися
the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки
7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти8) витися; згинатися; звиватисяthe road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям
we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися
10) обдурювати11) їсти з апетитом12) зв'язувати, сполучатиto twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення
to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати
he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити
well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)
to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках
she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є
to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців
-
65 character
1. n1) характер, вдача, норов2) властивість, ознака; природа; характерна особливість3) репутація4) офіційне становище; статус, ранг, звання, сан5) письмова рекомендація, характеристика; атестація6) фігура, постать, особистість7) роль8) герой, персонаж; тип; образ; дійова особа9) розм. оригінальна (ексцентрична) людина10) літера, буква; ієрогліф11) цифра; знак; умовна позначка12) шрифт13) почерк14) pl алфавіт; письмо, графіка15) розпізнавальний знак; тавро; марка16) шифр, код; тайнопис2. v1) робити напис; надписувати; вирізьблювати напис2) обтісувати3) закарбовувати4) зображати5) характеризувати* * *I n1) характер; вдача; сильний характер; чесність; моральна стійкість2) характер; якість; природа; склад; штиб3) ( офіційний) статус; положення; ранг, звання, сан4) характерна риса; відмітна ознака, властивість; бioл. ознака5) репутація6) письмова рекомендація; характеристика; атестація7) фігура, особистість8) дивак, оригінал9) лiт. герой, персонаж; тип; образ, діюча особа; роль ( у п'єсі)10) літера; буква; цифра; друкований знак; ієрогліф, ідеограма; шрифт; графіка, письмо11) знак ( астрономічний); умовна позначка; символ ( у мові комп'ютера)character graphics — символьна графіка, псевдографіка
character mode — текстовий /символьний/ режим
12) розпізнавальний знак; клеймо, марка, тавро13) шифр, код; тайнописII a; мист.III vcharacter part — характерна роль
1) характеризувати; давати характеристику, оцінку (кому-небудь, чому-небудь)2) icт. описувати; зображувати3) icт. надписувати; вирізати напис; гравірувати -
66 of
I prep1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметникомof good /high/ quality — гарної якості; кількісну характеристику в, з
a family of eight — родина з восьми чоловік; вік- передається poд. відмінком
5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметникомblack of eye — чорноокий; склад, вміст або структуру- передається poд. відмінком
a book of poems — збірник віршів; запах, смак- передається орудним відмінком
6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінкомtwenty of ten — aмep. без двадцяти десять; назву місяця після дати- передається poд. відмінком
10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівникомof a Sunday — по неділях; період часу протягом
11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначаєтьсяa box of a room — комірка; з прикладкою, вираженою власним іменем
12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметникомstandard of living — рівень життя; розкриває зміст попереднього іменника- передається poд. відмінком
13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінкомlevying of taxes — стягнення податків; суб'єкт дії, вираженого іменником- передається poд. відмінком; у поєднанні з іменником передається прикметником
the love of a mother — любов матері; материнська любов; суб'єкт дії, вираженого інфінітивом з ( чийого-небудь) боку
it is foolish of you to act so — з вашого боку нерозумно діяти подібним чином; icт. суб'єкт дії після дієслова в пасиві - передається орудним відмінком
14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінкомto to buy smth of smb — купити що-небудь у кого-небудь
16) icт. указує на мету з; по17) у сполученняхfull of — повний, сповнений
of a certainty — безсумнівно, безперечно; напевно
of oneself — за своїм бажанням; без сторонньої допомоги
II v, діал.; див. have IIIof old — давно; за давніх часів
-
67 with
I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
68 ознака
ОЗНАКА - особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них; те саме, що і властивість. Сукупність О. (яка може зводитися і до єдиної О.) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ). Виділяють багато різновидів О., найважливішими серед яких є поділи на характерні та нехарактерні О. (відповідно головні і другорядні властивості, а також постійні (необхідні) і тимчасові (випадкові) О. (див. атрибут, акциденція). Вважається, що мислительна процедура абстрагування полягає в тому, що суб'єкт мислення відсторонюється від нехарактерних (другорядних) і тимчасових О. предмета (явища), розглядаючи лише його характерні (суттєві) і постійні О. Виявлення характерних О. одразу у багатьох об'єктів дозволяє здійснити узагальнення, тобто визначити тип цих об'єктів (класифікувати їх) і скласти узагальнену характеристику кожного з них як представника вказаного типу. Питання відношення О. та об'єктів-носіїв О. становить частину онтологічної проблеми універсалій. На думку середньовічних концептуалістів (див. концептуалізм), сучасних позитивістів, матеріалістів та методологічних реалістів, О. невіддільні від свого носія і не мають самостійного існування; вони можуть розглядатися окремо лише завдяки здатності людського мислення до абстрагування. Необхідно відрізняти О. як особливості об'єктів мислення або уявлення від відповідних цим О. частин змісту мислення або уявлення. Багато філософів минулого припускалися помилки, змішуючи об'єкт пізнання та його О. із змістом пізнання (мислення або уявлення) та його частинами. Найсуттєвіший внесок у виправлення цієї помилки внесли Больцано і Твардовський. Множина О. кожного об'єкта пізнання потенційно невичерпна, що свідчить про принципову неповноту всякого пізнання, зокрема про неповноту, неточність і незавершеність будь-якого поняття - адже будь-яке поняття (як і уявлення) може містити лише обмежену кількість частин, що відображають певні О. У зв'язку з цим Твардовський запропонував називати О. не будь-які властивості об'єкта пізнання, а лише ті, які відображаються у пізнанні, фіксуючись як частини змісту поняття чи уявлення Ц. я термінологічна пропозиція не набула поширення. О. у логіці в нетермінологічному вжитку - те саме, що й у філософії. Як термін слово "О." нині практично не вживається; звичайно говорять не про 0., а про властивості, трактуючи останні як одномісні предикати, тобто як частинний випадок синтаксичної категорії предиката (див. предикат). В концепції Фреге О. (складного) поняття - елементарна предикатна складова цього поняття (напр., О. складного поняття "круглий дубовий стіл" є три простіші поняття "круглий", "дубовий" і "стіл") Б. ольцано виступав проти такого слововживання, бо, на його думку, це мало призвести до змішування частин поняття і відповідних їм сторін предмета поняття. Насправді ж така помилка не має відношення до предикатної мови, оскільки поняття і предмети, що підпадають під поняття, од самого початку розрізняються як об'єкти різних типів (див. теорія типів).Я. Кохан -
69 propriety
-
70 particularity
n1) особливість, специфіка; подробиця2) старанність, докладність, ґрунтовність4) icт. дивність5) icт. фамільярність -
71 історія філософії
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).В. Горський, Я. Стратій -
72 конвенціоналізм
КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ ( від лат. conventio - угода, договір) - заснований Пуанкаре напрям у філософському тлумаченні пізнання, згідно з яким деякі з основних начал науки слід розуміти як конвенції, тобто умовно прийняті угоди, за допомогою яких вчені вибирають конкретний теоретичний опис явищ серед різних, але однаково можливих їх описів. Конвенціональність деяких елементів наукової теорії (напр., її математичної форми з певними застереженнями) дійсно має місце і є загальновизнаною Ф. ілософський К. починається зі спроб поширити цю особливість теорії на теорію пізнання в цілому, тобто зняти будь-які (або значною мірою) обмеження на довільність вибору конвенцій, що неминуче веде до відкидання об'єктивного змісту науки. К. виник на поч. XX ст. в умовах революції у природознавстві, а саме - в зв'язку з труднощами осмислення елементів відносності, конвенціональності теорії відносності - у фізиці та неевклідових і багатомірних геометрій - у математиці. Згодом наукова практика показала, що вибір теоретичного опису (або навіть його форми) серед множини можливих не зводиться до вимог зручності, економності, корисності. Не можна стверджувати, як вважає радикальний К., що творення теорії цілком підпорядковане нічим не обмеженим примхам вченого. Тісний зв'язок проблеми конвенцій з розвитком альтернативних теоретичних систем (в тому числі логіки), аналізом знання, його істинністю тощо час від часу веде до відродження різних аспектів К.: "принцип терпимості" Карнапа; "радикальний К." Айдукевича; "геохронометричний (абсолютний) К." Грюнбаума. Ці й більш сучасні різновиди та форми К. відштовхуються від слушної думки про те, що конвенціональний момент відіграє у науковому пізнанні світу важливу роль. Його значення особливо показове в описі просторово-часової структури світу засобами абстрактної геометрії, де вибір семантики, тобто теоретичної моделі, а також правил відповідності є до певних меж результатом конвенції (що тут означає лише вибір однієї з логічно припустимих інтерпретацій аксіом). Але К. трактує широту вибору, яка лише відображує, напр., ступінь загальності аксіом абстрактної геометрії, як відсутність і законність ігнорування меж, в яких угоди в науці мають силу. Реально ж значення конвенцій обумовлене тільки реальним багатоманіттям відношень об'єктивного світу, яке лежить в основі можливості "еквівалентних описів". -
73 habit
1. n1) звичка; звичайto fall into a habit — засвоїти звичку, призвичаїтися (до чогось)
2) характер; схильність; склад (розуму)3) будова тіла, конституція4) особливість, властивість, характерна риса5) одяг6) амазонка, жіночий костюм для верхової їзди (тж riding-habit)2. v1) одягати, наряджати2) населяти; жити (десь)* * *I [`hʒbit] n1) звичка; звичай2) склад, натура, характер; схильність; статура, комплекція4) cпeц. габітусII [`hʒbit] n1) одяг ( для спеціальних цілей); костюм; одіяння2) амазонка, дамський костюм для верхової їздиIII [`hʒbit] vодягати, облачати, наряджатиIV [`hʒbit] v; іст.населяти; жити ( де-небудь) -
74 ipseity
nособливість, індивідуальність* * *[ip'siːiti]nособистість, індивідуальність -
75 kind
1. n1) сорт; вид, різновидність; клас; розрядthe wrong kind of coat — не таке пальто, як потрібно
all kinds of things — всілякі (різні) речі
several kinds of apples — кілька сортів яблук, яблука різних сортів
coffee of a kind — щось схоже на каву, погана кава
2) рід; племяthe male kind — чоловіча стать, чоловіки
3) природа, характер; характерна особливість4) юр. кровна (кревна) спорідненість2. adj1) добрий, доброзичливий; сердечний; ласкавийa kind person — добра людина, добрий чоловік
2) люб'язний, уважнийyou are very kind — ви дуже люб'язні, дякую
it is very kind of you — це дуже люб'язно (мило) з вашого боку
will you be kind enough (will you be so kind as) to do that — будьте ласкаві (люб'язні), зробіть це
with kindest regards, Yours... — з щирим привітом Ваш... (кінцівка листа)
3) слухняний, піддатливий4) тех. що піддається обробці5) м'якийhair kind to the touch — волосся, м'яке на дотик
6) люблячий, ніжний7) природний, природжений8) хорошого (гарного) походження, гарної породи; хорошого сорту9) вдячний* * *I n1) сорт, клас, розряд; різновид, вид; подібні предмети; схожі люди3) рід, вид; плем'я4) природа, характер, відмітні риси5) натура (як засіб оплати.)6) icт. манера, спосіб ( властивий кому-небудь) a kind of майже; щось начебто, щось схожеII a1) добрий, доброзичливий; сердечний; люб'язний, уважний2) приємний, м`який3) податливий, слухняний; тex. який піддається обробці; гipн. м'який ( про руду) -
76 individuality
n2) особливість, індивідуальна риса4) особистість, окрема особа5) icт. невіддільність -
77 peculiarity
-
78 tang
I v1) надавати присмак або запахII na tang of onion — присмак цибулі; ( чітко виражений) смак
the tang of mustard — гострий смак гірчиці; гострий запах
a tang of sea-salt — запах моря та солі; колючість, свіжість (повітря, вітру)
2) домішка, слід; відтінок, налітthere was a tang of displeasure [of irony]in her voice — у її голосі почулася /пролунала/ нотка невдоволення [іронічна нотка]; помітна або характерна риса; особливість
3) зooл. акантурус, риба-хірург ( acanthurus)4) cпeц. хвостовик ( інструмент); повідець ( хвост)III n IV v1) дзвонити; дзенькати, звучати2) говорити дзвінким голосом, говорити лунко або голосноV n; бот. -
79 character
n1. офіційна якість; становище; статус2. фігура, особистість3. характерна особливість, якість- businesslike and constructive character діловий та конструктивний характер- precise legal character істинний правовий характер- public character суспільний діяч- residual character додатковий/ залишковий характер; диспозитивний характер- to have an excellent character мати відмінну характеристику- to speak in the character of smbd. виступати у якості когось -
80 авторитет
АВТОРИТЕТ ( від лат. autoritas - влада, вплив) - одна з основних форм здійснення влади, яка базується на загальному визнанні впливу будь-якої особи, організації, ідеї або норми. А. здійснює керівництво, контроль і узгодження дій людей, тому він є однією з форм соціального порядку. В історії філософії, починаючи з Гоббса, проблема А. виступала у вигляді дилеми: "свобода" - "А." Останній тлумачився як А. верховної влади або "суверенний А.", спроможний захистити суспільство від безладу та "війни всіх проти всіх". У подальшому ця дилема розмежувалася на дві тенденції: авторитаризм з властивим йому нав'язуванням безумовної віри в непогрішимість носія А. і сліпого йому підпорядкування та нігілізм, спрямований на заперечення будь-якого А. в ім'я "абсолютної свободи особи". Соціальна філософія XX ст. вбачає особливість А. в його легітимності, завдяки якій дії А. сприймаються виконавцем як законні і правомірні. Вебер запропонував формальну типологію А., яка включає: 1) традицію; 2) раціонально обґрунтовану законність (легальність); 3) харизму. Ця типологія утворює загальне теоретичне підґрунтя для різноманітних тлумачень А. в сучасній соціальній філософії та соціології.
См. также в других словарях:
особливість — вості, ж. Характерна риса, ознака, властивість кого , чого небудь. || Своєрідність, специфіка чого небудь … Український тлумачний словник
особливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
особливість — [особли/в іс т ] вос т і, ор. в іс т у … Орфоепічний словник української мови
винятковість — вості, ж. 1) Дуже виразна своєрідність, особливість, характерна тільки для кого , чого небудь. 2) Зверхність, відособленість, що ґрунтується на нібито наявності у кого , чого небудь переваги; привілейованість … Український тлумачний словник
експансивність — ності, ж. Властивість за знач. експансивний. || Особливість особи, яка характеризується, високою психічною активністю … Український тлумачний словник
здібність — ності, ж. 1) перев. мн. Природний нахил до чого небудь; обдарування, талант. 2) з інфін. Властивість, особливість, що виявляється в умінні робити, здійснювати що небудь … Український тлумачний словник
синтонність — ності, ж., псих. Особливість особи, яка характеризується поєднанням внутрішньої урівноваженості з емоційною чуйністю і товариськістю. •• Регреси/вна синто/нність псих. прагнення постійно викладати свої переживання, навіть інтимного характеру,… … Український тлумачний словник
сповідальність — ності, ж. Абстр. ім. до сповідальний. || Глибока щирість, вираження потаємних думок, моральних переконань, особистого духовного досвіду як особливість літературної творчості … Український тлумачний словник
відновленість вугілля викопного — восстановленность угля ископаемого умовний термін для позначення генетичних типів вугілля: a genetic type – слабко (мало) відновленого і відновленого a reduced (r) and low reduced (lr), які характеризуються різними властивостями вітриніту і… … Гірничий енциклопедичний словник
екстравертивність — ності, ж. Особливість особи, яка характеризується переважною спрямованістю потягів, інтересів, настанов та активності на зовнішній світ і оточуючих людей … Український тлумачний словник
затоплюваність — ності, ж. Особливість якої небудь ділянки, території піддаватися затопленню … Український тлумачний словник