-
1 дзвін
-
2 дзвін
1) (род. - дзво́на) ко́локолдзвін вели́кий ли́ти перен. — отлива́ть (лить) пу́ли
2) (род. - дзво́ну - о звуке) звон; ( продолжительный) трезво́н -
3 дзвін
dzwinч. -
4 дзвін
რეკვა -
5 дзвін
звон -
6 дзвін
çañ; çañ sesi -
7 дзвінок
-
8 дзвінкий
1) sonorous, resounding; ( про голос) clear, ringing2) грам. voicedдзвінкий приголосний — voiced consonant, media ( pl mediae)
-
9 дзвіниця
жsteeple, belfry, bell tower -
10 дзвінка монета
hard cash, coin, real money -
11 дзвіночок
чsmall bell, bell; tinkler; ringer -
12 дзвінка монета
розм.hard cash; cash; ready money; money in the till; cash in hand -
13 дзвінець
-нця́; бот.звоне́ц, погремо́к -
14 дзвіниця
церк.колоко́льня -
15 дзвінка
карт.бу́бны, бу́бна; ( об одной карте) бу́бна, бубно́вка -
16 дзвінкий
= дзвеня́чийзво́нкий; (о предмете, производящем звуки) зву́чный, звеня́щий; зво́нчатый (фольк.) -
17 дзвінкість
- остізво́нкость; зву́чность -
18 дзвінко
нар.зво́нко; зву́чно -
19 дзвінковий
1) звонко́вый2) карт. бубно́вый -
20 дзвінкоголосий
звонкоголо́сый
См. также в других словарях:
Дзвін — «ДЗВІН» литературно художественный и общественно политический ежемесячный журнал, орган украинской соц. дем. рабочей партии, издавался в Киеве в эпоху «Звезды» и «Правды» (1913 1914). Руководящую роль в журнале играли Юркевич, Антонович и др.… … Литературная энциклопедия
дзвін — 1 іменник чоловічого роду річ дзвін 2 іменник чоловічого роду звук … Орфографічний словник української мови
дзвін — [дзв ін] дзво/на, м. (на) дзво/н і, мн. дзво/ние, дзво/н іў (річ) … Орфоепічний словник української мови
ДЗВ — дымовая завеса воздушная Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб … Словарь сокращений и аббревиатур
дзвін — 1. Ударний сигнальний підвісний інструмент у вигляді перевернутої чаші з билом усередині, що його влаштовують на дзвіницях для здійснення дзвоніння; заст. кампан; 2. Те саме, що дзвоніння 1, 2; 3. Те саме, що тридзвін 2; 4. Дзвоніння в усі дзвони … Словник церковно-обрядової термінології
дзвіночок — 1 іменник чоловічого роду дзвін дзвіночок 2 іменник чоловічого роду квітка … Орфографічний словник української мови
дзвін буденний — Дзвін, у який дзвонять в усі дні літургійного року, крім неділь та великих церковних свят; простодневний дзвін … Словник церковно-обрядової термінології
дзвінок — і дзвіночок, заст. дзвінець Мініатюрні порожнисті кульки з ударниками всередині на архиєрейському сакосі, кадильницях, каціях … Словник церковно-обрядової термінології
дзвіниця — [дзв іни/ц а] ц і, ор. цеийу … Орфоепічний словник української мови
дзвіночок — [дзв іно/чок] чка, м. (на) чку, мн. чкие, чк іў … Орфоепічний словник української мови
дзвін малий — Дзвін, у який дзвонять під час Великого Посту … Словник церковно-обрядової термінології