-
61 изрядный
неабиякий, добрий, добрячий, путящий, путній. [Був добрий штельмах і заробляв добрі гроші (Н.-Лев.). Там бичок такий добрячий і в роботі неледачий (Кроп.). Антимон був колісник, та й путній (Явора.)];2) (недурной) незгірший, (зап.) несу[о]гірший, диал. нешпетний. [Побачила за містом чиюсь маленьку віллу, несогіршу, і мовила: «Отут-би я жила» (Л. Укр.). Один був Турн, царок нешпетний (Котл.)];3) (немалый, порядочный) чималий, добрий, порядний, (гал.) спорий. [У розмову з їми підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). От і є сума чимала (Квітка). Домішується вже й добра пайка народньої мови (до церковної) (Єфр.). Від'їхав спорий кусень дороги від яру (Маковей)]. -ное количество чимала пайка, чимало, читрохи. [І тернівки покуштували читрохи (Квітка)]. Дурак -ный - дурний нівроку, дурень неабиякий; дурень як треба; дурень - не треба кращого.* * *2) (большой, значительный) чима́лий и чимали́й, поря́дний, до́брий; добря́чий -
62 Непромах
Непромаш не дурень, не в тім'я битий. Он парень -мах - він хлопець не дурень, він маху не дасть, він хлопець не в тім'я битий, з його добрий митець; срв. Ловкач. Он выпить -мах - він випити не дурень; він (не п'ють) не проливає. -
63 болван
blockhead имя существительное:loggerhead (болван, олух)oaf (болван, дурачок, уродливый или глупый ребенок, нескладеха, неуклюжий человек, неотесанный человек)blunderhead (болван, дурак)pudding-head (болван, олух)lubber-head (болван, тупица) -
64 простак
-
65 окмак
окмак1. дурень, глупец, тупицаОкмак лият гын, кынервуешат шындат. Калыкмут. Будешь глупцом, так и на локоть посадят.
Окмак, окмак, шоналташ тептерже ситен огыл. Ю. Артамонов. Дурень, дурень, не хватило толку подумать.
2. в поз. опр. глупый, тупой, придурковатыйОкмак айдеме глупый человек;
окмак ой глупое выражение.
Матвей Николаевич, мый шкат ом шинче, кузе тунам мый тугай окмак мутым ойлыштынам. С. Чавайн. Матвей Николаевич, я и сам незнаю, как я тогда говорил глупые слова.
Кӧ изишак окмакрак, тудым ондаленак ондала. М. Шкетан. Кто немного подурнее, того вот и обманывает.
-
66 КАК
-
67 ТОРБОЙ
-
68 Р-220
СБЫВАТЬ/СБЫТЬ С РУК coll VP subj: hu man)1. \Р-220 что. Also: СПУСКАТЬ/СПУСТИТЬ С РУК collto sell sth. (often sth. that is hard to sell)X сбыл Y с рук * X got Y off X% handsX got rid of Y.«Ну, жинка, а я нашёл жениха дочке!» - «Дурень, дурень!.. Где ж таки ты видел, где ж таки ты слышал, чтобы добрый человек бегал теперь за женихами? Ты подумал бы лучше, как пшеницу с рук сбыть...» (Гоголь 5). "Well, wife, I have found a husband for my daughter!" "You are a fool-a fool!...Whoever has seen, whoever has heard of such a thing as a decent man running after husbands at a time like this? You had much better be thinking how to get your wheat off your hands" (5a).2. - кого-что (often pfv infin with хотеть, стараться, рад etc) to rid or free o.s. of s.o. or sth. burdensome, needlessX сбыл Y-a с рук « X got Y off X% handsX got rid of Y X got person Y out of X's hair.«Тебе бы только (ребёнка) с рук сбыть, бабка называется!» - разъярилась Клавдия (Трифонов 2). "You just want to get the child off your hands. Call yourself a grandmother!" said Klavdia in fury (2a).«Когда ты этого дурноеда сбудешь с рук?.. У самих хлеба осталось - кот наплакал, а ты его, чёрта горбатого, содержишь, кормишь каждый день» (Шолохов 5). "When will you get rid of this sponger?...We've got precious little grain left for ourselves, and you keep that hunchbacked devil here, feeding him every day" (5a). -
69 сбывать с рук
• СБЫВАТЬ/СБЫТЬ С РУК coll[VP; subj: hu man]=====1. сбывать с рук что. Also: СПУСКАТЬ/СПУСТИТЬ С РУК coll to sell sth. (often sth. that is hard to sell):- X got rid of Y.♦ "Ну, жинка, а я нашёл жениха дочке!" - "Дурень, дурень!.. Где ж таки ты видел, где ж таки ты слышал, чтобы добрый человек бегал теперь за женихами? Ты подумал бы лучше, как пшеницу с рук сбыть..." (Гоголь 5). "Well, wife, I have found a husband for my daughter!" "You are a fool-a fool!...Whoever has seen, whoever has heard of such a thing as a decent man running after husbands at a time like this? You had much better be thinking how to get your wheat off your hands" (5a).2. сбывать с рук кого-что [often pfv infin with хотеть, стараться, рад etc]⇒ to rid or free o.s. of s.o. or sth. burdensome, needless:- X сбыл Y-а с рук as X got Y off X's hands;- X got person Y out of X's hair.♦ "Тебе бы только [ребёнка] с рук сбыть, бабка называется!" - разъярилась Клавдия (Трифонов 2). "You just want to get the child of!' your hands. Call yourself a grandmother!" said Klavdia in fury (2a).♦ "Когда ты этого дурноеда сбудешь с рук?.. У самих хлеба осталось - кот наплакал, а ты его, чёрта горбатого, содержишь, кормишь каждый день" (Шолохов 5). "When will you get rid of this sponger?...We've got precious little grain left for ourselves, and you keep that hunchbacked devil here, feeding him every day" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > сбывать с рук
-
70 сбыть с рук
• СБЫВАТЬ/СБЫТЬ С РУК coll[VP; subj: hu man]=====1. сбыть с рук что. Also: СПУСКАТЬ/СПУСТИТЬ С РУК coll to sell sth. (often sth. that is hard to sell):- X got rid of Y.♦ "Ну, жинка, а я нашёл жениха дочке!" - "Дурень, дурень!.. Где ж таки ты видел, где ж таки ты слышал, чтобы добрый человек бегал теперь за женихами? Ты подумал бы лучше, как пшеницу с рук сбыть..." (Гоголь 5). "Well, wife, I have found a husband for my daughter!" "You are a fool-a fool!...Whoever has seen, whoever has heard of such a thing as a decent man running after husbands at a time like this? You had much better be thinking how to get your wheat off your hands" (5a).2. сбыть с рук кого-что [often pfv infin with хотеть, стараться, рад etc]⇒ to rid or free o.s. of s.o. or sth. burdensome, needless:- X сбыл Y-а с рук as X got Y off X's hands;- X got person Y out of X's hair.♦ "Тебе бы только [ребёнка] с рук сбыть, бабка называется!" - разъярилась Клавдия (Трифонов 2). "You just want to get the child of!' your hands. Call yourself a grandmother!" said Klavdia in fury (2a).♦ "Когда ты этого дурноеда сбудешь с рук?.. У самих хлеба осталось - кот наплакал, а ты его, чёрта горбатого, содержишь, кормишь каждый день" (Шолохов 5). "When will you get rid of this sponger?...We've got precious little grain left for ourselves, and you keep that hunchbacked devil here, feeding him every day" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > сбыть с рук
-
71 спускать с рук
• СБЫВАТЬ/СБЫТЬ С РУК coll[VP; subj: hu man]=====1. спускать с рук что. Also: СПУСКАТЬ/СПУСТИТЬ С РУК coll to sell sth. (often sth. that is hard to sell):- X got rid of Y.♦ "Ну, жинка, а я нашёл жениха дочке!" - "Дурень, дурень!.. Где ж таки ты видел, где ж таки ты слышал, чтобы добрый человек бегал теперь за женихами? Ты подумал бы лучше, как пшеницу с рук сбыть..." (Гоголь 5). "Well, wife, I have found a husband for my daughter!" "You are a fool-a fool!...Whoever has seen, whoever has heard of such a thing as a decent man running after husbands at a time like this? You had much better be thinking how to get your wheat off your hands" (5a).2. спускать с рук кого-что [often pfv infin with хотеть, стараться, рад etc]⇒ to rid or free o.s. of s.o. or sth. burdensome, needless:- X сбыл Y-а с рук as X got Y off X's hands;- X got person Y out of X's hair.♦ "Тебе бы только [ребёнка] с рук сбыть, бабка называется!" - разъярилась Клавдия (Трифонов 2). "You just want to get the child of!' your hands. Call yourself a grandmother!" said Klavdia in fury (2a).♦ "Когда ты этого дурноеда сбудешь с рук?.. У самих хлеба осталось - кот наплакал, а ты его, чёрта горбатого, содержишь, кормишь каждый день" (Шолохов 5). "When will you get rid of this sponger?...We've got precious little grain left for ourselves, and you keep that hunchbacked devil here, feeding him every day" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > спускать с рук
-
72 спустить с рук
• СБЫВАТЬ/СБЫТЬ С РУК coll[VP; subj: hu man]=====1. спустить с рук что. Also: СПУСКАТЬ/СПУСТИТЬ С РУК coll to sell sth. (often sth. that is hard to sell):- X got rid of Y.♦ "Ну, жинка, а я нашёл жениха дочке!" - "Дурень, дурень!.. Где ж таки ты видел, где ж таки ты слышал, чтобы добрый человек бегал теперь за женихами? Ты подумал бы лучше, как пшеницу с рук сбыть..." (Гоголь 5). "Well, wife, I have found a husband for my daughter!" "You are a fool-a fool!...Whoever has seen, whoever has heard of such a thing as a decent man running after husbands at a time like this? You had much better be thinking how to get your wheat off your hands" (5a).2. спустить с рук кого-что [often pfv infin with хотеть, стараться, рад etc]⇒ to rid or free o.s. of s.o. or sth. burdensome, needless:- X сбыл Y-а с рук as X got Y off X's hands;- X got person Y out of X's hair.♦ "Тебе бы только [ребёнка] с рук сбыть, бабка называется!" - разъярилась Клавдия (Трифонов 2). "You just want to get the child of!' your hands. Call yourself a grandmother!" said Klavdia in fury (2a).♦ "Когда ты этого дурноеда сбудешь с рук?.. У самих хлеба осталось - кот наплакал, а ты его, чёрта горбатого, содержишь, кормишь каждый день" (Шолохов 5). "When will you get rid of this sponger?...We've got precious little grain left for ourselves, and you keep that hunchbacked devil here, feeding him every day" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > спустить с рук
-
73 круглый
1) (дискообразный) круглий, округлий, коліща(с)тий, (шарообразный) опуклий, (круглосторонний) круглобокий. [Гріш круглий - розкотиться (Приказка). Округлий стіл. Був округлий, повний, мов гарбуз (Франко). Земля круглобока як кавун, а не як корж. Місяць видає ніби коліщатий, а він опуклий (Ком.)]. С -лыми глазами - круглоокий;2) (весь, целый) увесь, цілий; см. Целый; (совсем) кругом. -лый год - увесь рік, цілісінький рік. Сосны зелены -лый год - сосни зелені увесь рік. -лый сирота - кругом сирота. -лый дурак - дурний як пень, як колода, як ступа; дурень дуренний (заплішений), великий дурень. -лая сумма - порядна сума, чималі гроші, чималий гріш. -лый квадрат - круглий квадрат, кругла карта. -лое число - (о)кругле число;3) (о человеке, животном) опецькуватий.* * *кру́глий; (весь, полный) ці́лий, цілкови́тий, по́вний\круглый дура́к — вульг. дурни́й як пень (як чіп), дурни́й аж сві́титься, заплі́шений ду́рень
-
74 махровый
1) (бахромчатый) торочкуватий, бахрімчатий, пацьорчастий, з торочками, з бахромою, з пацьорками;2) (о цветке) повний, повноквітий, повноцвітний, рясний, рясноцвітний. [Повний мак (Сл. Ум.). Повні гвоздики (Богодухівщ.). Здавалася якоюсь рясноцвітною ніжною весняною квіткою (Грінч.)]. -вый дурак - тричі дурень, несосвітенний дурень (-рня); см. Дурак набитый. -вая реакция - повна (чорна) реакція.* * *1) ( о цветке) по́вний, махро́вий2) ( о ткани и изделиях из неё) махро́вий; ( мохнатый) мохна́тий, волоха́тий -
75 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
76 последний
1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).* * *оста́нній; оста́тній; посліду́щийпосле́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва
\последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю
уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)
[са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на
-
77 олух
-
78 простофиля
simp имя существительное: -
79 дуралей
booby имя существительное: -
80 обормот
bonehead имя существительное:
См. также в других словарях:
Дурень — Алиса Дата выпуска 1997 Записан 1997 Жанр рок … Википедия
дурень — См. глупец, дурак выбранить дурнем, обозвать дурнем, обругать дурнем... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. дурень см. дурак … Словарь синонимов
ДУРЕНЬ — ДУРЕНЬ, дурня, муж. (разг. фам.). Глупец, дурак. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДУРЕНЬ — ДУРЕНЬ, рня, муж. (прост.). Глупец, дурак. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Дурень (альбом) — Дурень Студийный альбом «Алисы» Дата выпуска … Википедия
ДУРЕНЬ, ТЫ ДУРЕНЬ — «ДУРЕНЬ, ТЫ ДУРЕНЬ!», СССР, СОЮЗКИНО, 1931, ч/б, 41 мин. Комедия. Киносатира, разоблачающая головотяпство и бюрократизм. В основе сюжета похождения волокитчика Ивана Ивановича Дурня, руководителя одной из крупных новостроек. Копия фильма в ГФФ не … Энциклопедия кино
Дурень и дом сожжет, так огню рад. — Дурень и дом сожжет, так огню рад. См. СМЕХ ШУТКА ВЕСЕЛЬЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Дурень, да фигурен: в потемках хорош. — Дурень, да фигурен: в потемках хорош. См. УМ ГЛУПОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Дурень — м. 1. разг. сниж. Глупый, несообразительный человек. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
дурень — дурень, дурни, дурня, дурней, дурню, дурням, дурня, дурней, дурнем, дурнями, дурне, дурнях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ДУРЕНЬ — А вот дурню на орехи. Народн. Угроза расправы с кем л. ДП, 220. Ладь дурня большим пирогом. Кар. Шутл. ирон. Выражение недоверия к чьему л. обещанию или предложению. СРГК 4, 516. Оставлять/ оставить в дурнях кого. Волг. Обманывать, перехитрить… … Большой словарь русских поговорок