Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

десять

  • 21 прикидка

    1) (действ.) докидання, докид (-ду);
    2) докидка, накидка. [Дав десять хунтів докидки на десять пудів борошна]. Срв. Прибавка.
    * * *
    спорт.
    прики́дка

    Русско-украинский словарь > прикидка

  • 22 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 23 прогребать

    прогрести и прогресть
    1) (граблями)прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що, якийсь чае; (лопатой, руками, палкой и т. п.) прогортати, прогорнути, прокидати, прокидати и прокинути, прогрібати, прогребти, прогромаджувати, прогромадити що чим. [Прогріб присок в огнищі (Грінч.). Прогорни сніг. Понамітало снігу, - треба прокинути (прокидати) стежку від хати до хліва. Прогромадив ямку і заховав кість (Осн.). Прогромадили сіно ввесь день. Чорний ворон кігтями-нігтями прогрібає (Мил.). Я солому прогортаю, зерняти шукаю (Грінч.)];
    2) -грести веслом - прогребти крізь що, якийсь час (только известное время) провеслувати якийсь час. [Прогріб крізь перетік. Прогріб (провеслував) увесь день]. -грести десять вёрст - вигріб (вивеслував) десять верстов. Прогребённый - прогреблений, прогорнутий, прогромаджений, прокинутий. -ться - прогортатися прокидатися. -гребаться, -грестись между камней - прогрібатися, прогребтися поміж камінням.
    * * *
    несов.; сов. - прогрест`и
    1) прогріба́ти, прогребти́; ( граблями) прогрома́джувати, прогрома́дити; ( лопатой) прогорта́ти, прогорну́ти, прокида́ти, проки́дати и проки́нути
    2) (несов.: сгребать в течение определённого времени) гребти́ [ці́лу годи́ну], грома́дити [ці́лу годи́ну], прогребти́, прогрома́дити
    3) (несов.: веслом) гребти́ [ці́лу годи́ну], веслува́ти [ці́лу годи́ну], прогребти́, провеслува́ти

    Русско-украинский словарь > прогребать

  • 24 прорабатывать

    проработать
    1) (известн. время) робити, проробити, виробляти, виробити, працювати, пропрацювати якийсь час. [Пропрацював до ночи. Більше ніяк не виробить, як місяців три (Звин.)];
    2) что (проделать) - проробляти, проробити що;
    3) (потерять) проробляти, проробити що. -ботал десять рублей - втратив, прогадав десять карбованців. Проработанный -
    1) пророблений, пропрацьований;
    2) пророблений;
    3) втрачений.
    * * *
    несов.; сов. - прораб`отать
    1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти
    2) (несов.: работать в течение определённого времени) працюва́ти [ці́лий день], пропрацюва́ти

    Русско-украинский словарь > прорабатывать

  • 25 вдесятеро

    удесятеро.
    * * *
    нареч.
    уде́сятеро; ( в десять раз) у де́сять разі́в (раз)

    Русско-украинский словарь > вдесятеро

  • 26 выуживать

    выудить виловлювати, виловити (вудкою), ловити, вловити (вудкою, на гачок), сов. піймати (упіймати) вудкою (на вудку, на гачок). [В цілій книжці він виловив тільки десять друкарських помилок].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыудить
    виву́джувати и ву́дити, ви́вудити

    Русско-украинский словарь > выуживать

  • 27 горе

    I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);
    2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!
    II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.
    * * *
    I сущ.
    го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; и

    го́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто

    помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)

    II нареч.
    догори́, уго́ру

    Русско-украинский словарь > горе

  • 28 гуртом

    огулом, загалом, гуртом. [На десяток по десять коп., а загалом - півкарбованця].
    * * *
    нареч.

    Русско-украинский словарь > гуртом

  • 29 девочка

    дівчинка, дівчатко, дівча (р. -чати). Девочка-подросток - дівочка, піддівок (р. -вка, м. р.), (шутл.) дівчук (м. р.). [Під однією хатою сиділа купка не дівчат, а ще піддівків - років тринацятьох або чотирнацятьох (Грінч.)]. Девочка-служанка - дівчина-попихач (р. -ча). [Наймички я не держу; маю дівчинку, десять їй год, - дак це-ж не наймичка, а тільки так, попихач].
    * * *
    ді́вчинка, дівча́, -ча́ти; уменьш. дівча́тко

    Русско-украинский словарь > девочка

  • 30 десятеро

    десятеро.
    * * *
    де́сятеро, -тьо́х; ( десять) де́сять, -ти́ и -тьо́х

    Русско-украинский словарь > десятеро

  • 31 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 32 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 33 искалечивать

    искалечить калічити, скалічити, покалічити, нівечити, знівечити, понівечити, обезвічити, (о многих) поскалічувати, понівечити познівечувати кого, що. [Андрій скалічив руку (Коцюб.). Він у кущах ноги покалічив (Рудч.). Десять літ неволі знівечили, убили мою віру і надію (Шевч.). Його ще змалку обезвічено (Мова)]. Искалеченный - (с)калічений, покалічений, знівечений, обезвічений. [Підняв руки калічені до святого Бога (Шевч.)]. Всё -ное - каліч (-чи).
    * * *
    несов.; сов. - искал`ечить
    калі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити и мног. перені́вечити; окалі́чувати, окалі́чити

    Русско-украинский словарь > искалечивать

  • 34 искусство

    1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;
    2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;
    3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.
    * * *
    1) мисте́цтво; диал. шту́ка

    вое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва

    \искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки

    по́варское \искусство во — см. поварской

    произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри

    типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва

    из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо

    2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рство

    владе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́

    \искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва

    Русско-украинский словарь > искусство

  • 35 истрачивать

    истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -
    1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;
    2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).
    * * *
    несов.; сов. - истр`атить
    витрача́ти, ви́тратити, тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, стра́чувати, стра́тити; (время, силы, здоровье) марнува́ти, змарнува́ти, гайнува́ти, згайнува́ти; ( время) га́яти, зга́яти; (силы, здоровье) збавляти, зба́вити; ( терять силу на работе) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити, перево́дити, перевести́

    Русско-украинский словарь > истрачивать

  • 36 казнь

    1) (наказание) кара, покарання. [Десять кар єгипетських];
    2) (смертная) страта, смертна кара, кара смертю, кара на горло (горлом, на горлі). Запретить под страхом смертной -зни - заборонити під карою смерти. Подвергнуть смертной -зни - віддати на страту кого. Подвергнуться, смертной -зни - бути покараним на горло. Подлежит смертной -зни - повинен смертної кари. [За се повинен він смертної кари (Стор.)]. Предавать смертной -зни - см. Казнить смертью. Присудить к смертной -зни - засудити на смерть, на горло осудити. Освободить от смертной -зни - горлом дарувати, життям дарувати, помилувати, визволити від горла кого. [Щоби ні січено, ні рубано, але щоб Теклу горлом даровано (Гол.)]. Присуждённый к смертной -зни - на страту призначений. Публичная казнь - прилюдна кара (страта);
    3) (пытка) катування; (мучение вообще) кара, мука, тортури (-тур), мордування.
    * * *
    1) ( смертная) стра́та, сме́ртна ка́ра, ка́ра на смерть (на го́рло)
    2) ( наказание) ка́ра, покара́ння; ( истязание) катува́ння
    3) (перен.: мучение, страдание) ка́ра, му́ка, му́ки, род. п. мук

    Русско-украинский словарь > казнь

  • 37 каплун

    каплун (-на). [У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун].
    * * *
    каплу́н, -а

    Русско-украинский словарь > каплун

  • 38 капля

    1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;
    2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.
    * * *
    1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на
    2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки
    3)

    ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі

    Русско-украинский словарь > капля

  • 39 копальный

    и Копательный копальний. [Треба десять лопат копальних, щоб викидати землю (Катерин. п.)].
    * * *
    копа́льний

    Русско-украинский словарь > копальный

  • 40 копейка

    копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.
    * * *
    копійка; копійчи́на

    без копе́йки [де́нег] — без копі́йки [гро́шей], без гроша́

    Русско-украинский словарь > копейка

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДЕСЯТЬ — ДЕСЯТЬ, девять с одним: одиннадцать без одного. Десять раз примерь, один раз отрежь. Кто украл, на том один грех; у кого украли, на том десять, за поклеп. Никто беды не перебудет: одна сбудет, десять будет. Ты ему слово, а он тебе десять. Знаешь… …   Толковый словарь Даля

  • десять — десять. В сочетании с предлогами: за десять и за десять, на десять и на десять, по десяти и допустимо по десять …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ДЕСЯТЬ — ДЕСЯТЬ, десяти, десятью (не смешивать с десятью!), числ. колич. Число 10; цифра 10. Разделить десять напять. Написать десять. || Количество 10. Десять рублей. С десятью рублями. По десяти рублей. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • десять — десятеро, чирик, десяток, червон, цифра Словарь русских синонимов. десять десяток Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • десять — [Десять] (2): Тогда пущашеть і̃ соколовь на стадо лебедѣи. 3. Боянъ же, братіе, не і̃ соколовь на стадо лебедѣи пущаше, нъ своя вѣщіа пръсты на живая струны въскладаше. 4. И написа на скрижалехъ глаголы завѣта · і̃ · словесъ. Хрон. Амарт., 97… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Десять — см. Число …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ДЕСЯТЬ — ДЕСЯТЬ, и, ью, колич. Число и количество 10. | поряд. десятый, ая, ое. Это дело десятое (перен.: неважное, второстепенное; разг.). • С пятого на десятое (разг. шутл.) о рассказе, пересказе: сбивчиво, перескакивая с одного на другое. Толковый… …   Толковый словарь Ожегова

  • ДЕСЯТЬ — (10) США, 1979, 122 мин. Романтическая комедия. Сорокалетний преуспевающий композитор, разочарованный в личной жизни и тщетно ищущий «девушку своей мечты», однажды встречает на пляже в Калифорнии потрясающую блондинку, выглядящую на все 10 баллов …   Энциклопедия кино

  • десять — числ., употр. очень часто Морфология: сколько? десять, (нет) скольких? десяти, скольким? десяти, (вижу) сколько? десять, сколькими? десятью, о скольких? о десяти 1. Десять обозначает число и количество 10. Десять детей. | Ему было десять лет. |… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Десять — 10 десять 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 20 · 10 · 0 · 10 · 20 · 30 · 40 Факторизация: 2×5 Римская запись: X Двоичное: 1010 Восьме …   Википедия

  • Десять — счетное число, количественное числительное. Символически оно означает некую целостность, совершенство, законченность (по десять пальцев на руках и ногах, десять дней в декаде, десятичная система мер, десятиборье). Десятисловием назывались десять… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»