Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

десять

  • 41 крейцер

    монета) крайцар, (гал.) ґрайцар (-ра). Монета в 1/2 -ра - піняз, пінязок (-зка) (Угор.). Монета первоначально в шесть, а потом в десять -ров - шістка, (диал.) шустка. [Брав за то дві шустці на горілку (Стефан.)].
    * * *
    ист.
    кре́йцер; диал. кре́йцар

    Русско-украинский словарь > крейцер

  • 42 ложиться

    лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.
    * * *
    ляга́ти; ( укладываться) кла́стися

    Русско-украинский словарь > ложиться

  • 43 лучше

    1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;
    2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.
    * * *
    1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше
    2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше
    3) в знач. част. кра́ще, лі́пше
    4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

    Русско-украинский словарь > лучше

  • 44 молодец

    I. см. Молодец 4.
    II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;
    2) см. Малой;
    3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;
    4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.
    * * *
    I м`олодец
    фольк.
    молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -а
    II молод`ец
    молоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > молодец

  • 45 монисто

    намисто, (ум. намистечко (-чка)), перла (-рел). [Куплю тобі намисто та на шиї повішу (Метл.). Купи мені намистечко на білую шию (Чуб. V). Разок перел на шиї (Свидн.)]. -сто из кораллов - коралі (-лів), добре намисто, ум. коралики. [Начіпляє кораликів на білую шию (Пісня). На шиї червоніло п'ять разків товстого «доброго» намиста з золотими дукачами (Н.-Лев.)]. Одно зерно -ста - намистина, намистиночка, (кораллового) коралина, коралиночка. -сто из монет - дукачеве намисто, дукачі. [Я вже стара, - де вже мені до дукачевого намиста! (Крим.)]. Низка -ста - разок (-зка), (сталька, низка) намиста (перел), ум. разочок (-чка) (сталечка, низочка) намиста (перел). [На шиях намиста у кожної разків по десять (Квітка). Купила собі стальку намиста (Козелеч.). Заплетена в ріжки, на шиї мала низку перел (Свидн.)].
    * * *
    нами́сто

    Русско-украинский словарь > монисто

  • 46 нажинать

    нажать нажинати, нажати, (о мног.) понажинати чого, (быть в состоянии -ть, преимущ. с отриц.) ужинати, ужати. [«Скільки нажав?» - «Три копи та десять снопів» (Кониськ.). Густе жито, - такого багато не вжнеш (Брацлавщ.)]. Нажатый - нажатий, ужатий, понажинаний. -ться -
    1) (стр. з.) нажинатися, бути нажинаним, нажатим, понажинаним;
    2) (досыта, сов.) нажатися, попожати (досхочу), (о мног.) понажинатися.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ать
    нажинати, нажа́та; (сов. некоторое количество) ужа́ти

    Русско-украинский словарь > нажинать

  • 47 назад

    нрч.
    1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];
    2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    наза́д; диал. взад

    взять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́

    два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми

    Русско-украинский словарь > назад

  • 48 накачивать

    накачать, накачнуть
    1) (насосом) помпувати що, напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, (редко, рус.) накачувати, накачати що, чого, (воздуха ещё, гал.) млинкувати що, намлинкувати чого, (о мног.) понапомповувати, понасмоковувати, понакачувати чого. [Машина помпує воду (Коцюб.). Напомпували (накачали) десять відер води (Київ)];
    2) -вать, чать кого чем - а) (вином) упоювати, упоїти, надудлювати, надудлити, (шутл.) напомповувати, напомпувати, (о мног.) повпоювати, понадудлювати, понапомповувати кого чим; б) (знаниями и т. п.) напихати, напхати кого чим, набивати, набити кому голову чим, (шутл.) напомповувати, напомпувати кого чим; срв. Напичкивать;
    3) -вать, -чать кого (на качелях) - нагойдувати, нагойдати, наколихувати, наколихати, (шутл.) навихати, (о мног.) понагойдувати кого (на гойдал[н]ці);
    4) -вать, -чнуть кого, что на что - нахитувати, нахитнути, нагойдувати, нагойднути кого, що на що. Накачанный -
    1) напомпований, насмокований, накачаний, намлинкований, понапомповуваний, понасмоковуваний, понакачуваний;
    2) упоєний, надудлений, повпоюваний, понадудлюваний; напханий, напомнований чим;
    3) нагойданий, наколиханий, навиханий, понагойдуваний. -ться -
    1) помпуватися, напомповуватися, напомпуватися, понапомповуватися; бути напомповуваним, напомпованим, понапомповуваним и т. п. [Юрма дедалі напомповувалася власними вигадками (Коцюб.)];
    2) (напиваться) упиватися, упитися, напиватися, напитися, надудлюватися, надудлитися, (шутл.) напомповуватися, напомпуватися, (о мног.) пов[пона]пиватися, понадудлюватися, понапомповуватися; срв. Напиваться 2;
    3) на кого - нахитуватися, нахитнутися, нагойдуватися, нагойднутися на кого;
    4) (вдоволь) нахитуватися, нахитатися, нахилитатися, нахилятися, наколих[в]атися, накиватися, нахибатися; (на качелях) нагойдуватися, нагойдатися, наколихуватися, наколихатися, (шутл.) навихатися; (о мног.) понагойдуватися и т. п. [Нагойдалися добре на гойдалці (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - накач`ать
    1) нака́чувати, накача́ти

    не́ было печа́ли [так] че́рти \накачивать ча́ли — погов. не ма́ла ба́ба кло́поту, [та] купила порося́; не було́ кло́поту, так чорт нада́в

    2) ( поить) напува́ти и напо́ювати, напої́ти; наду́длювати, наду́длити
    3) (кого - перен.: разъяснять, убеждать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокмачити (кому)

    Русско-украинский словарь > накачивать

  • 49 накуривать

    накурить
    1) чем - накурювати, накурити, накаджувати, накадити, (чем.-л. благовонным ещё) напахувати, напахати, (о мног.) понакурювати, понакаджувати, понапахувати чим; (табаком) накурювати, накурити, (попыхивая) напа[и]хкувати, напа[и ]хкати, напакати, (о мн.) понакурювати, понапа[и]хкувати (тютюном). [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харківщ.)];
    2) (водки, смолы и т. п.) гнати, виганяти, вигнати, накурювати, накурити, викурювати, викурити, (о мног.) понакурювати, повикурювати (горілки, дьогтю). [Вигнав десять відер горілки (Сл. Ум.)];
    3) (столбы) обпалювати, обпалити, (о мног.) пообпалювати комлі (в стовпів);
    4) (о снеге, сов.) накурити, намести, нахурделити;
    5) (набахвалить, сов.) напустити туману кому и на кого, нахвалитися, нахизуватися;
    6) см. Накутить. Накуренный -
    1) накурений, накаджений, напаханий, понакурюваний, понакаджуваний, понапахуваний; накурений, понакурюваний, напа[и ]хканий, напаканий;
    2) вигнаний, накурений, викурений, пона[пови]курюваний. -ться -
    1) накурюватися, накуритися, понакурюватися; бути накурюваним, накуреним, понакурюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) - а) (табаку) напалюватися, напалитися, накурюватися и (редко) накурятися, накуритися тютюну, (насосаться) насмоктатися, натягнутися тютюну, (попыхивая) напа[и]хкатися, напакатися (тютюном и тютюну, з люльки). [Кури, кури, накуряйсь (Грінч. III). Та як натягнувсь того тютюну, то так одразу і очманів (Яворн.)]; б) (благоуханно курясь) накуритися; в) (тлея с дымом) накуритися, накуріти.
    * * *
    несов.; сов. - накур`ить
    1) наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. понаку́рювати; (сов.: трубкой, папиросой) напали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. понапа́лювати, -люю, -люєш, насмали́ти, -смалю́, -сма́лиш, начади́ти, -джу́, -диш, накади́ти, -каджу́, -ка́диш
    2) ( добывать перегонкой) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, накури́ти и мног. понаку́рювати

    Русско-украинский словарь > накуривать

  • 50 намалывать

    намолоть
    1) (муки) намелювати, намолоти, (о мног.) понамелювати чого. [Тобі намелю, йому зшеретую (Рудан.). Бувало пшеничного борошна мішків по десять намелюємо (Канівщ.)];
    2) (вздора, языком) намелювати, намолоти, наплескувати, наплескати (язиком), наверзти, наверзякати, наварнякати, налепетати, набовтати, накалатати язиком, накурзюкати, наблягузкати, набалдикати чого. Намолотый -
    1) намелений и намолотий, понамелюваний;
    2) намелений, намолотий, наплесканий, наверзяканий и т. п. -ться -
    1) намелюватися, намолотися, понамелюватися; бути намелюваним, намеленим (намолотим), понамелюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) намолотися; натертися; б) намахатися, накрутитися; намелятися; в) намолотися, наплескатися (язиком), наверзтися и т. п. Срв. Молоть.
    * * *
    несов.; сов. - намол`оть
    1) наме́лювати, -люю, -люєш, намоло́ти, -мелю́, -ме́леш
    2) (сов.: наболтать) намоло́ти, наверзти́, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш [язико́м]

    Русско-украинский словарь > намалывать

  • 51 намеривать

    и Намерять намерить и намерять
    1) намірювати и наміряти, наміряти, (о мног.) понамірювати що и чого. [Наміряв два корці жита (Брацлавщ). На осінь обміряли (землі); взявся наш землемір списувати, скільки він наміряв (Кониськ.)];
    2) см. Намежёвывать 1;
    3) (метить в кого, во что) ціляти, націляти(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. Намерянный -
    1) наміряний, понамірюваний;
    2) см. Намежёванный 1. -ться -
    1) (стр. з.) намірюватися и намірятися, бути намірюваним наміряним, понамірюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (измеряя что) намірятися, попоміряти (досхочу); б) (меряясь с кем) намірятися з ким;
    3) (нацеливаться, замахиваться) намірятися, наміритися, що (з)робити; замірятися, заміритися на кого. [Раз десять може я вже намірявся його штрикнути в бік (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - нам`ерить
    намірювати, -рюю, -рюєш, наміряти

    Русско-украинский словарь > намеривать

  • 52 наминать

    намять
    1) наминати, нам'яти, м'яшкурити, нам'яшкурити, (комкать) набигати, набгати, нажужмлювати, нажужмити, нагарбувати, нагарбати, нажмакувати, нажмакати, жмакувати, нажмакувати; (о глине и т. п.) намішувати, намісити; (о волокнистых растениях) наминати, нам'яти, натирати, натерти, натіпувати, натіпати; (о коже) наминати, нам'яти, виминати, вим'яти; (о соломе ещё) намервлювати, намервити; (о мног.) понаминати, понамішувати, понатирати, понатіпувати и т. п. що, чого. [Нам'яла повісмо прядива (Богодухівщ). Намісила вальків на десять глини (Київщ.). От мерви намервили! (Липовеч.)]. -мять бока кому - полатати боки кому, дати наминачки кому. [Як-би, слухай, ще боків не полатали (Короленко). Дали йому такої наминачки (Гліб.)]. -мять уши, хохол кому - нам'яти (нам'яшкурити) вуха, чуба кому. [Батька впіймали, чуба намняли (Вірша). Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила (Г. Барв.). Нам'яшкурити чуба (Сл. Гр.)];
    2) (о тесной обуви) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (ногу), (о мног.) понамулювати (ноги). Намятый -
    1) нам'ятий, нам'яшкурений, набганий, нажужмлений, нагарбаний, нажмаканий, нажмакований, намішений, натертий, натіпаний, вим'ятий, намервлений, полатаний, понаминаний и т. п.;
    2) намуляний, намулений, понамулюваний. -ться - наминатися, нам'ятися, понаминатися; бути наминаним, нам'ятим, понаминаним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нам`ять
    намина́ти, нам'я́ти, -мну, -мне́ш и мног. понамина́ти; ( натирать) натира́ти, нате́рти, -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти, наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. понаму́лювати

    Русско-украинский словарь > наминать

  • 53 наставать

    настать
    1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;
    2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.
    * * *
    несов.; сов. - настать
    настава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить

    Русско-украинский словарь > наставать

  • 54 насчитывать

    насчитать и начесть
    1) кого, чего, что - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати кого, чого, ще. [Нарахував десять карбованців дрібних грошей (Київщ.). Од Війона до Олекси Влизька, лише один крок, хоч він і нараховує кілька століть (Ґ. Шкур.). Як великий мороз, треба налічити дванадцять лисих (Номис)];
    2) на кого что, чего - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити на кого що, чого, (присчитывать) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити, накидати, накинути кому що, (о мног.) понараховувати и т. п. [Нарахувала бариша цілого коповика (Кониськ.). Поналічував на. людей стільки довгу (ЗОЮР I)]. Насчитанный и Начтённый -
    1) нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний;
    2) нарахований, налічений, прирахований, прилічений, накинутий и накинений, понараховуваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п. В учреждении. -ется до тридцати служащих - в установі, є щось із тридцять (близько тридцятьох) службовців;
    2) (причисляя себя к кому, к чему) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити себе до кого, до чого; (навязываться, к кому) набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (считая) нарахуватися, налічитися, попорахувати, пополічити (досхочу), (о мног.) понараховуватися, поналічуватися; б) (считаясь) нарахуватися, попорахуватися (досхочу) з ким, з чим.
    * * *
    несов.; сов. - насчит`ать
    налі́чувати, налічи́ти, -лічу, -лічиш и мног. поналічувати, нарахо́вувати, -ховую, -ховуєш, нарахува́ти, -рахую, -рахуєш и мног. понарахо́вувати

    Русско-украинский словарь > насчитывать

  • 55 невидаль

    и Невидальщина дивовижа, (диво) диво, продиво, (диковинка) дивина, диковина, (новинка) новина. [Що-ж тут за дивовижа? десять раз на день, трапляється, бачиш це зілля, - яке-ж тут чудо? (Гоголь). Ото іще диво, за дозволом сказавши! (Корол.). Яка диковина, що свиня некована! (Приказка). Не яка там і диковина старшинувати (Кониськ.)]. Какая (эка, экая, что за) -даль (-щина)! - яка (оце так) дивовижа (дивина, новина)! ото не бачили! овва, яке невидальце! (Свидн.) (насм.) велике діло опеньки! [Оце так новина! а хто- ж таки на віку та не знався з нечистою силою? (Гоголь)]. Что за -даль такая ваш сын! - а що то за диво таке (за цяця така) ваш син!
    * * *
    дивови́жа, ди́во; дивина́

    вот \невидаль ль!, что за \невидаль ль!, кака́я (э́кая, э́ка) \невидаль лъ — ото́ ди́во (дивина́)!, от так ди́во (дивина)!, яке ди́во!, що за ди́во!

    Русско-украинский словарь > невидаль

  • 56 недочёт

    1) (недостача) недолік (-ку), (дефицит) недобір (-бору). [Думав, заробив на ярмарку, аж виходить, що грошей недолік (Звин.). Продав на десять карбованців, а в кешені тільки вісім: два карбованці недобору (Крим.)];
    2) (недостаток, порок) хиба, вада. [Громадські хиби (Рада)];
    3) (в работе) хиба, огріх (-ху).
    * * *
    недо́лік, -у; ( погрешность) хи́ба, о́гріх, -у и огрі́х; (недостаток, изъян) ва́да

    Русско-украинский словарь > недочёт

  • 57 неизносимый

    незношуваний, незносний, без зносу, (пров.) несходимий. [Цюю свиту ти й за десять год не сходиш, матерія несходима (Звин.)].
    * * *
    тж. неизн`осный
    незно́сний

    Русско-украинский словарь > неизносимый

  • 58 нестройно

    нрч.
    1) неструнко; нескладно; безладно. [Чоловіка десять козаків безладно йдуть, співаючи (Грінч.)];
    2) безладно, нескладно;
    3) незгідно, безладно, нескладно; незграйно; негармонійно. [Чогось наші дівчата сьогодні співають нескладно (Звин.). Непевно, незграйно, переганяючи один одного, пурхнули звуки (А. Любч.)]. Срв. Нестройный.
    * * *
    нареч.
    1) нестру́нко
    2) незгра́йно; нескла́дно; безла́дно; негармоні́йно, негармоні́чно
    3) безла́дно

    Русско-украинский словарь > нестройно

  • 59 низка

    1) (действие) - см. Низание 1;
    2) низка, низанка, (зап.) силянка, лучка, (мониста, бус и т. п. и перен. обычно) разок (-зка), (реже) сталька, (диал.) сталя, сталь (-ли), (вязанка) в'язка, (рыбы и перен.) метка, (грибов ещё) сотка. [Маю десять низок коралів (Брацл.). Груди так і обнизані добрим намистом, - разків двадцять буде (Квітка). Спокійна затока надівала на шию разок дорогого намиста - неаполітанських вогнів (Коцюб.). Купила собі стальку намиста (Козелеч.). Привіз дітям з міста в'язку бубликів (Гайсинщ.). В'юнів метками продають (Богодух.). Старий Кривинський з цілою меткою старих дочок (Мирний). Сотка грибів (Радом.)].
    * * *
    1) ( действие) низа́ння
    2) ( мониста) ни́зка, разок, -зка́; ме́тка; диал. си́лянка

    Русско-украинский словарь > низка

  • 60 обращение

    1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;
    2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;
    3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;
    4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];
    5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;
    6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.
    * * *
    1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння

    \обращение плане́т — астр. оберта́ння плане́т

    \обращение теоре́мы — мат. обе́рнення теоре́ми

    2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності
    3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення
    4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування
    5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння
    6) грам. зверта́ння

    Русско-украинский словарь > обращение

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДЕСЯТЬ — ДЕСЯТЬ, девять с одним: одиннадцать без одного. Десять раз примерь, один раз отрежь. Кто украл, на том один грех; у кого украли, на том десять, за поклеп. Никто беды не перебудет: одна сбудет, десять будет. Ты ему слово, а он тебе десять. Знаешь… …   Толковый словарь Даля

  • десять — десять. В сочетании с предлогами: за десять и за десять, на десять и на десять, по десяти и допустимо по десять …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ДЕСЯТЬ — ДЕСЯТЬ, десяти, десятью (не смешивать с десятью!), числ. колич. Число 10; цифра 10. Разделить десять напять. Написать десять. || Количество 10. Десять рублей. С десятью рублями. По десяти рублей. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • десять — десятеро, чирик, десяток, червон, цифра Словарь русских синонимов. десять десяток Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • десять — [Десять] (2): Тогда пущашеть і̃ соколовь на стадо лебедѣи. 3. Боянъ же, братіе, не і̃ соколовь на стадо лебедѣи пущаше, нъ своя вѣщіа пръсты на живая струны въскладаше. 4. И написа на скрижалехъ глаголы завѣта · і̃ · словесъ. Хрон. Амарт., 97… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Десять — см. Число …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ДЕСЯТЬ — ДЕСЯТЬ, и, ью, колич. Число и количество 10. | поряд. десятый, ая, ое. Это дело десятое (перен.: неважное, второстепенное; разг.). • С пятого на десятое (разг. шутл.) о рассказе, пересказе: сбивчиво, перескакивая с одного на другое. Толковый… …   Толковый словарь Ожегова

  • ДЕСЯТЬ — (10) США, 1979, 122 мин. Романтическая комедия. Сорокалетний преуспевающий композитор, разочарованный в личной жизни и тщетно ищущий «девушку своей мечты», однажды встречает на пляже в Калифорнии потрясающую блондинку, выглядящую на все 10 баллов …   Энциклопедия кино

  • десять — числ., употр. очень часто Морфология: сколько? десять, (нет) скольких? десяти, скольким? десяти, (вижу) сколько? десять, сколькими? десятью, о скольких? о десяти 1. Десять обозначает число и количество 10. Десять детей. | Ему было десять лет. |… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Десять — 10 десять 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 20 · 10 · 0 · 10 · 20 · 30 · 40 Факторизация: 2×5 Римская запись: X Двоичное: 1010 Восьме …   Википедия

  • Десять — счетное число, количественное числительное. Символически оно означает некую целостность, совершенство, законченность (по десять пальцев на руках и ногах, десять дней в декаде, десятичная система мер, десятиборье). Десятисловием назывались десять… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»