-
1 бескорыстно
безкористовно, некорисливо, не вимагаючи заплати, нагороди.* * *нареч.безкори́сливо, некори́сливо; безвигідно; без зи́ску -
2 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
3 честь
I сущ.1) честь, -тібыла́ бы \честь предло́жена (прило́жена) — було́ б ска́зано
быть (служи́ть) к че́сти чьей — роби́ти честь кому́
всё обошло́сь честь че́стью — все ви́йшло (обійшло́ся) гара́зд
в честь кого́-чего́ (уст. кому́-чему́) — на честь кого́-чого́
вы́йти с честью из чего́ — ( найти выход) ви́йти з че́стю з чо́го
име́ть \честь — с неопр. ма́ти честь (за честь)
по́ле че́сти — торж. по́ле че́сті
по (на) чести — (в знач. нареч.: по совести) че́сно, по-че́сному; ( по-хорошему) по-до́брому, по-хоро́шому
по че́сти [сказа́ть, говоря́] — (в знач. вводн. сл.: откровенно) пра́вду сказа́ти (ка́жучи), по пра́вді сказа́ти (ка́жучи)
принадлежи́т \честь [откры́тия, созда́ния] кому́ — нале́жить честь [відкриття́, ство́рення] кому́
проси́ть честью — добро́м проси́ти
суд че́сти — суд че́сті
счита́ть (поста́вить) за \честь что — вважа́ти че́стю (за честь) що
с честью [сде́лать что] — ( очень хорошо) з че́стю [зроби́ти що]
честь че́стью, честь по че́сти — як слід; ( как положено) як годи́ться
че́стью [сде́лать что] — (добром, по-хорошему) добро́м (по-до́брому, по-хоро́шому) [зроби́ти що]; ( как подобает) як слід (як годи́ться; достойно: гі́дно) [зроби́ти що]
2) (почёт, уважение) честь, поша́на, ша́на, шано́бабыть [не] в че́сти — бу́ти [не] в поша́ні (в ша́ні, в шано́бі)
из че́сти — ( из уважения) зара́ди че́сті; ( бескорыстно) безкори́сливо
II см. почитать III IIIотда́ть честь — воен., перен. відда́ти честь; ( оказать должное уважение) скла́сти честь
(глаг.: читать) диал. чита́ти
См. также в других словарях:
бескорыстно — См. бесплатно … Словарь синонимов
бескорыстно преданный — бескорыстно преданный … Орфографический словарь-справочник
бескорыстно-заботливый — бескорыстно заботливый … Орфографический словарь-справочник
Бескорыстно — I нареч. качеств. 1. Не стремясь к корысти, личной выгоде, наживе. 2. Не основываясь на корысти. II предик. Оценочная характеристика чьего либо поведения, чьих либо действий, поступков как не основанных на корысти. Толковый словарь Ефремовой. Т.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
бескорыстно — бескорыстие … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
бескорыстно — см. бескорыстный; нареч. Бескоры/стно помогать кому л. Бескоры/стно служить своему делу … Словарь многих выражений
бескорыстно — бескоры/стно … Правописание трудных наречий
бескорыстно преданный — бескоры/стно пре/данный … Слитно. Раздельно. Через дефис.
бескорыстно-благородный — бескоры/стно благоро/дный … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Белинский, Виссарион Григорьевич — — родился 30 мая 1811 года в недавно присоединенном к России Свеаборге, где его отец, Григорий Никифорович, служил младшим лекарем флотского экипажа. Фамилию свою Григорий Никифорович получил при поступлении в семинарию от своего учебного… … Большая биографическая энциклопедия
бесплатно — Безвозмездно, безмездно, бескорыстно, даром, на даровщину, на чужой счет. Прот. . .. Ср. безвозмездно … Словарь синонимов
