Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

делать+па

  • 41 отпечатывать

    отпечатать друкувати, видрукувати, надрукувати, відбивати, відбити. [Видрукував книгу. Треба відбити (надрукувати) ще з сотню примірників]. -нный - видрукуваний, надрукований, відбитий.
    * * *
    несов.; сов. - отпеч`атать
    1) полигр. друкува́ти, ви́друкувати и надрукува́ти
    2) ( делать отпечаток) залиша́ти відби́ток (слід), залиши́ти відби́ток (слід), відбива́ти, відби́ти
    3) ( снимать печать) відпеча́тувати, відпеча́тати, розпеча́тувати, розпеча́тати
    4) (несов.: кончить печатать) кінчи́ти (скінчи́ти) друкува́ти, віддрукува́ти
    5) (делать что-л., говорить точно, резко) відру́бувати, відруба́ти, викарбо́вувати
    6) ( бранить) ла́яти, ви́лаяти

    Русско-украинский словарь > отпечатывать

  • 42 отхватывать

    отхватить
    1) (отрубить) відчесати. [Так голову за один мах і відчесав йому]; (отрубать, отрывать что-л. или кусок чего-л.) відбатовувати, відбатувати, відшматовувати, відшматувати. [Рубав чоловік дрова та й одбатував собі добрий шматок литки];
    2) (отломать кусок чего-л.) відпайовувати, відпаювати;
    3) (захватывать) відхоплювати, відхопити, ухопити що. [Даючи гроші під заставу, одхоплює нивку по нивці від бідноти (П. Мирн.)]; (расхватывать) розхоплювати, розхопити;
    4) (делать что-л. бойко, лихо) віддирати, відодрати, затинати, затяти, тнути, втяти. [Гопака гуртом оддирають]. Срв. Жарить 2, Запузыривать;
    5) (устроить) устригти, утяти.
    * * *
    несов.; сов. - отхват`ить
    1) ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, відкра́ювати, відкра́яти, відчикри́жувати, відчикри́жити; (несов.: резким движением оторвать, отрезать) відшматува́ти, відпаюва́ти; ( отсекать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти и повідтина́ти, відчі́сувати, відчеса́ти; ( отрубать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відчухра́ти (несов.), відбато́вувати, відбатува́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; ( откусывать) відку́шувати, відкуси́ти и повідку́шувати
    2) (приобретать, заполучать) захо́плювати, захопи́ти и позахо́плювати, зага́рбувати, зага́рбати
    3) (делать бойко, залихватски) тну́ти и тя́ти, утну́ти и утя́ти, затина́ти, затну́ти и затя́ти, віддира́ти (несов.), несов. удра́ти; ( чесать) чеса́ти, учеса́ти; ( шпарить) шпа́рити, відшпа́рити; (несов.: отплясывать) витанцьо́вувати, сади́ти; (о танцах, музыке) креса́ти (несов.), несов. учи́стити
    4) ( отдёргивать) відсми́кувати, відсмикну́ти

    Русско-украинский словарь > отхватывать

  • 43 отчитывать

    отчитать
    1) відчитувати, відчитати, вичитувати, вичитати, кінчати, скінчити читання, переставати, перестати читати. [І я своє вже все вичитав]. -тать урок (заданное) - вирецетувати. [Так йому вирецетував, аж спасибі сказав (Свидн.)];
    2) кому, кого (делать выговор) - вичитувати, вичитати кому, (описат.) читати, прочитати (вичитувати, вичитати) молитву кому. [Батько вичитав їй за попсовану книгу. Добру молитву прочитали їй за брехні]. Его хорошо -ли - добре йому вичитали, йому добру молитву прочитали;
    3) кого (больного, бесноватого) - відчитувати, відчитати (хорого, біснуватого).
    * * *
    несов.; сов. - отчит`ать
    1) ( делать выговор) вичи́тувати, ви́читати, бра́ти в шо́ри, узя́ти в шо́ри; ( распекать) шпе́тити, ви́шпетити; несов. диал. ви́бештувати, ви́банітувати
    2) (несов.: кончить читать) відчита́ти, ви́читати
    3) ( читая молитвы) відчи́тувати, відчита́ти

    Русско-украинский словарь > отчитывать

  • 44 пакостить

    1) (делать пакости, мерзости) капостити, пакостити, капості чинити кому;
    2) (марать, гадить) паскудити, каляти, поганити. [Посудини не погань];
    3) (портить) гидити, нівечити, псувати, шкодити, поганити що.
    * * *
    1) ( делать пакости) ка́постити; паску́дити; ( вредить) шко́дити
    2) ( гадить) паску́дити; (пачкать, грязнить) пога́нити
    3) ( портить) псува́ти; паску́дити

    Русско-украинский словарь > пакостить

  • 45 пачкать

    1) (марать) паскудити, каляти, валяти, бруднити, брудити, мазати, мастити що чим, (лицо) мурзати, (грязью) багнити, багнітувати, (чем.-л. жидким) ляпати, таляпати, (чем-л. жирным) ялозити, смальцювати, (мукою) борошнити. Срв. Марать, Грязнить, Гадить. Не хочу и рук -кать - і рук не хочу паскудити. (Переносно: чернить) паскудити, каляти, поганити, славити. [Слави своєї не каляйте. Невже-б я захтів себе поганити, крадучи чужі гроші?];
    2) (делать как ни попало) паскудити, базграти, поганити, капарити, партачити партолити.
    * * *
    1) ( грязнить) брудни́ти, забру́днювати, ма́зати, масти́ти; каля́ти, уробля́ти, уболо́чувати; ( одежду) валя́ти; (в чём-л. жидком) ба́брати; ( лицо) заму́рзувати; ( гадить) паску́дити
    2) (позорить, порочить) брудни́ти, пога́нити; каля́ти, паску́дити
    3) (делать неумело, грязно) парта́чити, парто́лити, капа́рити; паску́дити; (плохо рисовать, писать) ма́зати, мазю́кати, ля́пати, ба́зграти

    Русско-украинский словарь > пачкать

  • 46 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 47 посмешище

    (по)сміховище, (по)сміховисько, посміх (-ху), посмішка, сміх, (всенародн.) публіка. Быть, стать -щем чьим - бути, стати, зробитися посміхом, сміхом, (по)сміховищем, (по)сміховиськом чиїм и кому, на посміховище (на посміх) здатися кому. [Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Та лучче з другого посміятись, аніж самому сміховищем бути (Свидн.). На посміховище я їм здався]. Быть всеобщим -щем - людським посміхом ходити. [Пригорніть-же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила (Милор.)]. Делать кого -щем - посміховище, посміховисько, посмішку з кого робити, сміх собі з кого робити (чинити). [Що це він? Посмішку з мене робить (Звин.). Диявол учинив собі сміх з людей статечних (Самовид.)]. Делать себя -щем - робити з себе посміховище и т. д., смішитися. [Не смішися, мій миленький, не смішися, купи собі шаравари та й прикрийся (Грінч. III)].
    * * *
    1) ( предмет насмешек) посміхо́вище, сміхо́вище, посміхо́висько, сміхо́висько, по́сміх, -у
    2) ( издевательство) по́сміх, глум, -у, нару́га

    Русско-украинский словарь > посмешище

  • 48 предоставлять

    предоставить (право кому) давати, дати, надавати, надати кому що (право), (себе) застерегати, застерегти (собі право); (отдавать на волю чью) віддавати віддати (на волю чию), (себя) здаватися, здатися на кого, на що; (позволять) дозволяти, дозволити кому що (з)робити. -лять волю (свободу действий) - давати волю кому. [Він за день увесь садок обірве, коли дасте йому волю (Звин.)]. -лять на чьё-л. усмотрение, кому-л. на усмотрение - давати (віддавати) на волю чию, давати (віддавати) кому на волю, на призволяще. [Даю вам на волю (на призволяще) - як хочете, так і робіть]. -вляю себя на ваше усмотрение - здаюся на вашу волю, на ваш суд. -вить себя на волю судьбы, на волю случая - здатися на долю (на ласку долі), на випадок. -вьте это судьбе, на волю судьбы - дайте (віддайте) це на волю долі. -вьте это времени - дайте це на волю часові. -влять, -вить себе право - застерегати (застерегти) собі право. -влять право кому - давати (надавати) право кому. [Громада надала мені таке право (Звин.)]. -влять что в пользование чьё либо - давати що до користування кому. -влять в чьё-л. распоряжение - давати кому що до волі, на чию хіть (волю) здавати. -влять себя в чьё-л. распоряжение - здаватися на чию волю. -вить выбор (выбрать) - дати до вибору (дати вибрати) кому що. -вить кому жить как хочет (как угодно) - дати кому жити, як хоче. -вить кому делать, что хочет - дати волю чинити що-хотя. [Воля їм тепер чинити що-хотя (Куліш)]. -вить работу, службу кому - дати працю, посаду кому. -вьте мне это сделать - дозвольте (дайте, дайте мені волю) це зробити. -вьте мне это знать, решить - дозвольте мені це знати, вирішити. -тавь это мне (не мешайся в это) - полиши це на мене, не втручайся в це (в цю справу). Суд -вил мне подать ходатайство о помиловании - суд дав мені право (суд дозволив мені) прохати про помилування. Предоставленный - даний, відданий. -ный на волю судьбы - даний (відданий) на ласку долі. -нное кому право - (на)дане кому право. -ный самому себе - покинутий (полишений, зданий) на самого себе. Предоставляемый - даваний. -ться - даватися, надаватися, бути даним. -ется вам право - дається (надається) вам право. Судить об этом -ется другим - міркувати про це дається (на волю) иншим.
    * * *
    несов.; сов. - предост`авить
    1) (давать в пользование что-л., давать возможность обладания кем-чем) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́); ( отдавать) віддава́ти, відда́ти

    \предоставлять вить кого́ самому́ (сами́м) себе́ — ( дать возможность поступать самостоятельно) да́ти змо́гу кому́ ді́яти самості́йно (розпоряджа́тися свої́м ча́сом); ( перестать заботиться) поки́нути (поли́шити) кого́ на само́го се́бе; ( оставить на произвол судьбы) поки́нути кого́ напризволя́ще

    2) (что - давать возможность делать что-л., распоряжаться чем) дава́ти, да́ти (що); (слово, право пользования) надава́ти, нада́ти (що, чого); ( оставлять) залиша́ти, зали́ши́ти, полиша́ти, полиши́ти (що); ( позволять) дозволя́ти, дозво́лити (що)

    Русско-украинский словарь > предоставлять

  • 49 примета

    прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).
    * * *
    прикме́та, примі́та; ( признак) озна́ка, позна́ка, призна́ка, диал. о́знак, -у; ( знак) знак, род. п. зна́ку и знаку́

    Русско-украинский словарь > примета

  • 50 проба

    1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), (реже) (с)пробунок, (гал.) стрібунок; (отведывание) (с)куштунок, покуштування; срв. Испытание, Опыт. [Напад сей був тільки пробою; по весні другого року татарва задумала поход усіма своїми силами (Куліш). Зірвали в чужому саду кільки ягід на спит (Черн.). Жито пускає сорок стебел житина: спиток був у мене (Борз.)]. Делать пробу - робити пробу, спробу, спиток и т. д. чому, брати на спробу, на спиток що. Делать -бу машине - брати машину на спробу (на спиток, на спробунок). Давать, брать, взять что-л. на пробу - давати, брати, взяти на (с)пробу, на спиток, на спит, на спробунок, (только о съестном) на (с)куштунок що. [Візьму оцієї заполочи на спиток - яка буде. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людям (Харк.)]. Для -бы - для проби, для спитку, для стрібунку. [За минуточку ми цілий приколоток соломи для стрібунку порізали (Франко)]. -ба драмы, комедии - проба драми, комедії. -ба голосов - спитування, проба голосів;
    2) (образец) проба, зразок (-зка), зразець (-зця). [Взяв пробу (зразок) пшениці]. Первые литературные -бы - перші літературні спроби (починки);
    3) проба. [Срібло 84-ої проби].
    * * *
    1) про́ба, ґату́нок
    2) (испытание, проверка) про́ба, спро́ба

    Русско-украинский словарь > проба

  • 51 производить

    произвести и произвесть
    1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;
    2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];
    3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;
    4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;
    5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -
    1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;
    2) вироблений, спродукований;
    3) переведений, зроблений, відбутий;
    4) виведений з чого;
    5) попромований в що. -ться -
    1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;
    2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;
    3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;
    4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;
    5) промуватися, бути попромованим.
    * * *
    I несов.; сов. - произвест`и
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́
    2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти
    3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти
    5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти
    6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)
    7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити
    II несов. см. соизволять

    Русско-украинский словарь > производить

  • 52 развозить

    несов.; сов. - развезт`и
    1) розво́зити, -во́жу, -во́зиш, розвезти́
    2) (несов.: размазывать) розво́зити, розма́зувати, -зую, -зуєш
    3) (безл.: делать труднопроходимым) розво́зити, розвезти́, розгаса́ти, розга́снути и розга́сти, -сне; ( обычно после таяния снега) розпуска́ти, розпусти́ти, -пу́стить

    доро́гу \развозить везло́ — доро́гу розвезло́ (розпусти́ло), доро́га розга́сла (розга́снула, розбагни́лася)

    4) (безл.: размаривать, расслаблять) розмо́рювати, -рює, розмори́ти, -мо́рить
    5) (безл.: делать чрезмерно полным) розно́сити, -но́сить, рознести́

    Русско-украинский словарь > развозить

  • 53 скрадывать

    несов.; сов. - скрасть
    1) ( красть) кра́сти (кра́ду, кра́деш), укра́сти; скрада́ти, скра́сти
    2) ( делать незаметным) скрада́ти, скра́сти; (о размере, форме) прихо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, прихова́ти; ( делать неслышным) приглу́шувати, -шую, -шуєш и приглуша́ти, приглуши́ти, -глушу́, -глу́шиш

    \скрадывать вать дыха́ние — стри́мувати (затамо́вувати) ди́хання (ві́ддих)

    3) (несов.: подкрадываться) охотн. підкрада́тися, скрада́тися
    4) несов. см. утаивать

    Русско-украинский словарь > скрадывать

  • 54 сравнивать

    I несов.; сов. - сравн`ить
    (кого-что с кем-чем) порі́внювати, -нюю, -нюєш, порівня́ти, рівня́ти несов., зрі́внювати, зрівня́ти (кого-що з ким-чим, до кого-чого); ( приравнивать) прирі́внювати, прирівня́ти (кого-що до кого-чого)
    II несов.; сов. - сравн`ять
    ( делать равным) рівня́ти и зрі́внювати, -нюю, -нюєш, зрівня́ти
    III несов.; сов. - сровн`ять
    ( делать ровным) зрі́внювати, -нюю, -нюєш, зрівня́ти, сов. порівня́ти

    \сравнивать ня́ть с землёй — зрівня́ти з земле́ю

    Русско-украинский словарь > сравнивать

  • 55 укреплять

    несов.; сов. - укреп`ить
    1) укрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти; ( прикреплять) прикрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти
    2) (делать более сильным, здоровым) змі́цнювати и зміцня́ти, зміцни́ти, реже укрі́плювати и укріпля́ти и кріпи́ти; укріпи́ти; ( делать более мощным) употу́жнювати, употу́жнити
    3) ( передавать во владение) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти

    Русско-украинский словарь > укреплять

  • 56 успевать

    несов.; сов. - усп`еть
    1) (делать что-л. в срок) устига́ти, усти́гнути и усти́гти, реже успіва́ти, успі́ти; ( поспевать) поспіва́ти, поспіти, постига́ти, пости́гнути и пости́гти, несов. потра́пити
    2) ( достигать успехов) досяга́ти у́спіхів, досягти́ (досягну́ти) у́спіхів; ( делать успехи) роби́ти у́спіхи, зроби́ти у́спіхи; (несов.: иметь успех) ма́ти у́спіх
    3) (несов.: успешно учиться) устига́ти, успіва́ти

    Русско-украинский словарь > успевать

  • 57 вести

    1) вести́; (проводить, делать - ещё) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием - ещё) призво́дити
    2) физ. ( проводить) прово́дити
    3) техн. ( тянуть) тягну́ти; ( двигать) ру́хати

    Русско-украинский политехнический словарь > вести

  • 58 выделывать

    техн., несов. выде́лывать, сов. вы́делать
    1) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити
    2) ( кожу) чини́ти и вичи́нювати, ви́чинити

    Русско-украинский политехнический словарь > выделывать

  • 59 засекать

    техн., несов. засека́ть, сов. засе́чь
    ( делать засечки) зару́бувати, заруба́ти, закарбо́вувати, закарбува́ти, засіка́ти, засі́кти

    Русско-украинский политехнический словарь > засекать

  • 60 зубрить

    техн.
    1) ( насекать зубья) зуби́ти, назу́блювати
    2) ( делать зазубрины) щерби́ти; ( вызубривать) визу́блювати

    Русско-украинский политехнический словарь > зубрить

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДЕЛАТЬ — ДЕЛАТЬ, делаю, делаешь, несовер. (к сделать). 1. Что и без доп. Действовать, проявлять деятельность, заниматься, быть занятым чем нибудь. Довольно говорить, надо делать (или дело делать). Ничего не делать. Только и делает, что бранится. 2. что.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДЕЛАТЬ —     Делать во сне ремонт в квартире – к неожиданным и не всегда приятным событиям. Делать из бамбука трость – получить своевременное предостережение.     Делать забор предвещает вам активную созидательную деятельность и соответствующий достаток.… …   Сонник Мельникова

  • делать — Действовать, деять, совершать, творить, создавать, созидать, оказывать, являть, исполнять, производить, поступать, чинить, учинять, образовывать, (с)варганить, сооружать, изготовлять, кропать, копать, ляпать (делать грубо, аляповато), оперировать …   Словарь синонимов

  • ДЕЛАТЬ — ДЕЛАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. что. Проявлять какую н. деятельность, заниматься чем н., поступать каким н. образом. Д. всё для победы. Д. по своему. Ничего не д. Что делать? (как быть, как поступать?). 2. что. Производить, совершать, исполнять что …   Толковый словарь Ожегова

  • ДЕЛАТЬ — или деять церк. детельствовать; делывать что, работать или трудиться, производить, совершать, доспевать, упражняться, заниматься; действовать; изъявлять, оказывать; причинять, доставлять, наносить кому что; поступать с кем, девать куда. Дею… …   Толковый словарь Даля

  • делать —     ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ     ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ, выделывать/выделать, выпускать/выпустить, изготовлять/изготовить, производить/произвести, пренебр. фабриковать/сфабриковать, устар. работать/сработать, разг. мастерить/смастерить, разг. сооружать/соорудить,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Делать — см. Дело см. Деяние, дело …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ДЕЛАТЬ — производить, совершать. Д. столько то миль совершать плавание в столько то миль. Д. сигнал (То make a signal) производить сигнал; поднимать флаги в известном сочетании, производить вспышки, звуковые сигналы и т. п. Д. сличение хронометров. Д.… …   Морской словарь

  • делать — ДЕЛАТЬ, аю, аешь; несов. 1. кого. Одерживать верх над кем л.: избивать, обгонять, побеждать в единоборстве и т. п. Три минуты и я тебя делаю через три минуты я одержу над тобой победу. 2. куда, откуда. Эмигрировать. Куда он из Союза делает? В… …   Словарь русского арго

  • делать — заниматься выполнять — [http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index d=23] Тематики защита информации Синонимы заниматьсявыполнять EN do …   Справочник технического переводчика

  • делать — (не) делать лишних движений • действие (не) делать ошибок • действие (не) делать поспешных выводов • действие (не) делать различия • действие (не) делать резких движений • действие (не) делать чести • содействие аборт делать • действие, объект… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»