Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

грязнить

  • 1 грязнить

    -ся, загрязнить, -ся занечищати, -ся; занечистити, -ся, умазувати, -ся, умазати -ся, бруднити, -ся, брудніти, забруднити, -ся, каляти, -ся, закаляти, -ся, багнити, -ся. [У цьому ставку мити - тільки шмаття багнити]. Грязнить кого - паскудити кого, обкидати кого калом. Этот ребёнок часто грязнится (испражнениями) - ця дитина часто уробляється.
    * * *
    брудни́ти; ( пачкать руками) ба́брати; (преим. лицо) му́рзати

    Русско-украинский словарь > грязнить

  • 2 пачкать

    1) (марать) паскудити, каляти, валяти, бруднити, брудити, мазати, мастити що чим, (лицо) мурзати, (грязью) багнити, багнітувати, (чем.-л. жидким) ляпати, таляпати, (чем-л. жирным) ялозити, смальцювати, (мукою) борошнити. Срв. Марать, Грязнить, Гадить. Не хочу и рук -кать - і рук не хочу паскудити. (Переносно: чернить) паскудити, каляти, поганити, славити. [Слави своєї не каляйте. Невже-б я захтів себе поганити, крадучи чужі гроші?];
    2) (делать как ни попало) паскудити, базграти, поганити, капарити, партачити партолити.
    * * *
    1) ( грязнить) брудни́ти, забру́днювати, ма́зати, масти́ти; каля́ти, уробля́ти, уболо́чувати; ( одежду) валя́ти; (в чём-л. жидком) ба́брати; ( лицо) заму́рзувати; ( гадить) паску́дити
    2) (позорить, порочить) брудни́ти, пога́нити; каля́ти, паску́дити
    3) (делать неумело, грязно) парта́чити, парто́лити, капа́рити; паску́дити; (плохо рисовать, писать) ма́зати, мазю́кати, ля́пати, ба́зграти

    Русско-украинский словарь > пачкать

  • 3 грязнеть

    см. Грязнить, -ся.
    * * *
    брудні́ти

    Русско-украинский словарь > грязнеть

  • 4 мазать

    мазывать, мазнуть
    1) мазати, мастити, мазнути, (быстро и с силою) мазонути. [Моїм салом та по мені й мажуть (Номис). Моїм маслом та мене й мастить (Сл. Гр.). Мастити голову (Мирн.). Мазнула щіткою туди-сюди по комину (М. Грінч.)]. -нуть кого (ударить) - мазонути, ляснути кого. [Не лізь, а то так мазону, що й перекинешся (Київ)]. -зать сапоги дёгтем - мазати, мастити, ш[с]марувати чоботи дьогтем. -зать глиняный пол - мазати, мастити долівку глиною, (реже) шмарувати долівку. -зать стены полубелой глиной перед побелкой - сіркувати стіни, хату. -зать колёса дёгтем - шмарувати, смарувати, мазати, мастити віз (воза). [Стали вози шмарувати (Грінч.). Хто мастить, тому віз не скрипить (Приказка, Чуб. I)]. Мазанный - мазаний, мащений. [Мазаний пиріжок]. Одним миром -ный - одним миром мирований (мазаний). -ный воз - мазаний, ш[с]марований віз;
    2) (плохо писать) мазати, мазюкати; (о безграмотном письме) базграти;
    3) (марать) мазати, ялозити що. -ться -
    1) страд. мазатися, маститися, ш[с]маруватися, бути мазаним, мащеним, ш[с]марованим;
    2) возвр. мазатися, маститися, мазнутися;
    3) -ться к кому - підмазуватися, підсипатися до кого.
    * * *
    несов.; сов. - мазн`уть
    1) ма́зати, мазну́ти и усилит. мазону́ти, несов. масти́ти; несов. шмарува́ти; (несов.: жиром) яло́зити
    2) (пачкать, грязнить) ма́зати, мазну́ти, несов. масти́ти, яло́зити, брудни́ти
    3) (несов.: плохо, неискусно писать, рисовать) ма́зати, прен. мазю́кати, ля́пати
    4) (делать промахи в игре, стрельбе) ма́зати, мазну́ти

    Русско-украинский словарь > мазать

  • 5 марать

    марывать
    1) (пачкать, грязнить) мазати, замазувати що чим и в що, умазувати що в що, мастити, бруднити, брудити (бруджу, -диш), каляти, (чем.-л. сыпучим, грязным) валяти, (грязью) багнити, багнітувати, (жирным) ялозити, смальцювати, (жидким) ляпати, (о лице ещё) мурзати що чим и в що; срв. Замарывать 1 и Пачкать 1. [Поганий крам - линяє, маже (бруднить) білизну (Брацлавщ.). Не талапайся в болоті, не брудни (не масти) ноги (Київщ.) Не хочеться чобіт каляти (Звин.). Я ноги помила, як же їх валяти? (Біблія)];
    2) (сквернить, бесславить) каляти, поганити, мерзенити, плямувати, плямити, (грубо) паскудити кого, що. -рать себя, кого - поганити, паскудити себе, кого. [Хіба-ж ви думаєте, що я захтів-би поганити себе, крадучи чужі три карбованці? (Крим.). Нащо мене паскудиш? Хіба я злодій? (Бердичівщ.)]. Он -ет честных людей - він плямить (паскудить) чесних людей. -рать своё имя, репутацию (славу), честь - плямити, плямувати, каляти, поганити, паскудити своє ім'я, славу, честь. [Такими вчинками ти плямиш (поганиш) своє ім'я (Київщ.). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте (Г. Барв.)]. -рать руки (перен.) - паскудити, поганити руки об кого, об що. [Рук паскудить не хочу (Тобіл.)];
    3) (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) мазати, ляпати, базграти, партачити, паскудити, (о живоп. и каллигр. ещё) квачем мазати, (выводить каракули) риґувати. [Ото риґує, - такі карлючки, що й не розбереш (Канівщ.)]. Он не пишет, а только бумагу -ет - він не пише, а тільки папір псує;
    4) (вычёркивать) черкати, вимазувати, викреслювати що. [А цензура ліберальна все черкає, все черкає (Самійл.)]. Маранный -
    1) мазаний, каляний, валяний; яложений, смальцьований, ляпаний, мурзаний;
    2) каляний, поганений, плямований, паскуджений;
    3) мазаний, ляпаний, базграний;
    4) черканий, вимазаний, викреслений. Срв. Мараный, прлг.
    * * *
    1) ( пачкать) ма́зати, брудни́ти; каля́ти; ( пятнать) плямува́ти, плями́ти

    \марать бума́гу — перен. псува́ти (перево́дити) папі́р

    2) (перен.: пятнать, порочить) плямува́ти; пога́нити
    3) (плохо писать, рисовать) ма́зати, мазюкати, ля́пати, ба́зграти
    4) ( вычёркивать) черка́ти, викре́слювати

    Русско-украинский словарь > марать

  • 6 намазывать

    намазать
    1) намазувати, намазати, намащувати и намащати, мастити, намастити що чим, чого и що, (жиром, особ. свиным ещё) насмальцьовувати, насмальцювати наяложувати, ялозити, наялозити, (бараньим ещё) налоювати, налоїти, (дёгтем, ваксой и т. п. ещё) наш[с]маровувати, ш[с]марувати, наш[с]марувати; (сильно) квацювати, наквацювати що чим; (о мног.) понамазувати, понамащувати, понасмальцьовувати, понаяложувати, поналоювати, понаш[с]маровувати. [Намазала хліб маслом (Київщ.). Намазала масла на хліб (Київщ.). Понамазував підошви смолою (Чуб. II). Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидше загоїться (Канівщ.). Ой ти, Гандзю чорнобрива, чим ти брови намастила? (Пісня). Наялозив смальцем губи (Київщ.). Наквацював чоботи, аж дьоготь тече (Сл. Гр.)];
    2) (плохо написать, нарисовать) намазувати, намазати, мазюкати, намазюкати; (особ. о плохом письме красками) ляпати, наляпати; (особ. о безграмотном письме) базграти, набазграти (що); срв. Намарывать 2;
    3) (загрязнять) мазати, намазати, ялозити, наялозити (що). Намазанный -
    1) намазаний, намащений, насмальцьований, наяложений, налоєний, наш[с]марований, наквацьований, понамазуваний и т. п.;
    2) намазаний, намазюканий, наляпаний, набазграний;
    3) намазаний, наяложений. -ться -
    1) намазуватися, намазатися, понамазуватися, бути намазуваним, намазаним, понамазуваним и т. п. -ться белилами, румянами - намазуватися, мазатися, намазатися, намальовуватися, малюватися, намалюватися, (слегка) підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понамазуватися, понамальовуватися, попідмазуватися білилом (біллю), рум'янами (красилом). [Вони все своє життя мастяться товстим шаром гриму (Ніков.). Вона гарна тільки як намалюється (М. Грінч.)];
    2) (вдоволь, сов.) намазатися, намаститися, наш[с]маруватися и т. п.; срв. Мазать.
    * * *
    несов.; сов. - нам`азать
    1) нама́зувати, -зую, -зуєш, нама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. понама́зувати, нама́щувати, -щую, -щуєш, намасти́ти, -мащу́, -ма́стиш и мног. понама́щувати, сов. помасти́ти; нашмаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, нашмарува́ти, -ру́ю, -ру́єш; ( жиром) наяло́жувати, -жую, -жуєш, наяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш
    2) (пачкать, грязнить) нама́зувати, нама́зати, наяло́жувати, наяло́зити, брудни́ти, набрудни́ти
    3) (плохо, небрежно писать, рисовать) ма́зати, нама́зати, сов. наля́пати; прен. мазю́кати, намазю́кати

    Русско-украинский словарь > намазывать

  • 7 пакостить

    1) (делать пакости, мерзости) капостити, пакостити, капості чинити кому;
    2) (марать, гадить) паскудити, каляти, поганити. [Посудини не погань];
    3) (портить) гидити, нівечити, псувати, шкодити, поганити що.
    * * *
    1) ( делать пакости) ка́постити; паску́дити; ( вредить) шко́дити
    2) ( гадить) паску́дити; (пачкать, грязнить) пога́нити
    3) ( портить) псува́ти; паску́дити

    Русско-украинский словарь > пакостить

  • 8 Домарывать

    домарать домазувати, домазати, донечищувати, донечистити. См. Марать, Грязнить.

    Русско-украинский словарь > Домарывать

См. также в других словарях:

  • грязнить — Марать, мазать, пачкать, загаживать (гадить, изгадить), осквернять, пакостить, поганить, салить, суслить, чернить. Вымазался в грязи. Бумага засуслена (засижена мухами). Руки обагрены кровью. .. См …   Словарь синонимов

  • ГРЯЗНИТЬ — ГРЯЗНИТЬ, грязню, грязнишь, несовер. (разг.). 1. (совер. загрязнить) кого что. Делать грязным; пачкать. Эта старая щетка более грязнит, чем чистит. || перен. Порочить, бесчестить. Он грязнит свое имя, участвуя в этом деле. 2. (совер. нагрязнить)… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГРЯЗНИТЬ — ГРЯЗНИТЬ, ню, нишь; несовер. 1. кого (что). Делать грязным (в 1 и 2 знач.), пачкать. Г. пол. Г. свою репутацию (порочить). 2. Мусорить, разводить грязь. Г. в комнатах. | совер. загрязнить, ню, нишь; нённый ( ён, ена) (к 1 знач.) и нагрязнить, ню …   Толковый словарь Ожегова

  • Грязнить — несов. перех. 1. Делать грязным [грязный 1., 2.]; пачкать. 2. перен. разг. Позорить, порочить; осквернять, бесчестить. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • грязнить — чистить очищать расчищать …   Словарь антонимов

  • грязнить — что чем. Следы за кормой держатся так долго потому, что пароходы грязнят морскую воду машинным маслом (Паустовский) …   Словарь управления

  • грязнить — грязн ить, н ю, н ит …   Русский орфографический словарь

  • грязнить — (II), грязню/(сь), ни/шь(ся), ня/т(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • грязнить — Syn: см. марать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • грязнить — ню, нишь; нсв. (св. загрязнить). (чем). Разг. 1. что, где. Делать грязным, пачкать. Г. (сапогами) пол. Г. улицы, дворы, леса. Г. в комнате, в метро. 2. кого (что). Позорить, порочить; осквернять, бесчестить. Г. чью л. репутацию. Г. себя… …   Энциклопедический словарь

  • Грязнить — – отзываться о ком то сугубо отрицательно и только отрицательно. Недостойное поведение. Ср. пословицы Других чернить – не себя обелять; Прилетела муха шлюха к мухе грязнухе (о сплетницах) …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»