-
1 двигать
-ся, двинуть, -ся1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].* * *несов.; сов. - дв`инуть1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати2) см. двигаться 2) -
2 двигать
техн., несов. дви́гать, сов. дви́нуть( приводить в движение) ру́хати, ру́хнути; ( двигаться) руша́ти, ру́шити -
3 двигать
техн., несов. дви́гать, сов. дви́нуть( приводить в движение) ру́хати, ру́хнути; ( двигаться) руша́ти, ру́шити -
4 двинуть
-
5 вести
1) вести́; (проводить, делать - ещё) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием - ещё) призво́дити2) физ. ( проводить) прово́дити -
6 двинуть
сов. от двигать -
7 навёртывать
техн., несов. навёртывать, сов. наверну́ть1) ( двигать по винтовой линии) накру́чувати, накрути́ти, наві́рчувати, наверну́ти2) (наматывать, обвивать вокруг чего-н) намо́тувати, намота́ти• -
8 вести
1) вести́; (проводить, делать - ещё) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием - ещё) призво́дити2) физ. ( проводить) прово́дити -
9 двинуть
сов. от двигать -
10 навёртывать
техн., несов. навёртывать, сов. наверну́ть1) ( двигать по винтовой линии) накру́чувати, накрути́ти, наві́рчувати, наверну́ти2) (наматывать, обвивать вокруг чего-н) намо́тувати, намота́ти• -
11 накручувати
техн. заводи́ть ( пружину - ещё), навёртывать ( двигать по винтовой линии), навива́ть ( накручивать), нави́нчивать, накру́чивать -
12 рухати
вести́ ( двигать), дви́гать ( приводить в движение) -
13 возить
возити кого, що.* * *1) вози́ти2) ( двигать по поверхности) вози́ти; ( волочить) волочи́ти; ( ногами) чо́вгати3) ( бить) би́ти (б'ю, б'єш); лупи́ти, лупцюва́ти, духопе́лити, дуба́сити, дубцюва́ти, гати́ти; ( драть за волосы) скубти́, скуба́ти и ску́бати, чу́бити -
14 ёрзать
ёрзаться соватися, човгатися, горзатися [Совався на місці. Дитина почина човгатися на руках у няньки (Коц.)], вертітися (верчуся, вертишся, вертимося), вовтузитися, юрзатися (Коц.), гомзатися. [Чого гомзаєшся за столом, наче блохи кусають?].* * *со́ватися; вовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся, чо́вгатися, го́мзатися; ( вертеться) верті́тися, -рчу́ся, -рти́шся, крути́тися (кручу́ся, кру́тишся); (двигать по чему-л., тереть чем-л.) со́вати -
15 забалтывать
заболтать1) (языком) затеревенити, залепетати, починати, почати молоти, замолоти язиком. [Таке замолов язиком, що й слухати не хочеться. Залепетав усяку дурницю];2) (руками, ногами) замахати, зателіпати (руками, ногами);3) (тесто) забовтувати, забовтати, заколочувати, заколотити що (тісто).* * *несов.; сов. - заболт`ать1) забо́втувати, забовта́ти; (ложкой, мутовкой) заколо́чувати, заколоти́ти -
16 зашмыгать
1) засновиг[ґ]ати, зашмигляти;2) (носом) зашморгати, зачмихати. Зашмыганный - зашморганий.* * *поча́ти шми́гати; (начать двигать, шаркать) зачо́вгати; ( носом) зашмо́ргати -
17 катить
1) (двигать плавно) котити, (о реке) нести. [Котить чорна безодня безмірні вали (Л. Укр.)]. Котя - котячи, котом, (о яйце) павкотка;2) (быстро двигаться) котити, катати; срвн. Катиться и Катать 3. [Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем (Шевч.). Ну, що ж, катай в участок! (Васильч.)]. -тить во всю - гнатися, махати. Он катит на лихих конях - він жене (чеше) баскими кіньми;3) см. Катать 1.* * *1) коти́ти2) ( быстро передвигаться) ката́ти, коти́ти, коти́тися -
18 отпячивать
отпятить посувати, посунути назад що, відпирати, відперти (назад) що. Отпяченный - посунутий назад, відпертий назад.* * *несов.; сов. - отп`ятить1) ( выставлять) виставля́ти, ви́ставити; ( выпячивать) випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти -
19 палец
1) (часть кисти) палець (р. пальця), пучка. [Зроби мені перстень - золоту каблучку на середню пучку]. Конец -ца на руке или на ноге - пучка, ум. пучечка. [Пучки на руках і на ногах холонуть]. Большой -лец - великий палець, палюх, пучак, бецман. Указательный -лец - вказівний палець, вказівець (-вця), пузвеликий палець. Средний -лец - середній палець. Безымянный -лец - підмізинний палець. Меньшой -лец (мизинец) - мізинок (-нка), мізинний палець, мізинець (-нця), ум. мізинчик. Остаток отрезанного -ца - кико[і]ть (- ктя). Знать как пять своих -цев - знати як свої пять пальців (пучок), як облупленого. Считать по -цам - рахувати на пальцях. Смотреть на что сквозь -цы - крізь пучки (крізь пальці). дивитись на що. -лец о -лец не ударит - пучкою не кивне, ні за холодну воду (і за холодну воду) не візьметься (прийметься), ні кує ні меле. [Ми й пучкою не кивнули, щоб дати масам виховання. Він тобі ні за холодну воду по хазяйству. Він голова в гурткові, повинен збирати членів, а він ні кує ні меле]. Шевелить, двигать -ми - рушати (сов. рушити) пальцями, пучками. Не имеющий одного или неск. -цев - безпал(ь)ко, безпалок (- лка), безпалький (-ого);2) (в перчатке) напалок (-лка), напальок (-лька);3) (зубец в колесе) палець (-льця), зуб.* * *па́лець, -льцяко́нчик па́льца — кі́нчик па́льця; ( руки) пу́чка
-
20 поводить
повести или повесть1) кого, куда - поводити, повести кого, куди, (силой) провадити, попровадити кого куди. [Коли-б мене молодий хоч по хаті поводив. Повела його за руку до хати];2) повести (повесть) дело - повести справу. [Він так повів справи, що кооператив загинув (збанкрутував)]; (начать) почати, розпочати. -сти борьбу - почати (зчинити, сточити) боротьбу з ким, з чим;3) повести себя - повестися, повести себе, (хорошо) пошануватися, застаткувати. [Перше все по корчмах вештався, а як оженився, так і застаткував];4) чем - поводити, повести, рушати, рушити чим. Срв. Двигать. [Очима поводять. Повела рукою у той бік. Пальцями повела себе по виду (по лицу) (Г. Барв.)];5) повести к чему (привести) - привести, призвести до чого. Это ни к чему не приведёт - з цього нічого не буде (не вийде);6) поводить кого (задерживать) - поповодити, поволоводити. [І поволоводили мене позичальники, поки гроші повертали];7) безл. поводить, повело - (коробить) пачити, спачити, жолобити, зжолобити, (о мн.) попачити, пожолобити; (корчить) корчити, скорчити, покорчити. [Дошку спачило. Дошки попачило. Мені руку скорчило (повело)]. Срв. Поваживать, Поводить.* * *I несов.; сов. - повест`и1) пово́дити, повести́\поводитьть глаза́ми — пово́дити очи́ма (оча́ми)
2) (сводить, передёргивать) безл. ко́рчити, ско́рчити, судо́мити, зсудо́мити, зво́дити, звести́II( водить некоторое время) поводи́ти; (долго, много) поповоди́ти; ( канителя) поволоводити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ДВИГАТЬ — ДВИГАТЬ, двигаю, двигаешь, и (устар.) движу, движешь, несовер. (к двинуть). 1. кого что. Перемещать, толкая или таща. Двигать стулья. Паровоз движет вагоны. || перен. содействовать движению по службе, передвигать кого нибудь (разг. фам.). 2. что … Толковый словарь Ушакова
ДВИГАТЬ — ДВИГАТЬ, двигнуть или двинуть, двигивать или двигать, церк. движити или двизати, пихать, переть, толкать, совать; таскать, волочить; перемещать вещь, не подымая ее волоком. | Приводить что в движение, шевелить, колебать, возмущать. Не двигай… … Толковый словарь Даля
двигать — Ворошить, ворочать, встряхивать, качать, колебать, колыхать, приводить в движение, тормошить, трясти, потрясать, шатать, шевелить; болтать жидкость, волновать, мешать. Ср … Словарь синонимов
ДВИГАТЬ — ДВИГАТЬ, аю, аешь и движу, движешь; двигая; несовер. 1. ( аю, аешь), кого (что). Перемещать, толкая или таща. Д. мебель. 2. ( аю, аешь), чем. Шевелить, производить движения. Д. пальцами. 3. ( аю, аешь), кого (что). Заставлять идти вперёд,… … Толковый словарь Ожегова
двигать — ДВИГАТЬ, аю, аешь; несов.; ДВИНУТЬ, ну, нешь, сов., ДВИГАНУТЬ, ну, нёшь, сов. 1. куда, откуда, по чему и без доп. Убегать, идти, уходить. 2. кому во что. Бить, ударять … Словарь русского арго
двигать — науку • изменение, продолжение, положительная … Глагольной сочетаемости непредметных имён
двигать — двигать. В знач. «перемещать что либо; производить движение чем либо» двигаю, двигает; прич. двигающий. Он двигает шкаф. Двигаю руками. В знач. «приводить в движение; являться причиной чьих либо действий, поступков» 1 е л. не употр., движет (не… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
двигать — приводить в движение толкать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы приводить в движениетолкать EN propel … Справочник технического переводчика
двигать — аю, аешь, дви/гает и дви/жет, нсв.; дви/нуть (к 3, 4 знач.), передви/нуть (к 1 знач.), подви/гать (ко 2 знач.) сов. 1) (что) Перемещать, толкая или таща. Двигать рояль. Двигать ящики. Двигать шахматные фигуры. Синонимы … Популярный словарь русского языка
двигать — что и чем. 1. что (перемещать, толкая или таща). Двигать мебель. Двигать стол к окну. [Мятежники] потянулись от села Царицына по Арскому полю, двигая перед собою возы сена и соломы (Пушкин). 2. чем. а) Делать движения, шевелить частями тела.… … Словарь управления
двигать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я двигаю и движу, ты двигаешь и движешь, он/она/оно двигает и движет, мы двигаем и движем, вы двигаете и движете, они двигают и движут, двигай, двигайте, двигал, двигала, двигало, двигали, движущий, движимый … Толковый словарь Дмитриева