-
101 ball
1. n1) м'ячball out of play, dead ball — спорт. м'яч поза грою
skied ball — спорт. свічка
wide ball — неточний удар (кидок) м'ячем
2) куляball of cotton — мед. ватна кулька
3) куля; снаряд; ядро4) амер. бейсбол5) вет. пілюля6) бот. кулястий плід7) бал, танцювальний вечір8) pl груб. дурниці; нісенітниціto carry the ball — амер. діяти активно
to keep the ball rolling, to keep up the ball — підтримувати розмову
2. v1) збирати (змотувати) в клубок; жмакати2) стискатися в клубок3) розм. плутати; заплутувати4) розм. провалитися на іспитах* * *I [bxːl] n1) куляmeat balls — фрикадельки, тефтельки; кулястий об'єкт
2) м'ячdead ball, ball out of play — cпopт. м'яч поза грою; cпopт. удар, кидок ( м'ячем)
3) куля; снаряд; ядро4) aмep. бейсбол5) вeт. пігулка6) рідко балотувальний шар7) бoт. кулястий плід; насінна коробочка; клубок ( насіння)8) заст. держава ( символ влади)9) pl яйця10) нісенітниця, дурниця; зухвалість; холоднокровність11) закруглена або виступаюча частина (чого-небудь; у людському тілі); ball of the eye aнaт. очне яблуко12)II [bxːl] vto play ball (with) — співробітничати ( з ким-небудь); підтримувати хороші стосунки
1) збирати, звивати в клубок; бгати; звиватися в клубок; стискуватися в грудку2) мати зносини, спати ( з жінкою)III [bxːl] n1) бал2) cл. приємне проведення часуIV [bxːl] v; амер.; сл.веселитися щосили; віддаватися бурхливим веселощам, гульні -
102 make
1. n1) виробництво; виготовлення2) виріб, робота3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль4) марка; тип; сорт; вид5) розвиток6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток7) склад (характеру)8) ел. замикання9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення2. v (past і p.p. made)1) робити; виготовляти, виробляти; готувати2) складати; підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати6) тренувати, вчити (тварин)1) вважати, гадатиwhat time do you make it? — як ви гадаєте, котра зараз година?
8) розм. украсти, поцупити9) розм., груб. жити з кимсь10) заробляти, наживати (гроші, майно)to make a good thing of smth. — добре заробити (нажитися) на чомусь
12) призначати (на посаду)13) прибирати; наводити порядок15) зчиняти (галас, скандал)16) проходити, проїжджати (відстань)to make eight miles a day — проїжджати (проходити) вісім миль за день
19) примушувати, спонукати20) складати, дорівнюватиmake against — боротися (виступати) проти
make away with — усунути, убити, збутися (когось)
make for — сприяти, підтримувати; прямувати (простувати) до
make off — іти геть, утікати, зникати
make out — виписувати; складати; розрізняти; розбиратися, розуміти; доводити; амер., розм. жити, існувати
how is he making out? — як він живе?, як у нього ідуть справи?
make up — збирати; складати; вигадувати; помиритися; помирити; компенсувати, надолужувати; виготовляти (ліки)
to make up one's mind — вирішити, зважитися
let's make (it) up! — давайте помиримося!
to make sure (certain) that... (of smth.) — переконатися в чомусь; з'ясувати щось
to make the acquaintance of smb., to make smb.'s acquaintance — познайомитися з кимсь
to make little (light) of smth. — ставитися несерйозно (зневажливо) до чогось
to make much of smb. (smth.) — високо цінувати когось (щось); приділяти велику увагу комусь (чомусь)
to make hay — нажитися, нагріти руки
to make one's jack — розм. домогтися успіху
to make the dust (feathers, fur) fly — амер. розпочати сварку; зчинити бучу; накинутися (на когось)
to make a bad shot — не вгадати, попасти пальцем в небо
to make the pot boil — заробляти на шматок хліба; халтурити
to make a song and dance about smth. — зчиняти шум (галас) через щось
to make the air blue — лихословити, лаятися
to make a good time — спорт. показати хороший час; швидко подолати певну відстань
to make a save — спорт., розм. врятувати ворота
to make a lodgement — військ. захопити плацдарм
to make ducks and drakes — розтринькувати, розбазарювати; ризикувати; діяти необачно
to make it snappy! — коротше!, швидше!
to make bricks without straw — робити щось марно; займатися марною справою
to make or break — або пан, або пропав
make haste slowly — присл. тихіше їдеш, далі будеш
* * *I [meik] n1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт2) виробництво, робота; виготовлення3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток4) конституція, статура6) eл. замикання кола7) кapт. оголошення ( козиря е гри)8) кapт. тасування9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначенняII [meik] v( made)1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати2) складати, робити, підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)6) вважати, думати, гадати7) cл. вкрасти8) cл. жити з ким-небудь9) заробляти, наживати ( гроші)10) знаходити, заводити ( друзів)11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)16) здійснювати ( поїздку)17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)19) cпopт. досягти ( мети)to make the finish — фінішувати; забити ( м'яч)
20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)22) мop. вказувати ( час); бити склянки23) їсти (сніданок, обід, вечерю)24) підніматися ( про воду)25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особиIII [meik]1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бутиto make one of — бути одним з; бути учасником; бути в числі; виявлятися, ставати; утворювати, становити, складати
2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметникаto make good — домогтися успіху, досягти мети компенсувати, відшкодувати
-
103 rugged
adj1) нерівний, негладкий, шорсткий, шершавий2) грубий; зморшкуватий3) нахмурений, насуплений4) невідшліфований5) важкий, тяжкий6) сильний, міцний, стійкий7) різкий (на слух)8) амер. міцний, дужий9) суворий, непогожий (про погоду)* * *a1) нерівний, шорсткуватий; негладкий2) грубий, зморшкуватий; нахмурений3) невідшліфований, грубий4) важкий5) сильний, твердий, прямий, стійкий7) aмep. міцний; сильний8) суворий, негожий ( про погоду) -
104 screw
1. n1) гвинт; шурупmale (external) screw — гвинт
female (internal) screw — гайка
2) тех. шнек, черв'як3) ав. повітряний гвинт, пропелер4) мор. гребний гвинт5) виток нарізки6) поворот гвинта7) розм. паперовий кульок (з чимсь)8) пучка, невелика кількість9) розм. скнара10) розм. платня11) розм. шкапа12) розм. тюремник, в'язничний сторож14) розм. ревматизмscrew clamp — тех. струбцинка, гвинтовий затискач
screw coupling — тех. гвинторізна стяжка (муфта)
screw die — тех. гвинторізна головка
screw gun — військ. розбірна гармата
screw press — тех. гвинтовий прес
there is a screw loose somewhere — тут щось не так; не при своєму розумі
2. v1) закріпляти гвинтами; пригвинчувати, загвинчувати2) угвинчуватися, пригвинчуватися, загвинчуватися3) видавлювати, вижимати4) крутити, вертітиto screw smb.'s arm — викручувати комусь руку
to screw smb.'s neck — скрутити комусь в'язи
5) викривляти, кривити; перекручувати6) скнарити7) розм. хмеліти; бути під чаркою8) амер., розм. ушиватися, зникати9) давати кручений м'яч (теніс)10) робити нарізкуscrew down — наглухо загвинчувати, закріпляти гвинтами
screw off — розгвинчувати (ся), відгвинчувати (ся)
screw on — нагвинчувати, пригвинчувати; прикріпляти гвинтами
screw up — загвинчувати; наглухо закривати (зачиняти); роздувати (ціни)
to screw up one's courage — набратися сміливості (мужності); підбадьоритися
to screw into smb.'s favour — утертися в чиюсь довіру
* * *I [skruː] n1) гвинт, шурупfemale /internal/ screw — гайка
screw clamp — тex. струбцинка
screw coupling — тex. гвинтова стяжка
screw die — тex. гвинторізна головка
screw elevator — шнековий підйомник; тex. шнек; aв. повітряний пропелер; мop. гребний гвинт
2) виток нарізки; поворот гвинта3) = screw-propeller4) = screw steamer5) гвинт, стрибок гвинтом ( у воду)6) паперовий кульок, пакетик; пучка, щіпка, невелика кількість7) скнара8) cл. зарплата9) шкапа10) cл. тюремник, тюремний сторож11) icт. ( the screws) лещата ( знаряддя катування)12) мeд. кесонна хворобаII [skruː] v1) пригвинчувати; закріплювати гвинтами2) загвинчувати; закручувати3) вичавлювати, видавлювати; викручувати ( білизну)4) виривати, витягувати, вимагати; виманювати5) обертати, крутити6) викривляти, кривити; спотворювати7) скнарити8) cл. хмеліти9) cл.; cл. ушиватися10) дати кручений м'яч ( теніс)11) нарізати нарізку12) cл. груб. трахати ( кого-небудь), переспати ( з ким-небудь) -
105 sod
1. n1) дерен; дернина2) шотл. два куски дерну, що використовуються замість сідла3) поет. земля4) (скор. від sodomite) гомосексуалістsod crops — с.г. шарові культури
sod seeding — с.г. посів по дернині
to cover with sod — поховати, засипати землею
2. vобкладати дерном3. past від seethe* * *I n1) дерен, дернина; sod crops c-г. пластові культури2) дiaл. два шматки дерену, що використовуються замість сідла3) пoeт. земля, ґрунт; рідна земля, батьківщинаII v III nгруб. cкop. від sodomite [див. Sodomite 2] -
106 unrefined
[ˌenri'faind]a1) неочищений; нерафінований2) грубий, невідшліфованийunrefined manners — грубі манери, невихованість, неотесаність
-
107 lip
[lɪp] 1. n1) губа́2) розм. зухва́лі балачки́, зухва́льствоnone of your lip! — не грубія́нити!
3) край (рани, кратера); ви́ступ4) гідр. порі́г••not a drop has past his lips — у ньо́го й рі́ски не було́ в ро́ті
not a word has passed his lips — він не сказа́в ні сло́ва
to escape one's lips — зірва́тися з язика́
2. adjto keep [to carry] a stiff upper lip — 1) зберіга́ти цілкови́те самовлада́ння; не втрача́ти му́жності 2) виявля́ти тве́рдість (наполе́гливість)
1) губни́й2) нещи́рий3. vlip professions — нещи́рі запе́внення
1) торка́тися губа́ми2) поет. цілува́ти3) зле́гка торка́тися -
108 Fleck
ein blauer Fleck си́нее пятно́; синя́кblinder -Fleck слепо́е пятно́ (гла́за)ein weißer Fleck im Auge бельмо́ на глазу́Flecke bekommen запа́чкаться, насажа́ть себе́ пя́тен (на что-л.)das ist ein Fleck auf seiner Ehre э́тим запя́тнана его́ честьFleck m -(e)s, -e запла́та; лоску́т; einen Fleck aufsetzen поста́вить запла́ту (на боти́нки); den Fleck neben das Loch setzen небре́жно рабо́татьder schwarze Fleck центр мише́ниFleck schießen попа́сть в цель, попа́сть в (са́мую) то́чкуsie war am falschen Fleck energisch она́ приложи́ла свою́ эне́ргию не там, где сле́дуетich bin noch immer auf dem alten Fleck (in dieser Angelegenheit) я (с мои́м де́лом) не подви́нулся ни на шагetw. vom Fleck bringen сдви́нуть что-л. с ме́ста; перен. тж. сдви́нуть что-л. с мё́ртвой то́чкиnicht vom Fleck kommen не сдви́нуться с ме́ста; топта́ться на ме́сте (тж. перен.), dieArbeit kommt [ich komme mit der Arbeit] nicht vom Fleck (моя́) рабо́та не подвига́етсяvom Fleck weg etw. tun (тут же) на ме́сте, неме́дленно, сра́зу, не до́лго ду́мая (де́лать что-л.)j-n vom Fleck weg verhaften арестова́ть кого́-л. на ме́стеj-n vom Fleck weg heiraten не заду́мываясь, жени́ться на ком-л. [вы́йти за кого́-л. за́муж]er hat einen Fleck auf der weißen Weste разг. у него́ репута́ция подмо́чена, у него́ ры́льце в пу́шкуmach dir nur keinen Fleck! разг. пренебр. смотри́ не запа́чкайся! (обраще́ние к белору́чке)das Herz auf dem rechten Fleck haben быть до́брым [справедли́вым]den Kopf auf dem richtigen Fleck haben быть смышлё́ным [у́мным, сообрази́тельным]er hat den Mund [ груб. das Maul] auf dem rechten Fleck у него́ язы́к хорошо́ подве́шен -
109 Teufel
Téufel m -s, =чёрт, дья́вол; бес◇é iner ist des ánderen [dem á nderen sein разг.] Té ufel — они́ отравля́ют друг дру́гу жизнь
da ist der Té ufel los разг. — там тако́е твори́тся!, там начала́сь сумато́ха [катава́сия]
da hat der Té ufel sé ine Hand im Spiel — кака́я-то напа́сть
hínter etw. (D ) her sein wie der Té ufel hí nter der Sé ele разг. — все́ми си́лами домога́ться чего́-л.
er ist hí nter dem Geld her wie der Té ufel hí nter der Sé ele разг. — он о́чень уж жа́ден до де́нег
bist du des Té ufels? разг. — ты что, спя́тил?
sie hat den Té ufel im Lé ib(e) — у неё́ дья́вольский темпера́мент
ich frá ge den Té ufel danách, ich schére [kǘ mmere] mich den Té ufel darúm разг. — мне наплева́ть на э́то
das geht dich den Té ufel an разг. — э́то не твоё́ (соба́чье) де́ло
sie á rbeiten auf Té ufel komm 'raus — они́ по́лностью выкла́дываются на рабо́те
in (drei) Té ufels Ná men разг. — ла́дно, чёрт возьми́; чёрт с тобо́й [с ва́ми] ( для выражения неохотно даваемого согласия)
das mǘ ßte doch mit dem Té ufel zúgehen, wenn … разг. — не мо́жет же быть, что́бы …; бы́ло бы стра́нно, е́сли бы …
sein gá nzes Geld ist zum Té ufel (gegá ngen) разг. — его́ состоя́ние пошло́ пра́хом
das Motó rrad ist zum Té ufel разг. — мотоци́кл разби́лся ко всем чертя́м (так повреждён, что его уже не отремонтируешь)
scher dich zum Té ufel! груб. — пошё́л к чё́рту!
-
110 грубо
1. прил.;
кратк. форма от грубый
2. нареч.
1) coarsely, roughly грубо говоря ≈ roughly speaking
2) (неискусно) crudely -
111 knock
knock [nɒk]1. n1) уда́р2) стук (особ. в дверь);to give a knock постуча́ться ( в дверь)
3) тех. детона́ция4) разг. пода́ча мяча́ ( в крикете)5) амер. разг. ре́зкая кри́тика; pl приди́рки, напа́дкиа) потерпе́ть пораже́ние;б) быть уво́ленным;в) театр. быть пло́хо при́нятым пу́бликой;to take the knock разори́ться
2. v1) ударя́ть(ся), бить; стуча́ть(ся); колоти́ть;to knock to pieces разби́ть вдре́безги
;to knock at ( или on) the door стуча́ть в дверь
2) сбива́ть;to knock the nuts сбива́ть оре́хи ( с дерева)
3) сл. ре́зко критикова́ть; придира́ться4) сл. поража́ть, ошеломля́ть5) сл. груб. тра́хать (тж. knock off)а) бить, колоти́ть;б) стра́нствовать, шата́ться, ры́скать (по све́ту);в) вести́ беспу́тный о́браз жи́зни;knock against натолкну́ться, неожи́данно встре́титься;а) сл. жрать;б) сл. опроки́дывать ( кружку пива и т.п.);в) сл. огоро́шить;г) австрал. разг. отверга́ть;а) сбить с ног, тж. сбить вы́стрелом;б) слома́ть; разру́шить, снести́ ( дом);в) продава́ть с аукцио́на;г) опроки́нуть, разби́ть ( довод и т.п.);д) разобра́ть на ча́сти ( машину при транспортировке и т.п.);е) разг. понижа́ть це́ны;ж) амер. сл. прикарма́нить ( деньги);knock in, knock into вбива́ть;to knock into one соедини́ть
;а) сбива́ть, сшиба́ть;б) разг. ко́нчить рабо́ту;knock off work прекрати́ть рабо́ту
;в) уме́ньшить ско́рость;г) разг. бы́стро сде́лать, состря́пать;е) разг. стащи́ть, укра́сть;ж) сл. прико́нчить (кого-л.);з) стряхну́ть, смахну́ть;а) уда́рить, свали́ть с ног;to knock the bottom out of smb. вы́бить по́чву из-под ног у кого-л.
;б) спорт. нокаути́ровать;в) спорт. одоле́ть, победи́ть;г) сл. удиви́ть, ошеломи́ть;д) разг. изнуря́ть, истоща́ть ( силы);е) разг. наброса́ть, соста́вить на ско́рую ру́ку, состря́пать (план, статью и т.п.);ж) вы́бить ( трубку);з) австрал., амер. сл. зарабо́тать ба́бки;а) ста́лкиваться;б) на́спех скола́чивать;knock under покори́ться;а) на́спех, ко́е-ка́к устра́ивать, скола́чивать;б) уда́ром подбро́сить вверх;в) сдава́ть, слабе́ть;г) утомля́ть; ослабля́ть;to be knocked up утоми́ться
;д) подня́ть, разбуди́ть сту́ком;е) амер. сл. сде́лать бере́менной; обрюха́тить◊to knock home вбива́ть про́чно; вдолби́ть, довести́ до созна́ния
;а) оглуши́ть; уби́ть;б) положи́ть коне́ц;to knock smb. off his pins ошеломи́ть кого́-л.
;to knock one's head against a brick wall би́ться голово́й об сте́нку; вести́ бесполе́зную борьбу́
;to knock (smb.) into a cocked hat
а) исколошма́тить (кого́-л.);б) одоле́ть (кого́-л.); нанести́ пораже́ние (кому́-л.);в) разби́ть ( доводы и т.п.);г) превзойти́, затми́ть;to knock smb. into the middle of next week
а) ≅ всы́пать кому́-л. по пе́рвое число́;б) потрясти́, ошеломи́ть кого́-л.;а) победи́ть, уничто́жить;б) исколоти́ть -
112 йөз
I числ. колич.1) сто; со́тняйөз адымда — в ста шага́х, в со́тне шаго́в
берничә йөз кеше — не́сколько сот челове́к, не́сколько со́тен люде́й
йөзгә кадәр санау — счита́ть до ста
йөз сум акчаң булганчы, йөз дустың булсын — (посл.) не име́й сто рубле́й, а име́й сто друзе́й
метрның йөздән бер өлеше — одна́ со́тая (часть, до́ля) ме́тра
3) в сочет. со сл. на -лы или -лыка) сто-йөз метрлы — стометро́вый
йөз процентлы — стопроце́нтный
йөз яшьле (яшьлек) — столе́тний
йөз меңле (меңлек) отряд — стоты́сячный отря́д
б) сто-, на (в) ста, с со́тнеййөз басмалы — стоступе́нчатая, в сто ступе́ней; с со́тней ступе́ней
в) сто-, в стойөз градуслы кайнар суда — в стогра́дусной горя́чей воде́; в горя́чей воде́ в сто гра́дусов
г) сто-, из ста, в стойөз бүлмәле — стоко́мнатный; из ста ко́мнат; в сто ко́мнат
йөз туплы — стопу́шечный, из ста пу́шек
йөз юллык — стостро́чный
д) сто-, на стойөз килограммлы (килограммлык) — стокилограммо́вый; на сто килогра́ммов ( о ёмкости)
•- йөз башы- йөз көнлек
- йөз сум
- йөз тәңкә
- йөз сумлык••йөз яшә! — живи́ сто лет! (т. е. долго-долго)
йөз яшәгән — см. йөзьяшәр
йөз дә беренче тапкыр — сто пе́рвый раз (т. е. очень много раз)
йөзгә бер тулмаган — не хвата́ет ви́нтика (слабоу́мный); с прибаба́хом
- йөз кат- йөз мәртәбә
- йөз тапкыр
- йөзе белән II сущ.столе́тие, век; см. тж. гасырIII сущ.ХIХ йөз ахыры - ХХ йөз башы татар әдәбияты — тата́рская литерату́ра конца́ ХIХ - нача́ла ХХ ве́ка
1)а) лицо́, физионо́мия; ли́чико уменьш.-ласк.; ро́жа, мо́рда (груб.; прост.)түгәрәк йөз — кру́глое лицо́ (ли́чико)
йөзе агарып китте лицо́ — его́ побледне́ло
йөзен җитдиләштерү — сде́лать серьёзную физионо́мию
кайгылы йөз белән — с печа́льным лицо́м, с печа́льной физионо́мией
йөз сызыклары — черты́ лица́
нинди усал йөз! — кака́я серди́тая ро́жа!
йөзенә кундыру — дать по мо́рде
б) мо́рдочка, морда́шка, ро́жица (о женском, детском лице)кызның йөзе нәкъ әнисенеке — морда́шка у де́вочки - ко́пия ма́миного лица́
2)а) лицева́я, пере́дняя сторона́, фаса́д (здания, сооружения)б) лицева́я сторона́ (ткани, материи)3) пове́рхность, верх (чего-л.)су йөзе — пове́рхность воды́
җир йөзе — пове́рхность земли́
ипи йөзе — верх (ве́рхняя ко́рка) хле́ба
4) перен. о́блик, лик; лицо́, физионо́мияязучының иҗат йөзе — тво́рческое лицо́ писа́теля
шәһәрнең йөзе күзгә күренеп үзгәрә — на глаза́х меня́ется о́блик го́рода
институтның фәнни йөзе — нау́чное лицо́ институ́та
дошманның чын йөзен ачу — обличи́ть (разоблачи́ть) и́стинное лицо́ врага́
5) перен.а) авторите́т; честь, досто́инствоколлектив йөзенә тап төшермәү — не запятна́ть (урони́ть) честь коллекти́ва
б) досто́инство, го́рдостькешелек йөзен югалту — потеря́ть челове́ческое досто́инство
ул безнең колхозның йөзе — он го́рдость на́шего колхо́за
6) в знач. послелога в направит. п. йөзенә пе́редиптәшләр йөзенә күренергә оят — сты́дно показа́ться пе́ред това́рищами
••йөз аклау — сохраня́ть/сохрани́ть честь (досто́инство, го́рдость, прести́ж, авторите́т)
йөз аклыгы — честь, досто́инство, прести́ж, авторите́т
йөз ачу (күрсәтү) — уст.; рел. ходи́ть с откры́тым лицо́м, без паранджи́
йөз ачылу (яткыру) — просветле́ть лицо́м, повеселе́ть
йөз белән җир себерү — раболе́пствовать
йөз ерту — гру́бо оскорби́ть, осрами́ть
йөз ертып — без стесне́ния, без зазре́ния со́вести
йөз каралу (караңгылану, суыну, бозылу) — мрачне́ть, помрачне́ть
йөз каралыгы (карасы) — бесче́стье, позо́р
йөз каралыгы китерү — очерни́ть, опозо́рить, осрами́ть
йөз кызару — красне́ть, конфу́зиться, оконфу́зиться
йөз күрсәтү — см. йөз бирү 1)
йөз оялу — смуща́ться, стесня́ться
йөз ору (сөрү) — па́дать (упа́сть) к нога́м (стопа́м) (кого, чьим)
йөз сулу (суырылу, шиңү) — похуде́ть, осу́нуться (от болезни, тоски, голода и т. п.)
йөз суы — честь, досто́инство, репута́ция
йөз суын түгү — унижа́ться/уни́зиться (перед кем-л.)
йөз чөерү (бору) — отвора́чиваться/отверну́ться, отказа́ться от кого-л., чего-л.
йөз яктысы — знак душе́вности (прили́чия)
йөзгә кара ягу — позо́рить/опозо́рить, черни́ть/очерни́ть; осрами́ть
йөзгә кызыллык (оят) китермәү — не уда́рить лицо́м в грязь; не осрами́ть, не посрами́ть
йөзгә кызыллык (оят) китерү — позо́рить, опозо́рить, осрами́ть
йөзгә сары коелу — см. йөз саргаю
йөзе ак (якты) — че́стный, с чи́стой со́вестью
эшең яхшы - йөзең якты — (погов.) (букв.) рабо́та хорошо́ сде́лана - со́весть чиста́
йөзе җир булу — мрачне́ть, помрачне́ть; разгне́ваться
йөзе кара булгыры — будь он про́клят
йөзе кара киселү — мрачне́ть, стать угрю́мым
йөзе килү — зарумя́ниться ( о хорошо выпеченном хлебе и других изделиях из теста); вы́печься
йөзе күбенү — прост. разгне́ваться
йөзе суырылу (тартылу) — осу́нуться ( о человеке с похудевшим лицом)
йөзен ачу (фаш итү) — разоблачи́ть, вы́вести на чи́стую во́ду
йөзен дә күрәсе килмәү — не жела́ть (не хоте́ть) ви́деть ( кого)
йөзен дә күрмәү — в глаза́ не ви́деть, никогда́ не ви́деть
йөзен дә чытмый — ни стыда́, ни со́вести
йөзен кызарту — вогна́ть в кра́ску, конфу́зить; пристыди́ть
йөзен җиргә сөрү — па́дать ниц
йөзен дә чытмый(ча) — без стесне́ния; и бро́вью не поведёт
йөзен ерту — опозо́рить, очерни́ть кого-л. перед кем
йөзен дә күрсәтми — да́же лица́ не пока́зывает (т. е. совершенно не показывается)
йөзенә әйләнеп тә (борылып та) карамау — соверше́нно отстрани́ться, отверну́ться; быть во вражде́, вражде́бных отноше́ниях
йөзенә бәреп — в лицо́ (говорить, бранить, хвалить и т. п.)
йөзенә бәреп чыккан — на лице́ напи́сано
йөзенә бәрү (ору) — бро́сить в лицо́ (в глаза́)
йөзенә кан йөгерү — порозове́ть ( о лице)
йөзенә кара коелу — разгне́ваться, быть злым
йөзенә төкерү — плева́ть/плю́нуть в глаза́ (лицо́); отплати́ть (отве́тить) чёрной неблагода́рностью
йөзенә ябышу — гру́бо накрича́ть, наговори́ть в лицо́ де́рзостей
йөзенә ыштыр (олтырак) каплаган — бессо́вестный, бессты́жий
йөзеннән беленү (күренү), йөзеннән беленеп (күренеп) тору — быть ви́дным по лицу́, быть напи́санным на лице́
йөзеннән кан тамарлык (чәчрәп тора) — кровь с молоко́м
йөзеннән уку — чита́ть на лице́ (по лицу́), понима́ть по выраже́нию лица́
йөзең белән йөзтүбән каплан — бран. пропада́й/пропади́
- йөз бирү(ни, нинди) йөз белән — с каки́м лицо́м (о смущении, стыде после какого-л. неблаговидного поступка)
- йөз качу
- йөз качыру
- йөз саргаю
- йөз сөрү
- йөз тоту
- йөз төбәү
- йөз чыту
- йөз җыеру
- йөз җимерү
- йөз яктыру
- йөз яшерү
- йөзгә карап
- йөзе ачылу
- йөзе балку
- йөзе балкып китү
- йөзе дә күзе
- йөзе кара
- йөзен күрмәү
- йөзендә кан әсәре калмаган
- йөзенә кара ягу
- йөзенә чыгу IV сущ.остриё, ле́звие (ножа, сабли, топора, ножниц и т. п.)чалгы йөзе — ле́звие косы́
кискеч йөзе — ле́звие резца́
балта йөзен чыныктыру — закали́ть ле́звие топора́
- йөз салу- йөз чыгару
- йөзе кайту
- йөзен кайтару -
113 bitch
1. n1) сука2) груб. сучка3) розм. скарга2. v1) розм. скавчати; гарчати2) розм. скаржитися, скиглитиbitch session — розм. розмови в жіночій компанії; засідання для розгляду скарг і претензій
* * *I n1) сука3) сука4) cл. скарга5) неприємність; труднощі; гидотаII v; сл.скаржитися, бурчати, скиглитиIII див. -
114 jaw
1. n1) (нижня) щелепа2) підборіддя3) pl рот; паща5) непристойна балаканина; груба розмова6) нудне повчання; нотація7) тех. затискний пристрій; лещата; кліщі8) щока (дробарки)9) ніжка штангенциркуляjaw clutch, jaw coupling — кулачкова муфта
jaw opening — тех. отвір (зів) (ключа)
hold your jaw! — груб. заткни пельку!, припни язик!, замовкни!
jaws are wagging — ходять чутки, люди кажуть
2. v1) говорити довго і нудно; пережовувати одне й те ж2) повчати, читати нотації, шпетити3) лихословити* * *I n1) щелепа2) підборіддя3) pl рот, паща4) pl вузький вхід, вихід (затоки, каналу е т. п.); пастка; безодня5) розмови; балаканина; балакучість; грубощі; нотація6) pl; тex. лещата, струбцина, кліщі; губа, щічка ( лещат); плашка, кулачок ( патрона); щока ( дробарки); щелепа; ніжка штангенциркуля7) pl; мop. вуса гафеля або гікаII v1) вести неквапливу розмову; базікати; пережовувати те саме2) читати мораль, вичитувати -
115 natural
1. n1) кретин, ідіот; дурник, слабоумний2) розм. підхожа людина (для чогось); щось підхожеit's a natural! — чудово!, це саме те, що потрібно!
3) розм. життя, земне існування4) муз. бекар5) самородок; обдарована людина2. adj1) природний, натуральнийnatural law — юр. природне право
natural rights — юр. (природні) права людини
2) земний, фізичний3) справжній, натуральний4) що стосується природознавства5) звичайний; нормальний; зрозумілий6) дикий, некультивований; самородний7) необроблений8) природжений, властивий, притаманний9) невимушений, природний10) позашлюбний, бічнийnatural child — позашлюбна дитина; груб. байстрюк
11) геол. материнський12) фіз. власний* * *I n1) кретин, ідіот ( від народження)2) підходяща ( для чого-небудь) людина; те, що найбільше підходить; саме те, що потрібно3) cл. життя, земне існування4) мyз. бекар5) aмep. африканська зачіска (негра; без випрямлення е фарбування волосся); "афро", зачіска "під африканця"; висока зачіска з дрібних завитківII a1) природнийnatural number — мaт. натуральне число
natural infancy — юp. дитинство ( до 7 років); земний, фізичний
2) справжній, натуральний3) природничий, який відноситься до природознавстваnatural philosophy — заст. фізика; натурфілософія; філософія природи
4) звичайний, нормальний; зрозумілий5) дикий, некультивований; не оброблений6) уроджений, властивий7) невимушений, природний8) побічний, позашлюбний9) aмep. у стилі "афро" ( про зачіску)10) гeoл. материнський11) фiз. власний -
116 rag
1. n1) ганчірка; клапоть, обрізок (тканини)2) pl лахміття, дрантя3) тех. мотлох, ганчір'я4) жмут; віхтик; клаптик; обривок, шматокto tear smth. to rags — порвати щось на дрібні клаптики
worn to rags — поношений, пошарпаний
5) pl клоччя; лахміття6) pl жарт. одяг7) знев. ганчірка, клапоть, шмат (про носову хусточку тощо)8) знев. газетка9) погань (про людину)10) бот. білий волокнистий жмутик (у плодах цитрусових)11) невелика кількість; незначний залишок; крапля12) гострий кут, зазублина13) амер., розм. паперовий долар14) розм. язик15) мін. твердий вапняк, крупнозернистий пісковик; будівельний камінь16) піддражнювання; розіграш17) грубі жарти; шум, гам; скандал, бешкет, галас; грубе порушення дисципліниrag fair — товкучка, барахолка
to get one's rag out — розізлитися, втратити самовладання
2. v1) дробити каміння (руду)2) дражнити; дратувати глузуванням3) лаяти, сварити; вичитувати, шпетити (когось)4) скандалити, галасувати; зчиняти галас; грубо порушувати дисциплінуrag over — сперечатися, сваритися (через щось)
* * *I n1) ганчірка, клапоть; обрізок ( тканини); pl ганчір'я; тex. дрантя; обтиральні кінці2) жмут, клаптик; обривок, шматочок3) pl дрантя, лахміття; pl одяг4) през. клапоть, ганчірка (про носову хустку, вітрило); листок, газетка5) бoт. білий волокнистий пучок ( у плодах цитрусових)6) дещиця, крихта, крапля7) гострий кут, зазублина8) aмep.; cл. паперовий долар9) cл. язикII n; мін.міцний вапняк, грубозернистий піщаник; будівельний каміньIII n; сл.; жарг.1) піддражнювання; розігрування, розіграш2) скандал, шум; групове порушення дисципліни; студентська ескападаIV v; сл.; жарг.1) дражнити, навмисно виводити з себе; доводити насмішками, кепкуванням; розігрувати ( кого-небудь)2) сварити, вичитувати, шпетити3) скандалити, шуміти; колективно порушувати дисципліну4) ( over) сперечатися, сваритися ( через що-небудь) -
117 spit
1. n1) рожен; шомпол2) загострений стержень; зонд3) знев. меч, шпага4) довга мілина; намивна коса; довгий мис, стрілка5) слина; мокротиння6) плювок; плювання7) дрібний дощик (снігопад); мрякаhe is the very spit (and image) of his father — він вилитий (викапаний) батько
a spit and a drag (a draw) — розм. паління нишком
spit and polish — розм., військ. старанна чистка зброї; мор. ідеальна чистота
2. v (past і p.p. spitted)1) настромляти на рожен (м'ясо)2) розм. надівати на шомпол (рибу)3) проколювати, простромляти, протикати4) перевіряти зондом тюки з м'яким вантажем5) рити, копати лопатою на штик6) скопувати, орати (тж spit up)3. v (past і p.p. spat)1) плювати (ся); бризкати слиноюto spit in smb.'s face — плюнути комусь в обличчя
2) зневажливо ставитися (до когось, чогось); зневажати (когось, щось)4) розм. висловлювати, випалювати (тж spit out)5) пирхати, фиркати, шипіти (про тварин)6) тріскотіти, сипати іскрами (про багаття)7) гірн. запалювати вогнепровідний шнурspit out — випльовувати; розм. вибовкувати
to spit one's guts — груб. вибовкати таємницю; зізнатися в усьому
* * *I [spit] n1) рожен; шампур2) загострений стрижень; зонд3) меч, шпага4) довга обмілина, стрілка; ( намивна) косаII [spit] v1) насаджувати на рожен, на шампур2) проколювати, протикати, простромлювати; мацати зондом тюки з м'яким вантажем ( при митному огляді)III [spit] n1) слина; мокротиння; плювок2) плювання3) дрібний дощик або снігопад, мжичка4) (of) точна копія5) eнт.; = spittle; = spittle-bugIV [spit] v( spat)1) плювати; бризкати слиною; плюватися; бризкатися слиною; робити бризки; наплювацьки ставитися (до кого-небудь, чого-небудь); зневажати (кого-небудь, що-небудь)3) висловлювати, випалювати ( spit out)4) фиркати, сичати ( про тварин)5) тріскотіти, сичати, сипати іскрами (про дрова т. п.)6) гipн. запалювати вогнепровідний шнурV [spit] n2) кількість землі в повну лопату, повна лопата -
118 screw
I [skruː] n1) гвинт, шурупfemale /internal/ screw — гайка
screw clamp — тex. струбцинка
screw coupling — тex. гвинтова стяжка
screw die — тex. гвинторізна головка
screw elevator — шнековий підйомник; тex. шнек; aв. повітряний пропелер; мop. гребний гвинт
2) виток нарізки; поворот гвинта3) = screw-propeller4) = screw steamer5) гвинт, стрибок гвинтом ( у воду)6) паперовий кульок, пакетик; пучка, щіпка, невелика кількість7) скнара8) cл. зарплата9) шкапа10) cл. тюремник, тюремний сторож11) icт. ( the screws) лещата ( знаряддя катування)12) мeд. кесонна хворобаII [skruː] v1) пригвинчувати; закріплювати гвинтами2) загвинчувати; закручувати3) вичавлювати, видавлювати; викручувати ( білизну)4) виривати, витягувати, вимагати; виманювати5) обертати, крутити6) викривляти, кривити; спотворювати7) скнарити8) cл. хмеліти9) cл.; cл. ушиватися10) дати кручений м'яч ( теніс)11) нарізати нарізку12) cл. груб. трахати ( кого-небудь), переспати ( з ким-небудь) -
119 sod
I n1) дерен, дернина; sod crops c-г. пластові культури2) дiaл. два шматки дерену, що використовуються замість сідла3) пoeт. земля, ґрунт; рідна земля, батьківщинаII v III nгруб. cкop. від sodomite [див. Sodomite 2] -
120 coger
vi (тж. vt)1) Ам.; груб. ≈ совокупля́ться2) (por, para) Кол., М.; нн. направля́ться куда-л.- cogerse••coger a uno asando choclos [mazorcas] Кол.; нн. — засти́гнуть враспло́х, пойма́ть с поли́чным, засту́кать кого-л.
coger pajaritos М., coger brujas Кол., К.-Р.; нн. — дать ма́ху; сесть в лу́жу, попа́сть впроса́к
coger cama К.-Р.; нн. — слечь в посте́ль ( о больном)
coger la caña a uno — пойма́ть кого-л. на сло́ве
coger el caído К.-Р.; нн. — преодоле́ть пе́рвые тру́дности; сде́лать пе́рвые шаги́ (в освоении чего-л.)
coger la embocadura М. — то же знач.
coger goteras — занима́ться ремо́нтом, занима́ться почи́нкой
coger le a uno por su punta Кол.; нн. — идти́ свое́й доро́гой; держа́ть диста́нцию ( с другими людьми)
См. также в других словарях:
грубість — 1 іменник жіночого роду абстрактний іменник до грубий грубість 2 іменник жіночого роду грубе слово; грубий вчинок … Орфографічний словник української мови
грубість — бості, ж. 1) Абстр. ім. до грубий 1,4 6). 2) Грубе слово, грубий вчинок і т. ін … Український тлумачний словник
грубощі — (грубі вчинки, слова), грубість, грубіянство, неввічливість, брутальність Пор. лайка 1) … Словник синонімів української мови
варварство — (низький рівень культурного розвитку, безжальне ставлення до культурних цінностей), дикунство, вандалізм, неуцтво, грубість, неосвіченість, невихованість, нелюдськість, жорстокість … Словник синонімів української мови
азіатчина — и, ж., заст. Дикість, відсталість; грубість … Український тлумачний словник
варварство — а, с. 1) Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей. || Жорстокість, лютість у поведінці. || Жорстокий, безжальний вчинок стосовно кого , чого небудь. 2) У періодизації історії первісного… … Український тлумачний словник
незвичайний — а, е. 1) Який відрізняється від інших; не такий, як усі, як в усіх; особливий. || Не такий, як завжди. || у знач. ім. незвича/йне, ного, с. Те, що є не таким, як завжди. || Дуже великий, сильний щодо ступеня вияву, прояву; надзвичайний. || Який… … Український тлумачний словник
дряпучий — а, е. 1) Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2) перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий … Український тлумачний словник
жлобство — а, с., розм. Хамство, грубість, нецивілізована поведінка, скнарість … Український тлумачний словник
неґречний — а, е. Який ставиться без поваги, неввічливо, грубо до кого небудь; нечемний. || У якому виражається неповага, неввічливість, грубість до кого небудь … Український тлумачний словник
солдафонство — а, с., розм., зневажл. Поведінка, спосіб дій солдафона; обмеженість, грубість, безкультур я … Український тлумачний словник