-
41 brutality
n1) грубість2) жорстокість, брутальність3) звірячий стан* * *n1) брутальність2) жорстокість, звірство -
42 ill-breeding
nневихованість, погане виховання; нечемність, грубість* * *nневихованість, погане виховання; брутальність -
43 acerbity
-
44 clumsiness
[`klemzinis]nнезграбність, неповороткість; грубість, неоковирність; безтактність -
45 rusticity
[re'stisiti]n1) брутальність, грубість, некультурність, неотесаність ( манер); неосвіченясть, неуцтво2) простота, природність3) сільські звичаї; сільське життя4) груба, некультурна мова -
46 truculence
n1) лютість, жорстокість2) грубість, різкість, уїдливість -
47 contumely
n1) образа; грубість2) безчестя; ганьба3) зарозумілість; нахабство, зухвалість* * *n1) образа ( дією або словом); зухвалість2) безчестя, ганьба -
48 gothicism
n1) варварство; грубість; жорстокість2) характерні риси готичного стилю (в архітектурі); готика3) лінгв. готицизм* * *n1) варварство; брутальність; жорстокість2) характерні риси готичного стилю ( в архітектурі); готика3) лiнгв. готицизм -
49 homeliness
-
50 shagginess
-
51 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
52 грубоватость
1) (о ткани) грубість, шорсткість;2) брусуватість.* * *грубува́тість, -тості -
53 roughness
різкість, неввічливість, грубість -
54 barbarism
n1) варварство, дикунство2) неуцтво; грубість, некультурність3) лінгв. варваризм* * *n1) варварство2) невігластво, неуцтво; брутальність3) лiнгв. варваризм -
55 coarseness
n1) грубість2) непристойність, нечемність -
56 ungentleness
nнеблагородство, грубість; нечемність, неввічливість -
57 barbarity
n1) варварство, жорстокість, нелюдськість; pl звірства2) грубість (смаку, стилю, манер); несмак3) лiнгв. заст. варваризм -
58 raucity
[`rxːsiti]nхрипота, захриплість або різкість, грубість (голосу, сміху) -
59 ribaldry
nбрутальність, грубість; непристойність; лихослів'я; непристойний жарт -
60 scurrility
n1) брутальність, грубість, непристойність2) груба брехня3) грубе, образливе зауваження4) лихослів'я
См. также в других словарях:
грубість — 1 іменник жіночого роду абстрактний іменник до грубий грубість 2 іменник жіночого роду грубе слово; грубий вчинок … Орфографічний словник української мови
грубість — бості, ж. 1) Абстр. ім. до грубий 1,4 6). 2) Грубе слово, грубий вчинок і т. ін … Український тлумачний словник
грубощі — (грубі вчинки, слова), грубість, грубіянство, неввічливість, брутальність Пор. лайка 1) … Словник синонімів української мови
варварство — (низький рівень культурного розвитку, безжальне ставлення до культурних цінностей), дикунство, вандалізм, неуцтво, грубість, неосвіченість, невихованість, нелюдськість, жорстокість … Словник синонімів української мови
азіатчина — и, ж., заст. Дикість, відсталість; грубість … Український тлумачний словник
варварство — а, с. 1) Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей. || Жорстокість, лютість у поведінці. || Жорстокий, безжальний вчинок стосовно кого , чого небудь. 2) У періодизації історії первісного… … Український тлумачний словник
незвичайний — а, е. 1) Який відрізняється від інших; не такий, як усі, як в усіх; особливий. || Не такий, як завжди. || у знач. ім. незвича/йне, ного, с. Те, що є не таким, як завжди. || Дуже великий, сильний щодо ступеня вияву, прояву; надзвичайний. || Який… … Український тлумачний словник
дряпучий — а, е. 1) Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2) перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий … Український тлумачний словник
жлобство — а, с., розм. Хамство, грубість, нецивілізована поведінка, скнарість … Український тлумачний словник
неґречний — а, е. Який ставиться без поваги, неввічливо, грубо до кого небудь; нечемний. || У якому виражається неповага, неввічливість, грубість до кого небудь … Український тлумачний словник
солдафонство — а, с., розм., зневажл. Поведінка, спосіб дій солдафона; обмеженість, грубість, безкультур я … Український тлумачний словник