Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

грубість

  • 121 enflautar

    vt
    1) Ц. Ам., Кол., М.; нн. говори́ть невпопа́д, ля́пать
    2) Бол.; нн.; груб. ≈ надое́сть, доня́ть, "доста́ть"

    Diccionario español-ruso. América Latina > enflautar

  • 122 mecate

    I m; Ам.; инд.
    верёвка из пи́ты (см. pita 1))
    II m; М.
    мека́те (мера площади = 404,5 кв. м)
    III m; Ам.; нн.
    1) неве́жда; полузна́йка, не́уч, недоу́чка
    2) грубия́н, хам
    ••

    caerse del mecate М. — потеря́ть рабо́ту, оста́ться без рабо́ты

    jalar [tirar] del mecate Вен. — льстить, уго́дничать, заи́скивать, лебези́ть

    oler le a uno el pescuezo a mecate М. — ≡ верёвка пла́чет по ком-л.

    ponerse a dos reatas y un mecate — объе́сться, перее́сть; обожра́ться (груб.) (на банкете и т.п.)

    tener a uno a mecate corto — не допуска́ть кого-л. до чего-л., держа́ть кого-л. на расстоя́нии

    Diccionario español-ruso. América Latina > mecate

  • 123 polvo

    m

    había mucho polvo en la habitación — в ко́мнате бы́ло | мно́го пы́ли | пы́льно

    S: asentarse, depositarse (en algo) — осе́сть ( на чём)

    flotar — висе́ть в во́здухе

    levantarse — подня́ться

    cubrirse de polvo — покры́ться пы́лью; запыли́ться

    levantar polvo — подня́ть пыль; напыли́ть

    limpiar el polvo de algo; quitar el polvo a algo — смахну́ть, стере́ть, вы́тереть пыль с чего

    llenarse de polvo — напо́лниться пы́лью; пропыли́ться (наскво́зь)

    matar el polvo — побры́згать что водо́й; (тж о дожде) приби́ть пыль

    2) tb pl; gen + atr к-л порошо́к, пу́дра

    polvo azucarado — са́харная пу́дра

    polvo de bruñir — шлифова́льный, полирова́льный порошо́к

    en polvo — растёртый в порошо́к; в порошке́; порошко́вый

    3) pl

    tb polvos de tocador — ( косметическая) пу́дра

    4) gen

    un polvo de + ncразг го́рсточка, щепо́ть, щепо́тка чего

    5) груб полово́й акт; сноше́ние; тра́ханье

    echar, pegar, tirar un polvo — совокупи́ться; тра́хнуться; ки́нуть па́лку

    - hacer a uno polvo
    - hacer algo polvo
    - limpio de polvo y paja
    - polvos de la Madre Celestina
    - sacudir el polvo

    Diccionario Español-Ruso de Uso Moderno > polvo

  • 124 tripa

    f
    1) кишка́; colect кишки́; кише́чник

    va muy bien de tripa — у него́ хорошо́ рабо́тает | кише́чник | желу́док

    2) pl разг вну́тренности; нутро́

    sacar las tripas a uno; a algo — а) вы́нуть вну́тренности у ( животного); вы́потрошить б) разобра́ть, раскуро́чить, распотроши́ть ( механизм) б) gen Fut [ угроза] заре́зать; вы́пустить кишки́ кому

    3) разг живо́т; пу́зо; брю́хо презр; брюшко́ шутл

    echar, tener (mucha) tripa — отрасти́ть, нае́сть (себе́) пу́зо, брю́хо

    5) разг вы́пуклая часть, низ, брюшко́ ( сосуда)
    - hacer de tripas corazón
    - ¿qué tripa se le habrá roto?
    - revolver las tripas
    - revolvérsele las tripas

    Diccionario Español-Ruso de Uso Moderno > tripa

  • 125 нагревать

    нагреть
    1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);
    2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;
    3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -
    1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.
    * * *
    несов.; сов. - нагреть
    нагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти

    \нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки

    Русско-украинский словарь > нагревать

  • 126 неиспользованный

    невикористаний, нескористаний, неспожиткований, незужиткований, не(с)пожитий, не(з)уживаний, не(з)ужитий. [Невикористана можливість (Київ). Невикористана відпустка (Київ). Всі неуживані і приголомшені здібності дитини заніміють (Франко). Підпалив у грубі, побачивши кілька незужитих дровин (В. Підмог.)].
    * * *
    неви́користаний

    Русско-украинский словарь > неиспользованный

  • 127 позволять

    позволить дозволяти, дозволити, позволяти, по(до)зволити, зволяти, зволити, призволяти, призволити (допускать) попускати, попустити кому що, и на що, (велеть) веліти кому що. [Пан не дозволяв і на годинку кидати ліса (М. Вовч.). Позволь мені усім це розказати (Л. Укр.). Хоч позволив хан на пісках новим кошем стати, та не зволив запорожцям церкву будувати (Шевч.). На це я собі не попустив (Єфр.). Та чи не призволите чайку? (Кониськ.). Подозвольте мені слово до вас сказати (Яворн.). Не велю милому журитися (Метл.)]. -лять себе что - до[по]зволяти собі що и на що, допускатися (сов. допуститися) чого [Він допустився шахрайства]. -лит себе ошибку - дозволити собі помилку или допуститися помилки. -лить себе такую роскошь - дозволити собі таку розкіш и на таку розкіш (Єфр.). -лить себе смелость - дозволити собі сміливість. -лить кому делать, говорить что - до[по]зволити кому робити, говорити що. Здоровье -ет кому - здоров'я дозволяє (змагає) кому. [Як (если) здоров'я змагає, то добре й робити (Н.-Вол. п.)]. Если -лит мне время - як дозволить мені час, якщо (коли) матиму час. -лить себя подговорись - до підмови, на підмову датися. -льте слово молвить - дозвольте слово мовити, дайте (дозвольте) до слова прийти. -льте! - дозвольте, (по)чекайте, погуляйте! [Чекайте! Як, се Андрій Гавриленко? (Коцюб.)]. Не могу этого -лить - не можу цього (и на це) дозволити кому. Я не -лю ему никакой дерзости - я не дозволю йому жадного (ніякого) грубіянства. Не -лю вмешиваться в мои дела - не дозволю втручатися в мої справи, (иносказ.) не дам у кашу собі дмухати. Позволенный - до[по]зволений.
    * * *
    несов.; сов. - позв`олить
    дозволя́ти, дозво́лити; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; позволя́ти, позво́лити; призволя́ти, призво́лити, зволя́ти, зво́лити

    Русско-украинский словарь > позволять

  • 128 ряха

    ж. прост. груб.; = ря́шка
    mug ( face)
    ••

    отъе́сть ря́ху — have a well-fed [fat round] face

    Новый большой русско-английский словарь > ряха

См. также в других словарях:

  • грубість — 1 іменник жіночого роду абстрактний іменник до грубий грубість 2 іменник жіночого роду грубе слово; грубий вчинок …   Орфографічний словник української мови

  • грубість — бості, ж. 1) Абстр. ім. до грубий 1,4 6). 2) Грубе слово, грубий вчинок і т. ін …   Український тлумачний словник

  • грубощі — (грубі вчинки, слова), грубість, грубіянство, неввічливість, брутальність Пор. лайка 1) …   Словник синонімів української мови

  • варварство — (низький рівень культурного розвитку, безжальне ставлення до культурних цінностей), дикунство, вандалізм, неуцтво, грубість, неосвіченість, невихованість, нелюдськість, жорстокість …   Словник синонімів української мови

  • азіатчина — и, ж., заст. Дикість, відсталість; грубість …   Український тлумачний словник

  • варварство — а, с. 1) Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей. || Жорстокість, лютість у поведінці. || Жорстокий, безжальний вчинок стосовно кого , чого небудь. 2) У періодизації історії первісного… …   Український тлумачний словник

  • незвичайний — а, е. 1) Який відрізняється від інших; не такий, як усі, як в усіх; особливий. || Не такий, як завжди. || у знач. ім. незвича/йне, ного, с. Те, що є не таким, як завжди. || Дуже великий, сильний щодо ступеня вияву, прояву; надзвичайний. || Який… …   Український тлумачний словник

  • дряпучий — а, е. 1) Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2) перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий …   Український тлумачний словник

  • жлобство — а, с., розм. Хамство, грубість, нецивілізована поведінка, скнарість …   Український тлумачний словник

  • неґречний — а, е. Який ставиться без поваги, неввічливо, грубо до кого небудь; нечемний. || У якому виражається неповага, неввічливість, грубість до кого небудь …   Український тлумачний словник

  • солдафонство — а, с., розм., зневажл. Поведінка, спосіб дій солдафона; обмеженість, грубість, безкультур я …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»