-
1 нажитися
-
2 нажитися
-
3 nażyć się
нажитися -
4 наживатися
= нажитися1) ( багатіти) to get rich, to make a fortune; ( одержувати прибуток) to make a profit2) тк. док. ( багато прожити) to live enough -
5 dorobić się
нажитися; доробитися -
6 obłowić się
нажитися; нахапатися -
7 make
1. n1) виробництво; виготовлення2) виріб, робота3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль4) марка; тип; сорт; вид5) розвиток6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток7) склад (характеру)8) ел. замикання9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення2. v (past і p.p. made)1) робити; виготовляти, виробляти; готувати2) складати; підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати6) тренувати, вчити (тварин)1) вважати, гадатиwhat time do you make it? — як ви гадаєте, котра зараз година?
8) розм. украсти, поцупити9) розм., груб. жити з кимсь10) заробляти, наживати (гроші, майно)to make a good thing of smth. — добре заробити (нажитися) на чомусь
12) призначати (на посаду)13) прибирати; наводити порядок15) зчиняти (галас, скандал)16) проходити, проїжджати (відстань)to make eight miles a day — проїжджати (проходити) вісім миль за день
19) примушувати, спонукати20) складати, дорівнюватиmake against — боротися (виступати) проти
make away with — усунути, убити, збутися (когось)
make for — сприяти, підтримувати; прямувати (простувати) до
make off — іти геть, утікати, зникати
make out — виписувати; складати; розрізняти; розбиратися, розуміти; доводити; амер., розм. жити, існувати
how is he making out? — як він живе?, як у нього ідуть справи?
make up — збирати; складати; вигадувати; помиритися; помирити; компенсувати, надолужувати; виготовляти (ліки)
to make up one's mind — вирішити, зважитися
let's make (it) up! — давайте помиримося!
to make sure (certain) that... (of smth.) — переконатися в чомусь; з'ясувати щось
to make the acquaintance of smb., to make smb.'s acquaintance — познайомитися з кимсь
to make little (light) of smth. — ставитися несерйозно (зневажливо) до чогось
to make much of smb. (smth.) — високо цінувати когось (щось); приділяти велику увагу комусь (чомусь)
to make hay — нажитися, нагріти руки
to make one's jack — розм. домогтися успіху
to make the dust (feathers, fur) fly — амер. розпочати сварку; зчинити бучу; накинутися (на когось)
to make a bad shot — не вгадати, попасти пальцем в небо
to make the pot boil — заробляти на шматок хліба; халтурити
to make a song and dance about smth. — зчиняти шум (галас) через щось
to make the air blue — лихословити, лаятися
to make a good time — спорт. показати хороший час; швидко подолати певну відстань
to make a save — спорт., розм. врятувати ворота
to make a lodgement — військ. захопити плацдарм
to make ducks and drakes — розтринькувати, розбазарювати; ризикувати; діяти необачно
to make it snappy! — коротше!, швидше!
to make bricks without straw — робити щось марно; займатися марною справою
to make or break — або пан, або пропав
make haste slowly — присл. тихіше їдеш, далі будеш
* * *I [meik] n1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт2) виробництво, робота; виготовлення3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток4) конституція, статура6) eл. замикання кола7) кapт. оголошення ( козиря е гри)8) кapт. тасування9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначенняII [meik] v( made)1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати2) складати, робити, підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)6) вважати, думати, гадати7) cл. вкрасти8) cл. жити з ким-небудь9) заробляти, наживати ( гроші)10) знаходити, заводити ( друзів)11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)16) здійснювати ( поїздку)17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)19) cпopт. досягти ( мети)to make the finish — фінішувати; забити ( м'яч)
20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)22) мop. вказувати ( час); бити склянки23) їсти (сніданок, обід, вечерю)24) підніматися ( про воду)25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особиIII [meik]1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бутиto make one of — бути одним з; бути учасником; бути в числі; виявлятися, ставати; утворювати, становити, складати
2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметникаto make good — домогтися успіху, досягти мети компенсувати, відшкодувати
-
8 набираться
набраться1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].* * *несов.; сов. - набраться1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися\набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися
\набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)
\набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму
2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся -
9 наживаться
нажиться1) (стр. з.) наживатися, бути наживаним, нажитим, понаживаним и т. п.; срв. Наживать. [Надбане і на дочок, і на синів: є що з'їсти й спити (Грінч.). І жіноче, і дівоче, і все, що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)];2) (разживаться) наживатися, нажитися, розживатися, розжитися, багатіти, забагатіти, (диал.) наскарблятися (несов.). [На тих волах він дуже наживсь (Звин.). Розживавсь багатством лях за козацькими плечима (Франко). Забагатів торгуючи (Київ). Корчми вони взяли, порон теж у їх руках, - наскарбляються (Канівщ.)];3) (досыта) наживатися, нажитися, набуватися, набутися, попожити, (досхочу), (о мног.) понаживатися; (влача существование) наживотітися; (в определ. помещении, месте) намешкатися, насидітися, надомуватися; (припеваючи) нарозкошуватися; (с горем пополам) набідуватися, нагорюватися; срв. Жить. [І хоч я жив, то все-ж я не нажився (Франко). Ні я нажилася, ні я набулася (Пісня)].* * *несов.; сов. - наж`иться1) нажива́тися, нажи́тися, попожи́ти2) страд. несов. нажива́тися; набува́тися -
10 clean up
phr v1) прибирати, підбирати (з підлоги, землі); опорядитися2) упорядкувати справи; закінчити недороблену роботу3) ( неабияк) нажитися ( на чому-небудь)4) обіграти дочиста, обчистити5) очистити територію від небажаних елементів; прочесати -
11 line
1. n1) лініяline of force — фіз. силова лінія
line of bomb release — військ. лінія бомбометання
2) риска, штрих3) особливість, риса4) кордон; прикордонна лінія (смуга); межаto draw the line — провести межу; покласти край (чомусь — at)
just on the line — на межі (між чимсь), якраз посередині
5) борозна; зморшка, складка6) pl обриси, контур7) ряд, лінія, стрій8) лінія (зв'язку, трамвайна тощо)hold the line! — не вішайте трубку!, не роз'єднуйте!
9) конвеєр, потокова лінія; трубопровід10) зал. колія11) (the L.) екваторunder the L. — на екваторі
12) напрям; курс; шлях13) поведінка; спосіб діїto take a strong line — триматися твердої лінії; діяти енергійно
14) рід діяльності, заняття; спеціальність, фах; сфера інтересівline of business — театр. акторське амплуа
15) походження, родовід, генеалогія, сім'я16) шнур; вірьовка; мор. лінь17) волосінь (для вудки)18) провід19) лінія долоні20) ряд; амер., тж черга, хвіст21) рядок22) pl театр. роль23) pl вірші24) pl свідоцтво про шлюб (тж marriage lines)25) військ. розгорнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей27) pl доля28) телеб. рядок (зображення)in line — в одну лінію; у відповідності, у згоді
to come into line with — погодитися з (кимсь); співробітничати з (кимсь)
to get a line on smth. — амер. одержати інформацію про щось
to toe the line — спорт. стати на стартову лінію; суворо дотримуватися правил
as straight as a line, right as a line — чесний, прямий, відвертий
2. v1) проводити лінії; лініювати3) стояти, простягатися уздовж (чогось)4) тех. центрувати, вирівнювати, правильно установлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати (шнуром, дротом)6) амер. вудити7) класти на підкладку, підбивати8) оббивати (обшивати) зсередини; вистилати9) тех. обкладати, облицьовувати10) тех. прокладати11) мет. футерувати12) наповнювати, набиватиto line one's pockets (purse) — нажитися, розбагатіти
line off — розділяти (розмежовувати) лініями; с.г. пересаджувати
line through — закреслювати, викреслювати
line up — шикувати (ся) в лінію; ставати в чергу; приєднуватися (до когось — with); об'єднуватися (з кимсь — with); об'єднати зусилля (проти когось — against)
* * *I [lain] n1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровідparty [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення
lines of communication — комунікації; лінія електромережі
line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія
9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хідline of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс
11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)13) pl; миcт. роль, слова ролі14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів17) pl доля18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія19) (on) відомості, інформація20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)22) тб. рядок ( зображення)II [lain] von the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)
1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом6) aмep. вудитиIII [lain] v1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)3) наповнювати, набивати -
12 tight
2. adj1) тугий; туго натягнутий2) щільний; непроникний; герметичний; щільно пригнаний; компактнийtight cooper — бондар, який виготовляє барила для рідини
tight defense — військ. суцільна оборона
tight formation — ав. зімкнутий стрій
tight soil — сухий (ущільнений) ґрунт
3) тісний, вузький4) напружений5) щільно забитий; туго напханий (заповнений, набитий)6) перен. стислий, скутий (про мову)7) перен. напідпитку, під чаркою8) важкий; тяжкий9) суворий, жорсткий10) розм. скнарий, скупий11) чепурний, охайний, акуратний12) розм. жвавий, спритний, меткий, вправний13) спорт. майже рівний (про шанси)3. adv1) щільно, тісно; туго2) амер., розм. міцно; глибоко, грунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не здавати своїх позицій
tight bargain — амер. угода з невеликими шансами дістати прибуток
tight corner (place) — небезпечне (ризиковане, важке) становище
* * *I [tait] n; амер.2) смітник навколо м'яча ( регбі)II [tait] a1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугийthe trigger of the gun was tight — спуск у рушниці був тугий; міцний
to keep a tight hold on smth — міцно триматися за щось, вчепитися за щось
2) щільний, непроникний; компактний; герметичнийtight barrel /cask/ — барило для рідини
tight cooper — бондар, що робить барила для рідини
tight coil — c-г. сухий /ущільнений/ ґрунт
tight defense — вiйcьк. суцільна оборона
tight formation — aв. зімкнутий лад
the roof is tight — дах не протікає; щільно закритий
with tight lips — щільно стиснувши губи; щільно загнаний
tight cork — пробка, яка щільно засіла
tight fit — тex. нерухома посадка
3) тісний, звужений, вузький; що облягаєtight shoe [coat] — тісний черевик [-е пальто]
4) туго натягнутий, напружений5) щільно забитий, набитий, заповненийthe straits were tight with ice — протоки були забиті льодом; щільний; заповнений, напружений
6) cл. весело, під мухою, на взводіas tight as a drum /as a brick/ — сильно п'яний
to get tight — надратися, нализатися
7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важкоmoney is tight — гроші важко дістати; грошей не вистачає /мало/; money is a bit tight with me y мене немає зайвих грошей [порівн. тж. a]
8) строгий, твердийto keep a tight hand /rein/ on smb — тримати когось у їжакових рукавицях
the larger the audience, the tighter the controls — чим більше аудиторія, тим суворіше перевірка; стислий, скупий; скований, ( про мову); потайливий, стриманий, неговіркий
he is a tight talker — він не балакучий; = він не говорить зайвого
9) скупий, скареднийto be tight with one's money — притримувати /скупо витрачати/ гроші [порівн. тж. 7,;]
10) дiaл. охайний, акуратний11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритнийthat's a tight fellow! — спритний, нічого не скажеш!
12) cпopт. майже рівний ( про шанси)tight match — змагання рівних, змагання з майже рівними шансами в учасників
••tight bargain — aмep. угода з невеликими шансами нажитися
tight corner /place, spot, squeeze/ — небезпечне /ризиковане/ або скрутне становище
his lies got him in a tight place — він так забрехався, що тепер йому буде нелегко виплутатися
III [tait] advup tight — cл. збуджений, напружений; з нервами на взводі
1) щільно, міцно, тугоto close smth tight — щільно закрити щось
to hold /to keep/ smth tight — міцно тримати щось; натягати щось
to draw smth tight — затягувати щось
to hug smb tight — міцно обіймати когось
2) щільно, тісно3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не уступати, стояти на своєму
blow me tight! — icт. ну е ну!, чорт візьми!
-
13 clean up
phr v1) прибирати, підбирати (з підлоги, землі); опорядитися2) упорядкувати справи; закінчити недороблену роботу3) ( неабияк) нажитися ( на чому-небудь)4) обіграти дочиста, обчистити5) очистити територію від небажаних елементів; прочесати -
14 tight
I [tait] n; амер.2) смітник навколо м'яча ( регбі)II [tait] a1) туго зав'язаний (вузол, пояс), тугийthe trigger of the gun was tight — спуск у рушниці був тугий; міцний
to keep a tight hold on smth — міцно триматися за щось, вчепитися за щось
2) щільний, непроникний; компактний; герметичнийtight barrel /cask/ — барило для рідини
tight cooper — бондар, що робить барила для рідини
tight coil — c-г. сухий /ущільнений/ ґрунт
tight defense — вiйcьк. суцільна оборона
tight formation — aв. зімкнутий лад
the roof is tight — дах не протікає; щільно закритий
with tight lips — щільно стиснувши губи; щільно загнаний
tight cork — пробка, яка щільно засіла
tight fit — тex. нерухома посадка
3) тісний, звужений, вузький; що облягаєtight shoe [coat] — тісний черевик [-е пальто]
4) туго натягнутий, напружений5) щільно забитий, набитий, заповненийthe straits were tight with ice — протоки були забиті льодом; щільний; заповнений, напружений
6) cл. весело, під мухою, на взводіas tight as a drum /as a brick/ — сильно п'яний
to get tight — надратися, нализатися
7) важкий, складний; скрутний tight situation важка ситуація, важке становище; важкоmoney is tight — гроші важко дістати; грошей не вистачає /мало/; money is a bit tight with me y мене немає зайвих грошей [порівн. тж. a]
8) строгий, твердийto keep a tight hand /rein/ on smb — тримати когось у їжакових рукавицях
the larger the audience, the tighter the controls — чим більше аудиторія, тим суворіше перевірка; стислий, скупий; скований, ( про мову); потайливий, стриманий, неговіркий
he is a tight talker — він не балакучий; = він не говорить зайвого
9) скупий, скареднийto be tight with one's money — притримувати /скупо витрачати/ гроші [порівн. тж. 7,;]
10) дiaл. охайний, акуратний11) дiaл. живий; здатний, митецький; спритнийthat's a tight fellow! — спритний, нічого не скажеш!
12) cпopт. майже рівний ( про шанси)tight match — змагання рівних, змагання з майже рівними шансами в учасників
••tight bargain — aмep. угода з невеликими шансами нажитися
tight corner /place, spot, squeeze/ — небезпечне /ризиковане/ або скрутне становище
his lies got him in a tight place — він так забрехався, що тепер йому буде нелегко виплутатися
III [tait] advup tight — cл. збуджений, напружений; з нервами на взводі
1) щільно, міцно, тугоto close smth tight — щільно закрити щось
to hold /to keep/ smth tight — міцно тримати щось; натягати щось
to draw smth tight — затягувати щось
to hug smb tight — міцно обіймати когось
2) щільно, тісно3) дiaл., aмep. міцно, глибоко, ґрунтовноto sit tight — міцно триматися за свої права; не уступати, стояти на своєму
blow me tight! — icт. ну е ну!, чорт візьми!
-
15 набатрачить
нанаймитувати, набурлакувати, нажити наймитуючи (бурлакуючи). -ться - нанаймитуватися, набурлакуватися, нажитися у наймах (наймитуючи, бурлакуючи).* * *набатракува́ти, нанаймитува́ти, -ту́ю, -ту́єш -
16 наживной
I. 1) (легко наживаемый) наживний, нажитний, набувний, набутний и (реже) набутній, добувний. [Гроші - річ наживна (Кониськ.). То все нажитне, - ізнов розживемося (Г. Барв.). Це набутня річ (Звягельщ.)];2) (нажитый) нажитий, набутий, надбаний. -ные деньги - нажиті (набуті, надбані) гроші (-шей и -шів);3) (прибыльный) зисковний, баришовитий, (зап.) пожитний. [То справа баришовита, з неї добре нажитися можна (Канівщ.)].II. Наживной и Наживный (приманочный) приманний, привабний. -ная рыбёшка - живець (-вця).* * *Iнаживни́й, нажитни́йII рыб., охотн.де́ньги - дело \наживнойое — гро́ші - спра́ва (річ) наживна́, гро́ші - ді́ло наживне́
наживни́й -
17 наслаждаться
насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].* * *несов.; сов. - наслад`иться(кем-чем) утіша́тися, навтіша́тися, тішитися, натішитися (ким-чим, з кого-чого), потіша́тися, потішитися (ким-чим), зазнава́ти (-знаю́, -знає́ш) насоло́ди (вті́хи), зазна́ти насоло́ди (вті́хи) (від кого-чого), усоло́джуватися, -джуюся, -джуєшся, усолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся (ким-чим); ( роскошествовать) розкошува́ти, -шу́ю, -шу́єш, порозкошува́ти, раюва́ти (раю́ю, раю́єш), пораюва́ти -
18 пресыщать
-ся, пресытить, -ся пересичувати, -ся и пересищати, -ся, переситити, -ся чим; срв. Насыщать, -ся. [Давно переситивсь війною (Куліш). Учтою життя не мали ще коли пересититься (Франко)]. -сытиться жизнью - нажитися до переситу (до несхочу), пересититися життям. Пресыщённый - пересичений чим. [Він приніс утомленій Еладі та пересиченому завойовницькою експансією Римові чари забуття (Ніков.). Пересичені і розчаровані (М. Зеров)]. -щён театрами - пересичений театрами.* * *несов.; сов. - прес`ытитьпереси́чувати, пересити́ти -
19 Налесовать
1) налісувати, нажити в лісі, наполювати в(по) лісах;2) нажити, набути що лісуванням (лісуючи, полюванням, полюючи в (по) лісах). -ться - налісуватися, нажитися в лісі, наполюватися в (по) лісах. -
20 Понакормить
понагодовувати. -ться возле чего - нажитися, (во множ.) понаживатися з чого и коло чого; срв. Накормить, -ся.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
нажитися — див. наживатися … Український тлумачний словник
нажитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погріти — і/ю, і/єш, док., перех. 1) Гріти, зігрівати якийсь час. •• Погрі/ти ру/ки нажитися нечесно, незаконно. 2) розм. Те саме, що побити 1) … Український тлумачний словник
догосподарювати ся — рюю ся, Ол. Нажитися, доробитися на господарстві, дохазяйнуватися … Словник лемківскої говірки
дораб'яти ся — раб ям ся, Ол. Наживатися, нажитися, дороблюватися, доровитися. Доробив єм ся сам того маєтку … Словник лемківскої говірки