Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

слух+на+слова

  • 81 wind

    I [wɪnd] 1. сущ.; поэт.; уст. [waɪnd]
    1) ветер, воздушный поток

    gentle / light wind — лёгкий ветерок

    cold / icy wind — холодный / ледяной ветер

    biting / cutting wind — пронизывающий, обжигающий ветер

    heavy / high / stiff wind — сильный ветер

    fair / favourable wind — попутный ветер, благоприятный ветер

    gale-force wind — штормовой, шквальный ветер

    blast / gust of wind — порыв ветра

    before / down the wind — по ветру

    up / into / on the wind — против ветра

    2) ток воздуха, воздушная струя
    3) дух, запах (человека, животного)

    within wind of smb. / smth. — на близком расстоянии от кого-л. / чего-л.

    to take / have / get / gain the wind of smb. — почуять кого-л.

    Syn:
    scent 1.
    4) муз.
    а) ( the wind) духовые инструменты
    б) (the winds / wind section) оркестранты, играющие на духовых инструментах
    5) дыхание; вздох

    to catch / get one's second wind — обрести второе дыхание

    You're just wasting wind. — Ты только бесполезно тратишь дыхание.

    Syn:
    6)
    а) пустые слова; вздор

    His talk was all wind. — Его речь была одной лишь пустой болтовнёй.

    б) нечто неважное, незначительное
    Syn:
    7) разг. намёк (на что-л.), отрывочные сведения (о чём-л.), слух

    We got wind of the plan. — Мы прослышали о этом плане.

    I got wind that you were coming. — До меня дошёл слух, что вы приезжаете.

    8) склонность, стремление, направление, тенденция

    the winds of revolution — революционные настроения; революционный тенденции

    Syn:
    9) мед.; брит.; амер. gas ветры, газы, метеоризм

    Wherever you be let your wind go free. (J. Joyce, Ulysses) — Где ты не будь, пукнуть не позабудь. (пер. С. Хоружего)

    10) тех. дутьё
    ••

    from the four winds — со всех сторон, со всех концов земли

    to fling / cast smth. to the winds — отбросить что-л. (благоразумие, осторожность и т. п.)

    to catch the wind in a net — переливать из пустого в порожнее, заниматься бесполезным делом

    to see how the wind blows — видеть, куда ветер дует (каково общее мнение, умонастроение; как сложится ситуация)

    to have / put one's finger to the wind — держать нос по ветру, смотреть откуда ветер дует; приспосабливаться к быстро меняющимся обстоятельствам, проявлять беспринципность

    - get the wind up
    - put the wind up smb.
    - take the wind out of smb.'s sails
    - sail close to the wind
    - sail near to the wind
    - be in the wind
    2. гл.; поэт.; уст. [waɪnd]
    1)
    а) чуять; идти по следу
    в) чуять, чувствовать

    The birds could not have seen us or winded us. — Мне не могли ни увидеть нас, ни почуять.

    2) сушить на ветру; проветривать; вентилировать
    Syn:
    air 3.
    3)
    а) заставить задохнуться; вызвать одышку

    I am winded by running. — Я задыхаюсь от бега.

    The fall winded him and he lay still for a moment. — От падения у него перехватило дыхание; какое-то время он лежал и не мог пошевелиться.

    б) брит. вызывать отрыжку
    Syn:
    burp 1., belch 2.

    a brief stop to wind the horses — маленькая остановка, чтобы дать передохнуть лошадям

    5) [waɪnd]
    книжн.; прош. вр., прич. прош. вр. winded, wound играть на духовом инструменте, трубить, дудеть

    He raised a little tucket to his mouth and wound a rousing call. (R. L. Stevenson, The Black Arrow, 1888) — Он поднёс ко рту рожок и затрубил. (пер. Н. и М. Чуковских)

    ••

    to wind smb. around one's little finger — обвести кого-л. вокруг пальца, обмануть

    II [waɪnd] 1. гл.; прош. вр., прич. прош. вр. wound
    1) виться, извиваться, изгибаться

    I had a terrible night, I did turn and wind so. — Я ужасно спал этой ночью - крутился и вертелся в постели.

    Syn:
    2)
    а) наматывать; обматывать, обвивать; мотать
    б) наматываться; обматываться, обвиваться
    4) = wind up
    в) вертеть, крутить, повёртывать, поворачивать (ручку и т. п.)
    Syn:
    turn 1., twirl 1.
    5) поднимать, тянуть при помощи лебёдки и т. п.
    6) гнуться, коробиться
    7) мор. поворачивать судно
    8) двигаться "по синусоиде"; двигаться вверх-вниз, туда-сюда

    He dived into a street, then into a passage, and so winded and doubled till he got to a small public house. (Ch. Reade) — Он свернул на какую-то улицу, затем в переход, и так сновал туда-сюда, пока не попал в небольшой трактир.

    - wind up
    ••

    to wind oneself / one's way into smb.'s trust / affection — вкрадываться, втираться в чьё-л. доверие

    to wind smb. round one's little finger — помыкать кем-л., заставить выполнять свою волю; делать с кем-л. всё, что заблагорассудится

    2. сущ.
    1) оборот; поворот
    Syn:
    turn 2.
    2) виток, кольцо, завиток; извилина
    Syn:
    coil I 1., turn 2.
    3) ворот, лебёдка
    Syn:

    Англо-русский современный словарь > wind

  • 82 whisper

    1. n шёпот
    2. n слух, молва; наушничество, нашёптывание

    a whisper of scandal — сплетни, «шепоток»

    3. n слово, намёк
    4. n ничтожное количество

    not a whisper of — ни малейшего признака, ни следа, ни тени

    5. n шорох, шуршание, шелест
    6. v шептать, говорить шёпотом
    7. v шептаться, шушукаться
    8. v нашёптывать, наушничать; сообщать по секрету, на ухо

    it is whispered that … — ходит слух, что …

    9. v шелестеть, шуршать
    Синонимический ряд:
    1. hint (noun) breath; cast; dash; ghost; hair; hint; intimation; lick; semblance; shadow; smack; smatch; smell; soupcon; spice; sprinkling; strain; streak; suggestion; suspicion; taste; tincture; tinge; touch; trifle; twang; vein; whiff; whisker; wink
    2. murmur (noun) buzz; hissing noise; hushed tones; mumble; murmur; mutter; rumor; rustling; shade; sigh; sough; susurration; trace; undertone
    3. confide (verb) breathe; confide; disclose; divulge
    4. hiss (verb) buzz; fizz; fizzle; hiss; sibilate; sizz; sizzle; swish; wheeze; whish; whiz; whoosh
    5. murmur (verb) mumble; murmur; mutter
    6. sough (verb) sigh; sough
    7. speak very softly (verb) murmur quietly; say under one's breath; speak confidentially; speak in a whisper; speak in an undertone; speak inaudibly; speak very softly; tell furtively
    Антонимический ряд:
    abundance; conceal; shout

    English-Russian base dictionary > whisper

  • 83 Ohr

    у́хо. Gehör auch слух. jdm. etw. ins Ohr sagen говори́ть сказа́ть кому́-н. что-н. на́ ухо. jd. hat abstehende Ohren у кого́-н. у́ши торча́т, кто-н. лопоу́хий. jdm. sausen < brausen> die Ohren у кого́-н. в уша́х шуми́т <шум в уша́х>. jdm. klingen < gellen> die Ohren у кого́-н. в уша́х звени́т. nur auf einem Ohr hören слы́шать то́лько одни́м у́хом. auf dem rechten Ohr taub sein [nicht hören] быть глухи́м <туги́м> на пра́вое у́хо [не слы́шать пра́вым у́хом]. jdm. die Ohren vollschreien прокрича́ть pf кому́-н. все у́ши. sich hinterm Ohr kratzen чеса́ть по- (себе́) за́ ухом. mit den Ohren wackeln води́ть вести́ у́хом. sich die Ohren zuhalten < vollstopfen> затыка́ть /-ткну́ть себе́ у́ши. jdn. bei den Ohren nehmen < ziehen> отдира́ть отодра́ть кого́-н. за́ уши. die Mütze aufs Ohr drücken надева́ть /-де́ть ша́пку набекре́нь. der Wind pfeift jdm. um die Ohren ве́тер свисти́т у кого́-н. в уша́х. rot werden bis an die Ohren красне́ть по- до уше́й. gute < feine> Ohren haben име́ть хоро́ший <то́нкий> слух. die Ohren spitzen навостри́ть pf [ v. Tier поднима́ть/подня́ть] у́ши. etw. klingt für deutsche [russische] Ohren ungewohnt для неме́цкого [ру́сского] у́ха что-н. звучи́т непривы́чно. jdm. kommt etw. zu Ohren до чьих-н. уше́й <до кого́-н.> дохо́дит дойдёт что-н. jd. ist ganz Ohr кто-н. весь внима́ние. mit offenen < beiden> Ohren (hin)hören слу́шать во все у́ши. etw. geht zu dem einen Ohr hinein, zum anderen (wieder) hinaus что-н. в одно́ у́хо вхо́дит, из друго́го выхо́дит. eins < eine> hinter die Ohren bekommen получа́ть получи́ть затре́щину. jdm./einer Sache sein Ohr verschließen быть глухи́м к кому́-н. чему́-н. jdm. sein Ohr leihen < öffnen> (внима́тельно) выслу́шивать вы́слушать кого́-н. bei jdm. ein offenes Ohr finden встреча́ть встре́тить сочу́вствие [усь] у кого́-н. jdm. haben die Ohren geklungen von ihm ist gesprochen worden у кого́-н. зазвене́ло в уша́х. tauben Ohren predigen тра́тить слова́ впусту́ю. mach < sperr> die Ohren auf! навостри́ у́ши ! nur mir halbem Ohr zuhören слу́шать лишь кра́ем у́ха. die Ohren steifhalten держа́ться бо́дро, крепи́ться, не подава́ть ви́ду. die Ohren hängenlassen ве́шать пове́сить нос. das Ohr an der Masse haben прислу́шиваться /-слу́шаться к го́лосу наро́да. es faustdick hinter den Ohren haben быть больши́м пройдо́хой. sich etw. hinter die Ohren schreiben заруби́ть pf себе́ что-н. на носу́. jd. ist noch nicht trocken hinter den Ohren у кого́-н. ещё гу́бы не просо́хли, кто-н. ещё мо́лодо-зе́лено. jdm. mit etw. in den Ohren liegen прожужжа́ть pf кому́-н. все у́ши чем-н. bis über beide Ohren in Schulden stecken зале́зть pf im Prät по́ уши в долги́. bis über beide Ohren verliebt sein быть влюблённым по́ уши. jd. sitzt auf den Ohren кто-н. туг на́ ухо, кто-н. глух как пень. diese Melodie geht gleich ins Ohr э́та мело́дия легко́ запомина́ется. ich habe diese Melodie noch im Ohr э́та мело́дия у меня́ ещё в голове́. mit den Ohren schlackern sehr erstaunt sein пу́чить вы́пучить глаза́ (от удивле́ния). jdn. übers Ohr hauen надува́ть /-ду́ть <обма́нывать обману́ть > кого́-н. sich die Nacht um die Ohren schlagen не склоня́ть головы́ всю ночь. jd. hat viel um die Ohren кто-н. перегру́жен (рабо́той). ein feines Ohr für etw. haben чу́тко воспринима́ть <то́нко чу́вствовать [ус]> что-н. kein Ohr für etw. haben не интересова́ться чем-н. lange Ohren machen с любопы́тством прислу́шиваться <подслу́шивать>. sich aufs Ohr legen < hauen> отправля́ться /-пра́виться на бокову́ю

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Ohr

  • 84 колышташ

    колышташ
    -ам
    1. слушать, послушать кого-что-л.; заслушивать, заслушать; выслушивать, выслушать; прослушивать, прослушать; воспринять слухом слова, звуки и т. п

    Лекцийым колышташ слушать лекцию;

    шӱшпык мурым колышташ слушать пение соловья:

    радиом колышташ слушать радио;

    куанен колышташ слушать с радостью.

    Кырля тиде мутланымым ӧрын колыштеш. К. Васин. Кырля удивлённо слушает этот разговор.

    2. прослушивать, прослушать; выслушивать, выслушать; определить на слух состояние внутренних органов

    Шодым колышташ прослушать лёгкие.

    Кидысе шагатшым ончен, (хирург) вӱршерын кузе кырымыжым колышто. «Ончыко» Глядя на ручные часы, хирург выслушал биение пульса.

    3. прислушиваться, прислушаться; напрягать (напрячь) слух, чтобы расслышать

    Десятник шогале, колыштеш. Тышеч раш огеш шокто. Н. Лекайн. Десятник остановился, прислушивается. Отсюда плохо слышно.

    4. слушаться, послушаться; покоряться, покориться; повиноваться кому-чему-л.

    Тудын (Толян) ачаже уке. Мӧҥгыштӧ аважым ок колышт. В. Сапаев. Отца у Толи нет. Дома он своей матери не слушается.

    Ужат, кидем таче озажым ок колышт, чытыра веле. М. Иванов. Видишь, сегодня рука не повинуется своему хозяину, дрожит.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > колышташ

  • 85 колышташ

    -ам
    1. слушать, послушать кого-что-л.; заслушивать, заслушать; выслушивать, выслушать; прослушивать, прослушать; воспринять слухом слова, звуки и т. п. Лекцийым колышташ слушать лекцию; шӱшпык мурым колышташ слушать пение соловья: радиом колышташ слушать радио; куанен колышташ слушать с радостью.
    □ Кырля тиде мутланымым ӧрын колыштеш. К. Васин. Кырля удивлённо слушает этот разговор.
    2. прослушивать, прослушать; выслушивать, выслушать; определить на слух состояние внутренних органов. Шодым колышташ прослушать лёгкие.
    □ Кидысе шагатшым ончен, (хирург) вӱршерын кузе кырымыжым колышто. «Ончыко». Глядя на ручные часы, хирург выслушал биение пульса.
    3. прислушиваться, прислушаться; напрягать (напрячь) слух, чтобы расслышать. Десятник шогале, колыштеш. Тышеч раш огеш шокто. Н. Лекайн. Десятник остановился, прислушивается. Отсюда плохо слышно.
    4. слушаться, послушаться; покоряться, покориться; повиноваться кому-чему-л. Тудын (Толян) ачаже уке. Мӧҥгыштӧ аважым ок колышт. В. Сапаев. Отца у Толи нет. Дома он своей матери не слушается. Ужат, кидем таче озажым ок колышт, чытыра веле. М. Иванов. Видишь, сегодня рука не повинуется своему хозяину, дрожит.
    // Колышт лекташ послушать, выслушать, прослушать что-л. полностью. Мурым колышт лекташ прослушать песню; почеламутым колышт лекташ послушать стихотворение. Колышт налаш прослушать, выслушать, заслушать. – Ӱшанымыла ок чуч, – колышт налмек, пелештыш Онтон. П. Корнилов. – Не верится, – выслушав, молвил Онтон. Колышт ончаш послушать. – Колышт ончаш кӱлеш, кузе ойлат кызытсе методист-шамыч. С. Чавайн. – Надо послушать, как говорят современные методисты. Колышт темаш наслушаться (испытать удовольствие, слушая кого-что-л.). Ойлаш тӱҥалеш гын, колышт от тем, улнымешкет воштылат. М. Шкетан. Если он начинает говорить, не наслушаешься, до упаду смеёшься. Колышт кошташ подслушивать. Сыщик-влак салтак коклаште мом ойлымым колышт коштыт. И. Ломберский. Среди солдат ходят сыщики, подслушивают разговоры.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > колышташ

  • 86 put

    ̈ɪput I гл.
    1) а) класть, положить б) помещать, сажать;
    ставить He put his money into land. ≈ Он поместил свои деньги в земельную собственность. It's time he was put to school. ≈ Пора определить его в школу. Put it out of your mind. ≈ Выкинь это из головы. Put yourself in his place. ≈ Поставь себя на его место. в) приделывать, прилаживать
    2) а) пододвигать, прислонять б) спорт бросать, метать, толкать;
    всаживать Syn: throw
    3) а) направлять;
    заставлять делать to put a horse to/at a fenceзаставить лошадь взять барьер to put one's mind on/to a problemдумать над проблемой, искать решение проблемы б) предлагать, ставить на обсуждение в) приводить( в определенное состояние или положение) ;
    подвергать (to)
    4) а) выражать( словами, в письменной форме) ;
    излагать, переводить б) класть слова на музыку в) оценивать, исчислять, определять (в) (at) ;
    считать I put his income at 5000 pounds a year. ≈ Я определяю его годовой доход в 5000 фунтов стерлингов. ∙ put about put above put across put ahead put apart put as put aside put at put away put back put by put down put forth put forward put in put off put on put onto put out put over put through put together put up put up with put upon to put a name ≈ оказывать поддержку put up to smth. put it across II сущ. метание( камня и т. п.) III = putt бросок камня или тяжести с плеча (спортивное) толкание( биржевое) опцион на продажу, обратная премия, сделка с обратной премией - * and call двойной опцион, стеллаж - to give for the * продать обратную премию (диалектизм) толчок, удар класть, ставить;
    положить, поставить - to * the books on a shelf положить /поставить/ книги на полку - to * a bandage on one's hand наложить повязку на руку - to * a thing in its right place положить /поставить/ вещь на место - to * a child to bed уложить ребенка в постель;
    уложить ребенка спать - * the parcel on the table положите сверток на стол - don't * the basket on the table, * it on the floor не ставь корзину на стол, поставь ее на пол - * the child in the chair посади ребенка на стул (in, into) вкладывать, вставлять, класть;
    убирать - to * a letter into an envelope вложить письмо в конверт - to * some money in one's purse положить деньги в кошелек - to * some water in a jug налить воды в кувшин - to * papers in the drawer убрать /положить/ бумаги /документы/ в ящик стола - he put his hands into his pockets он засунул руки в карманы - * your suit in the cupboard повесь костюм в шкаф( обыкн in, into) прибавлять, подмешивать, всыпать - to * sugar in(to) tea класть сахар в чай - to * the poison in smth. подмешать яд во что-л. - * no rum in the tea не добавляйте рому в чай - I've * milk in your tea я налил вам в чай молока - I've * salt in the soup я посолил суп - he * many spices into the dish он приправил кушанье разными пряностями ставить, помещать, размещать - to * names in alphabetical order расположить фамилии в алфавитном порядке - to * difficulties in the way ставить /чинить/ препятствия на пути - to * honour before riches предпочитать честь богатству - he *s Keats above Byron as a poet он ставит Китса как поэта выше Байрона - * yourself in my place поставь себя на свое место - * the stress on the first syllable поставьте ударение на первом слоге отдавать, передавать;
    помещать - to * smb. under smb.'s care поручить кого-л. кому-л. /чьим-л. заботам/;
    отдать кого-л. на чье-л. попечение - to * oneself into snb.'s hands отдать себя в чьи-л. руки - will you * the matter into my hands? вы доверите /поручите/ мне это дело? ставить, назначать( на какую-л. должность, работу) - to * smb. in charge /at the head/ of smth. поставить кого-л. во главе чего-л. - to * men to work поставить людей на работу - * him to mind the furnance поставь /назначь/ его следить за топкой - he is * to every kind of work он привык /привычен/ ко всякой работе - they * over him a man six years younger than himself они поставили над ним человека на шесть лет моложе (него) - I * myself to winning back their confidence я пытался /старался/ вновь завоевать их доверие устраивать, определять, помещать - to * smb. in hospital помещать кого-л. в больницу - to * a child to school определить ребенка в школу - to * smb. in prison посадить кого-л. в тюрьму - to * goods on the market выпускать товар в продажу - to * an ad in the paper поместить объявление в газете - to * cattle to pasture выгонять скот на пастбище - to * a boy to trade определить мальчика в учение - he was * to shoemaking его отдали в учение к сапожнику - she was * in(to) service ее отдали в услужение - we shall * him in the spare room мы поместим его /постелим ему/ в свободной комнате - the refugees were * in the hostel беженцев разместили в общежитии поставить, сделать постановку - to * a play on the stage поставить пьесу вносить, включать (тж. * down) - to * in the list включить в список - to * into the field( спортивное) включить в число участников соревнования - * $10 to my account запишите десять долларов на мой счет (to) приложить;
    поднести;
    приблизить;
    подвинуть - to * a glass to one's lips поднести стакан к губам - to * a handkerchief to one's nose поднести платок к носу - to * one's eye to a spyglass поднести подзорную трубу к глазам - he * a flower against /to/ her hair он приложил цветок к ее волосам (to) приделать, приладить, приспособить - to * a new handle to a knife приделать новую рукоятку к ножу - to * a ferrule to a walking stick надеть на трость новый наконечник( сельскохозяйственное) (to) случать - to * bull to cow случить быка с коровой( морское) плыть;
    отправляться;
    брать курс - to * (out) to the sea выйти в море - to * into port заходить в порт - to * down the river плыть вниз по реке - the boat * out of Odessa судно вышло из Одессы (американизм) (разговорное) убегать, удирать - * to home удрать домой( диалектизм) пускать ростки;
    давать почки (диалектизм) бодать бодаться излагать, выражать, формулировать( мысли, замечания и т. п.) - to * one's ideas into words выразить мысли словами - to * one's proposal on paper изложить свое предложение в письменной форме - to * the arguments for and against привести /изложить/ доводы за и против - to * in black and white написать черным по белому - to * it mildy мягко говоря - to * it otherwise иначе говоря, иными словами - I don't know how to * it (разговорное) я не знаю, как это сделать - as Horace *s it как говорит /пишет/ Гораций - you * things in such a way that вы преподносите это таким образомтаком свете/ - * it to him nicely скажите ему об этом деликатно /мягко/ - I * the matter clearly to /before/ him я ясно изложил ему суть дела - a good story well * интересный, хорошо преподнесенный рассказ переводить (на другой язык) - * it into French переведите это на французский( язык) - how would you * it in French? как вы это скажите /как это будет/ по-французски? класть (на музыку) задавать, ставить (вопрос) - he * so many questions that I couldn't answer them all он задал столько вопросов, что я не смог на все ответить выдвигать( предложение) ;
    предлагать (резолюцию) ;
    ставить (вопрос, предложение и т. п.) на обсуждение - to * the motion to the vote ставить предложение на голосование - to * a matter before a tribunal представить вопрос на рассмотрение трибунала - I want to * my proposal before you я хочу, чтобы вы выслушали /обсудили, обдумали/ мое предложение - I shall * your proposal to the board я доведу ваше предложение до сведения совета директоров, я доложу ваше предложение на совете директоров высказывать (предположение) - I * it to you that (you were there) я говорю вам, что (вы там были) - he * it to them that... он сказал /заявил/ им, что - * it that you are right допустим /предположим/, что вы правы ставить (знак, метку, подпись) - to * one's name /one's signature/ to a document подписывать документ - * a mark /a tick/ against his name поставьте галочку против его фамилии вложить, поместить, внести( деньги) - to * money in(to) a bank положить деньги в банк - to * capital into a business вложить капитал в дело - to * money into land помещать деньги в земельную собственность ставить деньги, делать ставки( на бегах и т. п.) - to * money on a horse ставить деньги на лошадь назначать (цену) ;
    определять (стоимость, ценность) ;
    оценивать что-л. или кого-л.;
    исчислять - to * value of smth. оценить что-л. - to * price on a painting оценить картину, назначить цену за картину - to * the population at 15 000 определить численность населения в пятнадцать тысяч человек - I should * it at $5 я бы оценил это в пять долларов - I * his income at $6000 я определяю его годовой доход в 6000 долларов - he *s no value on my advice он не прислушивается к моим советам - he *s hight value on her friendship он высоко ценит ее дружбу - I'd * him at about 60 я бы дал ему лет шестьдесят облагать( налогом) - to * a tax on imports обложить пошлиной ввозимые товары (on, upon) накладывать (обязательства и т. п.) - to * a veto on smth. наложить вето /запрет/ на что-л., запретить что-л. - the obligation he had * upon us обязательства, которые он на нас возложил возлагать (надежды и т. п.) - to * one's hopes (up) on smb. возлагать надежды на кого-л.;
    что-л. переложить, свалить( вину, ответственность) - to * the blame on smb. возложить на кого-л. вину - he always tries to * the blame on me он всегда старается свалить вину на меня вонзать( нож и т. п.) ;
    посылать( пулю, снаряд и т. п.) - to * a knife into smb. всадить нож в кого-л.;
    зарезать кого-л. - to * a bullet through smb. застрелить кого-л. (on) основывать, базировать (решение, вывод) - I * my decision on the grounds stated я основываю свое решение на вышеуказанных мотивах приводить (в определенное положение, состояние и т. п.) - to * a stop to /(разг) a stopper on/ smth. прекратить что-л. - to * an end /a period/ to smth. положить конец чему-л., покончить с чем-л. - to * right исправить, починить;
    вывести из заблуждения, направить на правильный путь - to * smb. right with smb. оправдать кого-л. в чьих-л. глазах (спортивное) толкать (ядро) засеивать, засаживать( какой-л. культурой) - the land was * in(to) /under/ wheat земля была засеяна пшеницей впрягать (животное) - to * a horse to a carriage впрячь лошадь в экипаж( горное) подкатывать( вагонетку) > to * to use использовать > to * money to good use тратить /расходовать/ деньги с пользой > to * to rights привести в порядок;
    упорядочить > to * smb. in the right way наставить кого-л. на путь истинный > to * smb. right with smb. оправдать кого-л. в чьих-л. глазах > to * smb. in the wrong свалить вину на кого-л. > to * heads together совещаться;
    вырабатывать совместный план > to * smb.'s back up рассердить /вывести из себя/ кого-л. > to * a good face on it сделать вид, что ничего не случилось > to * a finger on the right spot попасть в точку;
    понять суть дела > to * one's finger on обнаруживать, раскрывать, распознавать > to * the finger on smb. сообщить сведения о ком-л. (в полицию) ;
    донести на кого-л. > to * one's hand in(to) one's pocket тратить деньги, раскошеливаться > to * one's hands in one's pockets предоставить другим действовать;
    умыть руки > to * one's hand to smth. /to the plough/ браться за что-л., взяться за дело > to * one's shoulder to the wheel энергично взяться за дело, приналечь > to * one's foot in it сплоховать;
    попасть впросак, "влопаться" > I * my foot in it я дал маху > to * on blinders and earmuffs закрыть глаза и уши, не желая ничего видеть и слышать > to * pen to paper начать писать, взяться за перо > to * one's pen through a word вычеркнуть слово > to * in one's oar, to * one's oar into smb.'s boat вмешиваться в чужие дела > to * a spoke in smb.'s wheel, to * grit the machine вставлять палки в колеса > to * all one's eggs in one basket рисковать всем, поставить все на карту;
    целиком отдаться чувству > to * to the sword предать мечу, убить на войне > to * smth. down the drain выкинуть что-л. (на помойку) > to * smb. to his trumps довести кого-л. до крайности > to * smb. wise to /about, of/ smth. (американизм) ознакомить кого-л. с чем-л.;
    открыть кому-л. глаза на что-л. > to * smb. in the picture уведомлять /информировать/ кого-л.;
    ввести кого-л. в курс дела > to * smb. in his place поставить кого-л. на место, осадить кого-л. > to * spurs to пришпоривать лошадь;
    подгонять( кого-л.), ускорять( что-л.) > to * new life into smb., smth. вдохнуть новую жизнь в кого-л., во что-л. > to * one's name to поддерживать, оказывать поддержку > to * smth. out of harm's way прятать что-л. от греха подальше > to * smb. on his guard предостеречь кого-л. > to * smb. off his guard усыплять чью-л. бдительность > to * smb. at his ease избавить кого-л. от смущения;
    успокоить кого-л. > to * the wind up smb. запугивать кого-л., нагонять страх на кого-л. > that's * the lid on it! ну все!, конец!, с этим покончено! > to * paid to поставить штамп "уплачено";
    уничтожить, ликвидировать;
    положить конец (чему-л.) ;
    поставить крест( на чем-л.) > to * paid to mosquitoes истребить москитов > let's * paid to the rumour давайте навсегда покончим с этим слухом > this * paid to his hopes это поставило крест на его надеждах > to * a nail in smb.'s coffin (сленг) ускорить чью-л. гибель;
    злословить о ком-л. > to * the squeak in (сленг) стать доносчиком > to * it up to smb. (американизм) переложить ответственность на кого-л. > to * the bee /the bite/ on требовать денег взаймы > to * the law on smb. (американизм) подать на кого-нибудь в суд > to be hard * to it оказаться в трудном положении > to stay * (американизм) (сленг) не рыпаться > to * on the scent (охота) пустить по следу (собаку) ;
    указать правильный путь (кому-л.) > to * smb. on his honour связать кого-л. словом > to * smb. on his mettle испытать ч-л. мужество;
    пробудить рвение > to * up a yarn сочинить историю, пустить "утку" > to * up the shutters ликвидировать дело > not to * too fine a point upon it говоря попросту;
    не вдаваясь в подробности > * your hand no further than your sleeve will reach (пословица) по одежке протягивай ножки (легкий) удар, загоняющий мяч в лунку (гольф) загонять мяч в лунку (гольф) ~ about (обыкн. p. p.) шотл. волновать, беспокоить;
    don't put yourself about не беспокойтесь he ~ his money into land он поместил свои деньги в земельную собственность;
    put it out of your mind выкинь это из головы ~ off откладывать;
    he put off going to the dentist он отложил визит к зубному врачу ~ off вызывать отвращение;
    her face quite puts me off ее лицо меня отталкивает I don't know how to ~ it не знаю, как это выразить;
    I put it to you that... я говорю вам, что... ~ down считать;
    I put him down for a fool я считаю его глупым ~ оценивать, исчислять, определять (at - в) ;
    считать;
    I put his income at;
    5000 a year я определяю его годовой доход в 5000 фунтов стерлингов I don't know how to ~ it не знаю, как это выразить;
    I put it to you that... я говорю вам, что... it's time he was ~ to school пора определить его в школу;
    to put a boy as apprentice определить мальчика в ученье put = putt ~ спорт. бросать, метать;
    толкать ~ вкладывать деньги ~ вносить предложение ~ всаживать;
    to put a knife into всадить нож в;
    to put a bullet through (smb.) застрелить (кого-л.) ~ выражать (словами, в письменной форме) ;
    излагать, переводить (from... into - с одного языка на другой) ;
    класть (слова на музыку) ~ вчт. записать ~ излагать ~ (~) класть, положить;
    (по) ставить;
    put more sugar in your tea положи еще сахару в чай ~ метание (камня и т. п.) ~ назначать цену ~ направлять;
    заставлять делать;
    to put a horse to (или at) a fence заставить лошадь взять барьер ~ облагать налогом ~ обратная премия ~ определять стоимость ~ опцион на продажу ~ оценивать, исчислять, определять (at - в) ;
    считать;
    I put his income at;
    5000 a year я определяю его годовой доход в 5000 фунтов стерлингов ~ оценивать ~ подвергать (to) ;
    to put to torture подвергнуть пытке;
    пытать;
    to put to inconvenience причинить неудобство ~ пододвигать, прислонять;
    to put a glass to one's lips поднести стакан к губам ~ поместить ~ помещать;
    сажать;
    to put to prison сажать в тюрьму ~ помещать ~ поставлять ~ предлагать, ставить на обсуждение;
    to put a question задать вопрос;
    to put to vote поставить на голосование ~ предлагать ~ приводить (в определенное состояние или положение) ;
    to put in order приводить в порядок;
    to put an end (to smth.) прекратить (что-л.). ~ приделать, приладить;
    to put a new handle to a knife приделать новую рукоятку к ножу ~ сделка с обратной премией ~ формулировать it's time he was ~ to school пора определить его в школу;
    to put a boy as apprentice определить мальчика в ученье ~ всаживать;
    to put a knife into всадить нож в;
    to put a bullet through (smb.) застрелить (кого-л.) to ~ (smb.) in charge of... поставить (кого-л.) во главе...;
    to put a child to bed уложить ребенка спать ~ пододвигать, прислонять;
    to put a glass to one's lips поднести стакан к губам ~ направлять;
    заставлять делать;
    to put a horse to (или at) a fence заставить лошадь взять барьер ~ всаживать;
    to put a knife into всадить нож в;
    to put a bullet through (smb.) застрелить (кого-л.) to ~ a man wise (about, of, to) информировать (кого-л.) о (чем-л.), объяснить( кому-л.) (что-л.) ~ приделать, приладить;
    to put a new handle to a knife приделать новую рукоятку к ножу ~ предлагать, ставить на обсуждение;
    to put a question задать вопрос;
    to put to vote поставить на голосование question!: put a ~ ставить вопрос to ~ a stop (to smth.) остановить( что-л.).;
    to put to sleep усыпить stop: to put a ~ (to smth.) положить (чему-л.) конец;
    the train goes through without a stop поезд идет без остановок to ~ a thing in its right place поставить вещь на место ~ about (обыкн. p. p.) шотл. волновать, беспокоить;
    don't put yourself about не беспокойтесь ~ about распространять( слух и т. п.) ~ about мор. сделать поворот;
    лечь на другой галс ~ приводить (в определенное состояние или положение) ;
    to put in order приводить в порядок;
    to put an end (to smth.) прекратить (что-л.). to ~ (smb.) at his ease приободрить, успокоить ( кого-л.) ;
    to put the horse to the cart запрягать лошадь ~ away разг. заложить( что-л.), затерять ~ away оставлять( привычку и т. п.) ;
    отказаться( от мысли и т. п.) ~ away отделываться, избавляться ~ away откладывать (сбережения) ~ away разг. поглощать;
    съедать;
    выпивать ~ away разг. помещать (в тюрьму, сумасшедший дом и т. п.) ~ away убивать ~ away убирать;
    прятать ~ back мор. возвращатьсягавань, к берегу) ~ back задерживать ~ back передвигать назад( стрелки часов) ~ back ставить на место ~ by избегать( разговора) ~ by откладывать на черный день ~ by отстранять ~ by стараться не замечать;
    игнорировать ~ down высаживать, давать возможность выйти( пассажирам) ~ down запасать( что-л.) ~ down записывать ~ down записывать на счет ~ down заставить замолчать ~ down опускать, класть ~ down опускать ~ down подавлять (восстание и т. п.) ~ down подписывать на определенную сумму ~ down подписываться на определенную сумму ~ down уст. понижать (в должности и т. п.) ;
    свергать ~ down приписывать( чему-л.) ~ down сбить (самолет противника) ~ down смещать ~ down снижать цену ~ down ав. снизиться;
    совершить посадку ~ down совершать посадку ~ down считать;
    I put him down for a fool я считаю его глупым ~ down урезывать (расходы) ;
    снижать (цены) ~ down урезывать ~ in вводитьдействие) ;
    to put in the attack предпринять наступление ~ in вставлять, всовывать ~ in выдвинуть свою кандидатуру, претендовать( for - на) ~ in мор. заходить в порт ~ in разг. исполнять( работу) ~ in поставить (у власти, на должность) ~ in представлять( документ) ~ in предъявлять( претензию) ;
    подавать( жалобу) ~ in разг. проводить время( за каким-л. делом) to ~ in appearance (at) появиться ~ in bond оставлять товар на таможенном складе до уплаты пошлины to ~ (smb.) in charge of... поставить (кого-л.) во главе...;
    to put a child to bed уложить ребенка спать ~ in claims предъявлять претензию ~ in claims предъявлять рекламацию ~ in mothballs ставить на консервацию ~ in prison сажать в тюрьму ~ in вводить (в действие) ;
    to put in the attack предпринять наступление ~ in uniform призывать на военную службу to ~ to death предавать смерти, убивать, казнить;
    to put to flight обратить в бегство;
    to put into a rage разгневать to ~ it in black and white написать черным по белому he ~ his money into land он поместил свои деньги в земельную собственность;
    put it out of your mind выкинь это из головы ~ (~) класть, положить;
    (по) ставить;
    put more sugar in your tea положи еще сахару в чай ~ off вызывать отвращение;
    her face quite puts me off ее лицо меня отталкивает ~ off мешать, отвлекать( от чегол.) ~ off отбрасывать( страхи, сомнения и т. п.) ~ off отбрасывать ~ off отвлекать ~ off отвлекаться ~ off отделываться;
    to put off with a jest отделаться шуткой ~ off отделываться ~ off откладывать;
    he put off going to the dentist он отложил визит к зубному врачу ~ off откладывать ~ off отменять ~ off отсрочивать ~ off мор. отчаливать ~ off подсовывать, всучивать( upon - кому-л.) ~ off отделываться;
    to put off with a jest отделаться шуткой to ~ on makeup употреблять косметику ~ on paper вчт. переносить на бумагу ~ on the watch list бирж. включать в список ценных бумаг, за которыми ведется наблюдение to ~ one's mind on (или to) a problem думать над разрешением проблемы;
    to put (smth.) to use использовать (что-л.) ~ out to tender выставлять на торги to ~ (smb.) at his ease приободрить, успокоить (кого-л.) ;
    to put the horse to the cart запрягать лошадь ~ through выполнять ~ through завершать ~ through заканчивать ~ through осуществлять ~ подвергать (to) ;
    to put to torture подвергнуть пытке;
    пытать;
    to put to inconvenience причинить неудобство ~ помещать;
    сажать;
    to put to prison сажать в тюрьму to ~ to the blush заставить покраснеть от стыда, пристыдить;
    to put to shame пристыдить shame: ~ позор;
    to put to shame посрамить;
    to bring to shame опозорить;
    to bring shame (to (или on, upon) smb.) покрыть позором (кого-л.) to ~ a stop (to smth.) остановить (что-л.).;
    to put to sleep усыпить sleep: to send (smb.) to ~ усыпить (кого-л.) ;
    to put to sleep уложить спать ~ to the vote ставить на голосование vote: ~ голосование;
    баллотировка;
    to cast a vote голосовать;
    to put to the vote ставить на голосование ~ подвергать (to) ;
    to put to torture подвергнуть пытке;
    пытать;
    to put to inconvenience причинить неудобство to ~ one's mind on (или to) a problem думать над разрешением проблемы;
    to put (smth.) to use использовать (что-л.) use: he lost the ~ of his eyes он ослеп;
    to make use of, to put to use использовать, воспользоваться ~ предлагать, ставить на обсуждение;
    to put a question задать вопрос;
    to put to vote поставить на голосование ~ up вкладывать деньги ~ up возводить ~ up выдвигать кандидатуру ~ up выставлять ~ up выставлять кандидатуру ~ up консервировать ~ up организовывать ~ up повышать цены ~ up прятать ~ up строить ~ up убирать ~ up финансировать ~ yourself in his place поставь себя на его место;
    to put on the market выпускать в продажу put = putt putt: putt гнать мяч в лунку (в гольфе) ~ n (легкий) удар, загоняющий мяч в лунку (в гольфе) ~ оценивать, исчислять, определять (at - в) ;
    считать;
    I put his income at;
    5000 a year я определяю его годовой доход в 5000 фунтов стерлингов year: year банкнота в 1 долл. ~ pl возраст, годы;
    he looks young for his years он молодо выглядит для своих лет;
    in years пожилой ~ год;
    year by year каждый год;
    year in year out из года в год ~ год

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > put

  • 87 sharp

    ʃɑ:p
    1. прил.
    1) острый;
    остроконечный, отточенный Syn: keen
    2) сообразительный, наблюдательный, острый, проницательный( об интеллектуальных способностях человека) Syn: quick-witted
    3) а) определенный, отчетливый( о различии, очертании и т. п.) a sharp imageяркий образ б) четкий, легко обнаруживаемый a sharp contrastрезкий контраст
    4) крутой, резкий ( о спуске, повороте, подъеме и т. п.)
    5) о том, что неприятно для восприятия а) резкий, сильный( о боли) б) громкий, пронзительный, резкий ( о звуке)
    6) пронизывающий (напр., о ветре)
    7) острый, тонкий( о зрении, слухе и т. п.)
    8) а) едкий, острый ( о вкусе) б) перен. едкий, колкий( о замечаниях, словах) to have sharp wordsкрупно поговорить с кем-л. (with smb.)
    9) суровый, жестокий( о борьбе) Syn: severe, harsh
    10) хитрый, коварный;
    недобросовестный He was too sharp for me. ≈ Он меня обхитрил.
    11) быстрый, энергичный
    12) муз. повышенный на полтона;
    диезныйas sharp as a needleочень умный, проницательный
    2. сущ.
    1) резкий, пронзительный звук
    2) муз. а) диез, знак диеза б) нота, повышенная на полтона
    3) длинная тонкая швейная игла
    4) а) разг. жулик Syn: sharper б) шутл., разг. знаток, специалист, эксперт You know I am no picture sharp. ≈ Видите ли, я совсем не разбираюсь в живописи. Syn: expert
    1., connoisseur
    5) мн.;
    с.-х. высевки, мелкие отруби
    6) амер. подержанная машина в очень хорошем состоянии
    7) алмаз( для резки стекла)
    3. нареч.
    1) ровно, точно, сторого at five o'clock sharp ≈ точно в пять часов Syn: exactly, precisely
    2) ловко, проворно, искусно He was dressed real sharp, a gray suit, not just sports clothes. ≈ Он был одет действительно со вкусом, в сером костюме, а не в какую-нибудь спортивную одежду. Syn: smartly, nattily
    3) круто
    4) резко, вдруг, внезапно Syn: abruptly, suddenly
    5) муз. в слишком высоком тоне ∙ look sharp!
    4. гл.
    1) обманывать, плутовать Syn: trick, cheat
    2) муз. ставить диез (разговорное) жулик, мошенник, шулер - *s and flats жулики и простаки (разговорное) знаток - business * ловкий делец( музыкальное) диез - double * дубль-диез - * key диезная тональность - *s and flats черные клавиши (рояля) - to repeat smth. in all *s and flats твердить что-л. на все лады острие - the * of the hand ребро ладони длинная, с очень острым концом, швейная игла pl (сельскохозяйственное) высевки, мелкие отруби острый, отточенный, остроконечный - * angle острый угол - * pencil отточенный карандаш - * sand песчинки, режущие лицо крутой;
    резкий - * slope крутой скат - * drop резкое падение - * turn /turning, corner, bend/ крутой поворот - the road made a * turn to the right дорога круто свернула направо - * features резкие черты лица - the * features of his emaciated face заострившиеся черты его изможденного лица отчетливый, определенный - * outline отчетливый /четкий/ контур - * contrast резкий контраст - * image четкое изображение - I caught a * view of them я их ясно увидел - her figure was * against the light ее фигура резко /четко/ выделялась на свету сильный, резкий - * frost сильный мороз - * air морозный воздух - * wind резкий /пронизывающий/ ветер - * pain, * twingle (of pain) резкая /острая/ боль - * hunger сильный /мучительный, острый/ голод - * envy жгучая зависть - * desire острое /непреодолимое/ желание - * flash внезапная вспышка яркого света умный, сообразительный - * wits /intelligence/ острый ум - * lad сообразительный /сметливый/ парень - as * as a needle очень сообразительный - the child is as * as a needle ребенок развит не по летам - so * as to cut himself (неодобрительно) слишком уж большой умник остроумный - * answer остроумный ответ проницательный, наблюдательный - * eyes проницательный взгляд /взор/;
    колючие глаза - he gave me a * look он внимательно посмотрел на меня - he made some very * remarks /observations/ он сделал /высказал/ несколько очень верных замечаний бдительный - to keep /to be on/ a * lookout for smb., smth. быть бдительным в отношении кого-л., чего-л., внимательно следить за кем-л., чем-л. ловкий, искусный - * tactics искусная /тонкая/ тактика - * trader ловкий коммерсант - he's * at making a bargain он умеет с выгодой продать и купить хитрый, продувной - * practice мошенничество, надувательство, неблаговидные дела - * lawyer( разговорное) ловкий адвокат - he is a * customer( разговорное) он хитрая бестия /штучка/, с ним не шути - he was too * for me он меня перехитрил едкий, острый (о вкусе, запахе) - * cheese острый сыр - * wine кислое /терпкое/ вино - this sauce is too * for me этот соус слишком острый для меня резкий, пронзительный (о звуке и т. п.) - * voice резкий голос - * cry пронзительный крик - his voice took on a * note of alarm в его голосе послышались резкие нотки беспокойства тонкий, острый (о слухе и т. п.) - * eyes /sight/ острое зрение - * ears /hearing/ тонкий слух - * nose /sense of smell/ тонкое обоняние - to have a * eye /ear, nose/ for smth. иметь тонкий нюх на что-л. колкий, язвительный( о замечании и т. п.) - * rebuke гневный /резкий/ упрек - * satire острая /резкая/ сатира - * words колючие /язвительные, резкие/ слова /речи/;
    резкости - to have * words with smb. крупно поговорить с кем-л. - she has a * tongue она остра на язык - his words were as * as a razor /as a needle/ его слова жалили как осы раздраженный, легко выходящий из себя - * reaction резкая реакция, раздражение - * temper раздражительность быстрый, энергичный - * walk прогулка быстрым шагом - * game (спортивное) острая игра, жаркая схватка - * work горячая /быстрая/ работа;
    жаркий бой - that was * work! быстро управились! - to be * at reckoning уметь быстро считать - *'s the word! скорей, живей!, пошевеливайтесь! суровый, жестокий - * battle жестокая битва - to be * upon smb. сурово судить кого-л. (американизм) (сленг) элегантный, шикарный - * dresser модник;
    модница;
    одевается с шиком - * jacket элегантный жакет (фонетика) глухой( о согласном) (музыкальное) диезный - F * фа-диез (музыкальное) взятый на полтона выше (о ноте) > as * as the corner of a round table набитый дурак;
    звезд с неба не хватает > a * stomach makes short devotion (пословица) на голодный желудок много не помолишься > all things that are * are short (пословица) яркий огонь быстро горит ровно, точно, пунктуально - at ten o'clock * точно в 10 - the train left * to time поезд отошел точно по расписанию круто - to turn * round круто повернуть - the road turns * to the left дорога круто сворачивает налево( музыкальное) на полтона выше - to sing * петь на полтона выше (чем нужно) > look *! живее!, быстро!;
    смотри(те) в оба! жульничать, плутовать - he *s at cards он плутует в картах (музыкальное) ставить диез - to * a tone поставить диез, поднять на полтона (музыкальное) петь или играть на полтона выше (чем нужно) ~ точно, ровно;
    at six o'clock sharp ровно в 6 часов ~ колкий (о замечаниях, словах) ;
    раздражительный( о характере) ;
    to have sharp words (with smb.) крупно поговорить (с кем-л.) ~ продувной, хитрый;
    недобросовестный;
    he was too sharp for me он меня перехитрил;
    sharp practice мошенничество sharp быстрый, энергичный;
    sharp work горячая работа ~ муз. в слишком высоком тоне ~ pl с.-х. высевки, мелкие отруби ~ муз. диез ~ вчт. диез ~ длинная тонкая швейная игла ~ едкий, острый (о вкусе) ~ жестокий (о борьбе) ~ разг. жулик ~ шутл. знаток ~ колкий (о замечаниях, словах) ;
    раздражительный (о характере) ;
    to have sharp words (with smb.) крупно поговорить (с кем-л.) ~ круто;
    to turn sharp round круто повернуться ~ крутой, резкий (о повороте, подъеме и т. п.) ~ определенный, отчетливый (о различии, очертании и т. п.) ~ острый, проницательный, наблюдательный ~ острый, тонкий (о зрении, слухе и т. п.) ~ острый;
    остроконечный, отточенный ~ острый ~ отчетливый ~ плутовать ~ муз. повышенный на полтона;
    диезный;
    as sharp as a needle очень умный, проницательный ~ продувной, хитрый;
    недобросовестный;
    he was too sharp for me он меня перехитрил;
    sharp practice мошенничество ~ резкий, пронзительный звук ~ резкий (о боли, звуке, ветре) ;
    пронзительный;
    sharp frost сильный мороз ~ резкий ~ муз. ставить диез ~ точно, ровно;
    at six o'clock sharp ровно в 6 часов ~ вчт. четкий ~ резкий (о боли, звуке, ветре) ;
    пронзительный;
    sharp frost сильный мороз sharp быстрый, энергичный;
    sharp work горячая работа ~ круто;
    to turn sharp round круто повернуться

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > sharp

  • 88 play

    1. [pleı] n
    1. 1) игра; забава

    equestrian plays - спорт. конные игры

    actual play - спорт. игра со счётом (очков) /на счёт/

    loose play - спорт. свободная игра ( без счёта) [см. тж. 4)]

    to bring the ball into play - спорт. ввести мяч в игру

    children are fond of play - дети любят игры /забавы/

    in play! - спорт. в игре!

    out of play - спорт. вне игры! [см. тж. 9]

    the ball is in [out of] play - спорт. мяч в игре [вне игры]

    2) спорт. манера, стиль игры, игра

    fair play - игра по правилам, честная игра

    foul play - игра с нарушением правил, грубая игра [см. тж. 9,2)]

    fine [brilliant, rough] play - красивая [блестящая, грубая] игра

    3) спорт. комбинация

    tip-off play - комбинация, начинающаяся начальным броском

    4) спорт. борьба; бой

    loose play - учебно-тренировочный бой [см. тж. 1)]

    2. азартная игра
    3. 1) шутка

    out of mere play - ради шутки, в шутку

    to do [to say] smth. in play - сделать [сказать] что-л. в шутку

    he answered part in earnest and part in play - он ответил полушутя, полусерьёзно

    I am not in the humour /mood/ for play - я не намерен шутить

    2) каламбур

    play on words - игра слов, каламбур

    4. 1) пьеса, драма
    2) представление, спектакль

    to give a play - давать представление /пьесу/

    5. владение, умение обращаться (с оружием, инструментом и т. п.)

    to make play with one's stick - вертеть (свою) трость, играть тростью

    his play was very correct, and his parries neat - он очень ловко владел шпагой и точно парировал

    6. движение

    child full of play - живой /резвый, подвижный/ ребёнок

    7. переливы, игра

    play of sunlight upon leaves [upon water] - игра солнечных бликов на листьях [на воде]

    play of the waves - игра /плеск/ волн

    the play of expression in smb.'s face - смена выражений на чьём-л. лице

    8. свобода, простор

    to give /to allow/ free play to one's fancy [one's emotion] - дать простор /волю/ (своему) воображению [чувству]

    give the rope more /let the rope have some/ play! - не натягивай верёвку!

    the (lively) play of fancy [of mind] - (живая) игра воображения [ума]

    9. 1) действие, деятельность

    in full play - в действии, в разгаре

    out of play - в бездействии [см. тж. 1, 1)]

    to bring /to call, to put/ into play - приводить в действие, пускать в ход

    2) действия, поведение (в какой-л. ситуации); игра

    fair play - а) игра по правилам; б) честная игра; честность; справедливость

    foul play - а) нечестная игра; б) подлое поведение; обман; жульничество [см. тж. 1, 2)]

    10. тк. sing ход, очередь, подача ( в игре)
    11. диал.
    1) забастовка
    2) каникулы, свободное от занятий время
    12. ухаживание; свадебный танец ( у самцов)
    13. проигрывание ( пластинки)

    the record got scratched after a few plays - на пластинке появились царапины после того, как её несколько раз проиграли

    14. «пресса», освещение в прессе

    the birth of the baby elephant got a big play - все газеты сообщали о рождении слонёнка

    15. тех.
    1) зазор
    2) игра, люфт, свободный ход; шатание (части механизма, прибора)

    admissible /permissible/ play - допустимый люфт /ход, зазор/

    16. авт. болтанка

    child's play - пустяк, ерунда; «детские игрушки»

    as good as a play - очень забавно /интересно/

    gallery play - стремление к дешёвой популярности; «работа на публику»

    grandstand play - выступление, рассчитанное на эффект

    to keep /to hold/ smb. in play - а) завалить кого-л. работой, не давать кому-л. передышки; б) спорт. держать противника в напряжении, не давать противнику передышки

    to make play (with) - а) сл. действовать; making play with both hands - действуя обеими руками; б) спорт. держать противника в напряжении; не давать противнику передышки; в) спорт. наносить сильные и точные удары; г) действовать энергично; д) добиваться результатов; е) заострять внимание; обыгрывать (факт, имя и т. п.)

    she made great play with his disappointed expectations - она вволю поиздевалась над его несбывшимися надеждами

    to make a play for - а) пустить в ход свои чары, очаровывать; б) сделать всё возможное, чтобы добиться своего; в) ухаживать

    all work and no play makes Jack a dull boy - посл. ≅ Джек в дружбе с делом, в ссоре с бездельем - бедняга Джек не знаком с весельем

    turn about is fair play - посл. везёт и не везёт всем по очереди

    2. [pleı] v
    1. 1) играть, резвиться, забавляться

    to play with a child [a doll] - играть с ребёнком [с куклой]

    my daughter will play by herself for hours - моя дочка может часами играть одна

    2) сыграть шутку; разыграть

    to play a joke /a prank/ on smb. - подшутить над кем-л.

    3) (with) шутить; дурачиться

    to play with fire [with one's health] - шутить с огнём [со здоровьем]

    I recommend you not to play with the captain - советую вам не шутить с капитаном

    4) каламбурить, обыгрывать значение слова
    5) поступать, вести себя легкомысленно
    6) (with) флиртовать; ухаживать, заводить любовную интрижку
    7) австрал. разг. разыгрывать
    2. играть (во что-л.), участвовать в игре

    to play (at) tennis [hockey, chess, cards] - играть в теннис [в хоккей, в шахматы, в карты]

    to play smb. for championship - играть с кем-л. за звание чемпиона

    to play smb. at chess - играть с кем-л. в шахматы

    to play right back [goalkeeper] - играть правым защитником [вратарём]

    to play at robbers [at hide-and-seek] - играть в разбойники [в прятки]

    to play over - переиграть; сыграть снова

    3. 1) делать ход, бросок и т. п.; ходить (картой, шашкой и т. п.)

    to play white [black] - шахм. играть белыми [чёрными]

    play your cards carefully - карт. ходи осторожно

    2) спорт. отбивать, подавать мяч
    3) использовать в игре, выставлять, заявлять ( игрока)

    the team were playing three reserves - команда использовала трёх запасных игроков

    4) вводить в игру ( игрока)
    4. 1) притворяться, прикидываться

    to play the fool /the idiot/ - валять дурака

    to play the great man - строить /корчить/ из себя великого человека

    he is merely playing business - он лишь притворяется, что занят делом

    2) поступать, действовать (каким-л. образом)

    to play the man - поступать, как подобает мужчине

    to play foul /foully/ - а) поступать нечестно, жульничать; б) предавать

    to play smb. false, to play false with smb. - арх. обманывать, подводить, предавать кого-л.

    to play it cool - амер. вести себя спокойно, не суетиться; не терять головы; сохранять спокойствие /достоинство/; не проявлять эмоции

    to play hard - амер. поступать /вести себя/ нечестно или жестоко; быть неразборчивым в средствах

    3) стравливать, натравливать (обыкн. play off)
    4) рассматривать

    to play with a new idea - рассмотреть новую мысль /идею/

    5. подходить для игры

    the lawn /the ground/ plays well - спортивная площадка в хорошем состоянии

    6. 1) играть в азартные игры; быть игроком

    to play high [low], to play for high [for low] stakes - играть по большой [по маленькой]

    2) играть на тотализаторе или на скачках (тж. to play horses)
    3) делать ставки, ставить
    4) играть ( на бирже)
    7. 1) исполнять (музыкальное произведение и т. п.); играть

    to play by ear - подбирать мелодию на слух [ср. тж. ]

    2) исполнять, играть роль (тж. to play a part)
    3) сниматься ( в фильме); участвовать, играть ( в спектакле)

    to play in a film - участвовать /играть/ в фильме

    to play the piano [the violin, the flute] - играть на рояле [на скрипке, на флейте]

    2) играть (о музыке или муз. инструменте)
    3) сопровождать музыкой

    the band played them out of town - они уходили из города под звуки оркестра

    the organist was playing the congregation out - органист заиграл, и прихожане стали выходить из церкви

    9. 1) давать представление; исполнять пьесу
    2) амер. гастролировать
    3) refl, pass исполняться
    4) демонстрировать ( фильм)
    5) идти (на экране, в театре)

    what's playing at the theatre? - что идёт в театре?

    6) играть, работать (о радио, магнитофоне, пластинке и т. п.)
    10. играть (чем-л.); вертеть (что-л. в руках)

    to play with one's stick [with one's fan] - играть палкой [веером]

    11. (on, upon) играть (на чём-л.), воспользоваться (чем-л.)

    to play upon smb.'s credulity [feelings] - играть на чьей-л. доверчивости [чьих-л. чувствах]

    12. 1) порхать, носиться, танцевать

    to allow one's fancy to play round smth. - ≅ дать волю своей фантазии

    2) переливаться, играть; мелькать

    the searchlight began to play a dazzling ripple - замелькали ослепительные вспышки прожектора

    3) дрожать, трепетать
    13. бить (о струе и т. п.)

    the fountains will play on Sunday - в воскресенье будут бить фонтаны /пустят фонтаны/

    14. 1) (обыкн. on, upon, over) направлять

    to play bullets upon smb. - обстреливать кого-л.

    2) стрелять
    15. приводить в действие, пускать (тж. play off)

    to play a record [a tape] - поставить /проиграть/ пластинку [плёнку]

    to play the record-player - включить проигрыватель, послушать пластинки

    16. тех. иметь люфт; шататься
    17. диал.
    1) бастовать
    2) быть на каникулах
    18. водить, вываживать ( рыбу)
    19. амер. сл.
    1) опекать, покровительствовать
    2) сотрудничать
    20. проф. помещать, располагать (статью, фотографию и т. п.) на определённом месте (в газете, журнале)

    to play ball - амер. начинать

    to play ball with smb., to play catch with smb. - амер. а) вести себя честно; сотрудничать с кем-л.; б) задабривать, умасливать кого-л.

    to play the game - поступать честно, порядочно

    to play a waiting game - выжидать, использовать выжидательную тактику

    to play a winning game - играть /бить/ наверняка

    to play games with smb. - амер. а) обманывать кого-л., мошенничать; б) натравливать друг на друга

    to play the dozens - амер. поносить /порочить/ родителей

    to play silly buggers, to play the (giddy) goat - дурачиться, идиотничать

    to play the old soldier - а) строить из себя бывалого человека; б) прикидываться больным, немощным; в) клянчить (деньги, выпивку)

    to play it by ear - принимать решение на месте; действовать /поступать/ в зависимости от обстоятельств [ср. тж. 7, 1)]

    to play jackal to smb. - выполнять за кого-л. чёрную работу

    to play one's cards well - поступать умно; хорошо использовать (свои) возможности /обстоятельства/

    to play for time - пытаться выиграть время; тянуть /оттягивать/ время

    to play into the hands of smb. - сыграть кому-л. на руку

    to play havoc /hell, the devil, the deuce, the dickens, Old Harry, the bear, the mischief/ - а) сеять панику /смуту/; причинять вред; б) опустошать, разорять, губить, коверкать, разрушать; ≅ испортить всю музыку; перевернуть всё вверх дном

    to play to the gallery - работать на публику, искать дешёвую популярность

    to play with edged tools - ≅ играть с огнём

    to play a trick on smb. - надуть /обмануть/ кого-л.; скверно поступить с кем-л.

    to play it low on smb. - поступить по отношению к кому-л. низко /бесчестно, подло/

    to play fast and loose - действовать безответственно; быть ненадёжным

    to play (a good) knife and fork - уст. есть с аппетитом

    to play both ends against the middle - а) натравливать (две) соперничающие группы друг на друга в собственных интересах; б) рисковать

    НБАРС > play

  • 89 sharp

    1. [ʃɑ:p] n
    1. разг. жулик, мошенник, шулер

    sharps and flats - жулики и простаки [см. тж. 3]

    2. разг. знаток
    3. муз. диез

    to repeat smth. in all sharps and flats - твердить что-л. на все лады

    4. остриё
    5. длинная с очень острым концом швейная игла
    6. pl с.-х. высевки, мелкие отруби
    2. [ʃɑ:p] a
    1. острый, отточенный, остроконечный

    sharp angle [knife] - острый угол [нож]

    sharp sand - песчинки, режущие лицо

    2. крутой; резкий

    sharp slope [descent, ascent] - крутой скат [спуск, подъём]

    sharp turn /turning, corner, bend/ - крутой поворот

    the sharp features of his emaciated face - заострившиеся черты его измождённого лица

    3. отчётливый, определённый

    sharp outline - отчётливый /чёткий/ контур

    sharp contrast [distinctions] - резкий контраст [-ие различия]

    her figure was sharp against the light - её фигура резко /чётко/ выделялась на свету

    4. сильный, резкий

    sharp wind - резкий /пронизывающий/ ветер

    sharp pain, sharp twinge (of pain) - резкая /острая/ боль

    sharp hunger [thirst] - сильный /мучительный, острый/ голод [-ая жажда]

    sharp desire - острое /непреодолимое/ желание

    5. 1) умный, сообразительный

    sharp wits /intelligence/ - острый ум

    sharp lad - сообразительный /сметливый/ парень

    as sharp as a needle - очень сообразительный [ср. тж. 10]

    so sharp as to cut himself - неодобр. слишком уж большой умник

    2) остроумный

    sharp answer [epigram] - остроумный ответ [-ая эпиграмма]

    3) проницательный, наблюдательный

    sharp eyes - а) проницательный взгляд /взор/; б) колючие глаза; [ср. тж. 9]

    he made some very sharp remarks /observations/ - он сделал /высказал/ несколько очень верных замечаний

    4) бдительный

    to keep /to be on/ a sharp lookout for smb., smth. - быть бдительным в отношении кого-л., чего-л., внимательно следить за кем-л., чем-л.

    6. 1) ловкий, искусный

    sharp tactics - искусная /тонкая/ тактика

    2) хитрый, продувной

    sharp practice - мошенничество, надувательство, неблаговидные дела

    sharp lawyer - разг. ловкий адвокат

    he is a sharp customer - разг. он хитрая бестия /штучка/, с ним не шути

    7. едкий, острый (о вкусе, запахе)

    sharp wine - кислое /терпкое/ вино

    8. резкий, пронзительный (о звуке и т. п.)

    his voice took on a sharp note of alarm - в его голосе послышались резкие нотки беспокойства

    9. тонкий, острый (о слухе и т. п.)

    sharp eyes /sight/ - острое зрение [ср. тж. 5, 3)]

    sharp ears /hearing/ - тонкий слух

    sharp nose /sense of smell/ - тонкое обоняние

    to have a sharp eye /ear, nose/ for smth. - иметь тонкий нюх на что-л.

    10. колкий, язвительный (о замечании и т. п.)

    sharp rebuke - гневный /резкий/ упрёк

    sharp satire [criticism] - острая /резкая/ сатира [критика]

    sharp words - колкие /язвительные, резкие/ слова /речи/; резкости

    to have sharp words with smb. - крупно поговорить с кем-л.

    his words were as sharp as a razor /as a needle/ - ≅ его слова жалили как осы [ср. тж. 5, 1)]

    11. раздражительный, легко выходящий из себя

    sharp reaction - резкая реакция, раздражение

    12. быстрый, энергичный

    sharp game - спорт. острая игра, жаркая схватка

    sharp work - а) горячая /быстрая/ работа; that was sharp work! - быстро управились!; б) жаркий бой

    sharp's the word! - скорей, живей!, пошевеливайтесь!

    13. суровый, жестокий

    sharp battle [struggle] - жестокая битва [схватка, борьба]

    to be sharp upon smb. - сурово судить кого-л.

    14. амер. сл. элегантный, шикарный

    sharp dresser - модник; модница; ≅ одевается с шиком

    15. фон. глухой ( о согласном)
    16. муз.
    1) диезный
    2) взятый на полтона выше ( о ноте)

    as sharp as the corner of a round table - набитый дурак; ≅ звёзд с неба не хватает

    a sharp stomach makes short devotion - посл. на голодный желудок много не помолишься

    all things that are sharp are short - посл. ≅ яркий огонь быстро горит

    3. [ʃɑ:p] adv
    1. ровно, точно, пунктуально
    2. круто
    3. муз. на полтона выше

    look sharp! - а) живее!, быстро!; б) смотри(те) в оба!

    4. [ʃɑ:p] v
    1. жульничать, плутовать
    2. 1) муз. ставить диез

    to sharp a tone - поставить диез, поднять на полтона

    2) петь или играть на полтона выше ( чем нужно)

    НБАРС > sharp

  • 90 aria

    I f
    1) воздух; атмосфера (чаще перен.)
    corrente / colpo d'aria — сквозняк
    non c'è un filo d'aria — ни дуновения ветерка, лист не шелохнётся
    prendere aria — проветриться, погулять
    andar a prendere una boccata d'aria — пойти погулять / прогуляться
    non c'è aria, manca l'aria — душно, нечем дышать
    non è aria, non tira / non spira aria buona per voi — эта атмосфера не для вас
    non è aria di... — неподходящий момент / не время для...
    non mi pare sia aria... — мне кажется, сейчас не время и не место...
    Syn:
    ••
    aria! — прочь!, дорогу!, грубо, прост. отвали!
    campare d'ariaпитаться воздухом
    mutare / cambiare aria — переменить климат
    parlare all'ariaбросать слова на ветер
    essere / restare in aria — повиснуть в воздухе
    essere nell'aria / per aria — носиться в воздухе; нависать, угрожать
    prendere / capire per aria — схватить, понять на лету
    intendere a mezz'ariaпонимать с полуслова
    è solo aria fritta разг. — всё это одни слова / пустое / пустой звук
    tira (un') aria (brutta) разг. — запахло / пахнет жареным
    II f
    all'aria — на вид, с виду, судя по внешности
    aver l'aria di... — иметь вид; выглядеть; походить
    darsi l'aria di... — хотеть казаться; делать вид, что...
    che aria!, quante arie! — какой важный!
    darsi / delle arie — важничать
    con aria di niente / da nulla — с безразличным видом
    guardare con aria assenteсмотреть отсутствующим взглядом
    Syn:
    III f
    aria di spolvero / di furore — эффектная / бравурная ария
    2) мелодия, мотив
    sull'aria di — на мотив, на музыку
    cantare / suonare ad aria — петь / играть на слух
    Syn:

    Большой итальяно-русский словарь > aria

  • 91 aria

    ària I f 1) воздух; атмосфера (чаще перен) aria condizionata -- кондиционированный воздух aria viziata -- тяжелый воздух aria stagnante -- спертый воздух aria rarefatta -- разреженный воздух tirare in aria -- выстрелить в воздух all'aria aperta -- под открытым небом corrente d'aria -- сквозняк prendere un colpo d'aria -- простудиться на сквозняке filo d'aria -- легкий ветерок non c'è un filo d'aria -- ни дуновения ветерка (ср лист не шелохнется) prendere aria -- проветриться, погулять andar a prendere una boccata d'aria -- пойти погулять <прогуляться> dare aria a qc -- проветривать non c'è aria, manca l'aria -- душно, нечем дышать non Х aria, non tira aria buona per voi -- эта атмосфера не для вас non Х aria di... -- неподходящий момент <не время> для... (+ G) non mi pare sia aria... -- мне кажется, сейчас не время и не место... 2) прогулка( в тюрьме) aria! -- прочь!, дорогу!, отвали! (грубо, прост) campare d'aria -- питаться воздухом mutare aria -- переменить климат parlare all'aria -- бросать слова на ветер essere in aria -- повиснуть в воздухе essere nell'aria -- носиться в воздухе; нависать, угрожать prendere per aria -- схватить, понять на лету parlare a mezz'aria -- говорить намеками intendere a mezz'aria -- понимать с полуслова che non lo sappia neppure l'aria! fam -- и чтоб ни одна живая душа( об этом не знала)! Х solo aria fritta fam -- все это одни слова <пустое, пустой звук> ària II f 1) вид, внешность, наружность; выражение лица all'aria -- на вид, с виду, судя по внешности all'aria si direbbe un buon diavolo -- на вид он честный малый con aria di mistero -- с таинственным видом aver l'aria di... -- иметь вид (+ G); выглядеть (+ S); походить (на + A) darsi l'aria di... -- хотеть казаться (+ S); делать вид, что... che aria!, quante arie! -- какой важный! darsi aria, darsi delle arie -- важничать 2) вид, подобие; сходство con aria di niente -- с безразличным видом con aria di me n'impipo -- с наплевательским видом guardare con aria assente -- смотреть отсутствующим взглядом ha l'aria di voler piovere -- похоже, будет дождь ària III f 1) ария aria di spolvero -- эффектная <бравурная> ария 2) мелодия, мотив sull'aria di -- на мотив (+ G), на музыку (+ G) cantare ad aria -- петь на слух

    Большой итальяно-русский словарь > aria

  • 92 aria

    ària I f 1) воздух; атмосфера (чаще перен) aria condizionata кондиционированный воздух aria viziata — тяжёлый воздух aria stagnante — спёртый воздух aria rarefatta — разрежённый воздух tirare in aria выстрелить в воздух all'aria aperta — под открытым небом corrente d'aria сквозняк prendere un colpo d'aria простудиться на сквозняке filo d'aria — лёгкий ветерок non c'è un filo d'aria — ни дуновения ветерка (ср лист не шелохнётся) prendere aria — проветриться, погулять andar a prendere una boccata d'aria пойти погулять <прогуляться> dare aria a qc проветривать non c'è aria, manca l'aria душно, нечем дышать non è aria, non tira aria buona per voi — эта атмосфера не для вас non è aria di … неподходящий момент <не время> для … (+ G) non mi pare sia aria … — мне кажется, сейчас не время и не место2) прогулка ( в тюрьме)
    ¤ aria! — прочь!, дорогу!, отвали! (грубо, прост) campare d'aria питаться воздухом mutare aria переменить климат parlare all'aria бросать слова на ветер essere in aria повиснуть в воздухе essere nell'aria носиться в воздухе; нависать, угрожать prendere per aria схватить, понять на лету parlare a mezz'aria говорить намёками intendere a mezz'aria понимать с полуслова che non lo sappia neppure l'aria! fam — и чтоб ни одна живая душа( об этом не знала)! è solo aria fritta fam — всё это одни слова <пустое, пустой звук>
    ària II f 1) вид, внешность, наружность; выражение лица all'aria — на вид, с виду, судя по внешности all'aria si direbbe un buon diavolo — на вид он честный малый con aria di mistero — с таинственным видом aver l'aria di … иметь вид (+ G); выглядеть (+ S); походить (на + A) darsi l'aria di … хотеть казаться (+ S); делать вид, что … che aria!, quante arie! какой важный! darsi aria, darsi delle arie важничать 2) вид, подобие; сходство con aria di niente — с безразличным видом con aria di me n'impipo — с наплевательским видом guardare con aria assente смотреть отсутствующим взглядом ha l'aria di voler piovere похоже, будет дождь ària III f 1) ария aria di spolvero — эффектная <бравурная> ария 2) мелодия, мотив sull'aria di — на мотив (+ G), на музыку (+ G) cantare [suonare] ad aria петь [играть] на слух

    Большой итальяно-русский словарь > aria

  • 93 ventus

    I ī m.
    v. secundus Pl, C, Cs, H etc. и v. fereas Sen, PJ, Oпопутный ветер
    v. popularis C — благоволение толпы, благосклонность народа
    in vento et aquā scribere Ctl, profundere verba ventis Lcr, dare verba in ventos погов. O — бросать слова на ветер, тратить слова попусту
    ventis aliquid tradere H — предать что-л. забвению
    ventis remis (remis ventisque) facere aliquid погов. C, V = — делать что-л. изо всех сил, пускать в ход все средства
    2) буря, смятение, потрясение ( alios vidi ventos C)
    3) слух, пересуды, толки
    4) воздушная (тончайшая) ткань, газ (v. textĭlis PS ap. Pt)
    5) pl. ветры, кишечные газы ( ventos emittĕre Col)
    II ventus, ūs m. [ venio ]

    Латинско-русский словарь > ventus

  • 94 Ab imo pectore

    Из самой глубины души, от всего сердца.
    Лукреций, "О природе вещей", III, 57-58:
    Eliciúntur, et éripitur persóna, manét res.
    Истинный голос, личина срывается, суть остается.
    (Перевод Ф. Петровского)
    - Лукреций говорит о том, что люди, которые утверждают, будто учение Эпикура, освобождающее от страха смерти, для них излишне, обнаруживают свою неискренность, когда они действительно оказываются перед лицом смерти.
    Стукнул о камень заступ, роющий для меня могилу. Скоро застучит и молоток, заколачивающий гвоздями крышу моего последнего, дощатого, тесного и темного Жилища. И опустят в свежую могилу и засыплют сырой землей - и я спасен, застрахован навеки от злобы людской; не оскорбится более слух мой ничьей хулой, ничьей бранью. Вот мои последние, предсмертные, ab imo pectore, слова. (Н. П. Макаров, Мои семидесятилетние воспоминания.)
    Одна московская газета "Современные известия", рассуждая о явлениях, которые составляют "потрясающую сатиру на растление нашего общества", весьма справедливо говорит: "То, чему мы теперь осуждены быть печальными свидетелями, есть прямой плод разлада слов, мыслей и дела: лицемерие благочестия обращается в лицемерие атеизма". Это верно, и следы этого ясны во всем, к чему бы мы ни обратились ab imo pectore. [ Лесков вкладывает в приводимые им латинские слова несколько необычный смысл: "С искренним желанием понять до самой глубины". - авт. ] (H. С. Лесков, Архиерейские объезды.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Ab imo pectore

  • 95 just

    В современном языке частица just выполняет много различных функций, и трудности ее перевода связаны нередко с проблемой правильной идентификации функции. Традиционно речь идет о трех функциях just как частицы - выделительной, ограничительной и эмфатической, однако, как показывает анализ, встречаются и другие, хотя и менее распространенные функции; кроме того, в рамках указанных трех можно обнаружить довольно интересные вариации, интересные в том числе и с точки зрения перевода.
    Особенно наглядно разнообразные возможности just видны на примере эмфатической (усилительной) функции, на которой нам хотелось бы остановиться подробнее. Рассмотрим следующие примеры:

    • "I see your point, but people here just can't afford that sort of luxury..." (DL: 65)


    "Я понимаю, что вы хотите сказать, но люди здесь просто не могут позволить себе подобную роскошь."


    • "I'm sorry Siegfried, I just have nothing to say." (DL: 95)


    "Простите, Зигфрид, мне просто нечего сказать."


    • "It's just too early." (DT: 265)


    " Просто сейчас ещё слишком рано."


    Как видно из примеров, just усиливает (интенсифицирует) значение следующего за ней смыслового блока, который нередко представляет собой структуру с отрицанием, как эксплицитным (первые два примера), так и имплицитным (последний пример). Предложенная нами в качестве эквивалента русская частица просто может быть использована в этом качестве в большинстве случаев, хотя иногда возможны и другие средства:

    • "Не told you he was taking you out. Didn't he?... And just happened to leave his wallet at home." (DT: 66)


    "Он сказал тебе, что приглашает тебя в ресторан. Так?... И совершенно (чисто / просто) случайно забыл бумажник дома."


    Особый интерес для нас представляют случаи, когда при переводе just в эмфатической функции требуется перестройка всей структуры предложения. Рассмотрим следующий пример:

    • "Wasn't that just typical?..." (DL: 131)


    " Как же все это было знакомо!"


    В английском тексте мы имеем дело с эмфатическим вопросительно-отрицательным предложением, которому, как было показано в нашей работе, посвященной переводу русских частиц, довольно часто соответствуют русские предложения с же. Дополнительная интенсификация смысла осуществляется посредством восклицательного предложения с интенсификатором как. С точки зрения норм русского языка, употребление просто в данной структуре представляется вряд ли возможным.
    Кроме общих случаев усиления смысла с помощью just, довольно часто можно наблюдать интенсификацию конкретных логических значений, что представляет интерес с точки зрения перевода в силу различия в эквивалентах. Во-первых, можно выделить интенсификацию (подчеркивание) незначительности расстояния или временного промежутка:

    • "We were sitting towards the rear of the aircraft, just behind the wing." (DL: 68)


    "Мы сидели ближе к хвосту самолета, сразу за крылом."


    • "This was the woman who just a few hours before had said she would do anything for them." (DL: 76)


    "И это была та же самая женщина, которая всего несколькими часами раньше обещала сделать для них все, что угодно."


    • "It's by a British friend of mine.... He gave it to me just yesterday." (DL: 119)


    "Ее автор - один мой приятель из Британии. Он мне ее подарил не далее как (только) вчера."


    Как видно, русский эквивалент сильно зависит от сочетаемости.
    Когда just выступает в функции интенсификации достаточности, ее эквивалентами часто выступают структуры с прилагательным один или уже упоминавшаяся ранее частица просто:

    • I felt nauseated just to breathe them. (DT: 531)


    Меня тошнило от одного их запаха.


    • It made you smile just to look at him. (DL: 115)


    Один только его вид вызывал улыбку.


    • "Don't worry, just do exactly as I do." (DL: 180)


    "Не волнуйтесь, просто в точности повторяйте за мной."


    В сочетании с like частица just выступает в функции интенсификации сравнения:

    • "Lovely girl. I've always said so. Looks just like a statue of Diana in my father's club." (DT: 61)


    "Прелестная девушка. Я всегда это говорил. Выглядит точь-в-точь как статуя Дианы в клубе моего отца."


    Наконец, стоит упомянуть, что в сочетании с модальными глаголами may, might, could анализируемая частица подчеркивает маловероятность:

    • I said I was rather tied up at the school over most weekends; though the half-term holiday was the week-end after the next and I might just be in Athens then - but I couldn't be sure. (F: 162)


    Я написал, что довольно сильно занят в школе почти все выходные, хотя через выходные у школьников будут короткие каникулы, и у меня, возможно, получится приехать в Афины, но я не могу ничего обещать.


    На наш взгляд, коммуникативный смысл английской частицы позволяют передать лексические средства русского языка, в частности добавление слова получится обычно подчеркивает большую зависимость от обстоятельств, что ещё дополнительно усиливается местоимением ничего при глаголе обещать.
    Особенно следует оговорить те случаи, когда частица just употребляется для усиления вопросительных и относительных местоимений и при этом нередко имплицитно выражает различные эмоции. Рассмотрим следующий пример:

    • I didn't answer. I was wondering just how we had reached this stage. (JB: 53)


    Я не ответил. Я размышлял, как же мы достигли такой степени близости.


    Из контекста видно, что герой не может объяснить для себя произошедшее, оно вызывает у него большое удивление, что и подчеркивается введением частицы just. На наш взгляд, подобную эмоцию в русском языке хорошо передает частица же, что очевидно и в другом примере:

    • " Just what is all this nonsense?" (KA: 74)


    "Как же все это понимать?"


    Возможны, однако, и другие способы перевода just в этой функции:

    • I knew just what happened to people who were sacked from the local government. (JB: 200)


    Я прекрасно знал, что происходило с людьми, уволенными из органов местного управления.


    Перейдем теперь к рассмотрению частицы just в функции идентификации. Ее перевод на русский язык обычно не вызывает здесь больших затруднений, поскольку в русском языке существует довольно много частиц, употребляющихся в этой функции; в качестве эквивалента just обычно могут быть использованы частицы как раз и именно, что видно из следующих примеров:

    • "Oh thank you, James, it's just what I want." (KA: 89)


    "Ой, спасибо, Джеймс, это именно / как раз то, что мне нужно."


    • And I am fairly sure he would have done just that if only I had made it in to see him. (DT: 77)


    И я почти уверен, что именно это он бы и сделал, если бы мне только удалось с ним увидеться.


    • I nearly hung up... but just then the operator came back on. (DT: 160)


    Я почти уже повесил трубку... но как раз в этот момент я снова услышал голос оператора.


    Особым случаем идентификации можно признать выражение одновременности, хотя и в этом случае английская частица обычно переводится с помощью русской как раз:

    • He ran lightly up the stairs. Ronny was just emerging from Gerald Wade's room. ( AC1: 24)


    Он быстро взбежал по ступенькам. Ронни как раз выходил из комнаты Джеральда Уэйда.


    Как уже отмечалось, ещё одной распространенной функцией частицы just является ограничительная функция, и здесь в качестве ее эквивалентов в русском языке обычно выступают такие слова как лишь, всего лишь, только, просто:

    • I convinced myself that it was just superstition. (DL: 76)


    Я убедил себя, что это всего лишь / просто суеверие.


    • It's just a rumour, actually. (DL: 120)


    На самом деле это всего лишь слух.


    • "No, Howard, you said it was the way out, I just agreed." (DL: 117)


    "Нет, Хауард, это вы сказали, что это выход из положения, я лишь / просто согласился."


    • And it wasn't just a question of having kept my mouth shut. (DT: 550)


    И дело было не только в том, что я держал язык за зубами.


    Особо стоит остановиться на том случае, когда just в ограничительной функции приближается по значению к русскому едва. Рассмотрим следующий пример:

    • Absolute peace. High and very far to the north I could just hear an aeroplane. (F: 113)


    Полная тишина. Где-то высоко и очень далеко на севере был едва слышен шум самолета.


    Пример интересен прежде всего с точки зрения определения функции английской частицы. Этому помогает в основном первое предложение, поскольку, раз герой говорит о том, что стояла полная тишина, то он не мог слышать ничего или почти ничего, а значит частица ограничивает семантику глагола hear. В противном случае получалось бы логическое противоречие.
    Важность правильного определения функции just становиться особенно очевидной при обращении к следующему, хотя и не очень частотному, прагматическому значению этой частицы. Проанализируем следующий пример:

    • "It's terrible," said Charles. "Really, I can just see him. Standing out in a yard wearing some kind of stupid apron." (DT: 112)


    Сложность определения функции здесь заключается в том, что just употребляется в той же синтаксической позиции, что и в предыдущем примере, в сочетании с модальным глаголом can (could) и глаголом восприятия. Поэтому помочь нам может только общий контекст, экспрессивный характер которого (выражение it's terrible, частица really), а также непосредственно предшествующее предложение, с большой степенью вероятности исключают ограничительную функцию и, более того, подводит нас к мысли о том, что частица употребляется скорее в экспрессивной функции и по прагматическому значению приближается к наречию easily, в результате перевод данного примера может выглядеть в частности так:

    • "Это ужасно," сказал Чарльз. "Черт возьми, могу себе это представить (Ей богу, я так живо это себе представляю.) Как он стоит во дворе, напялив какой-нибудь дурацкий передник."


    Последняя функция just, о которой нам хотелось бы сказать, - это выражение вежливости. По сути мы имеем дело с разновидностью эмфатической функции, поскольку just здесь всегда употребляется в высказываниях, представляющих собой вежливую просьбу, и частица нередко лишь усиливает степень вежливости:

    • "I don't seem to have my information handy right now, maybe you could just prompt me." (DT: 159)


    С точки зрения естественности следует отметить, что для русского языка не очень характерно употребление частиц перед глаголом в вежливой просьбе, поэтому, на наш взгляд, вполне уместен перевод просто самой вежливой просьбы:

    • "Боюсь, у меня нет сейчас под рукой нужной информации; не могли бы вы мне подсказать?"


    С другой стороны, в русском языке возможно усиление вежливости другими способами, в частности:

    •... если вас не затруднит, подскажите, пожалуйста.


    В любом случае, нам кажется, что окончательное решение о необходимости и возможности перевода just в этой функции очень сильно зависит от непосредственного контекста, как вербального, так и невербального. Нам хотелось бы только подчеркнуть, что в данном случае ее перевод не является самоцелью и что, когда речь идет о такой прагматической функции как усиление степени вежливости, в первую очередь следует ориентироваться на нормы языка перевода и традиции принимающей культуры.

    Английские частицы. Англо-русский словарь > just

  • 96 тыңлау

    перех.
    1)
    а) слу́шать/послу́шать || слу́шание

    музыка тыңла́у — слу́шать му́зыку

    әкият тыңла́у — слу́шать ска́зку

    б) мед. проверя́ть слух, прослу́шивать; выслу́шивать/вы́слушать || выслу́шивание, прослу́шивание

    авыруның күкрәген тыңла́у — прослу́шать грудь больно́го

    в) спец. слу́шать, заслу́шивать/заслу́шать; прослу́шивать/прослу́шать || заслу́шивание, прослу́шивание (дела, доклада, отчёта, информации и т. п.)
    2) прослу́шивать/прослу́шать, слу́шать (уроки, курс лекций)

    сабагын тыңла́у — прослу́шать уро́к кого

    3)
    а) слу́шаться, повинова́ться || послуша́ние

    ни кушса, шуны тыңла́у — что бы он ни повеле́л, слу́шайся

    б) перен. слу́шаться, послу́шно дви́гаться (о машинах, о частях тела)

    аяклары тыңла́мый башлады — но́ги его́ переста́ли слу́шаться

    в) внять (чему-л.), приня́ть что-л. во внима́ние; прислу́шиваться/прислу́шаться

    сүзен тыңла́п — вняв его́ про́сьбе

    врачлар киңәшен тыңла́п — приня́в сове́т враче́й

    г) обраща́ть внима́ние (на слова кого-л.)

    тыңла́магыз сез аны — вы не обраща́йте внима́ние на его́ слова́ (не слу́шайте вы его́)

    - тыңлап тын калу

    Татарско-русский словарь > тыңлау

  • 97 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 98 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 99 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 100 schmeicheln

    льстить по-. v. Augen, Stemme ласка́ть. mit den Augen schmeicheln ласка́ть взгля́дом. jdm. mit schönen Worten schmeicheln льстить /- кому́-н. краси́выми слова́ми. sich mit einer Hoffnung schmeicheln льстить себя́ <льсти́ться > наде́ждой. ohne mir zu schmeicheln < schmeicheln zu wollen>, … не льстя себе́ … | etw. schmeichelt jdm. berührt angenehm что-н. льстит кому́-н. etw. schmeichelt jds. Eitelkeit что-н. льстит чьему́-н. тщесла́вию. durch etw. geschmeichelt sein [sich geschmeichelt fühlen] быть [чу́вствовать [ус] по- себя́] польщённым чем-н. | mit jdm. schmeicheln zärtlich sein ласка́ться к кому́-н. das Kind schmeichelt mit der Mutter ребёнок ласка́ется к ма́тери | sich schmeicheln + Infinitivkonstruktion льстить себя́ наде́ждой + Objektsatz . ich schmeichle mir, den Text genau zu kennen я льщу́ себя́ наде́ждой, что я то́чно зна́ю э́тот тескт. die Musik schmeichelt sich ins Ohr му́зыка ласка́ет слух. sich in jds. Herz schmeicheln ла́ской покоря́ть покори́ть чьё-н. се́рдце | schmeichelnde Worte льсти́вые слова́. etw. schmeichelnd sagen говори́ть сказа́ть что-н., что́бы польсти́ть. jds. Foto ist geschmeichelt на фотогра́фии кто-н. краси́вее, чем на са́мом де́ле

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > schmeicheln

См. также в других словарях:

  • слух — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? слуха и слуху, чему? слуху, (вижу) что? слух, чем? слухом, о чём? о слухе; мн. что? слухи, (нет) чего? слухов, чему? слухам, (вижу) что? слухи, чем? слухами, о чём? о слухах   восприятие органами… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СЛУХ — муж. одно из пяти чувств, коим распознаются звуки; орудие его ухо. Слух тупой, тонкий. У глухих и безухих животных слух заменяется чувством сотрясения. Идти на слух, искать по слуху. | Музыкальное ухо, внутренее чувство, постигающее взаимный… …   Толковый словарь Даля

  • СЛУХ — способность организма воспринимать звуковые колебания. При посредстве С. происходит устное речевое общение между людьми, воспринимается речь и др. звуковая информация (музыка и т. п.). Хороший С. необходим для ряда профессий: врач, музыкант,… …   Российская педагогическая энциклопедия

  • Слух (информация) — У этого термина существуют и другие значения, см. Слух (значения). Оноре Домье Слух неподтверждённая информация, источник которой неизвестен, но при этом достаточно интересная, чтобы быть активно распространяемой. Классически слухи передаются… …   Википедия

  • Слух —     способность организма воспринимать звуковые колебания. При посредстве С. происходит речевое общение между людьми, воспринимается речь, другая звуковая информация. Орган С. ухо. В слуховом анализаторе различают 2 отдела звукопроводящий… …   Педагогический терминологический словарь

  • Слух (значения) — Слух, слухи: Слух  одно из пяти чувств; способность органом слуха воспринимать звуки. Музыкальный слух Слух (часто употребляется во множественном числе)  активно распространяемая неподтверждённая информация. Слухи  проёмы в шатре… …   Википедия

  • слова, слова, слова — Ср. Песня будет не нова; В ней слова, слова, слова. В.С. Курочкин. Старая песня. Ср. Что ж толку в том? Проходят лета, Любовь по прежнему мертва... О, слово старого поэта Слова, слова, слова. И.С. Аксаков. Две дороги. Ср. И мало горя мне свободно …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Слух — функция организма, обеспечивающая восприятие звуковых колебаний. Реализуется деятельностью механических, рецеп торных и нервных структур, составляющих слуховую систему, или слуховой анализатор. У человека при действии звуков возникает… …   Педагогическое речеведение

  • крылатые слова — слова, вылетающие из уст говорящего Ср. Ловил мой слух летучие слова. М.Ю. Лермонтов. Ср. Geflügeltes Wort. I. H. Voss (в немецком переводе Гомера). Ср. έπεα πτερόεντα. Homer. Odyss. Iliad. (встречается 104 раза). Ср. Голос потом свой возвысил и… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • слух вербальный — способность распознавать на слух слова …   Большой медицинский словарь

  • Слух верба́льный — способность распознавать на слух слова …   Медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»