-
81 пристально
(смотреть) пильно, спильна, гостро, прикро. [Пильно-препильно дивився на Явдоху (Кониськ.). Гостро на мене глянув. На синєє море спильна поглядає (Дума)]. -но смотрит в глаза - пильно (прикро) дивиться в очі, дивиться, як в очі не вскочить. Что так -но на меня смотришь? - чого так пильно дивишся на мене? (грубо) чого так визираєшся на мене? -но читать, слушать - уважно (пильно) читати, слухати. -но работать - пильно (щиро) працювати, щирувати. [Так щирує, що аж їй піт очі заливає]. -но делать что - пильно, уважно, невтомно робити що.* * *нареч.пи́льно, спи́льна; уменьш. пильне́нько, пильне́сенько; ува́жно -
82 проделывать
проделать1) (отверстие) проробляти и -роблювати, проробити, пробивати, пробити (наскрізь), (прорубать) прорубувати, прорубати, (просверлить) прове[і]рчувати, провертіти, (о мн.) попроробляти, попробивати, попрорубувати, попрове[і]рчувати що. [Треба ще одно вікно проробити, щоб ясніше в хаті було. Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.)];2) что-н. с кем-н., над кем-н. - коїти, скоїти що-небудь, з ким, чинити, учинити що- небудь, з ким-н., над ким-н., доказувати, доказати що (чого) над ким; (выделывать) виробляти, виробити, витворяти, витворити, витівати, витіяти що кому-небудь, що з ким-н. [Що ти коїш із нею? (Крим.). Чинили над нею всякі непотребства (О. Пч.). Москаль такі штуки доказує над смертю (Чуб.). Отаке-то людям горе чума виробляла (Шевч.). Таке було иноді витворяє (Номис)]. -лывать, -лать штуки - см. Выкидывать, Выделывать (штуки);3) (работу) проробляти, проробити, поробити (роботу). [Треба самому проробити цю роботу, щоб знати, яка вона важка];4) (показывать чему выучили) проробляти, проробити, показувати, показати. Обезьяна -ла свои штуки - мавпа проробила (показала) свої штуки;5) -лывать крупу - дерти крупи;6) -лать что (скопировать) - вдати що. Проделанный - пророблений, пробитий, прорубаний, проверчений; учинений, доказаний, показаний. -ться -1) (об отверстии) - пророблятися, бути проробленим, пробиватися, бути пробитим, прорубуватися, бути прорубаним, прове[і]рчуватися, бути проверченим;2) чинитися, вироблятися;3) (о работе) пророблятися, бути проробленим, поробленим. [Пророблено чималу працю].* * *несов.; сов. - прод`елать1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( отверстие) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти2) (выполнять, совершать) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( о работе) прово́дити, провести́; ( делать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти3) (шутку, шалости) виробля́ти (несов.), витво́рювати и витворя́ти, ви́творити, несов. утну́ти, утя́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти -
83 пускаться
пуститься1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.* * *несов.; сов. - пуст`иться1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися -
84 разделывать
несов.; сов. - разд`елать1) роби́ти (роблю́, ро́биш), зроби́ти; ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, -люю, -люєш, оброби́ти и мног. пообробля́ти и пообро́блювати; ( тушу животного) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти; ( потрошить) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш\разделывать вать гря́дки — обробля́ти гря́дки
\разделывать лать под дуб — зроби́ти (пофарбува́ти) під дуб
2) (несов.: делать, исполнять что-л. залихватски) шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш, рі́зати (рі́жу, рі́жеш), жа́рити; (выделывать что-л. необычное) виробля́ти и виро́блювати, -люю, -люєш, витворя́ти и витво́рювати, -рюю, -рюєш, викома́рювати, -рюю, -рюєш3) (ругать, бранить) розпіка́ти, розпекти́, -печу́, -пече́ш, пробира́ти, пробра́ти, -беру́, -бере́ш, шпе́тити (шпе́чу, шпе́тиш), ви́шпетити, -шпечу, -шпетиш и пошпе́тити; ( отчитывать) вичи́тувати, -тую, -туєш, ви́читати4) ( сильно избивать) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти; обробля́ти, оброби́ти, розмальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, розмалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш5) ( расширять) спец. розши́рювати, -рюю, -рюєш и розширя́ти, розши́рити и мног. порозши́рювати и порозширя́ти6) (приводить в первоначальное положение, состояние) розробля́ти, розроби́ти -
85 резать
1) рі́зати (рі́жу, рі́жеш); (о продуктах, ткани) кра́яти; (на куски, на части тело, что-л. твёрдое) карбува́ти, -бу́ю, -бу́єш; (кромсать) чикри́жити, ( большими кусками) батува́ти, -ту́ю, -ту́єш; (подсекая, рассекая) тя́ти (тну́, тне́ш)но́ж нет — ні́ж не рі́же
\резатьть мета́лл — рі́зати мета́л
\резатьть хлеб — рі́зати (кра́яти) хліб
\резатьть курс — мор. рі́зати ку́рс
\резатьть глаз (глаза́) — перен. рі́зати о́ко (о́чі)
\резатьть слух — перен. рі́зати слух (ву́хо, ву́ха)
\резатьть кого́ — (перен.: ставить в затруднительное положение) рі́зати кого́
2) (убивать чем-л. острым) рі́зати; ( колоть) коло́ти, -лю́, -леш3) ( о резной работе) різьби́ти, -блю́, -би́ш; ( вырезать) вирі́зувати, -зую, -зуєш\резатьть по дере́ву — різьби́ти по де́реву
4) (говорить прямо, резко) рі́зати, чеса́ти (чешу́, че́шеш), стригти́ (стрижу́, стриже́ш)5) (усиленно, с азартом делать что-л.) рі́зати, чеса́ти; см. жарить 4)6) спорт., карт. рі́зати -
86 строить
I стр`оить1) будува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( о строении) ста́вити, -влю, -виш, станови́ти, -новлю́, -но́виш; (из камня, кирпича) мурува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (сооружать, возводить) спору́джувати, -джую, -джуєш, споруджа́ти2) (перен.: созидать, создавать) будува́ти; ( планы) уклада́ти\строитьть возду́шные за́мки — будува́ти надхма́рні за́мки, вдава́тися в химе́ри
\строитьть заключе́ния — роби́ти ви́сновки
\строитьть иллю́зии — ті́шити себе́ ілю́зіями
\строитьть предположе́ния — роби́ти припу́щення
3) (составлять, располагая определённым образом) будува́ти; ( планировать) планува́ти, -ну́ю, -ну́єш\строитьть рабо́ту — планува́ти робо́ту
4) ( базировать) будува́ти, базува́ти, -зу́ю, -зу́єш5) ( ставить в строй) шикува́ти, -ку́ю, -ку́єш6) муз. стро́їти, ла́дити, -джу, -диш; ( настраивать) настро́ювати, -стро́юю, -стро́юєш7) ( шить) ши́ти (ши́ю, ши́єш)8) (устраивать, делать что) роби́ти, -блю́, -биш\строитьть грима́сы (ро́жи, ми́ны) — криви́тися, викривля́тися, роби́ти (ко́рчити) грима́си, гримасува́ти
\строитьть доно́сы — роби́ти доно́си, доно́сити
\строитьть шу́тки — жартува́ти; викида́ти колі́нця
9) ( кого-что из себя) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе]II стро`ить\строитьть [из себя́] смире́нника — удава́ти [з се́бе] смире́нника, прикида́тися смире́нником
см. страивать -
87 углублять
несов.; сов. - углуб`ить1) ( делать более глубоким) погли́блювати, погли́бити2) (что-л. во что-л.) загли́блювати, загли́бити -
88 производить
несов. производи́ть, сов. произвести1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́- производить салют2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести -
89 производить
несов. производи́ть, сов. произвести1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́- производить салют2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести -
90 вершить
-ся (до)кінчати, -ся, вершити, -ся, вивершувати, -ся. [Їздили либонь до нотаріуса купчу вершити (Мирн.). Вивершуйте стіг].* * *1) (что, чем) верши́ти (що); ( распоряжаться) ору́дувати (чим); ( творить) чини́ти, твори́ти (що); (о чём-л. плохом) ко́їти (що)\вершить су́дьбами (су́дьбы) — вирі́шувати (верши́ти) до́лю
2) (делать верх стога, постройки) диал. верши́ти, виве́ршувати -
91 вкатывать
(сов.) вкатать, вкатить1) вкочувати, вкотити; (о многих) повкочувати. [Повкочуйте бочки до льоху];2) (въехать) вкотити, в'їхати;3) (о наказании) всипати, вліпити, завдати.* * *несов.; сов. - вкат`ить1) (катя, продвинуть внутрь) уко́чувати, укоти́ти2) (делать что-л. неприятное) улі́плювати, уліпи́ти3) ( въезжать) уко́чувати, укоти́ти, уко́чуватися, укоти́тися; в'їжджа́ти, в'ї́хати -
92 жарить
1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].* * *1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш) -
93 жать
(жму жмут)I. 1) тиснути, тискати, стискати, душити, давити. [З усіх боків тиснуть (давлять, душать) мене - ніяк не вийду з юрби. Міцно (щиро) стискаю вашу руку. Самого наче хто за серце тисне]; (об обуви, платье и т. д.: трудить) муляти, мулити, трудити, гризти. [Чобіт муляє (мулить) ногу. Подушка мулить в голову. Посторонки муляли (коням) по голій чорній шкурі. Мені трудить ногу. Комір душить (давить) (в) шию]; (выжимать, выдавливать) чавити, душити, віддушувати, давити, бити, прасувати. [Чавити (душити) сік з винограду. Бити олію. Прасувати (віддушувати) сир]. Жать масло (школьн. игра) - бити масло, олію. Жатый - душений, давлений, чавлений, прасований. [Душена цитрина. Чавлені сливи. Прасований (віддушений) сир]; (прижимать) тиснути, тулити, горнути, пригортати кого, що до чого. [До серденька пригортає (тулить)];2) кого-либо (теснить, принуждать к отступлению) - тиснути кого. [Чи не той-то козак Нечай, що ляшеньків тисне?];3) жать кого-либо (притеснять) - давити кого, душити, тиснути, (угнетать) гнобити (-блю, -биш). [Давила нас недоля. Ляхи та недоляшки душили Україну (Кул.)].II. Жать (жну, жнут) - жати (жну, жнеш) що. [Пора, мати, жито жати - колос похилився]. Начинать жать, приступать к жатве (род обряда) - зажинати, сов. зажати. См. Жатва I. Жать за долг - віджинати, сов., віджати. [Ваші двацять копійок я вам відіжну]. Жать, получая плату натурою, известное колич. снопов - жати за сніп (за восьмий, за десятий сніп). Жатый - жатий.* * *I1) (сдавливать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, -кую, -куєш, жа́ти (жму, жмеш); (об обуви, одежде) му́ляти, му́лити, диал. труди́ти, -дить\жатьть ру́ку — ( приветствовать) ти́снути (стиска́ти, сти́скувати) ру́ку
2) ( выжимать) чави́ти, -влю, -виш, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати, -люю, -люеш, виду́шувати, -шую, -шуєш\жатьть сок из лимо́на — чави́ти (вича́влювати) сік із лимо́на
3) (заставлять отступать; теснить) ти́снути, жа́ти4) спорт. підійма́ти\жатьть ги́рю — (підніма́ти) ги́рю
5) (усиленно, с азартом делать что-л.) жа́тиII с.-х.жати (жну, жнеш); жнивува́ти (жниву́ю, жниву́єш)\жатьть от снопа́ — жа́ти за сніп
-
94 жертвовать
пожертвовать кого, что и кем, чем1) жертвувати, пожертвувати, офірувати, заофірувати, віддавати, віддати кого, що. Я всем -вую для того, чтобы… - я все жертвую, щоб… -вать своею жизнью для отчизны - життя своє віддавати за батьківщину;2) (делать пожертвование) жертвувати, дарувати. -вать собою - віддавати себе (на жертву), офіруватися. Жертвующий - той, що жертвує (офірує), жертводавець.* * *же́ртвувати, -твую, -твуєш, высок. офірува́ти -
95 задавать
задать1) давати, дати (завдаток);2) за(в)давати, за(в)дати, загадувати, загадати. -дать вопрос, загадку, задачу, урок, работу - завдавати (завдати) питання, завдавати (завдати, загадувати, загадати) загадку, за(в)дачу, завдання, роботу. [Загадав роботу на цілий тиждень. Загадала прясти]. -вать тон - перед вести, надавати тону. -вать тон (в хоре) - давати (дати) тон. -дать лошадям корм (овёс, сено) - закладати (позакладати) коням їсти (вівса, сіна). -вать (-дать) трёпку (жару, перцу) - завдавати (завдати) гарту, бобу, чосу, прочухана, сипати (всипати) бобу, давати (дати) затірки, перцю з маком кому. Задаваемый - загадуваний. Заданный - за(в)даний, загаданий.* * *несов.; сов. - зад`ать1) задава́ти, -даю́, -дає́ш, зада́ти, -да́м, -даси́; ( назначать работу) зага́дувати, загада́ти\задаватьть вопро́с кому́ — ста́вити, поста́вити пита́ння (запита́ння) кому́, пита́ти, спита́ти (запи́тувати, запита́ти) кого́
\задаватьть тон — задава́ти, зада́ти тон; ( в хоре) дава́ти, да́ти тон
2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; (свадьбу, обед) справля́ти, спра́вити3) (причинять, делать что-л. неприятное) завдава́ти, завда́ти\задаватьть пе́рцу (жа́ру) — дава́ти, дати (сов. зада́ти, уси́пати) пе́рцю, дава́ти, да́ти кла́ду (шква́рки, ку́чму), сов. уте́рти ма́ку
\задаватьть стра́ху — завдава́ти, завда́ти страху́ (жаху́)
4) ( давать корм скоту) диал. дава́ти, да́ти, заклада́ти, закла́сти; ( сыпучие корма) засипа́ти, заси́пати\задаватьть ло́шади овса́ — дава́ти, да́ти (заси́пати, заси́пати, заклада́ти, закла́сти) коне́ві вівса́
-
96 заклинаться
заклясться заклинатися, заклястися (-кля[е]нуся, -нешся). [Мотря заклиналась, що бачила холеру (Сл. Гр.). Заклялась і забожилась, що не прийде до хати (Чуб. V)].* * *несов.; сов. - закл`ясться1) заклина́тися, закля́стися и заклясти́ся, -кляну́ся, -кляне́шся2) (сов.: отказаться делать что-л.) закля́сти́ся; ( заречься) заректи́ся, -речу́ся, -рече́шся; ( закаяться) зака́ятися3) (сов.: начать клясться) поча́ти кля́сти́ся -
97 заключать
заключить1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.* * *несов.; сов. - заключ`ить2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш\заключатьть в ско́бки (в кавы́чки) — бра́ти, узя́ти в дужки́ (в лапки)
\заключатьть в объя́тия — обніма́ти, обня́ти, -німу́, -ні́меш, обійма́ти, обійня́ти, хапа́ти, схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми
3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти -
98 заниматься
занятьсяI. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;2) см. Заимствоваться.II. Заниматься, заняться -1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.* * *Iпозича́тисяII несов.; сов. - зан`яться1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами\заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́
\заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти
\заниматься ться — ремесло́м
сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти
\заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти
2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)\заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті
3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тисяIII несов.; сов. - зан`яться1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися\заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є
-
99 затрудняться
затрудниться1) (являться трудным) утруднятися, утруднитися, (тормозиться) загальмовуватися, загальмуватися. Дело -нилось - справа загальмувалася. Движение -няется распутицей - рух утруднено бездоріжжям (розтанню);2) (быть в затруднении, смущаться) вагатися, завагатися. -няюсь дать вам точный ответ - вагаюся (відчуваю труднощі) дати вам точну відповідь. Он -нялся, что ему делать - він вагався, що йому робити;3) (беспокоиться) трудитися, потрудитися, клопотатися, поклопотатися чим, що робити. Не -йтесь, пожалуйста - не трудіться (не клопочіться), будь ласка.* * *несов.; сов. - затрудн`иться1) ( становиться более трудным) утрудня́тися и утру́днюватися, -нюється, утрудни́тися, ва́жчати, пова́жчати2) (испытывать затруднение; не решаться) вага́тися, завага́тися -
100 изменять
изменить1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.* * *I несов.; сов. - измен`ить( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нюватиII несов.; сов. - измен`ить(кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)\изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку
\изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння
\изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́
па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́
рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́
См. также в других словарях:
Что делать? — «Что делать?» философский вопрос различных мыслителей, религиозных деятелей, пророков, а также литературные произведения с этим названием: «Что делать?» роман Николая Чернышевского, главное его произведение. «Что делать?» книга… … Википедия
Что делать? — Название знаменитого социально политического романа (1863) Николая Гавриловича Чернышевского (1828 1889). Основной вопрос, который в 60 70 е гг. XIX в. обсуждался в кружках молодежи, был, как пишет революционер П. Н. Ткачев, «вопрос о том, что… … Словарь крылатых слов и выражений
Что делать — «Что делать?» литературные произведения радикального социализма: «Что делать?» статья В. И. Ленина «Что делать?» повесть Н. Г. Чернышевского «Что делать?» произведение Л. Н. Толстого «Что делать?» телепрограмма Виталия Третьякова, выходящая… … Википедия
что делать — нареч, кол во синонимов: 11 • делать нечего (13) • надо (43) • необходимо (27) • … Словарь синонимов
«ЧТО ДЕЛАТЬ» — «ЧТО ДЕЛАТЬ? Наболевшие вопросы нашего движения», книга В. И. Ленина, посвящённая анализу и обобщению тактич. и организац. принципов, которые были выработаны газ. «Искра» в 1901 02 и в 1903 победили на 2 м съезде партии. Написана осенью… … Философская энциклопедия
«Что делать?» — ЧТО ДЕЛАТЬ? назв. романа Н. Г. Чернышевского (1863). Его прагматический соц. смысл оказался весьма характерным для рус. обществ. истории и не раз повторялся в заглавиях ( Так что же нам делать? Л. Н. Толстого, Что делать В. И. Ленина). Ставя этот … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
Что делать? — («Что делать?») книга В. И. Ленина, в которой всесторонне обоснована идея создания пролетарской партии нового типа, принципиально отличавшейся от реформистских партий Интернационала 2 го (См. Интернационал 2 й), партии социалистической… … Большая советская энциклопедия
Что делать? — Was tun? (russ. Что делать?/ Transkription Schto delat?, wissenschaftliche Transliteration Čto dělať?) ist der Titel des Hauptwerks von Lenin, das 1902 erschien. Der als Lenin bekannte Revolutionär Wladimir Iljitsch Uljanow stellte in Was tun?… … Deutsch Wikipedia
Что делать? — крыл. сл. Один из двух вечных вопросов на Руси: «Кто виноват?» и «Что делать?» … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
Что делать? (Ленин) — Что делать? Автор … Википедия
Что делать Обозрение — Специализация: Информационно аналитический Периодичность: Ежемесячно. Язык: русский Адрес редакции: Москва, ул.Мишина д.56 Главный редактор … Википедия