-
1 увольнять
несов.; сов. - ув`олить1) звільня́ти, звільни́ти2) (сов.: избавить от чего-л. неприятного) звільни́ти, увільни́ти -
2 отказывать
отказать1) кому в чём - відмовляти, відмовити кому чого (в чому). [Навіть вороги йому відмовить не повинні шани (в уважении) (Л. Укр.). Відмовити сватам]; (жениху) відмовляти, відмовити, (опис.) гарбуза давати, дати (підносити, піднести, покотити), давати, дати одкоша кому. -зывать (женихам) - гарбузувати. -зать наотрез - цілком відмовити. Ему -зали в его просьбе - йому відмовили на його прохання. Он ни в чём себе не -вает - він нічого собі не жалує (не відмовляє). Он -зал ему в руке своей дочери - він йому відмовив віддати за нього свою дочку. -зать кому от дому - не приймати кого більше;2) что кому (завещать) - відписувати, відписати, відказувати, відказати, приказувати, приказати, леґувати що кому. Срв. Завещать. -зать на богадельню - відписати на шпиталь, на богадільню. Отказанный (завещанный) - відказаний, відписаний, леґований;3) кому от чего (отрешать, увольнять) - звільняти, звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого. См. Увольнять, Отрешать. За неаккуратность ему -ли от места - за несправність його звільнили з посади; (о прислуге) відправляти, відправити кого. -зать кому от квартиры - відмовити (вимовити, виповісти), кому помешкання. Учителю -ли от уроков - у[нав]чителеві відмовили лекцій;4) юрид. - см. Вводить (во владение).* * *I несов.; сов. - отказ`ать1) відмовля́ти, відмо́вити2) ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́витиII несов.; сов. - отказ`ать( завещать имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти -
3 отрешать
отрешить відлучати, відлучити, відділяти, відділити, відставляти, відставити кого від чого. -шить от должности кого-л. - усунути (скинути, зсадити) з уряду (з посади) кого. Отрешённый - відлучений, відділений, відставлений, усунений и т. д.* * *несов.; сов. - отреш`ить1) (увольнять, отстранять) усува́ти, усу́нути, звільня́ти, звільни́ти2) ( освобождать) звільня́ти, звільни́ти -
4 отставлять
и Отставливать отставить1) відставляти, відставити; відсувати, відсунути що від чого. -ставь горшок от огня - відстав (відсунь) горщик від огню;2) (от должности, от дела) відстановляти, відстановити, (гал.) абшитувати кого, (устранять принудительно) скидати, скинути, усувати, усунути кого (з посади), відшивати, відшити кого від чого. Его - вили с пенсиею и с мундиром - його відстановлено з пенсією і з мундиром. Отставленный -1) відставлений, відсунений;2) (от должности) відстановлений, абшитований и т. д.* * *несов.; сов. - отст`авитьвідставля́ти, відста́вити; ( отодвигать) відсува́ти и відсо́вувати, відсу́нути; (увольнять в отставку диал.) абшитува́ти -
5 отстранять
отстранить відстороняти, відсторонити; відсувати, відсунути, усувати, усунути; (отводить) відхиляти, відхилити, відводити, відвести, відвертати, відвернути, (о мног.) повідстороняти, повідсувати, повідхиляти и т. д. Он -нил меня и стал на моё место - він відсторонив мене та став на моє місце. Он слегка -нил меня рукой - він злегка відсунув (відхилив) мене рукою. -нить чьи-л. руки, об'ятия, бокал - відхилити, відвести чиї руки, обійми, келих. -нить от дел (от должности), от участия в чём-л. - відстановляти, відстановити від справ (від уряду), усувати, усунути від справ (з посади), відшивати, відшити від участи в чому. Срв. Устранять, устранить. -нить свидетелей, юрид. - усунути свідків. -нить напасть от кого - відвернути, відвести напасть від кого. -нить от себя всякие подозрения - відвести, відвернути від себе всяку призру. Отстранённый - відсторонений, відсунений и відсунутий, усунений и усунутий; відхилений, відведений и т. д.* * *несов.; сов. - отстран`ить1) відстороня́ти, відсторони́ти; ( отодвигать) відсува́ти и відсо́вувати, відсу́нути и мног. повідсува́ти ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и мног. повідхиля́ти; ( отгонять) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; ( прогонять) проганя́ти, прогна́ти; (удалять диал.) відстановля́ти, відстанови́ти2) (устранять, освобождать от должности) усува́ти, усу́нути; ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти -
6 отчислять
отчислить1) відраховувати, відрахувати, (удерживать) вивертати, вивернути. -лять в чью пользу - відраховувати на кого, на чию користь. [Відраховано до каси взаємної допомоги];2) кого куда - переводити, перевести, відряджати, відрядити кого куди, від чого. Меня -ли в канцелярию - мене відрядили до канцелярії. -лить от места, должности (уволить) - звільнити з посади. Отчисленный -1) відрахований, вивернутий;2) переведений, відряджений. Он отчислен в запасные войска - його переведено до запасного війська.* * *несов.; сов. - отч`ислить1) ( вычитать) відрахо́вувати, відрахува́ти2) (от службы, из состава учащихся) відчисля́ти, відчи́слити; ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти -
7 рассчитывать
несов.; сов. - рассчит`ать1) розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, розрахува́ти, -раху́ю, -раху́єш; ( подсчитывать) обрахо́вувати, обрахува́ти\рассчитывать ва́ть сто́имость проду́кции — розрахо́вувати ва́ртість проду́кції
2) (учитывать, взвешивать) розрахо́вувати, розрахува́ти, зва́жувати, -жую, -жуєш, зва́житине \рассчитывать та́ть свої́х сил — не розрахува́ти (не зва́жити) свої́х си́л
3) ( выдавать плату) розрахо́вувати, розрахува́ти; (увольнять) звільня́ти, звільни́ти4) воен. розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш5) (на кого-что - несов.: надеяться) розрахо́вувати (на кого-що), сподіва́тися (на кого-що, кого-чого), рахува́ти (на кого-що)не \рассчитывать вайте на него́ — не розрахо́вуйте на ньо́го
не \рассчитывать вал встре́тить вас здесь — не сподіва́вся зустрі́ти вас тут
-
8 снимать
несов.; сов. - снять1) зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и мног. позніма́ти, здійма́ти, здійня́ти (здійму́, зді́ймеш) и мног. поздійма́ти\сниматьть допро́с (показа́ния) — юр. роби́ти, зроби́ти до́пит, допи́тувати, допита́ти
\сниматьть противоре́чие — филос. зніма́ти, зня́ти супере́чність
ть с учёта — зніма́ти, зня́ти з о́бліку
\сниматьть швы — мед. зніма́ти, зня́ти шви
как руко́й сня́ло — перен.
як — руко́ю зняло́
2) (одежду, головной убор) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти, скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти, здійма́ти, здійня́ти и мног. поздійма́ти\сниматьть о́бувь (с себя́) — роззува́тися, роззу́тися, зніма́ти, зня́ти (скида́ти, ски́нути) взуття́
\сниматьть очки́ — зніма́ти, зня́ти (скида́ти, ски́нути) окуля́ри
3) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати4) (собирать сливки, накипь, хлеб с поля) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти, зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти\сниматьть урожа́й — збира́ти, зібра́ти (зніма́ти, зня́ти) урожа́й
5) ( увольнять) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти; ( отстранять) усува́ти, усу́нути; ( свергать) скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти6) (план, копию, мерку; фотографировать) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти7) ( брать внаём) найма́ти, найня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. понайма́ти8) карт. зніма́ти, зня́ти -
9 уволить
см. увольнять -
10 устранять
несов.; сов. - устран`ить1) усува́ти, усу́нути; ( отстранять) відстороня́ти, відсторони́ти; ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти2) ( отводить в сторону) відстороня́ти, відсторони́ти, відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отодвигать) відсува́ти и відсо́вувати, відсу́нути и повідсува́ти
См. также в других словарях:
увольнять — Освобождать, отпускать, отрешать, отставлять, отчислять, исключать, удалять, смещать, сменять, распускать, рассчитать (расчесть). Отрешать (отказать) от места. Отставлять от должности, службы. Исключать из школы (службы). Отпускать на все четыре… … Словарь синонимов
УВОЛЬНЯТЬ — УВОЛЬНЯТЬ, уволить кого, увольнить, новорос. свободить, освобождать, отпускать, сымать обязанности, должность. Уволить в отпуск, в отставку. Уволенный миром из общества, для приписки в другое место, к иному сословию. Увольте меня от этого… … Толковый словарь Даля
УВОЛЬНЯТЬ — УВОЛЬНЯТЬ, увольняю, увольняешь. несовер. к уволить в 1 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
увольнять — УВОЛИТЬ, лю, лишь; ленный; сов., кого (что). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
увольнять — УВОЛЬНЯТЬ1, несов. (сов. уволить), кого. Освобождать (освободить) кого л. от выполнения каких л. обязанностей, связанных с работой, службой; Син.: выгонять, Разг. сниж. выпирать, Разг. вытуривать, Разг. вышвыривать, отказывать от места, отчислять … Большой толковый словарь русских глаголов
Увольнять — несов. перех. 1. Отстранять на время или окончательно от службы, работы, занимаемой должности, освобождать от выполнения каких либо обязанностей. 2. перен. разг. Избавлять, освобождать кого либо от чего либо обременительного, неприятного.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
увольнять — возлагать зачислять нанимать принимать … Словарь антонимов
увольнять — увольн ять, яю, яет … Русский орфографический словарь
увольнять — (I), увольня/ю(сь), ня/ешь(ся), ня/ют(ся) … Орфографический словарь русского языка
увольнять — Syn: выгонять с работы, отказывать от места Ant: принимать на работу, брать на работу, нанимать … Тезаурус русской деловой лексики
увольнять — см. Уволить … Энциклопедический словарь