-
1 управлять
техн., физ.управля́ти; ( руководить - ещё) керува́ти; ( править - ещё) пра́вити -
2 управлять
техн., физ.управля́ти; ( руководить - ещё) керува́ти; ( править - ещё) пра́вити -
3 управлять
1) управля́ти; ( править) пра́вити, правува́ти; (преим. руководить) керува́ти2) грам. керува́ти\управлятьть роди́тельным падежо́м — керува́ти родо́ви́м відмі́нком
-
4 управлять автомобилем
пра́вити автомобі́лем, керува́ти автомобі́лемРусско-украинский политехнический словарь > управлять автомобилем
-
5 управлять автомобилем
пра́вити автомобі́лем, керува́ти автомобі́лемРусско-украинский политехнический словарь > управлять автомобилем
-
6 править
I техн.( управлять) пра́вити; ( автомобилем - ещё) керува́тиII техн.1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити2) ( выпрямлять) випрямля́ти3) ( бритву) пра́вити; ( точить - ещё) гостри́ти; ( косу) манта́чити• -
7 править
I техн.( управлять) пра́вити; ( автомобилем - ещё) керува́тиII техн.1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити2) ( выпрямлять) випрямля́ти3) ( бритву) пра́вити; ( точить - ещё) гостри́ти; ( косу) манта́чити• -
8 правити
-
9 владеть
1) (иметь в собственности, во владении, обладать) володіти, владіти, владати ким, чим, обладувати ким, чим и що; держати, посідати що, мати в своїй руці що. [Володіти землею, маєтком. З діда-прадіда вони тую землю держать. Виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.)];2) (управлять) володіти, владати, обладувати. [Володіти серцем і душею. Володіти здоровою логікою. В сім'ї не він, а вона всім обладує]. Владеть собою - владати собою, керувати собою, панувати, (сов.) запанувати над собою. Не владеющий собой - від себе незалежний, над собою не пан;3) (действовать каким-л. орудием или органом) орудувати, володати, владати. [Орудуючи цією потужною зброєю - сміхом… (Єфр.). Орудувати мовою, пером. Не володаю а ні руками, а ні ногами. Не володаю пальцем].* * *володі́ти, влада́ти; воло́дати; (каким-л. оружием) ору́дувати\владеть иностра́нными языка́ми — володі́ти інозе́мними мо́вами, до́бре зна́ти інозе́мні мо́ви
-
10 заведовать
заві́дувати, -дую, -дуєш; ( управлять) ві́дати -
11 заправлять
и Заправливать заправить1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.* * *несов.; сов. - запр`авить1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити -
12 наворачивать
наворотить1) (наезжать) навертати, навернути, набігати, набігти, наїжджати, наїхати на кого, на що чим. [Коні набігли на паркан (Канівщ.)];2) (наваливать) навертати, навернути, нагортати, нагорнути що на що. [Зима замети навертає (Мирний). Ач яку купу нагорнув! (Звин.)];3) (приваливать) навертати, навернути, привалювати, привалити, накривати, накрити кого, що чим. [Хай мене наверне важка ця скеля, що на їй сиджу (Мирний)];4) (сворачивать на кого) навертати, навернути, скидати, скинути що на кого. [На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив (Чернігівщ.)];5) (клонить, склонять) навертати, навернути, нахиляти, нахилити кого, що на що, до чого. [Наверни мене на їх віру (Манж.). «Причепа» навертає думку до побутової повісти (Рада)]. Навороченный - навернений и навернутий; нагорнений и нагорнутий; привалений, накритий; скинений и скинутий; нахилений. -ться - навертатися, навернутися; бути навертаним, наверненим, навернутим и т. п.* * *несов.; сов. - наворот`ить1) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понавертати; ( нагребать) нагорта́ти, нагорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. понагорта́ти2) (несов. накручивать) накру́чувати, наві́рчувати, -чую, -чуєш3) (чего - сов.: беспорядочно наговорить, написать), нагородити, -роджу́, -ро́диш (чого), наплести́, -плету́, -плете́ш (чого)4) (несов.: управлять кем-чем-л.) заправляти5) (несов.: есть с аппетитом) наверта́ти, наверну́ти -
13 начальствовать
1) над кем, над чем, где (управлять) - керувати ким, чим, правити ким, чим, де, порядкувати, правувати, старшинувати, урядувати, стояти над ким, над чим, де, орудувати чим, (не только верховодить) верховодити ким, чим и над ким, над чим, де, (командовать) командувати ким, чим, (предводительствовать) отаманувати над ким, (быть во главе) бути на чолі кого, чого, (властвовать) панувати над ким. [Нашою округою керував тоді Волинець (Брацл.). Озаріф, що старшинував над ними, зрікся свого ймення (Л. Укр.). Хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать (Рудч.). Вони в класі старшинують і їм ніхто нічого, бо кожен боїться (Свидн.). Ватага ваша велика, а чи розумний хто стоїть над вами? (Звив;). Нема Січи, пропав і той, хто всім верховодив (Шевч.). Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить (Рудч.). Отаманує наша панночка над дівчатами (Квітка)]. -вать над войском - командувати військом;2) (быть начальником) начальникувати, головувати, старшинувати, урядувати, бути начальником, (за начальника) и т. п.; срв. Начальник. [Вже другий рік старшиною, а начальникувати не навчився (Грінч.)].* * *( быть старшим) старшинува́ти, -ную, -нуєш, старшувати, -шую, -шуєш (над ким-чим); ( руководить) керувати, -рую, -руєш (ким-чим) -
14 орудовать
чем орудувати, правувати чим. [Орудувати лопатою, господарством. Ще скрізь сніг біліє, а весняна теплиня вже орудує (М. В.)]. См. ещё Управлять.* * *ору́дувати -
15 плот
1) пліт (р. плоту и плота), (для сплава) плавник, сплав, (гал.) дараба, бокор, (небольшой в 3 - 4 бревна) торок. Управлять -том - керувати, (гал.) бізувати плотом, дарабою. Плот сплавного дерева - тальба. Два -та сбитые вместе - нашириця. Связанная группа -тов - гарем. Треугольный -от для защиты от идущих по реке других плотов - упірка;2) (для стирки белья) кладка.* * *1) (для сплава, для переправы) пліт, род. п. пло́ту и плота́; диал. дара́ба2) ( помост около берега) помі́ст, -мо́сту -
16 плуг
плуг. Запряжка в -ге - плуг волів. [Той щасливий, хто плуг волів круторогих має (Макс.)]. Управлять -гом - ходити за плугом. Пахать -гом - плужити.* * *снегово́й \плуг — с.-х. снігови́й плуг
-
17 поворачивать
поворотить1) повертати, вернути, повернути, (в сторону и назад) завертати, завернути, (сворачивать в сторону) завертати, звернути, (диал.) скручувати, скрутити. [Сонце почало повертати на вечірній упруг (Неч.-Лев.). Обізвався, не повертаючи голови. Туди мою голівоньку що-вечора верне. Верни до мого двору. Він уже й коня завертає (Грінч.). Ішли просто, а тоді звернули (завернули) вліворуч за ріжок. Жандар скрутив направо, між корчі (Франко)]. -вать, -тить к чему (при езде, ходьбе) - привертати, привернути до чого; срв. Приворачивать. -вать направо, налево - повертати (звертати, завертати) праворуч, ліворуч, у праву, у ліву руку. -вать с дороги - звертати з дороги. -вать обратно (при езде, ходьбе) - назад завертати, -ся, завернути, -ся. [Завертай коні додому. Пішов був, аж побачив, що хмара насуває, та й завернувся]. Здесь негде и -тить - тут ніде й завернутися. -вать оглобли - вернути назад. Ветер -вает к югу - вітер верне, повертає(ться) на південь. На весну -вает - на весну кладеться (верне). На весну -тит - на весну поверне (скресне). [Сон-трава цвіте, скоро поверне (скресне) на весну. На весну вже повернуло (скресло)]. -вать в свою пользу - на свою руч навертати. [На свою руч навертали справу]. -вать по своему, на свой обычай - навертати, наворочати на своє, на свій розум, на свій звичай, обертати на свій звичай;2) что куда, вокруг чего - вернути, обертати, обернути що куди, навколо (круг) чого. [Веретено камінь обертає у млині. Обертає над огнем м'ясо, настромлене на рожен. Вітер обертає крила у вітряці].* * *несов.; сов. - поворот`ить1) см. повёртывать2) (несов.: распоряжаться, управлять) ору́дувати, верхово́дити, крути́ти, воро́чати3) (перен.: перевёртывать) переверта́ти, переверну́ти -
18 попытаться
спробувати, (по)спитатися, попробувати(ся), запробувати, поважитися (що зробити); срв. Пытаться и Попробовать. [Я спробую дати історичний огляд українського письменства (Єфр.). Роман кинув тліючу губку на ожередь соломи, що лежав коло стодоли, і поваживсь тікати (Коцюб.). Я, каже, подушки тобі зложу, а спиталася, дак і ліжника не згорне - нема сили ніяк (Борз.). Чи йти, чи ще попробуватися? Ні, попробуюсь іще (Свид.)]. Хочу -ться управлять этим предприятием - хочу (по)спитатися (спробувати, поважитися) керувати цим підприємством. -тесь, можете-ли вы решить эту задачу - (по)спитайтеся, спробуйте, чи зможете ви рішити це завдання.* * *спро́бувати, попро́бувати -
19 поуправлять
некоторое время делами хозяйством, имением) попорядкувати, поправити, поорудувати, покерувати (якийсь час справами, господарством, маєтком). Срв. Управлять и Править, Поправить.* * *поуправля́ти, покерува́ти; ( править некоторое время) попра́вити -
20 править
1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.* * *I1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти5) ( оправдывать) правди́тиII1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати4) ( вправлять) вправля́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Управлять — УПРАВЛЯТЬ, управляю, управляешь, несовер. 1. кем чем. Пользуясь какими нибудь приборами, приемами, приводить в движение, направлять ход, движение кого чего нибудь. Управлять автомобилем. Управлять судном. Управлять конем. || чем. Приводить в… … Толковый словарь Ушакова
УПРАВЛЯТЬ — УПРАВЛЯТЬ, управить чем, править, давая ход, направленье; распоряжать, ся, заведывать, быть хозяином, распорядителем чего, порядничать. Государь управляет народом, государством; министры управляют, каждый своею частью. Именьем этим управляет… … Толковый словарь Даля
управлять — См … Словарь синонимов
управлять — движением • зависимость, контроль управлять делами • зависимость, контроль управлять процессом • зависимость, контроль … Глагольной сочетаемости непредметных имён
УПРАВЛЯТЬ — УПРАВЛЯТЬ, яю, яешь; несовер. 1. кем (чем). Направлять ход, движение кого чего н. У. кораблём. У. конём. У. оркестром (дирижировать). 2. кем (чем). Руководить, направлять деятельность, действия кого чего н. У. государством. У. хозяйством. У.… … Толковый словарь Ожегова
УПРАВЛЯТЬ — править, давая ход, направление; распоряжаться, быть распорядителем, командовать. У. судном, кораблем, У. маневрами корабля. У. шлюпкой. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
управлять — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN govern … Справочник технического переводчика
управлять — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я управляю, ты управляешь, он/она/оно управляет, мы управляем, вы управляете, они управляют, управляй, управляйте, управлял, управляла, управляло, управляли, управляющий, управляемый, управлявший,… … Толковый словарь Дмитриева
управлять — ▲ определять (возможное) ↑ направленность развития управлять осуществлять управление. править. быть [стоять] у власти. быть [стоять] у кормила правления. держать бразды правления. держать власть в [своих] руках. стоять у руля. заправлять. вершить … Идеографический словарь русского языка
управлять — reguliuoti statusas T sritis automatika atitikmenys: angl. control; govern; pilot; regulate vok. einstellen; führen; leiten; lenken; lotsen; Regeln; regulieren; Steuern rus. регулировать; управлять pranc. conduire; piloter; régir; régler … Automatikos terminų žodynas
управлять (оборудованием) — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN operate … Справочник технического переводчика
