-
1 თავდაპირველად
спершу -
2 najpierw
спершу, передусім, насамперед -
3 сифтэ
спершу, спочатку, початок О; пор. зӱфтэ, сӱфтэ. -
4 first
1. n1) початок3) перша людина4) найвища оцінка (в англійських університетах)to obtain a first — скласти екзамени на «відмінно»
5) муз. найвищий голос, найвища партія (в дуеті тощо)6) pl товар першого сорту (найвищого ґатунку)7) pl концентрат8) місце в першому класі (транспорту)2. adj1) перший; ранній2) основний3) пробний4) перший-ліпший; будь-який5) попередній; підготовчийfirst working — гірн. підготовчі роботи
6) видатний, найвизначніший, знаменитий7) першорядний, найкращий8) провідний3. adv1) спершу, спочатку2) уперше3) швидше; кращеSurrender? We'll die first! — Здатися? — Та ми краще помремо!
4) першим, у першу чергу4. numпершийfirst call — амер., військ. повістка
F. Lady — амер. дружина президента
F. Commoner — спікер (у палаті громад)
first night — прем'єра, перша вистава
first papers — амер., розм. заява про надання громадянства США
first, last and all the time — амер. раз і назавжди
Eduard the F. — Едуард Перший
at first sight, at the first blust — з першого погляду
* * *I n2) перший, перша людина ( яка що-небудь робить)3) початокat first — спочатку, спершу
4) який отримав першу премію, перший приз; який отримав вищу оцінку6) мyз. найвищий голос або найвища партія (у дуеті, тріо)7) pl товар першого ґатунку, вищої якості8) pl; гipн. краща грудкова руда; концентрат10) = first base11) = first speedII a2) перший за часом, найбільш ранній; перший (з тих, що йдуть один за одним), початковий; перший, пробний; перший, основний3) перший стрічний: перший ліпший4) перший, попередній5) перший, передній ( про частину чого-небудь)6) перший, видатний, найзнаменитіший; першосортний, найкращий; перший, ведучийfirst violin — мyз. перша скрипка; перший (за величиною, значенням)
7) гpaм. першийIII adv1) спершу, спочатку2) уперше3) скоріше, переважно4) першим; у першу чергу -
5 баш
1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы. -
6 go-off
n розм.початок, стартat the first go-off — спершу, з першої спроби
* * *nпочаток, стартat the first go-off — спочатку; спершу; при першій спробі
-
7 primarily
adv1) спершу, спочатку2) головним чином* * *adv1) у першу чергу; головним чином2) спочатку, спершу -
8 first
I n2) перший, перша людина ( яка що-небудь робить)3) початокat first — спочатку, спершу
4) який отримав першу премію, перший приз; який отримав вищу оцінку6) мyз. найвищий голос або найвища партія (у дуеті, тріо)7) pl товар першого ґатунку, вищої якості8) pl; гipн. краща грудкова руда; концентрат10) = first base11) = first speedII a2) перший за часом, найбільш ранній; перший (з тих, що йдуть один за одним), початковий; перший, пробний; перший, основний3) перший стрічний: перший ліпший4) перший, попередній5) перший, передній ( про частину чого-небудь)6) перший, видатний, найзнаменитіший; першосортний, найкращий; перший, ведучийfirst violin — мyз. перша скрипка; перший (за величиною, значенням)
7) гpaм. першийIII adv1) спершу, спочатку2) уперше3) скоріше, переважно4) першим; у першу чергу -
9 вначале
на початку, спочатку, (сперва) попереду, спершу, перше (перш). [Треба згадати, що я казав попереду]; (на первых порах) по-первах. [По-первах кожна праця тяжка].* * *нареч.споча́тку, на поча́тку; ( сперва) спершу, спе́рш -
10 после
1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].* * *2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.\после обе́да — ( в послеобеденное время) пі́сля обі́ду, по обі́ді
-
11 прежде
1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).* * *1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого) -
12 иптида
перший, первісний, спершу, найперше, передусім Г,М, Кб.; иптидадан спершу, насамперед, передовсім Г, М. -
13 сӱфтэ
перше, раніше, спочатку, перший, передній ВН, П, Б-СГ; сӱфтэ ӧльмеэ чареси бар він може померти раніше П; т'им сӱфтэ хағап алый ао ӧкмекни — хачай хто першим ухопить той хліб — тікає СМ; мен сӱфтэ этэрим, сен сора спочатку зроблю я, а ти потім К; сӱфтэдэн спершу, спочатку ВН, Б, СК; сӱфтэдэн тӱшӱн спершу подумай Б; пор. зӱфтэ, сифтэ. -
14 at
prep1) у, в, біля, при, на, за (позначення місця)2) у, в, при, біля, о (позначення часу)at dusk — присмерком, на смерканні
at dawn — на світанку, коли сходить сонце
3) на, за, у, в (позначення стану, становища)at peace — у мирі, у спокої
at play — під час гри, за грою
4) на, у, в, за, до, з (позначення напряму, мети)to point at smb. (at smth.) — указувати на когось (на щось)
to aim at smth. — прагнути чогось (до чогось)
to laugh at smb. — сміятися з когось
5) на, при, по, з (позначення ціни, кількості)◊ at all — взагалі, цілком
◊ at all events — у всякому разі
◊ at best — у кращому разі
◊ at ease! — спокійно!, військ. вільно!
◊ at first — спочатку, спершу
◊ at last — нарешті
◊ at least — принаймні, щонайменше
◊ at (the) most — щонайбільше
◊ at once — відразу, раптом
◊ at one with — у згоді з
◊ at that — до того ж, при тому
◊ at times — іноді
◊ at no time — ніколи, жодного разу
◊ at worst — у найгіршому разі
◊ what are you at? — чим ви займаєтесь?, що ви робите?
* * *prep1) у просторовому знaч. вказує на знаходження біля якого-небудь предмета біля; знаходження в якому-небудь місці на, в; знаходження в якому-небудь географічному пункті, невеликому в, на; досягнення місця призначення до, на, в; проникнення через двері, хвіртку через, крізь2) при позначенні тимчасових відносин указує на який-небудь момент або період часу в, у, на, при, о, по; передається прислівниками; вік в, у3) указує на діяльність або процес, часто пов'язані зі знаходженням у певному місці в, у, на, за4) указує на стан у, за, на; передається прислівниками5) указує на спрямованість дії на, в, у, за6) указує на спосіб дії в, з, на; передається орудн. вiдм., прислівниками7) указує на причину при, по, на; передається орудн. вiдм.8) указує на кількість, міру, ціну при, на, по, з, в9) указує на предмет занять над; вwhat are you at — є розм. чим ви займаєтесяє; сферу прояву здібностей до
10) у сполученняхat that — до того ж; на тім; навіть так ( за таких умов); інші сполучення див. під відповідними словами
-
15 business
n1) бізнес, справа; постійне заняття; фах2) робота, працяwhat is your business here? — чого ви сюди прийшли?, що вам тут потрібно?
3) порядок денний (тж the business of the day)4) обов'язок, призначення; коло обов'язківthat's no business of yours — це вас не стосується, це не ваша справа
what business is that of yours? — яке ваше діло?, чому ви втручаєтеся?
mind your own business — займайтеся своїм ділом; не втручайтеся у чужі справи
5) торгівля, комерційна діяльністьretail (slack, wholesale) business — роздрібна (в'яла, оптова) торгівля
to engage in business — амер. зайнятися торгівлею
to go business — займатися комерцією, бути комерсантом
6) розм. справа, питання, випадок7) відносини, стосунки, зв'язки (з кимсь)8) театр. дія, гра; міміка, жести9) знев. справа, халепа, історія, пригодаto mean business — а) говорити серйозно, не жартувати
6) не обмежуватися словами; діяти рішучеto send smb. about his business — а) поставити когось на місце; б) вигнати когось
to give smb. the business — амер., розм. поколошматити когось
business before pleasure — спершу робота, потім розваги; на все свій час
everybody's business is nobody's business — присл. де багато господинь, там хата неметена
business manager — керуючий справами; комерційний директор; завідувач комерційної частини
* * *n1) постійне заняття, спеціальність; справа, діло, робота2) порядок денний (тж. the business of the day, the business of the meeting)3) справа, обов'язок, призначення4) торгівля, комерційна діяльність, бізнесretail [wholesale] business — роздрібна [оптова]торгівля
business failure — банкрутство, крах
5) торговельна справа, комерційне підприємство, фірмаbanking business — банківське справа, банк
6) справа, питання, випадок, історія7) театр. гра, міміка; акторські атрибути, пристрої, обладнання8) заст. відносини, зв'язки ( з ким-небудь)9) ['bэzэnэs]заст. зайнятість; ретельність10) aмep. клієнтура, покупці; публіка; аудиторія11) eвф. "серйозна справа" ( дефекація)12) eвф. проституція -
16 erenow
-
17 instance
1. n1) приклад, зразок; окремий випадок2) причина, мотив3) обставина4) настійне прохання; (настійна) вимога5) юр. судова інстанція6) судовий процес7) прецедентin the first instance — насамперед, у першу чергу; спершу; по-перше
2. v1) наводити як приклад; посилатися на2) бути прикладом (зразком)3) наполягати; переконувати* * *I n1) приклад, зразок; випадок2) тк.; sing вимога, настійнпрохання; наполягання3) юp. судова інстанція; провадження справи в суді; судовий процес; цивільний позов; прецедентII vin the first instance — насамперед; у першу чергу; по-перше
наводити як приклад, посилатися на -
18 lady
n (pl ladies)1) леді, дама; паніa great lady — знатна (поважна) дама
fine lady — світська жінка, аристократка
young lady — панночка, панна, панянка
ladies first! — спершу дами!, будь ласка, проходьте!
3) дама серця; кохана, коханка4) дружинаFirst L. (of the land) — амер. дружина президента США
5) господиня, хазяйка6) володаркаL. Day — церк. благовіщення
lady of Babylon (of Rome) — знев. «вавілонська блудниця» (про римсько-католицьку церкву)
lady of the frying-pan — жарт. куховарка
lady's bedstraw — бот. підмаренник
lady's comb — бот. скандикс
lady's delight — бот. польова фіалка
lady's maid — покоївка, камеристка
lady's man — дамський догідник, ловелас
L.'s mantle — бот. приворотень
L.'s slipper — бот. зозулині черевички
lady's smock — бот. жеруха
lady's thumb — бот. спориш почечуйний
Our L. — церк. Богородиця, Богоматір
the leading lady — театр. провідна актриса; виконавиця головної ролі
the Old L. of Threadneedle Street — жарт. Англійський банк
* * *I ['leidi] n1) леді, дама; пані; aмep. жінка ( при звертанні)2) (Lady) леді (як титулування дружин перів, баронів, лицарів ставиться перед прізвищем; як титулування дочок перів ставиться перед іменем)3) пoeт. дама серця; кохана4) дружина5) господиня, хазяйка; пoeт. володаркаour sovereign lady — королева; государиня
6) як компонент складних слів означає заняття, професію е т. п. (- lady): saleslady продавщицяII [`leidi] aextra /walking/ lady — театр, кiнo статистка
lady friend — подруга, приятелька
-
19 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
20 treat
1. n1) частування, пригощанняto stand treat — пригощати, частувати; платити за частування
2) задоволення, насолода3) шк. пікнік, екскурсія4) розм. черговість плати за пригощання2. v1) поводитися, ставитисяto treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь
to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось
2) розглядати; трактувати3) лікувати4) обробляти, піддавати дії (чогось)5) протруювати (насіння)7) оплачувати витрати9) давати задоволення, тішити11) гірн. збагачувати (руду тощо)* * *I [triːt] n1) задоволення, насолодаto give oneself a treat — принести собі ( маленьке) задоволення
give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!
they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення
these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія
2) пригощанняa cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини
the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання
Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину
to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати
II [triːt] vhes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще
1) звертатися, обходитисяto treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]
to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити
to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи
to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..
he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани
2) відноситися, розглядатиto treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]
please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними
3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо
this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)
a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати
food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована
4) лікувати5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотоюto treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами
to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.
6) (to) пригощатиto treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]
after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою
he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати
to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм
whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати
to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення
7) вступати у ділові відносини; весті переговориit's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм
8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)
См. также в других словарях:
спершу — рідше сперш, діал. спе/рше, присл. 1) Попервах; спочатку. || У перший момент. || Насамперед, передусім. || Раніше, перед ким , чим небудь. •• Сперш усьо/го насамперед. 2) рідко. Знову, ще раз; з самого початку … Український тлумачний словник
спершу — прислівник незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
Old East Slavic — рѹсьскъ rusĭskŭ Spoken in Eastern Europe Era developed into the various East Slavic languages Language family Indo … Wikipedia
августійший — а, е. Титул, що додавався до загальних імен, якими позначали імператора та членів його сім ї (спершу – титул римських імператорів). Августійша особа … Український тлумачний словник
анубіс — а, ч. У давньоєгипетській релігії спершу бог смерті, потім бог – покровитель потойбічного світу, який супроводив душі померлих … Український тлумачний словник
аукціон — у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, цінних паперів тощо. •• Валю/тний аукціо/н проведення операцій з купівлі продажу чужоземних валют за конкурсом покупців. Відкри/тий аукціо/н кліринговий ринок, на якому процес встановлення клірингових цін… … Український тлумачний словник
баналітет — у, ч. У феодальній Західній Європі спершу – монопольне право сеньйора брати плату з селян за користування майном суспільного значення; пізніше – грошові побори з селян за право здійснювати ці господарські операції у себе вдома … Український тлумачний словник
варено-копчений — а, е. Який спершу зварили, а потім закоптили … Український тлумачний словник
гофмейстер — а, ч. У царській Росії – спершу придворний урядовець, що відав канцелярією, касою тощо, згодом – почесне придворне звання … Український тлумачний словник
дислексія — ї, ж., мед. Нездатність навчитися читати. •• Набу/та дислексі/я загальна назва для будь якої дислексії у індивіда, який спершу читав нормально. Пряма/ дислексі/я форма набутої дислексії, за якої пацієнт може читати слова вголос, але не розуміє їх … Український тлумачний словник
закят — у, ч. Релігійний податок з мусульман. Спершу призначався на утримання пророка Мухамеда та його сім ї, а також на допомогу жебракам, мандрівникам та тим, хто веде священну війну. У сучасних мусульман – добровільне подаяння духовенству … Український тлумачний словник