Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

спершу

  • 21 go-off

    n
    початок, старт

    at the first go-off — спочатку; спершу; при першій спробі

    English-Ukrainian dictionary > go-off

  • 22 primarily

    adv
    1) у першу чергу; головним чином
    2) спочатку, спершу

    English-Ukrainian dictionary > primarily

  • 23 tongue

    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongueвисовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongueці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 24 treat

    I [triːt] n
    1) задоволення, насолода

    give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!

    they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення

    these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія

    a cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини

    the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання

    Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину

    to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати

    hes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще

    II [triːt] v
    1) звертатися, обходитися

    to treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]

    to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити

    to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи

    to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..

    he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани

    2) відноситися, розглядати

    to treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]

    please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними

    3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)

    he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо

    this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)

    a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати

    food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована

    5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотою

    to treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами

    to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.

    to treat smth with glue — проклеювати що-н. c-г. протравлювати ( насіння)

    6) (to) пригощати

    to treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]

    after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою

    he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати

    to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм

    whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати

    to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення

    7) вступати у ділові відносини; весті переговори

    it's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм

    8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)

    English-Ukrainian dictionary > treat

  • 25 беситься

    1) казитися. [Собаки казяться не пивши]. С жиру -тся кто - обрік грає в кому, навісніє з розкошів хто;
    2) сатаніти, лютувати, бирсуватися. [Спершу кінь бирсується, а далі оговтається].
    * * *
    2) ( неистовствовать) скажені́ти, шалені́ти, навісні́ти, шалі́ти, лютува́ти, люти́тися; сатані́ти
    3) ( резвиться) дурі́ти, кази́тися

    Русско-украинский словарь > беситься

  • 26 бесчувствие

    бесчувственность
    1) нечутливість, нечулість, бездушність;
    2) безчуття, безпам'ять, нечутенність, непам'ять. [Упивсь до безпам'яти]. Бить, истязать до -вия - бити (катувати) духу прислухаючись, бити до непам'яти. Приводить в -вие анестезиею - заморяти. [Молодиці ногу відрізували, так казала, що спершу заморяли, щоб болю не чула].
    * * *
    1) нечутли́вість, -вості; неприто́мність, -ності
    2) байду́жість, -жості, байду́жність; безду́шність, нечу́лість, -лості, бе́зчуть, -ті, безчуття́, безчуттє́вість

    Русско-украинский словарь > бесчувствие

  • 27 крупка

    I. 1) (при помоле зерна) крупка. [Пшеницю спершу мелють на крупку, а тоді вже перемелюють на м'якше (М. Грінч.)];
    2) -пки (крошки) - крихти (-хот), кришки (-шок), окрушки, окрушини (-шин).
    II. Крупка, бот. Draba verna L. - крупка весняна, рижуха, чистець (-тця).
    * * *
    1) уменьш.-ласк. кру́пка
    3) бот. кру́пка, рижу́ха, чисте́ць, -тця́

    Русско-украинский словарь > крупка

  • 28 накалывать

    наколоть
    1) (выкалывать остриём на чём-либо) наколювати, наколоти що и чого, виколювати, виколоти що, (о мног.) понаколювати, повиколювати; (тесто) наколювати, наколоти, поколоти що. [Нащо ти наколов тут стільки дірочок? (Київщ.). Спершу взірець на папері виколює, а тоді вишиває (Богодух.)]. -ть тело - наколювати (татуювати), наколоти (нататуювати) тіло;
    2) (натыкать на остриё) нашпилювати, нашпилити, настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, (о мног.) понашпилювати, понастромлювати, понаштрикувати що на що. [Нашпилив метелика (Київ)];
    3) (прикалывать) пришпилювати, пришпилити (о мног.) попришпилювати що на що. [Пришпилила на голову квіти (Київщ.)];
    4) (глаз, палец, ногу на что) наколювати, наколоти око, палець, ногу, сколювати; сколоти, пробивати, пробити палець, ногу на що, (о мног.) понаколювати, посколювати, попробивати; см. ещё Накалываться 2. [Ой, полола дівчина пастернак, та сколола ніженьку на будяк (Пісня)];
    5) (свиней, поросят) наколювати, наколоти, (скота) нарізувати, нарізати, (о мног.) понаколювати, понарізувати чого;
    6) (дров, сахару, льда) наколювати, наколоти, нарубувати, нарубати, (лучины) наколювати, наколоти, наскипувати, наскипати, (камня) набивати, набити, налупувати, налупати, (о мног.) понаколювати и т. п. чого. Наколотый -
    1) наколотий и наколений, виколотий и виколений, понаколюваний, повиколюваний; поколотий и поколений; нататуйований;
    2) нашпилений, настромлений, наштрикнутий, понашпилюваний и т. п.;
    3) пришпилений, попришпилюваний;
    4) наколотий, наколений, сколотий, пробитий;
    5) наколотий, наколений, понаколюваний; нарізаний, понарізуваний;
    6) наколотий, наколений, нарубаний, наскипаний, набитий, налупаний, понаколюваний и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - накол`оть
    (раскалывая, наготовлять) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( нарубывать) нару́бувати, наруба́ти
    II несов.; сов. - накол`оть
    1) (прикалывать, наносить уколы, повреждать уколом) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; ( на остриё) нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти; (узор, рисунок) вико́лювати, ви́колоти
    2) (набивать свиней, рыбы) нако́лювати, наколо́ти и мног. понако́лювати; (скота, птицы) нарі́зувати и наріза́ти, нарі́зати и мног. понарізувати и понаріза́ти

    Русско-украинский словарь > накалывать

  • 29 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 30 наперво

    нрч. поперше, спершу. Первым (сперва) -во - насамперед, передусім, перед усього.
    * * *
    нареч.
    споча́тку, спе́ршу, сперш; ( прежде всего) наса́мперед, передусім, попере́д усьо́го, передовсі́м

    Русско-украинский словарь > наперво

  • 31 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 32 настояние

    1) (жидкости) настояння;
    2) (настоятельное требование) наполягання, напосідання, домагання (-ння), настійна (пильна) вимога; срв. Настаивание 3 и Настойчивость. [Спершу була опиналася, але потім здалася на батькові напосідання (Корол.)].
    * * *
    насті́йна вимо́га; неоконч. насто́ювання, наполяга́ння, домага́ння

    по моему́ \настояние нию — на мою́ насті́йну вимо́гу

    Русско-украинский словарь > настояние

  • 33 несколько

    1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];
    2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.
    * * *
    I числ.
    кі́лька, -ко́х, де́кілька, -кількох и -кілько́х, скі́лькись; скі́лька, кі́лькоро, диал. скі́лькоро

    в \несколько их слова́х — кількома́ слова́ми, в кілько́х (в декілько́х, в скілько́х) слова́х

    II нареч.
    тро́хи, тро́шки, трі́шки, де́що

    \несколько ко заме́дленный — тро́хи (тро́шки, де́що) спові́льнений (упові́льнений)

    Русско-украинский словарь > несколько

  • 34 отыгрывать

    отыграть
    1) скінчити гру, перестати грати;
    2) відігравати, відіграти, вигравати, виграти назад. [Спершу був програв, а потім відіграв (виграв) назад]. Отыгранный - відіграний, виграний назад.
    * * *
    несов.; сов. - отыгр`ать
    1) відіграва́ти, відігра́ти
    2) (несов.: кончить играть) кінчи́ти (скінчи́ти) гру, переста́ти гра́ти; відігра́ти

    Русско-украинский словарь > отыгрывать

  • 35 пароксизм

    мед. пароксизм, напад, перепад, перепадок [Що-дня уранці й увечері перепадок: спершу мерзну, аж трушуся, а потім кине мене в піт… Мине перепадок, і легше стане (Кон.). Часто пропасниця зникає після одного перепаду. Корчилась в гістеричнім нападі]. -изм падучей болезни, а также безумия - причина. [Причина його б'є. Крутиться наче в причині].
    * * *
    мед., перен.
    парокси́зм, -у, на́пад, -у, при́ступ, -у

    Русско-украинский словарь > пароксизм

  • 36 первоначально

    первісно, первітно, спершу, спочатку, з самого початку, насамперед.
    * * *
    нареч.
    1) ( сначала) споча́тку, від са́мого поча́тку, на са́мому поча́тку, поперва́х
    2) ( прежде всего) наса́мперед, спе́ршу, спе́рш

    Русско-украинский словарь > первоначально

  • 37 пестовать

    выпестовать пестувати, випестувати (гал. пістувати, випістувати), пестити, випестити, плекати, виплекати, кохати, викохувати, викохати, няньчити, виняньчити кого. [Дуже він свого сина пестував (плекав). Вона спершу тільки дітей пестила й забавляла (Єфр.). Як ягідку, як пташечку кохала, ростила (Шевч.). Викохав він сина Саву козакам на славу]. -ться с кем, с чем - няньчитися з ким, з чим, упадати коло кого, коло чого.
    * * *
    пе́стувати; ( заботливо выращивать) плека́ти

    Русско-украинский словарь > пестовать

  • 38 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 39 промасливать

    промаслить (растительн. масл.), оліїти, п(р)ооліїти, (всяким маслом и жиром) промащувати, промастити, намащувати, намастити (наскрізь). [Спершу поміст треба пооліїти, а тоді вже фарбувати (Київ.). Намастила папір маслом (олією)]. Промасленный - п(р)оолієний, помащений, промащений.
    * * *
    несов.; сов. - пром`аслить
    прома́щувати, промасти́ти; ( растительным маслом) проолі́ювати, мастити, промастити

    Русско-украинский словарь > промасливать

  • 40 Исследывать

    исследовать досліджувати, дослідити, (реже: проследить) висліджувати, вислідити що, (доходить разбирательством) доходити, дійти чого, (узнавать) дізнавати, дізнати що, чого, (разведывать) розвідувати, розвідати що, (о мн.) подосліджувати, повисліджувати що, подоходити чого, порозвідувати що. [Досліджувати історичні, соціяльні події (Крим.). Народ має свою культуру і спершу треба знати її, дослідити (Грінч.). Він надійшов ближче і почав уважливо дізнавати струмент (рояль), нагинаючись до землі (Корол.). Всякої речі сами по джерелах історичних доходять (всё исследуют сами по историч. источникам) (Куліш)]. -вать отдалённые страны - досліджувати, дослідити далекі краї. -вать кровь - досліджувати, дослідити кров. -вать больного - (осматривать) оглядати, оглянути слабого, (делать над больн. исследования) досліджувати, дослідити слабого. -вать рану зондом - пробувати, випробувати, глядіти, поглядіти рану зондом (дротиком). -вать место преступления - обсліджувати, обслідувати (знач. сов. и несов.), сов. обслідити місце злочину. Тщательно -вать что - пильно досліджувати, дослідити що. Исследуемый - досліджуваний. Исследованный - досліджений, висліджений. -ться - досліджуватися, бути дослідженим.

    Русско-украинский словарь > Исследывать

См. также в других словарях:

  • спершу — рідше сперш, діал. спе/рше, присл. 1) Попервах; спочатку. || У перший момент. || Насамперед, передусім. || Раніше, перед ким , чим небудь. •• Сперш усьо/го насамперед. 2) рідко. Знову, ще раз; з самого початку …   Український тлумачний словник

  • спершу — прислівник незмінювана словникова одиниця діал …   Орфографічний словник української мови

  • Old East Slavic — рѹсьскъ rusĭskŭ Spoken in Eastern Europe Era developed into the various East Slavic languages Language family Indo …   Wikipedia

  • августійший — а, е. Титул, що додавався до загальних імен, якими позначали імператора та членів його сім ї (спершу – титул римських імператорів). Августійша особа …   Український тлумачний словник

  • анубіс — а, ч. У давньоєгипетській релігії спершу бог смерті, потім бог – покровитель потойбічного світу, який супроводив душі померлих …   Український тлумачний словник

  • аукціон — у, ч. Прилюдний продаж товарів, майна, цінних паперів тощо. •• Валю/тний аукціо/н проведення операцій з купівлі продажу чужоземних валют за конкурсом покупців. Відкри/тий аукціо/н кліринговий ринок, на якому процес встановлення клірингових цін… …   Український тлумачний словник

  • баналітет — у, ч. У феодальній Західній Європі спершу – монопольне право сеньйора брати плату з селян за користування майном суспільного значення; пізніше – грошові побори з селян за право здійснювати ці господарські операції у себе вдома …   Український тлумачний словник

  • варено-копчений — а, е. Який спершу зварили, а потім закоптили …   Український тлумачний словник

  • гофмейстер — а, ч. У царській Росії – спершу придворний урядовець, що відав канцелярією, касою тощо, згодом – почесне придворне звання …   Український тлумачний словник

  • дислексія — ї, ж., мед. Нездатність навчитися читати. •• Набу/та дислексі/я загальна назва для будь якої дислексії у індивіда, який спершу читав нормально. Пряма/ дислексі/я форма набутої дислексії, за якої пацієнт може читати слова вголос, але не розуміє їх …   Український тлумачний словник

  • закят — у, ч. Релігійний податок з мусульман. Спершу призначався на утримання пророка Мухамеда та його сім ї, а також на допомогу жебракам, мандрівникам та тим, хто веде священну війну. У сучасних мусульман – добровільне подаяння духовенству …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»