вночі

і вночішній і вденішній, цілонічний і цілоденний, ночеденний, (ц.-слав.) дненощний; (беспрестанный) безнастанний, повсякчасний.

вночі, уночі

вночі

ніччю

уночі

вночі

ніччю

уночі

вночі, на ніч, ночівля ВН, СБ, У, Г, К, СК; бир йеҗелик йеми йохтур у нього немає корму на одну ніч ВН, СБ, Г, К; йеҗелик йибер- пустити на ночівлю К; йеҗелик т'ет- іти на всю ніч СМ; бир йеҗелик мисафир алсын мени нехай візьме мене гостем на одну ніч СК.

нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.

* * *

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

1. n

1) мешканець півночі

2) північний вітер

2. adj

1) північний; що належить до півночі

2) що знаходиться на півночі; арктичний, полярний

3) що виходить на північ; обернений на північ

4) що дме з півночі (про вітер)

5) нордичний, північноєвропейський

6) (N.) амер. що належить до північних штатів США

3. v

1) повертати (звертати) на північ

2) с.г. просувати на північ

* * *

1) житель півночі

2) aмep. північний діалект, діалект північних штатів США

1) північний; який відноситься до півночі

2) який дме з півночі ( про вітер)

3) нордичний, північноєвропейський

4) aмep. ( Northern) який відноситься до північних штатів США; icт. який стосується, відноситься до жителів півночі

1) повертати, відхилятися на північ

2) c-г. просувати на північ

1. n

1) північ

2) мор. норд

3) північна частина (область); північний район; північна околиця (міста)

4) (N.) полярні країни; Крайня Північ; Арктика

5) (the N.) північні країни (Європи); північні штати (США)

6) північний вітер; борей

2. adj

1) північний

2) мор. нордовий

3) арктичний, полярний

4) повернений на північ; що виходить на північ

3. adv

1) на північ, у північному напрямі

2) з півночі (про вітер)

4. v

1) рухатися (прямувати, відхилятися) на північ

2) завівати з півночі (про вітер)

* * *

1) північ; мop. норд

2) північ, північна частина або область; північний район; північна окраїна ( міста); північний край ( острова); (North) полярні країни; Крайня Північ, Арктика

3) ( the North) північні країни ( Європи); північні штати США; жителі півночі, населення північних районів

4) aмep.; icт. жителі Півночі

5) північний вітер; пoeт. аквілон, борей

6) (North) eк. промислово розвинені країни

1) північний

2) звернений на північ; який виходить на північ; north eye cл. косоокість

1) на північ, у північному напрямку

2) з півночі ( про вітер)

1) рухатися, направлятися, відхилятися на північ; набувати північного напрямку

2) завіяти з півночі ( про вітер)

1) житель півночі

2) aмep. північний діалект, діалект північних штатів США

1) північний; який відноситься до півночі

2) який дме з півночі ( про вітер)

3) нордичний, північноєвропейський

4) aмep. ( Northern) який відноситься до північних штатів США; icт. який стосується, відноситься до жителів півночі

1) повертати, відхилятися на північ

2) c-г. просувати на північ

ніч, уночі; йеҗе гӱндӱз Г, СК, йеҗе-кӱндӱз СМ-К удень і вночі; йеҗе йаныхы безсоння, стурбованість, нічні кошмари О; йеҗе йарысы північ, опівночі П; йеҗениң йарысына опівночі СБ; йеҗе йатыш ночівля О; йеҗенен уночі К; йеҗенен кӱндӱз удень і вночі К; йеҗеэн вахытна уночі, нічної пори Г, СГ; йеҗе хайыр добраніч К; йеҗедэ вночі К; о йеҗедэ тієї ночі Б; пор. геҗе, д'еҗе, җеҗе, т'ече.

1. n

1) годинник (кишеньковий, наручний)

2) мор. корабельний хронометр

3) спостереження; нагляд; догляд (за — over)

4) стеження, назирання

5) мор. вахта

6) шотл. спостережний пункт на горі; сторожовий пагорб

7) вартування, чергування

8) іст. сторожа, варта, караул; (нічний) дозір

9) сторож, вартовий

10) неспання; пильнування

11) пильність

2. v

1) спостерігати, стежити; наглядати

2) розм. дивитися

3) стерегти, сторожити; вартувати; охороняти

4) очікувати, чатувати; виглядати; підстерігати, вистерігати (щось, когось — for)

5) бути насторожі; бути обачним

6) чергувати (особл. вночі)

7) стояти на варті; бути в караулі (дозорі)

8) пильнувати

* * *

1) годинник (наручний, кишеньковий)

2) мop. корабельний хронометр

1) ( over) пильне спостереження, нагляд; догляд

2) мop. вахта

3) спостережний пункт на горі

4) icт. варта; караул, ( нічний) дозор

5) icт. варта ( частина ночі)

1) спостерігати, слідкувати; дивитися, спостерігати

2) ( over) стерегти, охороняти; вартувати; ( for) чекати, вичікувати, очікувати; видивлятися; чатувати, підкараулювати

3) бути напоготові, насторожі; проявляти обережність ( watch out)

4) чергувати ( вночі)

5) стояти на вахті; бути в караулі, дозорі

1) північ; мop. норд

2) північ, північна частина або область; північний район; північна окраїна ( міста); північний край ( острова); (North) полярні країни; Крайня Північ, Арктика

3) ( the North) північні країни ( Європи); північні штати США; жителі півночі, населення північних районів

4) aмep.; icт. жителі Півночі

5) північний вітер; пoeт. аквілон, борей

6) (North) eк. промислово розвинені країни

1) північний

2) звернений на північ; який виходить на північ; north eye cл. косоокість

1) на північ, у північному напрямку

2) з півночі ( про вітер)

1) рухатися, направлятися, відхилятися на північ; набувати північного напрямку

2) завіяти з півночі ( про вітер)

1) нічліг, (редко) ночліг (-лігу). Итти на -вую - а) (на ночлег) іти на ніч (на нічліг); б) (ложиться спать) лягати спати, лягати;

2) (ночной промысел) нічкування, нічліги (-гів), (редко ночліги), нічлігування, (редко нічлігування), нічна (вночішня) праця (робота), (охота) нічні (вночішні) (в)лови (-лів), нічне (вночішнє) полювання, (ловля) нічна (вночішня) ловля (ловитва).

* * *

диал. см. ночёвка I, ночное

північ, опівніч (-ночи). [І опівніч вже минає]. Около, к -ночи - над (під) північ, близько півночи. Глубокая -ночь - глупа північ (опівніч). В (самую) -ночь - (саме) опівночі, саме в опівнічну добу (пору). После -ночи - по півночі, як з півночи звернуло, скоро з півночи звернуло. [Це сталося, скоро з півночи звернуло]. Далеко за -ночь - геть по півночі. Перевалило за -ночь - звернуло з півночи.

* * *

1) пі́вніч, -ночі, полуні́ч, -но́чі; диал. опі́вніч

2) ( север) пі́вніч; опі́вніч

1) мешканець півночі

2) (N.) уродженець (мешканець) північних штатів США

* * *

1) житель півночі

2) ( Northerner) уродженець або житель північних штатів США; житель Півночі (особл. у громадянській війні 1861- 1865 pp.)

нрч. вночі; (ночной порой) нічної доби, нічною добою, нічної пори, (пров.) уніч- порц (Біл.-Нос.); (среди ночи) веред (реже посеред) ночи; (до окончания ночи) за ночи, поки ніч. [Ні вдень йому спокою, ні вночі (Грінч.). Його збудили вночі (Коцюб.). (Один козак) нічною добою неначе нудьгує, неначе сумує (Грінч.). Очі йому аж світяться, наче серед ночи у вовка (Кониськ.). Ми-б полетіли до неньки, хоч посеред ночи (Мартин.). Ще за ночи й на море! (Куліш)].

* * *

по півночі, після півночи.

* * *

1. n (the above) вищезгадане, вищезазначене

2. adj

розташований (написаний, згаданий тощо) вище

3. adv

1) вище; вгорі, нагорі

2) раніше, вище

3) вгору, нагору, наверх

4. prep

1) над

2) вище, більш як, понад, поза

* * *

1) вищесказане; вищеописане; вищевикладене; вищезгадане; особа або особи, раніше зазначені, згадані вище

2) верх

3) небеса, небо

1) нагорі, угорі; вище; наверх; на небі, у небесах; нагору або вище за течією

2) раніше, вище (у тексті, у мові)

3) більше, вище, понад; вище нуля

4) зooл. на спині

1) над, вище; положення або рух до півночі на північ від, до півночі від

2) у тимчасовому значенні вказує на що-небудь, що мало місце раніше раніше

3) вище

4) above all насамперед; головним чином

1) у, в, біля, при, на, за (позначення місця)

2) у, в, при, біля, о (позначення часу)

3) на, за, у, в (позначення стану, становища)

4) на, у, в, за, до, з (позначення напряму, мети)

5) на, при, по, з (позначення ціни, кількості)

6) до (позначення сфери прояву здібностей)

* * *

1) у просторовому знaч. вказує на знаходження біля якого-небудь предмета біля; знаходження в якому-небудь місці на, в; знаходження в якому-небудь географічному пункті, невеликому в, на; досягнення місця призначення до, на, в; проникнення через двері, хвіртку через, крізь

2) при позначенні тимчасових відносин указує на який-небудь момент або період часу в, у, на, при, о, по; передається прислівниками; вік в, у

3) указує на діяльність або процес, часто пов'язані зі знаходженням у певному місці в, у, на, за

4) указує на стан у, за, на; передається прислівниками

5) указує на спрямованість дії на, в, у, за

6) указує на спосіб дії в, з, на; передається орудн. вiдм., прислівниками

7) указує на причину при, по, на; передається орудн. вiдм.

8) указує на кількість, міру, ціну при, на, по, з, в

9) указує на предмет занять над; в

10) у сполученнях