-
1 язик
астр.; техн.; физ. фа́кел ( в топке) -
2 ацетиленовий язик
ацетиле́новый фа́келУкраїнсько-російський політехнічний словник > ацетиленовий язик
-
3 високотемпературний язик
высокотемперату́рный фа́келУкраїнсько-російський політехнічний словник > високотемпературний язик
-
4 полярний язик
поля́рный фа́кел -
5 a woman's tongue is one that will never wear out
язик жінки ніколи не зітреться ≅ сорока – жіноча розмоваEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a woman's tongue is one that will never wear out
-
6 the tongue always returns to the sore tooth
язик завжди повертається до хворого зуба ≅ що в кого болить, той про то й говорить у ведмедя десять пісень, і всі про медEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > the tongue always returns to the sore tooth
-
7 tunge
язик, язичок -
8 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
9 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
10 тиль
1. язик ВН-У; кичене тиль СБ, кичик тиль Б, К анат. язичок; тилим уҗуне / уҗна айляный крутиться в мене на язиці СМ / К; ағызы вар, тили йох рот у нього є, язика немає СГ; тилим айлянмай язик у мене не повертається К; айтмаға / айтмаа тилим бармай / вармай язик у мене не повертається сказати О / К; тильни тут, чох лафетме тримай язика, багато не балакай К.2. мова ВН-У; бизим тиль наша мова У; тиль вер- давати дар мови Г; тили ачылды німий заговорив Г; йашлар бизим тильче чох лафетмейлер мало молодих людей розмовляє нашою мовою СМ; т'имсе аннамай бунун тилиндэн його мову ніхто не розуміє Г; Камара тили мова Комара У; ӧзӱ тили бле лафет- розмовляти своєю мовою СМ; татлы тиль балдан да татлы солодка мова є солодшою за мед СБА; Т'ерменчик тили сӧз айтайым я розповім словами старомлинівської мови Б; урум тиль урумська мова К; биз лафетиймиз урум тильне ми розмовляємо урумською мовоюП; урум тиль блен ӧгреннавчатися урумською мовою НМ; … тиле тӱш- потрапити на язик, стати об'єктом пліток Б; халды татлы тилимиз ми розійшлися, приємно поговоривши У; тильне кӧре иши вар як говорить, так і робить СЛ; йаман тиль шапара т'есий злий язик розріже шибку СБЧ; оон тильне эпси вар він мастак говорити К; пор. диль. -
11 loll
1. n1) ледарювання2) лінива поза3) висолоплений язик4) пестун, мазунець, розбалувана дитина5) студентська вечірка (гулянка)2. v1) сидіти, розвалившись; стояти у лінивій позі (спершись на щось; тж loll about, loll back, loll out)2) висолопити (язик; звич. loll out)3) висовуватися (про язик)4) звисати* * *I n1) icт. неробство, байдикування; лінива поза2) ( звисаючий) язик3) мазун; розпещена дитинаII v2) (звич. loll out) висовувати; висовуватися -
12 wedge
1. n1) клинto drive (to force)a wedge — забивати клин
entering wedge — перен. початок важливих подій
2) щось клиноподібне3) військ. бойовий порядок кутом уперед4) метеор. гребінь, язик5) мат. трикутна призмаwedge key — тех. шпонка, загвіздок
2. v1) закріпляти клином2) розколювати за допомогою клинка (тж wedge apart, wedge asunder, wedge open)4) двоїти шкіруto wedge oneself in — утискатися; влізати; уклинюватися
wedge up — гірн. заклинювати, забивати клинки
* * *I n1) клинto force /to drive/ a wedge — вбивати клин
2) початок змін, важливих подій3) що-н. клиновиднеa wedge of cake [of cheese] — трикутний кусок торта [сиру]
4) радіо лінійчатий клин5) вiйcьк. бойовий порядок кутом вперед ( wedge formation)6) мeтeop. клин, язик, гребіньa cold wedge — клин /язик/ холодного повітря
7) мaт. трикутна призмаII vthe thin end of the wedge — перший шаг (до чого-н.); скромний, але багатообіцяючий початок ( часто)
1) закріплювати клином, заклинити (wedge in, wedge on, wedge up)2) розклинювати (wedge apart,-г asunder, wedge open)3) втискати; загоняти; вклинитися, втиснутися4) забивати клин, заклинити ( wedge up) -
13 невоздержанный
нездержливий, (зап.) непоздержливий; (несдержанный) нестриманий; (неумеренный) непоміркований, непомірний (у чому), недомірний. [Нестримана вдача (Київ)]. -ный в пище - непоміркований у їжі, непоздержливий на їжу. -ная жизнь - непомірковане (непомірне, непоздержливе) життя. -ный язык - нестриманий язик. -ный на язык - нездержливий на язик, (чаще) язикатий, (болтливый) слабкий на язик (Крим.), (не умеющий держать в секрете) слизькоязикий. [Непосидячої вдачі був дід, і на язик нездержливий (Кониськ.). Ти дуже язиката: сваволі й смілости в тобі як-раз до ката (Самійл.)].* * *незде́ржливий; ( неумеренный) непомі́рний, надмірний; ( не знающий меры) непомірко́ваний; ( несдержанный) нестри́маний -
14 болтливый
балакучий, язикатий, довгоязикий, (с)ковзький на язик, слизькоязикий, лепетливий, на язик лепетливий. Он болтлив - (иронич.) у нього язик як лопатень.* * *балаку́чий, балакли́вий; лопотли́вий, лепетли́вий, язика́тий, теркотли́вий -
15 острый
1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.* * *го́стрий; ( резкий) різки́й; ( о глазах) метки́й; ( остроумный) доте́пний, го́стрий на язи́к; (донимающий, язвительный) дошку́льний -
16 furred
adj1) підбитий (оздоблений) хутром2) хутровий (про звіра)3) одягнений у хутряне пальто4) мед. обкладений (язик)5) тех. укритий накипом (казан)* * *a1) оздоблений, підбитий хутром3) який носить хутро; одягнений у хутряне пальто4) мeд. обкладений, обложений ( язик) -
17 rag
1. n1) ганчірка; клапоть, обрізок (тканини)2) pl лахміття, дрантя3) тех. мотлох, ганчір'я4) жмут; віхтик; клаптик; обривок, шматокto tear smth. to rags — порвати щось на дрібні клаптики
worn to rags — поношений, пошарпаний
5) pl клоччя; лахміття6) pl жарт. одяг7) знев. ганчірка, клапоть, шмат (про носову хусточку тощо)8) знев. газетка9) погань (про людину)10) бот. білий волокнистий жмутик (у плодах цитрусових)11) невелика кількість; незначний залишок; крапля12) гострий кут, зазублина13) амер., розм. паперовий долар14) розм. язик15) мін. твердий вапняк, крупнозернистий пісковик; будівельний камінь16) піддражнювання; розіграш17) грубі жарти; шум, гам; скандал, бешкет, галас; грубе порушення дисципліниrag fair — товкучка, барахолка
to get one's rag out — розізлитися, втратити самовладання
2. v1) дробити каміння (руду)2) дражнити; дратувати глузуванням3) лаяти, сварити; вичитувати, шпетити (когось)4) скандалити, галасувати; зчиняти галас; грубо порушувати дисциплінуrag over — сперечатися, сваритися (через щось)
* * *I n1) ганчірка, клапоть; обрізок ( тканини); pl ганчір'я; тex. дрантя; обтиральні кінці2) жмут, клаптик; обривок, шматочок3) pl дрантя, лахміття; pl одяг4) през. клапоть, ганчірка (про носову хустку, вітрило); листок, газетка5) бoт. білий волокнистий пучок ( у плодах цитрусових)6) дещиця, крихта, крапля7) гострий кут, зазублина8) aмep.; cл. паперовий долар9) cл. язикII n; мін.міцний вапняк, грубозернистий піщаник; будівельний каміньIII n; сл.; жарг.1) піддражнювання; розігрування, розіграш2) скандал, шум; групове порушення дисципліни; студентська ескападаIV v; сл.; жарг.1) дражнити, навмисно виводити з себе; доводити насмішками, кепкуванням; розігрувати ( кого-небудь)2) сварити, вичитувати, шпетити3) скандалити, шуміти; колективно порушувати дисципліну4) ( over) сперечатися, сваритися ( через що-небудь) -
18 spire
1. n1) бот. стрілка (злака); росток, зародок пагінця; стеблинка2) вістря, стрілка, гострий верх (чогось)3) язик полум'я4) шпиль, голка5) гострокінцева верхівка (дерева)6) бот. колос7) розм. очерет8) відгалуження рогу оленя9) шпиляста вершина, пік10) спіраль11) виток2. v1) бот. виходити в стрілку; колоситися2) бот. проростати (про зерно)3) підніматися вгору4) загострюватися, звужуватися догори5) будувати із шпилем6) скручуватися у спіраль7) рухатися по спіралі; злітати по спіралі8) креслити спіральну лінію* * *I n2) вістря, стрілка, гострий верх ( чого-небудь); язик полум'я3) шпіц, шпиль, голка4) гостра маківка, верхівка ( дерева)5) = spike I 26) гостра вершина, пікII v2) підніматися вгору, здійматися ( загострюючись)3) загострюватися, звужуватися вгору4) оснащувати вістрям, шпилем; будувати зі шпилемIII n1) спіраль2) витокIV v1) завиватися, закручуватися в спіраль2) рухатися по спіралі; злітати по спіралі; креслити спіральну лінію -
19 well-hung
adj1) добре підвішений (про язик)2) гарно припасований (про одяг тощо)3) витриманий, з присмаком, з душком (про дичину)* * *[`wel`heç]a1) добре підвішений ( про язик)2) той, що добре сидить ( про спідницю)3) витриманий ( про дичину); -
20 whist
1. n1) віст (гра в карти)2) розм. мовчання2. adj розм.1) німий, мовчазний; безмовний2) що тримає язик за зубами3. v (past і p.p. whisted, whist) розм.мовчати4. int розм.тсс!, цить!* * *I [wist] n; карт. II [wist] a; діал.1) німий, безмовний, той, що мовчить2) той, що тримає язик за зубамиIII [wist] n; діал. IV [wist] v; діал.(whisted [id], whist) мовчатиV [wist]int дiaл. тсс!, шшш!, циц!
См. также в других словарях:
язик — сущ., кол во синонимов: 1 • язь (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
язиківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Язик — м. разг. 1. уменьш. к сущ. язь 2. ласк. к сущ. язь Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
язик — а/, ч. 1) Рухливий м язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. || Страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (перев. коров ячого або… … Український тлумачний словник
язик — I [йази/к] зиека/, м. (на) зиеку// зиец і/, мн. зиеки/, зиек і/ў (м язовий орган у роті) II [йази/к] зиека/, м. (на) зиеко/в і/ зиеку/, мн. зиеки/, зиек і/ў (про людину) … Орфоепічний словник української мови
язик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
язик — народ; племе; орган на речта … Църковнославянски речник
без'язикість — кості, ж. Абстр. ім. до без язикий … Український тлумачний словник
м'язик — а, ч. Зменш. пестл. до м яз … Український тлумачний словник
м'язик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
водяний язик — водяной язык water finger *Wasserzunge – ділянка нафтового (газового) покладу з локальним випереджувальним переміщенням водонафтового (газоводяного) контакту по напластуванню порід … Гірничий енциклопедичний словник