Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

соблазнять

  • 1 соблазнять

    несов.; сов. - соблазн`ить
    спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( обольщать) зва́блювати, -люю, -люєш, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, -джую, -джуєш, зна́дити, -джу, -диш; (женщину, девушку) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш) и мног. позво́дити, підма́нювати, -нюю, -нюєш, підмани́ти, -маню́, -ма́ниш и підману́ти, -ману́, -ма́неш

    Русско-украинский словарь > соблазнять

  • 2 искушать

    I. см. Искушивать.
    II. искусить
    1) (испытывать, проверять) випробовувати, випробувати, спитувати, з[ви]віряти, з[ви]вірити кого чим, на чому; (подвергать испытанию) виставляти, виставити на спробу кого, що; срвн. Испытывать кого что. Он -шает жизнь в опасностях - він важить життям (головою) у пригодах. Не -шай судьбы - не спитуй, не вивіряй, не дратуй долі. Не -кусив человека не узнаешь - не звіривши людини, не дізнаєш правди в неї;
    2) (соблазнять, совращать) спокушувати, спокушати, спокусити, підкушувати, підкушати, підкусити, скушати, скусити, (редко) кусити кого на що, чим, зводити, звести, (диал.) юдити, з'юдити кого; срвн. Соблазнять. [Не перестануть спокушувати її на лихе (Ор. Лев.). Проти «диявола», що чатує коло людської думки та спокушає душу… (Крим.). Тими клейнотами спокусив-би й черницю (Куліш). Всему змія виною, змія підкусила (Рудан.). Почали (чорти) скушать його (Сл. Гр.). Нужда кусить і весталку чисту (Куліш). Чорт не спить, а людей зводить (Номис)]. -шать на злые дела - підбивати, спокушати на лихе. -шать чьё сердце (обольщать) - перелещувати, перелестити кого. -сить на соблазн, ко греху - підійти кого, звести кого, підкусити кого на що, до чого (на гріх, до гріха). Искушённый -
    1) випробуваний, спитаний, звірений. -ный (умудрённый) опытом - досвідчений, мудрований. [Треба буть мудрованим котом, щоб висидіть неначе неживому (Глібов)]. -ный в превратностях судьбы - (за)гартований у химерній долі;
    2) спокушений, підкушений, зведений, (диал.) з'юджений. -ный в искусстве спора, делать что - добре досвідчений (напрактикований) в умінні сперечатися (споритися), випробуваний у чому. -ный в боях - випробуваняй у боях. -ный опытом - навчений досвідом. Искушаемый - випробуваний, спитуваний; спокушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - искус`ить
    спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; підку́шувати, підкуси́ти; ( испытывать) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш и ви́пробувати, випро́бувати

    \искушать ша́ть судьбу́ — спокуша́ти (випро́бувати, випробо́вувати) до́лю

    Русско-украинский словарь > искушать

  • 3 обольщать

    обольстить
    1) (обманывать лестью) улещувати, улещати, лестити, улестити, облещувати, облестити кого чим, словами мастити. См. Облещать. [Лестив моє серце найкращими речами (Куліш). Як стали говорити, словами мастити, - мусів-же я з коня встати, горілки купити]. -щать ласковыми словами - голубити словами, речами ласкавими;
    2) (заманывать, соблазнять), зваблювати, вабити, звабити, знаджувати, знадити, спокушати, спокусити, манити, зманити, підманювати, підманити, оманювати, оманити, підходити, підійти, зводити, звести кого. [Звабив (спокусив) він мене грішми великими. Знаджує багатством та життям у розкошах. Манив надіями. Оманює людей нездійсненними мріями. Підійшов мене словами лестивими. Чорт не спить, а людей зводить]. -щать, -стить девушку - зводити, звести, підманювати, підманити дівчину; (переносно) завити, покрити дівчину; (вообще женщину) спокушати, спокусити; призводити, призвести до гріха з ким. Обольщённый -
    1) у[об]лещений;
    2) зваблений, знаджений, спокушений, зманений, підманений, оманений, зведений. -ная девушка - зведениця, покритка. Быть -ной кем - покритися з ким.
    * * *
    несов.; сов. - обольст`ить
    1) спокуша́ти, спокуси́ти, зва́блювати и ва́бити, зва́бити, зна́джувати, зна́дити, баламу́тити, збаламу́тити
    2) (соблазнять девушку, женщину) зво́дити, зве́сти и позво́дити

    Русско-украинский словарь > обольщать

  • 4 прельщать

    прельстить кого чем или собою вабити, зваблювати и звабляти, звабити, повабити, надити, знаджувати, знадити кого чим, собою, манити, приманювати, приманити, прилещати, прилестити, (привлекать) приваблювати, привабити, принаджувати, принадити кого чим, (соблазнять) спокушати, спокусити, зводити, звести кого чим; (о мн.) позваблювати, повабити, познаджувати, поприваблювати; позводити и т. д.; см. Привлекать, Обольщать. [О чарівнице-природо! нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Мирн.). Се ще більше його зваблювало, що воно заборонене (Грінч.). Звабила очами, то тяжко відбити бичами. Ви звабили мене ласкавими словами (Сам.)]. Меня -ет что-нибудь (перспектива чего-н.) - мене вабить що-небудь, мені манеться чого-небудь. [Невже таки вам сварки зо мною манеться?]. -щать обманчивыми обещаниями - вабити (манити) кого облудними надіями, (опис.) кози в золоті показувати кому. -щать невероятными обещаниями - золоті гори обіцяти кому, обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші. Прельщённый - зваблений, приваблений, знаджений чим.
    * * *
    несов.; сов. - прельст`ить
    1) ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити, несов. ва́бити, на́дити; ( очаровывать) чарува́ти и зачаро́вувати, зачарува́ти, очаро́вувати, очарува́ти, захо́плювати, захопи́ти; ( пленять) причаро́вувати, причарува́ти
    2) ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти; ( обольщать) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити; ( подманивать) підма́нювати, підмани́ти и підману́ти

    Русско-украинский словарь > прельщать

  • 5 завлекать

    завлечь
    1) см. Заволакивать, заволочь;
    2) затягати, затягти, затягнути, заволікати, заволокти (куди); (прельщать) вабити, привабити, звабляти, звабити, завабити, надити, принадити, манити, примани[у]ти, знаджувати, знадити, спонаджувати, спонадити, занадити. [Суд не затяга, та суд і не одпуска (Номис). Я було пиякам кажу: «пийте та його не заволікайте» (Г. Барв.). Її завабте в замок свій, - вона-ж бувала часто з вами там (Грінч.). Тебе там тільки манять дівчиною (Грінч.). Манить, як кота мишею (Номис)]. Завлечённый - затягнений; зваблений, приваблений, знаджений, принаджений, спонаджений, приманений.
    * * *
    несов.; сов. - завл`ечь
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати; ( заманивать) зама́нювати и мани́ти, -ню́, -ниш, замани́ти и мног. позама́нювати; ( прельщать) зва́блювати, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, зна́дити; ( соблазнять) спокуша́ти и споку́шувати, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( сильно заинтересовывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш

    Русско-украинский словарь > завлекать

  • 6 манить

    манивать
    1) (подзывать кивками) манити кого, кивати на кого. [Манить як кота мишею (Номис)]. -нить кого (к себе) рукою - манити кого (до себе) рукою;
    2) манити, вабити, надити; срв. Влечь, Привлекать. [Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла і манила його (Н.-Лев.). Невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе (Мирн.). Рука, що геть тоді її штовхала, тепер-би надила її до себе (Куліш)]. -нить птицу привадою - вабити, надити птицю (принадою). [Ви вабите, сину, пташку золотим пшоном (Федьк.)]. Хорошая погода -нит на прогулку - добра година вабить (манить, тягне) на прогулку, на прохідку. -нить кого надеждой, обещаниями и т. п. - манити, надити, (обманывать) дурити кого надією, обіцянками и т. п. [А Хмельницький собі ляхів миром манив, а тим часом на весну новий поход обраховував (Куліш). Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками (Грінч.)]. Маненный -
    1) манений;
    2) манений, ваблений, наджений. Манящий, прлг. - (з)вабливий, вабний, звабний, принадний. [Мовчки поглядала на Грицька, блискаючи на його своїми сміливими звабливими очима (Грінч.). Тремтять, летять вабливі звуки (Чупр.). Малював їм принадні картини їх майбутнього життя (М. Грінч.)]. Маняще - (в)вабливо, звабно, принадно. [Усміхається звабливо. Булка так принадно всміхалась (Коцюб.)].
    * * *
    ( звать) мани́ти; перен. ва́бити, мани́ти, на́дити, зва́блювати; ( соблазнять) спокуша́ти; ( рукой) кли́кати, зва́ти, підклика́ти

    Русско-украинский словарь > манить

  • 7 поманивать

    поманить манити (иноді, помалу); поманити, (зап.) гулити, погулити, (повабить) вабити, повабити кого до кого.
    * * *
    1) мани́ти [час від ча́су]
    2) (привлекать, соблазнять) ва́бити, [час від ча́су], мани́ти [час від ча́су], на́дити [час від ча́су]

    Русско-украинский словарь > поманивать

  • 8 привлекать

    привлечь
    1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];
    2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.
    * * *
    несов.; сов. - привл`ечь
    1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]
    2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити
    3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти

    Русско-украинский словарь > привлекать

  • 9 развращать

    несов.; сов. - разврат`ить
    розбе́щувати, -щую, -щуєш, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш и мног. порозбе́щувати; сов. розпаску́дити, -джу, -диш; ( в половом отношении) роби́ти (-блю́, -биш) розпу́сним, зроби́ти розпу́сним; ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти; (обольщать, соблазнять) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш)

    Русско-украинский словарь > развращать

  • 10 сманивать

    несов.; сов. - сман`ить
    1) ( заманивать) зама́нювати, -нюю, -нюєш, замани́ти, -маню́, -ма́ниш и мног. позама́нювати
    2) (соблазнять что-л. сделать) зма́нювати, змани́ти и мног. позма́нювати; ( переманивать) перема́нювати, перемани́ти и мног. поперема́нювати

    Русско-украинский словарь > сманивать

  • 11 соблазнить

    Русско-украинский словарь > соблазнить

  • 12 совращать

    несов.; сов. - соврат`ить
    зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш) и мног. позво́дити; ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сищ; ( развращать) розбе́щувати, -щую, -щуєш, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш

    \совращатьща́ть с пути́ [и́стинного] — збива́ти, зби́ти (зво́дити, звести́) з [до́брого] шляху́ (з [до́брої] путі́)

    Русско-украинский словарь > совращать

  • 13 увлекать

    несов.; сов. - увл`ечь
    1) ( тащить) тягти́ и тягну́ти, потягну́ти и потягти́; ( уносить) нести́, понести́; ( уводить) вести́, повести́; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, несов. порива́ти
    2) ( вовлекать) утя́гувати и утяга́ти, утягну́ти и утягти́ и повтяга́ти, повтя́гувати; ( привлекать к участию) залуча́ти, залучи́ти
    3) (перен.: восхищать, захватывать) захо́плювати, захопи́ти; (влечь, манить) на́дити и прина́джувати, прина́дити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], несов. порива́ти
    4) (перен.: кружить кому-л. голову, соблазнять) зва́блювати, зва́бити, спокуша́ти, спокуси́ти

    Русско-украинский словарь > увлекать

См. также в других словарях:

  • соблазнять — Искушать, обольщать, прельщать, заводить, завлекать, вовлекать, увлекать, заманивать, сманивать, запутывать, попутать, совращать, смущать, вводить в грех (искушение), свести кого с ума. Наружный блеск соблазнил его, он прельстился (соблазнился)… …   Словарь синонимов

  • СОБЛАЗНЯТЬ — СОБЛАЗНЯТЬ, соблазнить кого чем, соблажняти церк. склонять к чему либо (б. ч. к худому) приманкой, смущать, вовлекать, подущать, заманивать; подать повод или случай ко греховному падению, возбуждать поползновение или вожделение, совращать;… …   Толковый словарь Даля

  • СОБЛАЗНЯТЬ — СОБЛАЗНЯТЬ, соблазняю, соблазняешь. несовер. к соблазнить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • соблазнять — СОБЛАЗНИТЬ, ню, нишь; нённый ( ён, ена); сов., кого (что). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • соблазнять — СОБЛАЗНЯТЬ1, несов. (сов. соблазнить), кого чем и с инф. Вызывать (вызвать) в ком , чем л. искушение, желание что л. сделать, побуждать (побудить) кого л. сделать что л.; Син.: искушать, обольщать, прельщать [impf. to entice, lure]. Он долго… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Соблазнять — несов. перех. 1. Увлекать, привлекать, прельщать чем либо заманчивым, выгодным, приятным и т.п. отт. Вызывать чувственное влечение. отт. Добиваться обладания женщиной, девушкой. 2. Быть заманчивым, выглядеть соблазнительным. 3. Побуждать,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • соблазнять — соблазн ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

  • соблазнять — (I), соблазня/ю(сь), ня/ешь(ся), ня/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • соблазнять — Syn: см. привлекать, см. притягивать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • соблазнять — см. Соблазнить …   Энциклопедический словарь

  • соблазнять — см. соблазнить; я/ю, я/ешь; нсв. Меня мало соблазняет такая перспектива …   Словарь многих выражений


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»