Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

рукой

  • 1 мановение

    (рукой) мах, помах (-ху); (преимущ. головой) кив (-ву), (глазами) миг[ґ] (-г[ґ]у), морг (-гу). [Кивом руки звелів йому вийти (М. Грінч.)]. По -нию его руки всё стихло - він повів рукою, і все ущухло. Как по -нию волшебного жезла - наче з єдиного маху чарівної палички, мов чаром; см. Волшебный. [Весь табор мов чаром попав в отупіння й зомління (Франко)].
    * * *
    по́мах, -у, мах, -у

    Русско-украинский словарь > мановение

  • 2 вперехват

    нареч.
    1) ( перехватывая рукой) перехо́плюючи руко́ю (рука́ми)
    2) ( наперерез) наперері́з, навперейми

    Русско-украинский словарь > вперехват

  • 3 замахиваться

    замахнуться
    1) на кого - замахувати(ся), замахнути(ся), заміряти(ся), замірити(ся), (провинц.) замірнути(ся), намірятися, наміритися на кого чим. [Замахнись (замірся) та не вдар (Номис). Замірився на мене, а я його по руці! (Звин.). І з-під бока шабельку витягає да на тую калиноньку заміряє (Метл.)]. -нуться на кого рукой - замахнути(ся), заміритися на кого рукою;
    2) (вознамериться) замірятися, заміритися, намірятися, наміритися.
    * * *
    несов.; сов. - замахн`уться
    зама́хуватися, -ма́хуюся, -ма́хуєшся, замахну́тися; (угрожая, нацеливаясь) заміря́тися, замі́ритися

    Русско-украинский словарь > замахиваться

  • 4 манить

    манивать
    1) (подзывать кивками) манити кого, кивати на кого. [Манить як кота мишею (Номис)]. -нить кого (к себе) рукою - манити кого (до себе) рукою;
    2) манити, вабити, надити; срв. Влечь, Привлекать. [Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла і манила його (Н.-Лев.). Невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе (Мирн.). Рука, що геть тоді її штовхала, тепер-би надила її до себе (Куліш)]. -нить птицу привадою - вабити, надити птицю (принадою). [Ви вабите, сину, пташку золотим пшоном (Федьк.)]. Хорошая погода -нит на прогулку - добра година вабить (манить, тягне) на прогулку, на прохідку. -нить кого надеждой, обещаниями и т. п. - манити, надити, (обманывать) дурити кого надією, обіцянками и т. п. [А Хмельницький собі ляхів миром манив, а тим часом на весну новий поход обраховував (Куліш). Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками (Грінч.)]. Маненный -
    1) манений;
    2) манений, ваблений, наджений. Манящий, прлг. - (з)вабливий, вабний, звабний, принадний. [Мовчки поглядала на Грицька, блискаючи на його своїми сміливими звабливими очима (Грінч.). Тремтять, летять вабливі звуки (Чупр.). Малював їм принадні картини їх майбутнього життя (М. Грінч.)]. Маняще - (в)вабливо, звабно, принадно. [Усміхається звабливо. Булка так принадно всміхалась (Коцюб.)].
    * * *
    ( звать) мани́ти; перен. ва́бити, мани́ти, на́дити, зва́блювати; ( соблазнять) спокуша́ти; ( рукой) кли́кати, зва́ти, підклика́ти

    Русско-украинский словарь > манить

  • 5 маячить

    промаячить
    1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];
    2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);
    3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);
    4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;
    5) см. Мешкать.
    * * *
    возвр. - ма`ячиться
    1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́чити
    2) ( мучиться) му́читися; ( мыкаться) поневіря́тися

    мая́чить жизнь — поневіря́тися

    Русско-украинский словарь > маячить

  • 6 намахивать

    намахать и намахнуть
    1) что, чего - намахувати, намахати, намахнути, навівати, навіяти (махаючи) що или чого, (о мног.) понамахувати, понавівати; (рукой, платком и т. п., сов.) намахати. [Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш (Чуб. I)];
    2) (нажарить, накатать, сов.) накатати, нашкварити, нашпарити що. Намаханный -
    1) намаханий, навіяний, понамахуваний;
    2) накатаний, нашкварений, нашпарений. -ться -
    1) (стр. з.) намахуватися, бути намахуваним, намаханим, понамахуваним;
    2) на кого - см. Замахиваться;
    3) (вдоволь, сов.) намахатися, намаятися, навихатися, (наколыхаться) наколихатися, (наколебаться) наколиватися, нахитатися; (накиваться) накиватися. [Намахавсь я косою (К. Старина)].
    * * *
    несов.; сов. - намах`ать
    1) (махая, нагонять), нама́хувати, -махую, -махуєш, намаха́ти
    2) (несов.: взмахивать) зма́хувати; ( размахивать) розма́хувати, вима́хувати
    3) (кого - ругать, пробирать) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробирати, пробра́ти, -беру́, -бере́ш (кого); (браня, гнать кого-л.) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) (кого)
    4) (сов.: написать, сочинить) наката́ти, нашкря́бати, надряпати

    Русско-украинский словарь > намахивать

  • 7 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 8 отстранять

    отстранить відстороняти, відсторонити; відсувати, відсунути, усувати, усунути; (отводить) відхиляти, відхилити, відводити, відвести, відвертати, відвернути, (о мног.) повідстороняти, повідсувати, повідхиляти и т. д. Он -нил меня и стал на моё место - він відсторонив мене та став на моє місце. Он слегка -нил меня рукой - він злегка відсунув (відхилив) мене рукою. -нить чьи-л. руки, об'ятия, бокал - відхилити, відвести чиї руки, обійми, келих. -нить от дел (от должности), от участия в чём-л. - відстановляти, відстановити від справ (від уряду), усувати, усунути від справ (з посади), відшивати, відшити від участи в чому. Срв. Устранять, устранить. -нить свидетелей, юрид. - усунути свідків. -нить напасть от кого - відвернути, відвести напасть від кого. -нить от себя всякие подозрения - відвести, відвернути від себе всяку призру. Отстранённый - відсторонений, відсунений и відсунутий, усунений и усунутий; відхилений, відведений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отстран`ить
    1) відстороня́ти, відсторони́ти; ( отодвигать) відсува́ти и відсо́вувати, відсу́нути и мног. повідсува́ти ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и мног. повідхиля́ти; ( отгонять) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; ( прогонять) проганя́ти, прогна́ти; (удалять диал.) відстановля́ти, відстанови́ти
    2) (устранять, освобождать от должности) усува́ти, усу́нути; ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти

    Русско-украинский словарь > отстранять

  • 9 отсюда

    1) (з)відци, (з)відси, (з)відціль, (з)відсіль, (з)відціля, (з)відсіля. Далеко ли -да до города? - чи далеко звідціля до міста? Вон -да! - геть звідци! -да рукой подать - звідси близесенько;
    2) (с сего врем.) з цього часу, віднині, відтепер;
    3) (из сего обстоятельства) з цього, звідц[с]и. -да можно заключить, -да следует - з цього (звідци) можна зробити такий висновок, з цього виходить.
    * * *
    нареч.; тж. отс`юдова
    1) зві́дси, звідсіля́, звідсі́ль, ві́дси, відсіля́, відсі́ль, диал. відціля́, відці́ль
    2) ( из предыдущего рассуждения) зві́дси, з цьо́го, ( вследствие этого) че́рез це

    Русско-украинский словарь > отсюда

  • 10 перекрещивать

    перекрестить
    1) кого, что - перехрещувати, перехрестити, (о мног.) поперехрещувати, (о вещах ещё) обхрестити. [Мати перехрестила дитину. Обхрестив усі кутки в хаті];
    2) (в иную веру) вихрещувати, вихрестити; см. Выкрещивать;
    3) (положить, связать и т. д. накрест) класти, покласти, положити, в'язати, звязати, (о мног.) пов'язати навхрест що. Перекрещённый и -крещенный - перехрещений; вихрещений; покладений, звязаний и т. д. навхрест;
    4) (пересекать) перехрещувати, перехрестити що; см. Пересекать. [Тіні перехрещували галяву (поляну)].
    * * *
    несов.; сов. - перекрест`ить
    перехре́щувати, перехрести́ти и перехристи́ти; (несов.: сделать рукой знак креста) охрести́ти, похрести́ти

    Русско-украинский словарь > перекрещивать

  • 11 перекрещиваться

    -креститься
    1) перехрещуватися, перехреститися, о(б)хреститися, хреста класти, покласти на собі, (перед началом дела, еды - иногда) поблагословитися;
    2) вихрещуватися, вихреститися, бути вихрещеним;
    3) перен. (о дороге и т. п.) перехрещуватися, перехреститися. -щивающийся (перекрёстный) - перехресний. [Перехресні стежки. Перехресні впливи].
    * * *
    несов.; сов. - перекрест`иться
    перехре́щуватися и перехри́щуватися, перехрести́тися и перехристи́тися; (несов.: сделать рукой знак креста над собой) охрести́тися, поблагослови́тися, похрести́тися; (несов.: дать клятву) хрест на се́бе покла́сти, перехрести́тися

    Русско-украинский словарь > перекрещиваться

  • 12 подавать

    подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.
    * * *
    несов.; сов. - под`ать
    подава́ти, пода́ти; ( давать) дава́ти, да́ти; ( подвигать) посува́ти и посо́вувати, посу́нути

    Русско-украинский словарь > подавать

  • 13 прикасаться

    прикоснуться к кому, к чему и чему торкатися, торкнутися кого, чого и до кого до чого, доторкуватися и доторкатися, доторкнутися, приторкуватися и приторкатися, приторкнутися до кого, до чого и кого, чого, дотикатися, до[і]ткнутися до кого, до чого дотикати, до[і]ткнути кого чого, дотулятися, дотулитися до кого, до чого и кого, чого. [Я й не доторкнуся до тебе (М. Вовч.). Колесо бурчить і льоду не доторкається (Свидн.). А я дуба перескочу, що й не дотулюся (Пісня). Не приторкайся до мене (Єванг.)]. Он еле -нулся к нему рукой - він ледві до[при]торкнувся (до) його рукою.
    * * *
    несов.; сов. - прикосн`уться
    доторка́тися и дото́ркуватися, доторкну́тися, приторка́тися и прито́ркуватися, приторкну́тися; ( касаться) торка́тися, торкну́тися, дотика́тися, діткну́тися и доткну́тися

    Русско-украинский словарь > прикасаться

  • 14 проглаживание

    1) (рукой) погладжування;
    2) (утюгом) прасування (праскою);
    3) (прожигание утюгом) пропалювання (праскою, залізком) чого.
    * * *
    пропрасо́вування, прогла́джування

    Русско-украинский словарь > проглаживание

  • 15 пятнать

    попятнать
    1) что (марать) - плямувати, поплямувати, плямити, поплямити, заплямлювати, заплямити; (жидким) ляпати, поляпати що; см. Марать. [Шкода й меча об тебе плямувати (Куліш). Склисту поверхню плямлять широкі копита (Дніпр. Ч.). Не ляпай мені чорнилами книги (Грінч.)]. -нать одежду - плямити вбрання;
    2) (клеймить) - см. Пятнить;
    3) кого (в играх: ударить мячом, рукой) квацати, поквацати, мазати, помазати кого;
    4) кого (бесславить) - плямувати, плямити, заплямлювати, неславити кого; см. Бесчестить, Чернить. [Чи верне чиста одіж чистоту моїй що-дня плямованій дружині (Л. Укр.)]. Пятнанный -
    1) плямований, заплямлюваний;
    2) (о ком) плямований, заплямлюваний. -ться - плямуватися, поплямуватися, плямитися, поплямитися, заплямлюватися, заплямитися; бути поплямованим, заплямованим.
    * * *
    1) плямува́ти, плями́ти
    2) ( в игре) ква́цати, ква́цяти, ма́зати

    Русско-украинский словарь > пятнать

  • 16 щупать

    ма́цати; ( трогать рукой) ла́пати

    Русско-украинский словарь > щупать

  • 17 Изручь

    (с руки) з руки, зруч, (рукой, руками) рукою. -ручь бью, -ручь и кормлю - зруч б'ю, зруч і годую.

    Русско-украинский словарь > Изручь

  • 18 Корнопалый

    безпалько, безпалок (-лка), (с изурод. рукой) кукса.

    Русско-украинский словарь > Корнопалый

См. также в других словарях:

  • рукой — нареч, кол во синонимов: 1 • изручь (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Рукой подать — (иноск.) о близкомъ. Изъ омута въ адъ рукой подать. На одинъ переплевъ, въ переплевѣ (народн.) одинъ отъ другого такъ близко, что переплевываться можно. Ср. Онъ поѣдетъ въ имѣніе исправника, откуда до меня рукой подать. Н. Макаровъ. Воспоминанія …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Рукой не достать — (иноск.) возвысился, возгордился, не доступенъ (такъ выросъ!). До него и шестомъ не достанешь. Ср. Напялила чепчикъ то, такъ и на̀ поди, думаешь, что тебя и рукой не достанешь... Островскій. Бѣдная невѣста. 1, 7. Ср. Въ настоящее время служебная… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Рукой не достать — до кого. Разг. Экспрес. Недосягаем, недоступен для кого либо. О человеке, занимающем высокое положение. Сидор Амосыч, ты знаешь меня, я тот же: Власом был, Власом остался. А до тебя, слышал, рукой не достать (И. Акулов. Касьян Остудный). РУКОЙ НЕ …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Рукой подать. — (т. е. близко). См. ДАЛЕКО БЛИЗКО Далеко ли? Рукой подать. Рукой достать. Руку протянуть. См. ЧЕЛОВЕК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • рукой не достанешь — важная персона, важная особа, в чинах, персона, важное лицо, высоко летает, важная птица, важная шишка, птица высокого полета, большая шишка, шестом не достанешь, важная фигура, крупная шишка, за версту не подпустит, птица высшего полета, на… …   Словарь синонимов

  • рукой подать — См …   Словарь синонимов

  • рукой не достать — сущ., кол во синонимов: 1 • рукой не достанешь (17) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Рукой подать — РУКА, и, вин. руку, мн. руки, рук, рукам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • РУКОЙ ПОДАТЬ — от чего до чего быть; оставаться Совсем недалеко, очень близко; рядом. Подразумевается, что объект находится на незначительном расстоянии от кого л. движущегося в направлении этого объекта. Имеется в виду существующая с точки зрения говорящего… …   Фразеологический словарь русского языка

  • рукой подать — (иноск.) о близком Из омута в ад рукой подать. На один переплев (в переплеве) (народн.) один от другого так близко, что переплевываться можно Ср. Он поедет в имение исправника, откуда до меня рукой подать. Н. Макаров. Воспоминания. Приложение. Ср …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»