Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

располагать

  • 1 располагать

    I несов.; сов. - располож`ить
    1) розташо́вувати, -шо́вую, -шо́вуєш, розташува́ти, -шу́ю, -шу́єш, несов. ташува́ти; ( размещать) розміща́ти и розмі́щувати, -щую, -щуєш, розмісти́ти, -міщу́, -мі́стиш и мног. порозміща́ти и порозмі́щувати; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити, -влю, -виш и мног. порозставля́ти

    \располагать жи́ть в ша́хматном поря́дке — розста́вити (розмісти́ти) в ша́ховому поря́дку

    \располагатьть по алфави́ту — розташо́вувати, розташува́ти (розставля́ти, розста́вити, розміща́ти, розмісти́ти) за алфаві́том (за абе́ткою), абеткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, заабеткува́ти

    2) (распределять во времени, планировать) розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш
    3) ( привлекать) прива́блювати, -люю, -люєш [до се́бе], прива́бити, -блю, -биш [до се́бе]; ( склонять). приверта́ти, приверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, прихиля́ти, прихили́ти, -хилю́, -хи́лиш

    \располагатьть к себе́ (в свою́ пользу) — приверта́ти, приверну́ти (прихиля́ти, прихили́ти) до се́бе; сов. диал. з'єдна́ти собі́

    \располагать жи́ть свои́м поведе́нием — прива́бити своє́ю поведі́нкою

    II несов.; сов. - располож`ить
    1) (чем - несов.: иметь в распоряжении) ма́ти [в своє́му розпоря́дженні] (що)
    2) (кем-чем - несов., сов.: распоряжаться кем-чем-л.) розпоряджа́тися, розпоряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, несов. розпоряджа́ти (ким-чим); (несов.: рассчитывать) розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш (на кого-що)

    \располагать лага́йте мно́ю — розпоряджа́йтеся мно́ю; розрахо́вуйте на ме́не

    3) (к чему - несов.: развивать склонность) розвива́ти схи́льність (-ності) (до чого), (способствовать) сприя́ти (чому)
    4) (намереваться, предполагать) ду́мати, заду́мати, несов. гада́ти, ма́ти на́мір (-у); ( собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся)

    Русско-украинский словарь > располагать

  • 2 располагать

    несов. располага́ть, сов. расположи́ть
    1) матем., техн., физ. розташо́вувати, розташува́ти; ( размещать) розміща́ти и розмі́щувати, розмісти́ти; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити
    2) матем. ( о многочлене) упорядко́вувати, упорядкува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > располагать

  • 3 располагать

    несов. располага́ть, сов. расположи́ть
    1) матем., техн., физ. розташо́вувати, розташува́ти; ( размещать) розміща́ти и розмі́щувати, розмісти́ти; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити
    2) матем. ( о многочлене) упорядко́вувати, упорядкува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > располагать

  • 4 расположить

    Русско-украинский политехнический словарь > расположить

  • 5 расположить

    Русско-украинский политехнический словарь > расположить

  • 6 вывешивать

    вывесить
    1) вивішувати, вивісити. [Почала вивішувати на сонце кожухи й кунтуші (М. Вовч.)]; (флаги) викидати прапорці;
    2) (весы) виважувати, виважити, витаровувати, витарувати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ывесить
    ( располагать в висячем положении) виві́шувати, ви́вісити
    II несов.; сов. - в`ывесить
    ( взвешивать) вива́жувати, ви́важити
    III геод.; несов.; сов. - в`ывешить
    прові́шувати, прові́сити, виві́шувати, ви́вішити, вити́чувати, ви́тичити

    Русско-украинский словарь > вывешивать

  • 7 польза

    користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.
    * * *
    1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності
    2) (нажива, барыш) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > польза

  • 8 привлекать

    привлечь
    1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];
    2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.
    * * *
    несов.; сов. - привл`ечь
    1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]
    2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити
    3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти

    Русско-украинский словарь > привлекать

  • 9 привязывать

    привязать
    1) кого, что к чему - прив'язувати, в'язати, прив'язати, ув'язувати, ув'язати, (о мн.) поприв'язувати, поув'язувати кого, що до чого. [В'яже коня до ялини (Мет.). Прив'язала коня до берестонька. Струну ув'язував до скриньки (Свидн.). Тебе кохання прив'язало (Грінч.)]; (причаливать, придевать) припинати, прип'ясти (и прип'яти), припнути, присиляти и присилювати, присилити, (о мн.) поприпинати, повпинати, поприсилювати кого, що до чого, де, куди, (ремнями) приторочувати, приторочити, (верёвкой) примотужувати, примотузити (и прив'язати мотузкою), (к столбу) прислупувати (и прив'язати до слупа, до стовпа). [Чим ви припинаєте воли? (Звиног.). Мене до дуба прип'яли (Олесь). Припну фартух дорогий (Макс.). Припни шаблю в лівім боці (Драг.). Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни (Голов.)]. Привязать одно к другому рогатое животное при помоши верёвки, надеваемой на рога - злигати, прилигати, (о мног.) позлигувати кого;
    2) (расположить) прихиляти, прихилити, привертати, привернути, (о мн.) поприхиляти, попривертати кого до кого. Привязанный -
    1) (прич.) прив'язаний, ув'язаний, прип'ятий, припнутий, присилений, (ремнями) приторочений, (верёвкой) примотужений, (о мн.) поприв'язуваний, поприпинаний;
    2) (прил.) прихилений до кого, до чого, привернутий до кого.
    * * *
    несов.; сов. - привяз`ать
    1) прив'я́зувати, прив'яза́ти, припина́ти, припну́ти и прип'ясти́ и прип'я́сти и прип'я́ти и поприпина́ти; диал. ув'я́зувати, ув'яза́ти
    2) (перен.: располагать к себе) прихиля́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти, прив'я́зувати, прив'яза́ти

    Русско-украинский словарь > привязывать

  • 10 равнять

    1) ( делать равным) рівня́ти; ( уравнивать) зрі́внювати, -нюю, -нюєш
    2) (с кем-чем, по кому-чему - считать равноценным) рівня́ти (з ким-чим, до кого-чого); ( приравнивать) прирі́внювати, дорі́внювати (до кого-чого)

    \равнятьть с собо́й — рівня́ти з собо́ю (до се́бе)

    3) ( располагать по прямой линии) рівня́ти; ( подравнивать) підрі́внювати, -нюю, -нюєш

    Русско-украинский словарь > равнять

  • 11 разбивать

    несов.; сов. - разб`ить
    1) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш) и мног. порозбива́ти; ( вдребезги) розтро́щувати, -щую, -щуєш и трощи́ти, -щу́, -щиш, розтрощи́ти и мног. порозтро́щувати и потрощи́ти; ( раскалывать) розса́джувати, -джую, -джуєш, розсади́ти, -саджу́, -са́диш; (сов.: преим. о посуде) розтовкти́, -вчу́, -вче́ш, розчерепи́ти, -плю́, -пи́ш, розхря́пати, розлупи́ти, -луплю́, -лу́пиш, розхе́кати; (сов.: нос до крови) роз'ю́шити и роз'юши́ти; (сов.: о жизни) зні́вечити

    \разбивать би́ть врага́ на́голову — розби́ти во́рога вще́нт (доще́нту), розтрощи́ти во́рога

    \разбивать би́ть го́лову — розби́ти (провали́ти, розчерепи́ти) го́лову

    \разбиватьть до́воды — розбива́ти, розби́ти до́води

    \разбивать би́ть око́вы — рит. розби́ти кайда́ни

    2) ( располагать) розбива́ти, розби́ти и мног. порозбива́ти; ( распланировывать) розплано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, розпланува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( о палатке) розпина́ти, розіпну́ти и розп'я́сти (розіпну́, розіпне́ш) и розп'ясти́ и розіп'я́сти и мног. порозпина́ти, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( ставить) ста́вити, -влю, -виш, поста́вити

    \разбивать би́ть сад — розпланува́ти (розби́ти, посади́ти, завести́) сад (садо́к)

    3) (на части, участки, группы) розбива́ти, розби́ти и мног. порозбива́ти, поділя́ти, поділи́ти, -ділю́, -ді́лиш; ( распределять) розподіля́ти, розподіли́ти

    Русско-украинский словарь > разбивать

  • 12 размещать

    несов.; сов. - размест`ить
    розміща́ти и розмі́щувати, -щую, -щуєш, розмісти́ти, -міщу́, -мі́стиш и мног. порозміща́ти и порозмі́щувати; ( располагать) розташо́вувати, -шо́вую, -шо́вуєш, розташува́ти, -шу́ю, -шу́єш и мног. порозташо́вувати

    Русско-украинский словарь > размещать

  • 13 расположить

    Русско-украинский словарь > расположить

  • 14 распределять

    несов.; сов. - распредел`ить
    розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. порозподіля́ти; (раскладывать, располагать в какой-л. последовательности) розклада́ти, розкла́сти, -кладу́, -кладе́ш и розікла́сти (розкладу́, розкладе́ш) и розложи́ти, -ложу́, -ло́жиш

    Русско-украинский словарь > распределять

  • 15 склонять

    несов.; сов. - склон`ить
    1) схиля́ти, схили́ти, -лю́, -лиш и мног. посхиля́ти, похиля́ти, похили́ти; (наклонять, нагибать) хили́ти и нахиля́ти, нахили́ти и мног. понахиля́ти, несов. клони́ти (клоню́, кло́ниш); ( к кому-нему) прихиля́ти, прихили́ти; ( голову набок) перехиля́ти, перехили́ти; ( опускать) опуска́ти, опусти́ти (опущу́, опу́стиш) и мног. поопуска́ти; (руки, ветви) попуска́ти, попусти́ти; ( гнуть) гну́ти, зігну́ти и мног. позгина́ти

    \склонятьть взор — опуска́ти, опусти́ти (потуплять: поту́плювати и потупля́ти, поту́пити) о́чі; ( смотреть) диви́тися, подиви́тися, сов. гля́нути; ( обращать внимание) зверта́ти, зверну́ти ува́гу

    \склонять ни́ть го́лову — схили́ти (прям.: похили́ти, нахили́ти) го́лову

    \склонятьть коле́ни перед кем — става́ти, ста́ти на колі́на перед ким

    \склонятьть слух к кому́-чему́ — прихиля́ти, прихили́ти ву́хо до ко́го-чо́го

    2) (перен.: располагать к себе) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти

    \склонятьть на любо́вь — зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

    3) (убеждать что-л. сделать) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти
    4) несов. грам. відмі́нювати, -нюю, -нюєш

    \склонять ня́ть на все (на ра́зные) лады́, \склонять ня́ть по всем падежа́м — перен. повто́рювати (повторя́ти) на всі лади́

    Русско-украинский словарь > склонять

См. также в других словарях:

  • располагать — См. править …   Словарь синонимов

  • РАСПОЛАГАТЬ — 1. РАСПОЛАГАТЬ1, располагаю, располагаешь, несовер. (книжн.). 1. чем. Иметь в своем распоряжении что нибудь, обладать. Располагать двумя тысячами рублей. Я не располагаю свободным временем. || кем чем. Распоряжаться, поступать каким нибудь… …   Толковый словарь Ушакова

  • РАСПОЛАГАТЬ — 1. РАСПОЛАГАТЬ1, располагаю, располагаешь, несовер. (книжн.). 1. чем. Иметь в своем распоряжении что нибудь, обладать. Располагать двумя тысячами рублей. Я не располагаю свободным временем. || кем чем. Распоряжаться, поступать каким нибудь… …   Толковый словарь Ушакова

  • РАСПОЛАГАТЬ — РАСПОЛАГАТЬ, расположить что, разложить, расставить, разместить; распределить, назначить; | предположить, хотеть, намереваться. Игрок располагает игрою, по воле своей. Войска расположены по границе. Сад расположен на склоне. Своим добром всяк сам …   Толковый словарь Даля

  • располагать — 1. РАСПОЛАГАТЬ, аю, аешь; нсв. 1. кем чем. Иметь в своём распоряжении, обладать чем л. Р. интересными фактами, новыми данными. Р. средствами. Р. свободным временем. Такой информацией депутаты не располагают. 2. Использовать по своему усмотрению,… …   Энциклопедический словарь

  • располагать — РАСПОЛАГАТЬ, аю, аешь; несовер. (книжн.). 1. кем (чем). Иметь у себя кого что н., обладать кем чем н. Р. интересными фактами, новыми сведениями, данными. Р. свободным временем. 2. кем. То же, что распоряжаться (во 2 знач.). Р. людьми по своему… …   Толковый словарь Ожегова

  • РАСПОЛАГАТЬ 1 — РАСПОЛАГАТЬ 1, аю, аешь; несов. (книжн.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • РАСПОЛАГАТЬ 2 — см. расположить 1 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • располагать — денежными доходами • обладание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • располагать — размешать определять положение — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы размешатьопределять положение EN position …   Справочник технического переводчика

  • располагать — [обладать] глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я располагаю, ты располагаешь, он/она/оно располагает, мы располагаем, вы располагаете, они располагают, располагай, располагайте, располагал, располагала, располагало, располагали,… …   Толковый словарь Дмитриева


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»