проти+себе

1) великий палець ( руки)

2) міра довжини ( що прирівнюється до одного дюйм)

1) захватати, забруднити (особ. книгу)

2) обмацувати ( великим пальцем)

3) абияк поводитися (із чимось; тж. to thumb it)

4) уминати, розрівнювати

5) aмep. " голосувати " ( на дорозі)

••

I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.

II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.

* * *

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

нагреть

1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);

2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;

3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -

1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];

2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.

* * *

несов.; сов. - нагреть

Mann m -(e)s, Männer мужчи́на

alter Mann стари́к

ein greiser Mann глубо́кий стари́к

junger Mann молодо́й челове́к; разг. учени́к (на произво́дстве), ein

starker [kräftiger] Mann сила́ч

ein tapferer [beherzter] Mann храбре́ц

er ist ein Mann in den besten Jahren он (мужчи́на) в цве́те лет, он (мужчи́на) в по́лном расцве́те сил

er ist ein ganzer Mann он настоя́щий мужчи́на, он молодчи́на

sei ein Mann! будь мужчи́ной! (возьми́ себя́ в ру́ки), Mann (s) genug sein, um... име́ть доста́точно му́жества [реши́мости] для того́, что́бы...

sich als Mann zeigen [bewähren] показа́ть себя́ мужчи́ной, быть му́жественным

der Knabe wuchs zum Manne heran ма́льчик преврати́лся во взро́слого мужчи́ну

Mann m -(e)s, Männer муж; супру́г

ein treusorgender Mann не́жный [забо́тливый] супру́г

sie ist der Mann im Hause она́ глава́ до́ма

einen Mann bekommen, an den Mann kommen вы́йти за́муж

j-n zum Mann (e) nehmen взять кого́-л. в мужья́

Mann m -(e)s, Männer челове́к (б.ч. о мужчи́не), der erste Mann са́мая ви́дная фигу́ра, са́мый кру́пный де́ятель

der gegebene Mann подходя́щий челове́к

der gemeine Mann собир. просто́й наро́д, простонаро́дье

der kleine Mann просто́й [рядово́й] челове́к; разг. ме́лкая со́шка

der kommende Mann челове́к с больши́м бу́дущим; восходя́щее свети́ло

der rechte Mann am rechten Platze са́мый подходя́щий (для чего́-л.) челове́к; са́мая подходя́щая кандидату́ра

der schwarze [bose] Mann дет. злой стари́к, бу́ка (для устраше́ния дете́й), ein Mann der Form челове́к, соблюда́ющий вне́шние прили́чия

ein Mann des Friedens боре́ц за мир

ein Mann der Öffentlichkeit обще́ственный де́ятель

der Mann des Tages геро́й дня

ein Mann der Tat челове́к де́ла

ein Mann des Todes челове́к, обречё́нный на ги́бель

ein Mann des Volkes челове́к из наро́да, вы́ходец из наро́дной среды́; челове́к, выража́ющий ду́мы и ча́яния наро́да, челове́к, по́льзующийся дове́рием наро́да

(der) Mann bei [an] der Spritze гла́вное лицо́ (в како́м-л. де́ле), разг. ва́жная пти́ца

ein Mann von Ansehen челове́к с авторите́том [положе́нием]; уважа́емый челове́к

ein Mann von Charakter челове́к с хара́ктером; челове́к си́льного хара́ктера

ein Mann von Einfluß [von Bedeutung] влия́тельный [значи́тельный] челове́к

ein Mann von Format челове́к большо́го разма́ха, большо́й челове́к, си́льная [я́ркая] ли́чность

ein Mann von Geschmack челове́к со вку́сом

ein Mann von Geist челове́к большо́го ума́; остроу́мный челове́к

ein Mann von Kopf челове́к с умо́м

ein Mann von der Feder рабо́тник у́мственного труда́; литера́тор, журнали́ст

ein Mann vom Leder рабо́тник физи́ческого труда́; пра́ктик

ein Mann von Mut му́жественный челове́к, челове́к большо́го му́жества

ein Mann von Talent тала́нтливый челове́к, челове́к большо́го тала́нта

ein Mann von Namen челове́к с и́менем, популя́рная ли́чность; челове́к, по́льзующийся большо́й изве́стностью

ein Mann von Rang und Würden челове́к с высо́ким служе́бным положе́нием

ein Mann von Welt све́тский челове́к

ein Mann von Wort хозя́ин [господи́н] своего́ слова́

er ist mein Mann! разг. вот тот челове́к, кото́рый мне ну́жен [кото́рому я доверя́ю]: er ist ein gemachter Mann он челове́к со сре́дствами [с положе́нием]; он дости́г того́, к чему́ стреми́лся

er ist nicht der Mann, so was zu tun не тако́й он челове́к, что́бы сде́лать э́то

er ist der (rechte) Mann (dazu) он в состоя́нии э́то сде́лать; он подходя́щий челове́к для э́того (де́ла)

er ist ein toter Mann его́ мне́ние ничего́ не зна́чит, он не име́ет никако́го влия́ния, он пусто́е ме́сто

ein stiller Mann werden угомони́ться, утра́тить (с года́ми) боево́й пыл

Mann an Mann плечо́м к плечу́

Mann bei Mann дру́жно

Mann für Mann все как оди́н; оди́н за други́м

Mann gegen Mann оди́н на оди́н

dieser Beruf ernährt seinen Mann э́та профе́ссия ко́рмит (челове́ка)

seinen Mann finden найти́ досто́йного проти́вника

den starken Mann markieren разг. ва́жничать, задира́ть нос

den wilden Mann spielen [machen, markieren] разг. шуме́ть, неи́стовствовать, бу́йствовать; буя́нить, сканда́лить; возбуждё́нно жестикули́ровать; не идти́ на усту́пки, быть непристу́пным

einen Mann für sich stellen вы́ставить за себя́ замести́теля

(alle) wie ein Mann (все) как оди́н челове́к

wenn Not am Mann ist в слу́чае кра́йней нужды́ в лю́дях

an den Mann bringen разг. найти́ покупа́теля, прода́ть, сбыть с рук; разг. рассказа́ть, донести́ до слу́шателя (анекдо́т и т. п.), пристро́ить, вы́дать за́муж; воен. довести́ до исполни́теля

ich halte mich an meinen Mann я обеспе́чил себя́ поручи́телем

an den unrechten Mann kommen перен. попа́сть не по а́дресу, напа́сть не на того́ челове́ка (кото́рый ну́жен), bis auf den [bis zum] letzten Mann kämpfen дра́ться до после́днего челове́ка

das Geschäft kam durch einen dritten Mann zustande сде́лка бы́ла заключена́ при посре́дничестве тре́тьего лица́

wir stehen alle für einen Mann мы все стои́м друг за дру́га

das ging ihm gegen den Mann э́то бы́ло ему́ не по нутру́

Wettbewerb von Mann zu Mann индивидуа́льное соревнова́ние (тк. спорт)

Mann m -(e)s, Männer при указа́нии на коли́чество люде́й: hundert Mann сто челове́к

hundert Mann stark воен. чи́сленностью в сто челове́к

drei Mann hoch разг. втроё́м

auf den Mann, pro Mann на (одного́) челове́ка, на ду́шу, на бра́та

voll wie tausend Mann разг. пья́ный в сте́льку

alle Mann an Bord! мор. все наве́рх!

Mann m -(e)s, Männer Mann(e)s, pl Leute солда́т, рядово́й, бое́ц; матро́с; рабо́чий

Mann m -(e)s, Männer Mann(e)s, pl Mannen уст. поэ́т. во́ин, дружи́нник; васса́л

Mann m -(e)s, Männer партнё́р (в игре́)

j-s Mann sein быть чьим-л. партнё́ром; спорт. быть чьим-л. "подопе́чным" (б.ч. в футбо́ле)

uns fehlt der vierte Mann нам недостаё́т четвё́ртого партнё́ра

Mann m -(e)s, Männer: alter [toter] Mann горн. забро́шенная вы́работка; вы́работанное простра́нство

Mann m -(e)s, Männer: blinder Mann мор. помо́щник рулево́го

Mann m -(e)s, Männer. (с восклица́нием): Mann! (по)слу́шайте! (обраще́ние)

lieber [guter] Mann ! любе́зный [до́брый] челове́к! (обраще́ние)

Mann Gottes! разг. ты что?! (неодобри́тельно)

mein lieber Mann! разг. бо́же мой!, ба́тюшки мой! (во́зглас удивле́ния)

Mann im Mond лик луны́

schwarzen Mann spielen карт. игра́ть в фо́фаны

seinen Mann stehen уме́ть постоя́ть за себя́, не уда́рить лицо́м в грязь

er stellte [stand] seinen Mann он (хорошо́) справля́лся (с чем-л.)

Mann sein für etw. (A) руча́ться за что-л.

er läßt Gott einen guten Mann sein он живё́т без забо́т [припева́ючи]

auf den alten Mann sparen де́лать сбереже́ния на ста́рость

mit Mann und Maus untergehen затону́ть, пойти́ ко дну (с живы́м и мё́ртвым гру́зом)

einen kleinen Mann im Ohr haben быть с при́дурью, быть не совсе́м норма́льным

Not am Mann, Mann voran! посл. не́чего разду́мывать, впере́д!

ein Mann allein kann das Feld nicht behaupten посл. оди́н в по́ле не во́ин

ein Mann, ein Wort посл. не да́вши слова́, крепи́сь, а да́вши - держи́сь

selbst ist der Mann посл. челове́к сам себе́ хозя́ин, своя́ рука́ влады́ка, ка́ждый сам себе́ лу́чший слуга́

der große Mann braucht überall viel Boden посл. большо́му кораблю́ - большо́е пла́вание

◇

wer den Feind will verstéhen, muß in Fé indes Lá nde gé hen посл. — кто жела́ет знать врага́, тот до́лжен побыва́ть во вра́жеской стране́

К'єркегор, Сьорен (1813, Копенгаген - 1855) - датськ. філософ. Отримав освіту у Копенгагенському ун-ті; студіював філософію у Берліні разом із Шеллінгом В. історію філософії К. увійшов як основоположник філософії екзистенціалізму; вперше увів в обіг термін "екзистенціалізм". Створення власних філософських засад К. розпочав із критики системи ідеалізму Гегеля та заперечення об'єктивності істини, запропонувавши підхід до "істини як суб'єктивності", що передбачає безнастанне наближення до надії та особистісне самоздійснення О. днією з чільних у філософії К. є проблема вибору, з'ясування якої розгортається на кількох рівнях - естетичному, етичному та релігійному. На першому рівні індивід прагне до максимуму втіх і задоволень, і свобода вибору його є лише позірною, позаяк він цілковито залежить від власної ситуативної реакції. На етичному рівні індивід піднімається на вищий щабель, бо його вибір регулюється вже не безпосередніми обставинами, а сукупністю універсальних моральних цінностей, на ґрунті яких він чинить власний життєвий вибір. Третій рівень - релігійний - найвищий. Згідно з К., тільки здається, що його можливо досягти шляхом самопізнання (як у Сократа, раціонально), бо насправді існує стрибок від етичного рівня до релігійного. Поняття "стрибка" - одне з найважливіших у філософії К., включаючи не стільки момент розриву у мисленнєвих зв'язках, скільки радикальну зміну в екзистенційному просторі існування окремішнього індивіда, коли він через "страх і трепет" зрікається універсуму етичного і переходить до віри. Відбувається "теологічне зречення етичного" і зустріч з "абсурдом". Детальний і переконливий розгляд питання про віру як ситуацію абсурду (що виглядає такою з точки зору буденного світогляду) представлено крізь призму духовних колізій у старозавітній притчі про Авраама. Людина, за К., поєднує в собі часове і надчасове, вічне. Її життя розгортається через страждання, особливо тоді, коли вона прагне до самоздійснення. Щоб уникнути страждань, людина може розчинитися у групі, колективі, і тоді вона втрачає себе. Коли ж вона від себе не відвертається, то спроможна зробити прорив у вічність - через час - до Бога. Категорії "окремішного індивіда" та "повторення" також належать до засадничих у філософії К. "Повторення" - це породження постійного пошуку свободи, бо вічності неможливо досягнути одноразово, одним зусиллям. У царині соціальної філософії К. - рішучий противник комуністичних ідей у суспільному і політичному житті, а саме: ідей рівності, домінування "людини маси", революційного перевороту. У кн. "Твори любові" він застерігав проти можливого реалізування властивої комунізмові найстрашнішої тиранії - "тиранії страху перед людиною".

[br]

Осн. тв.: "Поняття іронії" (1841); "Сучасна доба" (1842); "Або-Або" (1843); "Страх і трепет" (1843); "Повторення" (1843); "Твори любові" (1848); "Хвороба до смерті" (1849); "Вправляння у християнстві" (1850); "Войовничий нейтралітет" (1851).

contain [kənˊteɪn] v

1) содержа́ть в себе́, вмеща́ть

2) сде́рживать;

contain your anger укроти́ свой гнев

;

3) refl. сде́рживаться;

4) мат. дели́ться без оста́тка

draw [drɔ:]

1. n

1) тя́га; вытя́гивание

2) то, что привлека́ет, нра́вится; прима́нка;

3) жеребьёвка; лотере́я

4) жре́бий; вы́игрыш

5) игра́ вничью́, ничья́

6) затя́жка ( сигаретой)

7) замеча́ние, име́ющее це́лью вы́пытать что-л.; наводя́щий вопро́с;

8) амер. разводна́я часть мо́ста́

9) амер. выдвижно́й я́щик комо́да

10) бот. молодо́й побе́г

◊

he is quick on the draw он сра́зу хвата́ется за ору́жие

2. v (drew; drawn)

1) тащи́ть, волочи́ть; тяну́ть, натя́гивать;

to draw wire тяну́ть про́волоку

;

to draw a parachute раскры́ть парашю́т

;

2) натя́гивать, надева́ть ( шапку; тж. draw on)

3) задёргивать; раздвига́ть;

4) (обыкн. pass.) вытя́гивать; искажа́ть;

5) вдыха́ть, втя́гивать, вбира́ть;

to draw a sigh вздохну́ть

;

to draw a breath передохну́ть

;

6) привлека́ть (внимание, интерес); вовлека́ть ( в разговор и т.п.);

I felt drawn to him меня́ потяну́ло к нему́

;

7) выта́скивать, выдёргивать; вырыва́ть;

to draw the sword обнажи́ть шпа́гу; перен. нача́ть войну́

;

8) получа́ть ( деньги и т.п.);

9) че́рпать ( вдохновение и т.п.)

10) добыва́ть (сведения, информацию)

11) черти́ть, рисова́ть; проводи́ть ли́нию, черту́;

12) конча́ть ( игру) вничью́

13) приближа́ться, подходи́ть;

14) выводи́ть ( заключение);

15) вызыва́ть (слёзы, аплодисменты)

16) навлека́ть;

17) вызыва́ть (на разговор, откровенность и т.п.); заста́вить раскры́ться;

18) карт. вы́бить (у партнёра) ко́зыри и т.п.

19) достава́ть ( воду) из коло́дца; выче́рпывать ( воду)

20) пуска́ть ( кровь)

21) име́ть тя́гу;

22) наста́ивать(ся) ( о чае)

23) тяну́ть, броса́ть ( жребий);

24) составля́ть, оформля́ть ( документ); выпи́сывать (чек, часто draw out, draw up)

25) проводи́ть ( различие)

26) сиде́ть в воде́ ( о судне);

27) потроши́ть;

28) метал. отпуска́ть ( сталь); зака́ливать

29) метал. тяну́ть, волочи́ть

draw aside отводи́ть в сто́рону;

а) уводи́ть;

б) уходи́ть, удаля́ться;

в) отвлека́ть;

г) спорт. оторва́ться от проти́вника;

draw back отступа́ть; выходи́ть из де́ла, предприя́тия, игры́;

а) спуска́ть (штору, занавес);

б) навлека́ть (гнев, неудовольствие и т.п.);

в) втяну́ть; затяну́ться ( сигаретой и т.п.);

а) бли́зиться к концу́ ( о дне); сокраща́ться ( о днях);

б) вовлека́ть;

в) сокраща́ть ( расходы и т.п.);

г):

to draw in on a cigarette затяну́ться сигаре́той

;

а) снима́ть, стя́гивать (сапоги, перчатки и т.п.);

б) отводи́ть ( воду);

в) отвлека́ть;

г) оття́гивать ( войска);

д) отступа́ть ( о войсках);

а) натя́гивать, надева́ть ( перчатки и т.п.);

б) наступа́ть, приближа́ться;

autumn is drawing on о́сень приближа́ется

;

в) привлека́ть, зама́нивать;

г) = draw down б);

а) вытя́гивать, выта́скивать;

б) затя́гиваться, продолжа́ться;

the speech drew out interminably речь тяну́лась без конца́

;

в) станови́ться всё длинне́е ( о днях);

г) вызыва́ть на разгово́р, допы́тываться;

д) набра́сывать;

to draw out a scheme наброса́ть план

;

е) выводи́ть ( войска);

ж) отряжа́ть, откомандирова́ть;

draw over перема́нивать на свою́ сто́рону;

draw round собира́ться вокру́г (стола, огня, ёлки и т.п.);

а) составля́ть ( документ);

б) воен. выстра́ивать(ся);

в) остана́вливаться;

the carriage drew up before the door экипа́ж останови́лся у подъе́зда

;

г) refl. подтяну́ться; вы́прямиться;

draw upon че́рпать, брать (из средств, фонда и т.п.)

◊

to draw amiss охот. идти́ по ло́жному сле́ду

;

to draw a bow at a venture сде́лать или сказа́ть что-л. науга́д; случа́йным замеча́нием попа́сть в то́чку

;

to draw the cloth убира́ть со стола́ (особ. перед десертом)

;

to draw the (enemy's) fire (upon oneself) вы́звать ого́нь на себя́

;

to draw one's pen against smb. вы́ступить в печа́ти про́тив кого́-л.

;

to draw the teeth off ≅ вы́рвать жа́ло у змеи́; обезвре́дить

;

а) нарыва́ть ( о фурункуле);

б) назрева́ть; достига́ть апоге́я;

enemy [ˊenəmɪ]

1. n враг; неприя́тель, проти́вник; оппоне́нт;

◊

the (old) E. дья́вол

2. a вражде́бный; вра́жеский, неприя́тельский

jostle [ˊdʒɒsl]

1. n

1) толчо́к; столкнове́ние

2) толкотня́, да́вка

2. v толка́ть(ся), тесни́ть(ся); пиха́ть; отта́лкивать;

jostle against натолкну́ться на;

jostle away, jostle from вы́толкнуть, оттолкну́ть;

jostle through прота́лкиваться; проти́скиваться

push [pυʃ]

1. v

1) толка́ть; подвига́ть;

to push aside all obstacles устраня́ть, смета́ть все препя́тствия

;

2) нажима́ть

3) продвига́ть(ся); прота́лкивать(ся); выдвига́ть(ся);

to push one's way проти́скиваться; прокла́дывать себе́ путь

;

to push one's claims выставля́ть свои́ притяза́ния

;

to push one's fortune вся́чески улучша́ть своё благосостоя́ние

;

4) реклами́ровать;

5):

6) притесня́ть; торопи́ть ( должника и т.п.)

7) разг. продава́ть нарко́тики

push around разг. помыка́ть (кем-л.);

push away отта́лкивать;

а) торопи́ться; стреми́ться вперёд;

б) продвига́ть; спосо́бствовать осуществле́нию;

push in приближа́ться ( к берегу — о лодке и т.п.);

а) отта́лкиваться ( от берега);

б) отта́лкивать;

в) разг. убира́ться, исчеза́ть;

а) спеши́ть ( вперёд);

б) прота́лкивать, ускоря́ть;

to push things on ускоря́ть ход собы́тий

;

а) выпуска́ть;

б) дава́ть ростки́ ( о растении);

в) выступа́ть, выдава́ться вперёд;

push through прота́лкивать(ся); пробива́ться;

to push the matter through довести́ де́ло до конца́

;

push upon:

2. n

1) толчо́к; уда́р

2) давле́ние, нажи́м; напо́р; на́тиск; напряже́ние

3) уси́лие, энерги́чная попы́тка;

4) воен. ата́ка

5) подде́ржка; проте́кция

6) крити́ческое положе́ние; реша́ющий моме́нт

7) разг. увольне́ние;

to give the push увольня́ть

;

8) сл. ша́йка, ба́нда (воров, хулиганов)

9) тех. нажи́мная кно́пка

thrust [θrʌst]

1. n

1) толчо́к

2) уда́р, вы́пад

3) вооружённое нападе́ние, ата́ка

4) ре́зкое выступле́ние (против кого-л.); вы́пад, ко́лкость

5) тех. опо́ра, упо́р

6) тех. осева́я нагру́зка

7) геол. горизонта́льное или боково́е давле́ние; надви́г

2. v (thrust)

1) сова́ть, засо́вывать;

2) навя́зывать (on — кому-л.);

3) коло́ть, пронза́ть (at, through)

4) толка́ть; ты́кать

5) проти́скиваться, лезть, пролеза́ть (through, past);

to thrust one's way пробива́ть себе́ доро́гу

;

to thrust oneself into a well-paid position проле́зть на хорошо́ опла́чиваемую до́лжность

;

thrust aside отта́лкивать, отбра́сывать;

thrust forth выта́лкивать; прота́лкивать;

thrust in втыка́ть, всо́вывать, вонза́ть;

to thrust in a word вста́вить сло́во

;

thrust out выгоня́ть, выселя́ть; вышвы́ривать

◊

to thrust oneself ( или one's nose) in вме́шиваться ( не в своё дело)

1) romper vt, quebrar (непр.) vt, quebrantar vt; derribar vt, demoler (непр.) vt (дом, стену и т.п.); fracturar vt (руку, ногу)

2) (добывать, разбивая) picar vt

3) (традиции, привычки и т.п.) demoler (непр.) vt; deformar vt ( характер)

4) разг. ( коверкать язык) deformar el idioma; tartamudear vi

5) безл. разг. ( о чувстве ломоты)

1) (разломать, расколоть; расшибить) romper (непр.) vt; quebrar (непр.) vt, quebrantar vt ( раздробить)

2) перен. (жизнь, надежды) destrozar vt, destruir (непр.) vt

3) ( нанести поражение) derrotar vt, desbaratar vt

4) перен. ( опровергнуть) refutar vt, rebatir vt

5) (разделить, расчленить) dividir vt

6) (разметить, распланировать) marcar vt; trazar un plano; replantear vt ( здание)

7) полигр. espaciar vt

несов.; сов. - отби́ть

1) ( отламывать) kırmak

2) ( отражать) püskürtmek; savuşturmak

3) ( отнимать силой) zorla almak; (savaşarak) geri almak

4) ( ушибать) incitmek

5) (запах, привкус) gidermek

6) (охоту, желание) kırmak; körletmek

1) крути́ть, верте́ть, враща́ть, извива́ть

2) накру́чивать, нама́тывать || нама́тывание

1) импровизи́ровать; излага́ть || импровиза́ция, изложе́ние хо́да мы́слей в поэти́ческой фо́рме ( особенно с вопросами к самому себе)

2) исходи́ть (при рассуждении, доказывании) от проти́вного; лука́во му́дрствовать

1) отврати́тельный, отвра́тный, ( слабее) проти́вный, ( сильнее) омерзи́тельный, ме́рзкий; ( очень неприятный) отта́лкивающий, перен. тошнотво́рный, тошно́тный; (о внешнем виде, поступках) безобра́зный, богоме́рзкий; (возбуждающий неприязнь к себе, надоевший) посты́лый; ( сильнее) ненави́стный, презре́нный, презри́тельный

2) (низкий, подлый) гну́сный

1. n

1) крик

2) зойк; благання

3) плач

4) бойовий клич

5) гасло, лозунг

6) поговір, чутки

7) громадська думка

8) галас птахів; виття вовка; гавкіт собак тощо

9) зграя гончаків

10) знев. гурт, компанія

2. v

1) кричати; зіпати; репетувати; галасувати

2) благати

3) плакати

4) оголошувати

5) вигукувати, викрикувати

6) вити, гавкати

* * *

1) крик, лемент

2) крик, благання

3) плач

4) крик, вигук вуличних рознощиків

5) бойовий клич, гасло

6) чутки

7) громадська думка; вимоги народу

8) крик птаха, виття вовка, гавкіт собаки

9) зграя гончаків; преі. компанія, група людей

10) межа чутності; близька відстань

11) крик моди

1) кричати, репетувати, волати; вигукувати; скрикнути; крикнути

2) ( for) молити, благати; волати; настійно вимагати

3) ( against) протестувати, піднімати голос проти

4) плакати; ( over) оплакувати

5) оголошувати, повідомляти; розголошувати

6) вигукувати, кричати (про рознощика, торговця)

7) видавати звуки (про тварин, птахів); вити, гавкати