-
1 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
2 поднимать
и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.* * *несов.; сов. - подн`ять1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти\поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву
5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́типоднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар
-
3 turn
I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
4 возбуждать
возбудить1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.* * *несов.; сов. - возбуд`ить1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити -
5 privilege
1) привілей, пільга; вилучення; імунітет; привілейоване право; переважне право; пріоритет ( при встановленні черговості обговорення питань); честь; недоторканість2) надавати привілей (привілеї, пільги)•privilege against disclosure of material — право захисту проти розголошення матеріалів, привілей на недопущення розголошення матеріалів
privilege against self-incrimination — право не свідчити проти себе, привілей проти самообвинувачення
privilege not to be compelled to incriminate oneself — право бути вільним від примушування свідчити проти себе
privilege of confidentiality for all Presidential communications — право не розголошувати конфіденційні розмови президента
- privilege of courtprivileges to agricultural workers — пільги для тих, хто працює в сільській місцевості
- privilege of exterritoriality
- privilege of jurisdiction
- privilege of Parliament
- privilege of sanctuary
- privilege of witness
- privileges and immunities
- privileges annexed to royalty
- privileges to rural workers
- privileges to servicemen
- privilege s to war veterans -
6 compel
змушувати, примушувати; підпорядковувати, підкорятиcompel testimony under grants of immunity — примушувати давати свідчення, обіцяючи недоторканість ( свідку)
- compel obedience to the lawcompel the attendance of favorable witnesses — вимагати явки свідків, які свідчать на користь сторони
- compel silence
- compel testimony
- compel to give evidence
- compel to have sex
- compel to incriminate oneself
- compel to testify -
7 give
давати, надавати; дарувати; виносити ( рішення); накладати ( покарання тощо)give a written undertaking not to leave one's permanent place of residence — давати підписку про невиїзд
give a written undertaking of non-divulgence — (of investigation materials, etc.) давати підписку про нерозголошення ( матеріалів слідства тощо)
give aid and comfort to a criminal — надавати допомогу злочинцю, допомагати (сприяти) злочинцю
give an order to halt before firing — віддавати наказ зупинитися перед тим, як буде зроблено постріл
give an order "to shoot and kill" — віддавати наказ про відкриття вогню на знищення
- give a broad interpretationgive self-incriminating evidence — давати свідчення проти самого себе, свідчити проти себе
- give a caution
- give a child up for adoption
- give a clearance
- give a false name
- give a guidance
- give a judgement
- give a judgment
- give a life sentence
- give a name
- give a reasoned opinion
- give a ruling
- give a sentence
- give a solid alibi
- give a tendentious appraisal
- give a term
- give a testimony
- give a ticket
- give a top-security clearance
- give a verdict
- give a wide interpretation
- give a written undertaking
- give access
- give advice
- give advice on legal matters
- give advisory opinion
- give aid
- give an engagement ring
- give an inside tip on the raid
- give an instruction
- give an opinion
- give authority
- give back
- give bail
- give birth
- give chase
- give chase to ones' automobile
- give color
- give confession
- give effect
- give equal rights
- give evidence
- give evidence under compulsion
- give false evidence
- give false testimony
- give forth
- give fresh evidence
- give further effect
- give ground
- give guidelines
- give guiding instructions
- give holiday without pay
- give in charge
- give in confidence
- give in evidence
- give in verdict
- give information to the police
- give instructions
- give jurisdiction
- give justification
- give latitude
- give law
- give law
- give laws
- give legal form
- give light weight
- give moral support
- give notice
- give offence
- give offense
- give official approval
- give one's fiat
- give one's name
- give one's name and address
- give one's surname and address
- give one's word
- give oneself out
- give oneself up
- give oneself up to the police
- give out
- give powers
- give preference
- give publicity
- give punishment
- give reasons
- give reasons for the decision
- give rise to a breach
- give rise to an action
- give sanction
- give sanctuary to hijackers
- give security
- give short measure
- give smb. his deserts
- give smb. her deserts
- give special consideration
- give testimony
- give the ballot
- give the benefit of the doubt
- give the court the discretion
- give the defendant a caution
- give the exclusive right
- give the floor
- give the force of an Act
- give the force of an law
- give the higher rank
- give the next rank
- give the requisite testimony
- give the right of abode
- give the vote
- give time
- give title
- give to the public
- give to the world
- give up
- give up a claim
- give up a right
- give up firearms
- give up guns
- give validity
- give wide discretion
- give witness
- give wound -
8 antagonize
v1) породжувати антагонізм, ворогувати, викликати ворожнечу;) викликати протидію3) амер. пре гидіяти; чинити опір, боротися (проти чогось)* * *v2) породжувати антагонізм, ворожнечу; підбурювати, настроювати проти себе, відштовхувати3) aмep. протидіяти; чинити опір; боротися ( проти чого-небудь) -
9 antagonize
v2) породжувати антагонізм, ворожнечу; підбурювати, настроювати проти себе, відштовхувати3) aмep. протидіяти; чинити опір; боротися ( проти чого-небудь) -
10 right to silence
право мовчати, право не свідчити проти себе, право не відповідати на запитання ( поправка V до Конституції США) -
11 testify against oneself
-
12 комель
1) (нижн. часть дерева, растения) окоренок (-нка), комель (-мля), відземок (-мка), ґудзь (-дзя), прикорень (-рня). [Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю (Манж.)];2) (в снопе) гузир (-ря). [Коли криють стріху, так кладуть сніп гузирем униз, а волотками догори (Липовеч.). Подавай снопи волотом, а не гузирем (Борзенщ.)]. Крыть (соломенную крышу) -млем вниз - крити (хату) під гузир.* * *1) (нижняя часть дерева, растения) окоре́нок, -нка, при́корень, -рня, при́коренок, коме́ль, -мля́, озе́мок, -мка, відзе́мок2) ( в снопе) гузи́р, -я3) (нижняя часть пера, рога, волоса) низ, -у, низови́й кіне́ць -
13 принимать
принять1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.* * *несов.; сов. - прин`ять1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти2) ( брать) бра́ти, взя́ти\принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)
3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \приниматьме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів
-
14 к
Ко, предл.1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!* * *предл. с дат. п.; тж. коподъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції
сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу
2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)
к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося
лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го
4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа
5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік -
15 take
In1) захоплення, взяття; здобуття, одержання2) виручка; бариші; збір (театральний)3) розм. получка4) улов (риби)5) здобич (на полюванні)6) оренда (землі)7) орендована ділянка8) мед. вдале щеплення9) друк. урок складача10) кін. кінокадр, дубльgive and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)
IIv (past took; p.p. taken)1) брати; хапатиto take smb. by the hand — узяти когось за руку
to take smb. to one's arms — обнімати когось
2) захоплювати, оволодівати, завойовуватиto take prisoners — захоплювати (брати) в полон
3) ловитиto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to take smb. at his word — спіймати когось на слові
4) привласнювати; брати без дозволу6) користуватися; діставати; набувати; одержуватиto take a taxi — брати (користуватися) таксі
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день
7) вибирати8) купуватиto take tickets — купувати (брати) квитки
I take bread here — я купую (беру) хліб тут
9) вигравати10) юр. успадковувати11) видобувати; збирати12) сприймати; реагуватиto take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є
13) розуміти, тлумачитиto take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось
14) гадати, вважати15) охоплювати, оволодівати16) захоплювати; приваблювати17) мати успіх, ставати популярним18) записувати, реєструвати; протоколювати19) фотографувати, знімати20) виходити на фотографії21) використовувати як приклад22) уміщати23) чіплятися, застрявати; заплутуватися24) одружуватися; виходити заміж25):с.г. the cow took the bull — корова злучена
26) мед., с.г. прийматися; діяти27) споживати, приймати (їжу тощо)28) тех. тужавіти, тверднути29) їздити (на таксі тощо)30) орендувати; наймати31) запрошувати, наймати на роботу32) передплачувати (газету тощо)34) вступати (на посаду)38) набувати (вигляду, форми)39) переборювати, долати (перешкоди)40) відкривати (комусь таємницю)41) вивчати (ремесло тощо)42) вести (заняття тощо)to take the evening service — церк. правити вечерню
44) носити, мати розмір (ноги тощо)45) зазнавати (покарання, втрат тощо)46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)47) заразитися; захворіти48) піддаватися (обробці тощо)49) убирати, поглинати, усмоктуватиtake aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька
take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця
away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати
to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися
take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)
take from — знижувати, ослабляти
take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)
take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати
take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь
take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)
take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти
take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)
take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)
to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище
to take a drop — випити, підпити
to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом
to take courage — кріпитися, мужатися
to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися
to take fire — спалахувати, займатися
to take heart — мужатися; не занепадати духом
to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним
to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати
to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)
to take it easy — не поспішати, не напружувати сили
I take it that... — я гадаю, що...
to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось
to take oath — присягати, давати клятву
to take part in smth. — брати участь у чомусь
to take place — траплятися, відбуватися
to take possession of smth. — оволодіти чимсь
to take rise from smth. — виникати з чогось
to take root — пускати коріння, укорінюватися
to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником
to take smb. at his word — піймати когось на слові
to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх
to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати
to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину
to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани
* * *I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
16 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
-
17 направлять
направить1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;7) стертий, постираний;8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.* * *несов.; сов. - напр`авить1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити\направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти
2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити5) мат. напрямля́ти, напрями́ти -
18 противиться
супротивитися, противитися, спротивлятися и спротивлюватися, противним бути кому, чому, опиратися проти кого, проти чого и реже чому, опинатися, огинатися, пручатися, ставати проти чого, сперечатися и сперечитися проти кого, проти чого и кому, чому, змагатися проти кого, проти чого. [Нам сказано: не супротився злому (Л. Укр.). Старі таки геть противляться цьому, бо перш цього не було (Коцюб.). Я вам кажу не спротивлятися лихому (Єванг.). Ви йшли усе проти мене, сперечались зо мною, в усьому мені спротивлювались (Н.-Лев.). Не сперечалися Олегові кияне, за князя його до себе приймали (Куліш). Я волі й розказанню його противен бути не хочу (Ор. Лев.). Мусіла це саме зробити і галицька шляхта, хоч як опиналася (Доман.). Ти проти мене не опирайсь (Звин.). Неможна проти батька огинатися (Левч.)]. Срв. Воспротивиться.* * *(кому-чему) опира́тися, чини́ти о́пір (кому-чому), става́ти про́ти (кого-чого), проти́витися (кому-чому); става́ти о́пір (проти кого-чого); диал. спина́тися про́ти (кого); ( не соглашаться) не пого́джуватися (з ким-чим); ( возражать) запере́чувати (кому, проти чого); ( спорить) спереча́тися (з ким-чим) -
19 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
20 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
См. также в других словарях:
проти́виться — влюсь, вишься; несов. Оказывать противодействие, сопротивляться кому , чему л. Но так и быть: я сам себе Противиться не в силах боле; Все решено: я в вашей воле И предаюсь моей судьбе. Пушкин, Евгений Онегин. А теперь я посплю. Я, брат, как поем … Малый академический словарь
проти́вность — и, ж. устар. Противодействие, препятствие. Хозяин хотел какую то противность учинить, так его Василий Федотыч сейчас отчеканил; брошу, говорит, сейчас все. Тургенев, Новь. Он затаил ненависть против плюгавого учителишки и дал себе клятву стереть… … Малый академический словарь
проти́скаться — аюсь, аешься; сов. (несов. протискиваться). разг. То же, что протиснуться. Узкий проход был открыт. Он протискался сквозь него, ссадив себе плечи, локти. Гаршин, Красный цветок. Никита протискался через толпу и взглянул на угол. Федин, Братья … Малый академический словарь
спротивити — влю, виш; мн. спроти/влять; док., перех., рідко. 1) Зробити противним, осоружним кого , що небудь. 2) Викликати вороже ставлення до когось. •• Спроти/вити собі/ заст. настроїти проти себе кого небудь … Український тлумачний словник
Слюсарчук, Андрей Тихонович — Андрей Тихонович Слюсарчук Род деятельности: шоумен, доктор наук, профессор нейрохирургии (документы, свидетельствующие об этих титулах, имеют статус легальных в Украине, формально проведены и подтверждены МОН Украины. Правомерность их выдачи… … Википедия
Организация украинских националистов (бандеровское движение) — Эта статья находится в режиме поиска консенсуса. В настоящее время вокруг статьи происходит сложный конфликт участников, из за которого администраторы перевели её в особый режим. Существенные правки … Википедия
Хмельницкий, Богдан Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Хмельницкий. Богдан Зиновий Михайлович Хмельницкий укр. Богдан Зиновій Михайлович Хмельницький … Википедия
Гирнык, Алексей Николаевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Гирнык. Гирнык Алексей Николаевич укр. Гірник Олекса Миколайович Дата рожден … Википедия
Семейство попугаевые — Распространенный в тропических странах, богатый видами, отряд попугаев представляет собой замкнутую группу. Их телосложение и резкое отличие от других птиц свидетельствуют о древнем происхождении этой группы. Самым характерным… … Жизнь животных
Электричество — (Electricity) Понятие электричество, получение и применение электричества Информация о понятии электричество, получение и применение электричества Содержание — это понятие, выражающее свойства и явления, обусловленные структурой физических… … Энциклопедия инвестора
ОУН(б) — Організація українських націоналістів (бандерівський рух) Организация украинских националистов (бандеровское движение) Эмблема ОУН (б) Год формирования 1940 Страна Подчинение … Википедия