проводить

1) хто проводить, опроводжає. -щие - провід (-воду). [Який великий провід за новобранцями йде (М. Грінч.)];

2) хто виряджає, проводжає, випроводжає; см. Провожать.

* * *

1) прич. яки́й (що) проводжа́є (прово́дить), проводжа́ючий

2) в знач. сущ. проводжа́ючий, -ого

1) см. провожать

2) см. проводить I 2)

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

просидеть

1) (известное время) просиджувати, просидіти, пересиджувати, пересидіти, (высиживать) висиджувати, висидіти, зсидіти якийсь час де, в кого. [Весь час просиджував у мене (Франко). Я й зосталась, цілий вечір просиділа (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що… (Крим.). Мати було всю нічку зсидить (Г. Барв.). Два місяці висидів у карантину (Стар.)]. -деть всю ночь - про[пере]сидіти всю (цілісіньку) ніч. -деть ночь за работою - просидіти ніч за працею (працюючи). -деть дома - продомувати. [А ми всі святки продомували (Грінч.)]. -деть в девушках - здівувати. [Вік здівую, а за нелюба не піду (Кониськ.)];

2) (кресло и т. п.) просиджувати, просидіти, продавлювати, продавити, продушувати, продушити (крісло). Просиженный -

1) просиджений, пересиджений;

2) просиджений, продавлений, продушений. -ться - просиджуватися, продавлюватися, продушуватися.

* * *

несов.; сов. - просид`еть

известное время)

1) протаскати, протягати що (який час). [Цілий день протаскав дрова (Ум.)];

2) (проносить одежду) протягати (одежу);

3) (проводить кого) протягати, проволочити кого. [Два роки його по судах протягали]. Протасканный - протасканий, протяганий; проволочений.

* * *

1) протяга́ти, протаскати

2) ( проносить) проноси́ти, протяга́ти, протаска́ти

3) (кого-л.) протяга́ти, проволочи́ти, протаска́ти

протащить протягати, протягти, проволікати, проволокти, проволочити, (что-л. громоздкое, вульг.) проперти, протарабанити, протарганити що крізь що, що повз що, куди. Протащенный - протягнений и протягнутий, проволочений.

* * *

несов.; сов. - протащ`ить

1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, прота́скувати, протаска́ти; ( проволакивать) проволіка́ти, проволокти́ и проволочи́ти

2) (перен.: неприметным или обманным путём проводить что-л.) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягнути, прота́скувати, протаска́ти

3) (перен.: подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти

несов.; сов. - расп`еть

1) (петь, репетируя) проспі́вувати, -спі́вую, -спі́вуєш, проспіва́ти

2) (петь, упражняя голос) розспі́вувати, розспі́вати

3) (несов.: проводить время в пении) виспі́вувати

1) кре́слити

2) ( проводить черты по чему) прово́дити ри́си, кре́слити, черка́ти

несов.; сов. - ч`иркнуть

см. II. Проводить.