-
21 предел
межа, границя, грань, рубіж (-бежа), берег, (конец) край, кінець (-нця). -дел жизни - кінець життя. -лы - межі, (переносно) береги; обруб, (объём) обсяг чого. Расширить -лы государства - розсунути межі держави. -лы власти - обсяг влади. В -лах чего - в межах, в обрубі, в обсягу чого. [Замість історичних коронних країв треба поробити країни в межах кожної національности (Грінч.). Відповідаєте за все, що станеться в обрубі вашого села (Франко)]. В -лах нашего рассмотрения - в межах, в обсягу нашого розгляду. За -лами чего - по-за межами чого, поза чим. [Я тепер по-за вашою владою]. За -лами возможного - по- за межами можливого (Франко). Выйти из -лов - ступити, перейти через край (через міру), зайти за край чого, вийти по-за межі чого. Выйти из -лов благопристойности - перейти межі звичайности. Это переходит за -лы возможного - це переходить межі можливости, міру можливости. Всему есть -дел - всьому єсть край. Достичь (своего) -ла - дійти краю. До крайних -лов - до краю. [Ненависть його дійшла до краю (Крим.)]. Положить -дел чему-л. - край покласти чому, берега дати чому. Положить -дел своему честолюбию - покласти край своєму честолюбству.* * *1) (рубеж, межа) межа́; ( граница) грани́ця2) (местность, страна) край, род. п. кра́ю, краї́на3) ( последняя грань) межа́, грани́ця; ( конец) край, кіне́ць, -нця4) мат. грани́ця -
22 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
23 небосвод
1) небозвід (-воду), (небосклон) небосхил (-лу). [Сірі хмари небозвід весь залягли (Франко). Землю мла вечірня вкрила, небозвід темніє (Черняв.). Горді смереки-гіганти простяглися гіллям в небосхил (Чупр.)];2) (край неба) крайнебо (-ба), край (р. краю) неба, неба край. [Чорні хмари росли на крайнебі (Коцюб.). Над горою край неба палав, мов пожежа далека (Франко)].* * *небозві́д, -зводу, небе́сний звід, склепі́ння небе́с, небе́сне склепі́ння, небе́сна ба́ня -
24 несколько
1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.* * *I числ.кі́лька, -ко́х, де́кілька, -кількох и -кілько́х, скі́лькись; скі́лька, кі́лькоро, диал. скі́лькороII нареч.в \несколько их слова́х — кількома́ слова́ми, в кілько́х (в декілько́х, в скілько́х) слова́х
тро́хи, тро́шки, трі́шки, де́що\несколько ко заме́дленный — тро́хи (тро́шки, де́що) спові́льнений (упові́льнений)
-
25 аминь
1) амінь;2) кінець, край, капут. Тут тебе и аминь - тут тобі й гак (край, капут)!* * *1) част. церк. амі́нь2) (в знач. сказ.: всё кончено) амі́нь, кіне́ць, край, капу́т -
26 близ
чего предл.1) поблизу, близ, близько, край, коло, біля чого. [Старий зупинився близ нього. Живемо близько вас. Край віконця. Біля того місця];2) (около, приблизительно) з, близько. Близ пяти пудов - пудів із п'ятеро. [Близько двох годин].* * *предл. с род. п.1) поблизу́, бли́зько, ко́ло, бі́ля, край, окра́й, недале́ко2) ( приблизительно) диал. прибли́зно (скі́льки), бли́зько, ко́ло, бі́ля; неподалі́к -
27 возле
біля (побіля) кого, чого, коло кого, чого, край (покрай, окрай) кого, чого, близько кого, чого, при кому, чому, коло боку у кого, чийого; (рядом) обік (обіч, побік, побіч) кого, чого, попліч кого, поруч кого, сумежно з чим, уряд за чим [Оце сидить він бувало у другій кімнаті, уряд за тією, де вчаться школярі (Еварн.)], по(у)з кого. [Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка]. Возле дверей - одвір. Проходить возле кого, чего - іти проз кого, що. [Іде проз нашу хату. Ішов проз нас і не вклонивсь].* * *1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля; ( поблизости) поблизу́ -
28 закраина
(предмета) край (р. краю), берег (-га).* * *закра́їна; закра́йок, -йка; ( край) край, род. п. кра́ю -
29 мат
плетёнка)I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].II. Мат -1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).* * *I шахм.и пр. мат, -аII( половик) ма́та; ма́ткаIII(матовость; шероховатость) мат, -уIVVкрича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т
( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я -
30 мрачный
1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].* * *похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий -
31 непочатый
непочатий, нерозпочатий, непочинаний. [Почувши душею в простому і невченому слові селян свіжу силу, мов непочату воду (Куліш). На селі праці для партійця непочатий край (Головко)].* * *непоча́тий\непочатыйый край (у́гол) чего́ — перен. непоча́тий край (куто́к) чого́
\непочатыйый родни́к (исто́чник) — перен. невиче́рпне джерело́
-
32 никакой
ніякий, жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден), (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден), (ровно -кой, диал.) нікоторий, (ни малейший) найменший. [Не буде з цього пива ніякого дива (Номис). Ніякий цар не може дарувати того, що наше (Грінч.). Отже (не єсть він) ніякий фантастичний лицар, а звичайний… (О. Пчілка). Контівська соціологія ніякого серйозного впливу від Геґеля не зазнала (С. Оран.). Ніякої аналізи за ствердження цієї тези у т. Р. абсолютно нема (М. Скрипн.). Нема ніяких підстав не припускати, що… (В. Підмог.). Жадних прав! (Франко). Я не бачу жадних причин, щоб і в нас не було так само (Доман.). Не показували жадної ворожнечі (М. Рильськ.). Не почуєш від мене і жодного грубого слова (Квітка). Не потаю ні думоньки, ні руху жодного в собі (Олесь). Нікоторого пуття з нього не буде (Звин.)]. Не иметь -кого представления о чём - не мати найменшого уявлення (вульг. жадної или найменшої тями) про що, нічого не тямити в чому. Не обращать -кого внимания на кого, на что - не звертати жадної уваги на кого, на що, не надавати жадної уваги чому. [Вона не надавала цьому жадної уваги (Коцюб.)]. -ким образом - жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом), (ні) жадною мірою, аж ніяк, диал.) аж нікуди; срв. Никак 1. Ни за какой и т. п. - ні за який, за жадний и т. п. [Цю нішу не призначалося ні для яких завдань (Едґ. По). Дома його не карали за жадні пакості (Франко)]. Ни за -кие блага - ні за які блага, ні за що в світі, (никогда) зроду-(з)віку. Ни в -ком случае - см. Никой (Ни в коем случае). Без -них - без ніяких, без нікоторих, (да и всё тут) та й годі, та й край, (зап.) та й конт. Решительно -кой - жаднісінький, ніякісінький. [Немає жаднісінької роботи (Н.-Лев.). Привілеїв для себе я ніякісіньких не маю (Крим.)].* * *мест.нія́кий, усилит. анія́кий, аніякі́сінький; ( ни один) жо́дний, жо́денбез \никакой и́х, и [бо́льше] \никакой и́х — та й край, і край, та й го́ді, та й по всій спра́ві
без \никакой и́х разгово́ров — без нія́ких (без жо́дних) розмо́в
-
33 область
1) край, країна;2) (переносно) царина, обсяг (-гу), круг, ділянка, сфера, (гал.) терен. [В обсягові нашого мистецтва бачимо… В царині науковій - в научн. области]. Неизведанные области - простори. Область действия - обсяг діяння. Область источников - джереловище. Область стока (геол.) - сточище, стоковище. В области чего-л. - коло чого. [Досліди коло старого письменства (Єфр.)]. Исследование в -сти чего-либо - дослід над чим.* * *1) (часть страны; край) край, род. п. кра́ю2) ( административно-территориальная единица) о́бласть4) (часть организма, участок тела) діля́нка5) (отрасль деятельности, круг занятий) га́лузь, -зі, діля́нка, ца́рина -
34 оконечность
1) (конец вещи, предмета) край, кінець, ум. кінчик, кінцева частина чого;2) мед. - см. Конечность.* * *1) (конец, край чего-л.) край, род. п. кра́ю, кіне́ць, -нця́, кра́йка, скра́йка; кінце́ва части́на2) ( конечность) кінці́вка -
35 подле
біля, коло, побіля, близько, край, поруч, побіч кого, чого, при чому, по-при що. [Ліг біля моря одпочить (Шевч.). Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). Проходячи побіля церкви, почув, що служба почалася (Франко). Росла калина близько озера. Напомацки почав шукати місця на ліжку побіч себе (Франко)]. См. Близ, Возле, Около, Рядом.* * *1) нареч. по́ряд, по́руч; ( рядом) о́біч, о́бік, по́біч -
36 пустынный
I. и -тынский о монастыре) пустинський. [Київський Пустинський манастир св. Миколи].II. 1) пустельний, пустинний. -ная равнина, местность, -ный край - пустельна (пустинна) рівнина, місцевість, країна, пустельний, пустинний край. -ные растения, звери - пустельні (пустинні) рослини, звіри. [Округ вовки і пустельнії леви блукали (Ніщин.)]. -ное место - пустельне, пустинне місце. [Дике й пустельне місце (Мирн.)];2) (уединённый) безлюдний, самотний, пустий, пустельний. [В синім небі ні хмаринки, навкруги - безлюдний край (Грінч.)]. -ное место - безлюдне, пусте місце. [Пішов у безлюдне місце (Єв.)]. -ный остров - безлюдний, пустельний острів. [Завіз десь на острів пустельний (Ніщин.)]. -ные улицы - безлюдні, пусті вулиці. -ные покои, хоромы - безлюдні, самотні покої, хороми. [Блукаю по своїх хоромах безлюдних, темних (Л. Укр.). Вона стиха рипнула дверима й увійшла в самотні покої (Васильч.)].* * *1) (относящийся к пустыне, свойственный ей) пусте́льний, пусти́нний2) ( необитаемый) пусте́льний, пусти́нний; ( безлюдный) безлю́дний -
37 сторона
1) бік, род. п. бо́ку, сторона́брать, взять (принима́ть, приня́ть) чью \сторона ну, станови́ться, стать на чью \сторона ну — става́ти, ста́ти на чий бік (на чию́ сто́рону), схиля́тися, схили́тися на чий бік (на чию́ сто́рону)
броса́ться из \сторона ны́ в \сторонану — кида́тися з одно́го бо́ку в і́нший (то в оди́н, то в і́нший бік)
бро́ситься в \сторона ну — ки́нутися (метну́тися) вбік
быть на чьей \сторона не́ — см. быть 1)
в \сторона не́ — в знач. нареч. о́сторонь; ( при обозначении места) поо́даль, узбі́ч; ві́дсторонь
в \сторона не́ ле́са — в на́прямі лі́су
в \сторона ну — убі́к; ( набок) на́бік
во все \сторона ны — на всі боки́, урізнобі́ч
глаза́ бе́гали по \сторона на́м — о́чі бі́гали [туди́ й сюди́]
лицева́я \сторона на́ тка́ни — лицьови́й бік (лице́, пра́вий бік) ткани́ни
моё де́ло на́ — см. дело
на \сторона не́ — ( работать) на стороні́
на не́ иска́ть — у чужи́х люде́й (се́ред чужи́х люде́й, на чужині́) шука́ти
на все четы́ре \сторона ны — на всі чоти́ри бо́ки (сто́рони), під чоти́ри ві́три
на той \сторона не́ — (реки, улицы) по той бік
отложи́ть в \сторона ну — відкла́сти на́бік (вбік)
оставля́ть в \сторона не́ — залиша́ти (лиша́ти) о́сторонь
поворо́т в \сторона ну чего́ — поворо́т у бік чого́
положи́тельная \сторона на́ — позити́вний бік (аспе́кт), позити́вна сторона́
по обе́им \сторона на́м чего́ — по оби́два бо́ки (оба́біч, по оби́дві сто́рони) чого́
по пра́вую \сторона ну — право́руч, з пра́вого бо́ку; у (на, по) пра́ву руч
по ле́вую \сторона ну — ліво́руч, з лі́вого бо́ку; у (на, по) лі́ву руч
по \сторона на́м доро́ги — оба́біч доро́ги
ро́дственник со \сторона ны́ отца́ — ро́дич з бо́ку ба́тька
сказа́ть в \сторона ну — сказа́ти вбік
сла́бые \сторона ны произведе́ния — слабкі́ сто́рони тво́ру
с обе́их \сторона ро́н — з обо́х бокі́в
со всех \сторонаро́н — (откуда, где) з усі́х бокі́в; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди, з усі́х усю́дів (усю́д); (как: обсудить) всебі́чно; ( во всех отношениях) всіма́ сторона́ми
смотре́ть по \сторона на́м — диви́тися (видивля́тися) на всі бо́ки; ( ротозейничать) лови́ти ґав
с одно́й \сторона ны́..., с друго́й \сторона ны́... в знач. — вводн. сл. жарг. з одного́ бо́ку..., з і́ншого бо́ку
со \сторона ны́ видне́е — збо́ку видні́ше
со \сторона ны́ чьей — з чийо́го бо́ку
ту́чи прошли́ \сторона но́й — хма́ри пройшли́ стороно́ю
узна́ть \сторона но́й — дові́датися (дізна́тися) стороно́ю (через люде́й, від люде́й)
уклоня́ться в \сторона ну — ухиля́тися вбік, збо́чувати
шу́тки в \сторона ну — см. шутка 1)
э́то хорошо́ с ва́шей \сторона ны — це до́бре з ва́шого бо́ку
2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́родна́я \сторона на́ — рі́дний край, рі́дна сторона́
жить на чужо́й \сторона не́ — жи́ти в чужо́му краю́ (на чужі́й стороні́, на чужині́)
3) мат. сторона́, бік4) юр., дипл. сторона́о́бе \сторона ны́ винова́ты — оби́дві сто́рони ви́нні
-
38 страна
-
39 закраина
-
40 закраина
См. также в других словарях:
край — край/ … Морфемно-орфографический словарь
КРАЙ — муж. начало и конец; предел, рубеж, грань, кромка; бок, сторона или полоса, ближайшая к наружности; | берег, страна; | земля, область и народ; | калуж. лес [Название леса краем подтверждает догадку, что раменье и рама от рамо, плечо; см. это… … Толковый словарь Даля
край — края ( ю), предлож. о крае, в краю, на краю; мн. края, краёв; м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность или протяжённость чего л.; прилегающая к ней часть этой поверхности. К. стола. К. крыши. Идти по краю тротуара. Стоять у края… … Энциклопедический словарь
КРАЙ — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
край — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
КРАЙ — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
край — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
край — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? края, чему? краю, (вижу) что? край, чем? краем, о чём? о крае и на краю и по краю; мн. что? края, (нет) чего? краёв, чему? краям, (вижу) что? края, чем? краями, о чём? о краях 1. Краем какого… … Толковый словарь Дмитриева
Край — один из видов наименований субъектов Российской Федерации. В настоящее время правовой статус края ничем не отличается от правового статуса области. В состав Российской Федерации входят 9 краев: Алтайский край Забайкальский край Камчатский край… … Бухгалтерская энциклопедия
край — Окраина, граница, грань, бок, борт, обрез, кромка, покромка, кайма, поля. Борт бильярда, корабля, платья. Поля бумаги. .. Ср … Словарь синонимов
Край — российская территориально административная единица. В 18 начале 20 века краем называли окраинные территории Российской империи, состоявшие из нескольких губерний. В РСФСР с 1924 года край стал крупной административно территориальной единицей. С… … Политология. Словарь.
