-
121 колонна
1) колона, (гал.) колюмна, (столп) стовп (-па), (зап.) слуп (-па). [Хто храми для богів, багатіям чертоги будує з мармуру, в горорізьбу фронтон ясний оздоблює, чи в лініях колон задовольняє смак вибагливий і строгий (М. Рильс.). Ввели його і при колоні у порога там поставили (Л. Укр.). Ґанок на штучно різблених стовпах (Р. Край). От палац… буду спати до раненька у сего слупа (Федьк.)]. Витая -на - кручена колона. -на с ложками - жолобчаста колона. -на коринфского ордена - колона коринт(ій)ського ордену. Фронтон с восемью -нами - фронтон на (у) вісім колон;2) (памятник) колона; стовп (-па). [Вандомська колона];3) (военн.) колона, (стар.) батова (-ви). -на по три - колона трійками. Каждый отряд о трёх -нах - кожний загін (відділ) на три колони (батови). Обозная -на - обозна валка. -на арестантов - колона арештантів;4) (столбец кирпича, карточек) стіс (р. стосу), (ум.) стосик, стовпчик, (пров.) табунчик. [І табунчик книжок перед їм (Звин.)];5) (столбец шрифта) стовпець (-пця), стовпчик, (оттиск из гранки) шпальта. Книга в две -ны - книжка на дві шпальти.* * *коло́напя́тая \колонна — полит. п'я́та коло́на
-
122 комната
1) кімната, хата (мн. хати, хат). [У нас одна груба на три хаті (Звин.). Онде-ж і вони, ті люди: сидять у третій клубній хаті (Р. Край)]. В доме всего сорок -нат жилых и служебных - в будинку всіх сорок житлових і службових хат. Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней - квартира на (диал. про) дві хати[і] з пекарнею (кухнею). Учреждение помещается, в двенадцати -тах - інституція розташована в дванадцятьох кімнатах. Секретарь находится (помещается) в седьмой -те - секретар пробуває в сьомій кімнаті. Отдельная -та - окрема кімната;2) (горница, покой) кімната, горниця, світлиця, (побольше) покій (-кою), ум. кімнатка, кімнаточка, горничка, світличка, світлочка, (ласкат.) світлонька, покоїк (-ка). [Поставлю хату і кімнату (Шевч.). А йдіть-но, дядьку, вас у горниці кличуть батюшка (Київщ.). В північній столиці, в розкішній світлиці на ліжку лежить бюрократ (Самійл.). Та привели Бондарівну в покої високі (Пісня)]. Верхние, нижние -ты - горішні, долішні кімнати. Гостинная -та - вітальня. Классная -та - класна кімната, клас (-су). Приёмная -та - приймальня. Рабочая -та - робітня. Раздевальная -та - роздягальня. Столовая -та - їдальня. Меблированные -ты - (у)мебльовані кімнати. Обставлять -ты - опоряджати, уряджати кімнати. Убирать -ты - прибирати кімнати, прятати в кімнатах (в хатах).* * *кімна́та; кімнати́на, ха́та; ( светлица) світли́ця, го́рниця, покі́й, -ко́ю -
123 композиция
композиція, (процесс) компонування. [Музична композиція (Р. Край)]. -ция литературного произведения - композиція літературного твору. Собственной -ции - власного компонування.* * *компози́ція -
124 кон
1) (предел) межа, границя, рубіж (-бежа); (начало) початок (-тку). От -на - споконвіку; срвн. Искони;2) (конец, смерть) край (р. краю), кінець (-нця). Скот у нас в кон пошёл - худоба в нас почала гинути (здихати), у нас почалася (пішла) пошесть (пішов промірок) на худобу. До -ну - до кінця, до скону, до сконання;3) (очередь) черга, черед (-ду), (зап.) колія, ряд (-ду). Кон его пришёл - прийшла його (йому) черга (колія). По первому -ну - а) (в первый раз) перший раз, першого разу; б) (в первую очередь) у першу чергу, в першім ряді, на самий перед, (зап.) насамперед;4) (место игры) кін (р. кону). Сбить кого с -ну - скинути кого з посади, позбавити кого влади (ваги), звести кого ні нащо. Поставить свою судьбу (участь) на кон - поставити (кинути) свою долю (своє життя) на кін (на карту);5) товариство, гурт (-ту), компанія, купа. Он не нашего -ну - він не з нашого гурту (товариства), не з нашої компанії, він не з наших. Либо в кон, либо вон - або до купи, або з купи.* * *кін, род. п. ко́нупоста́вить на \кон — поста́вити на кін
стоя́ть (быть) на кону́ — стоя́ти (бу́ти) на кону́
-
125 кончать
кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.* * *несов.; сов. - к`ончить1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти -
126 кончено
предик.1) (о прекращении, окончании чего-л.) кі́нчено, скі́нчено, закі́нчено2) (довольно, достаточно) кіне́ць, го́ді, бу́де; край -
127 косица
1) кіска, косиця;2) (у птиц) косиця. [Сизий селезень з чорними косицями (Маркев.)];3) (косой край) косинець (-нця), косинчик;4) см. Висок;5) (подзоры) клинчики, косячки (-ків);6) (прядь на виске) пачіс (-чосу), вичіс (-чосу), пачосок (-ска);7) (конский волос) гривка.* * *1) уменьш. кі́ска, коси́ця2) мор. коси́ця -
128 краевой
1) крайній, скрайній, що з краю;2) рубіжний;3) крайовий и краєвий, місцевий; срвн. Край.* * *крайови́й
См. также в других словарях:
край — край/ … Морфемно-орфографический словарь
КРАЙ — муж. начало и конец; предел, рубеж, грань, кромка; бок, сторона или полоса, ближайшая к наружности; | берег, страна; | земля, область и народ; | калуж. лес [Название леса краем подтверждает догадку, что раменье и рама от рамо, плечо; см. это… … Толковый словарь Даля
край — края ( ю), предлож. о крае, в краю, на краю; мн. края, краёв; м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность или протяжённость чего л.; прилегающая к ней часть этой поверхности. К. стола. К. крыши. Идти по краю тротуара. Стоять у края… … Энциклопедический словарь
КРАЙ — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
край — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
КРАЙ — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
край — КРАЙ, края (с краю), о крае, на краю, мн. края, м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность плоского предмета, грань. Край стола. Край крыши. Он ударился о край сундука. || Часть поверхности, близкая к ее предельной линии, кромка, конец.… … Толковый словарь Ушакова
край — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? края, чему? краю, (вижу) что? край, чем? краем, о чём? о крае и на краю и по краю; мн. что? края, (нет) чего? краёв, чему? краям, (вижу) что? края, чем? краями, о чём? о краях 1. Краем какого… … Толковый словарь Дмитриева
Край — один из видов наименований субъектов Российской Федерации. В настоящее время правовой статус края ничем не отличается от правового статуса области. В состав Российской Федерации входят 9 краев: Алтайский край Забайкальский край Камчатский край… … Бухгалтерская энциклопедия
край — Окраина, граница, грань, бок, борт, обрез, кромка, покромка, кайма, поля. Борт бильярда, корабля, платья. Поля бумаги. .. Ср … Словарь синонимов
Край — российская территориально административная единица. В 18 начале 20 века краем называли окраинные территории Российской империи, состоявшие из нескольких губерний. В РСФСР с 1924 года край стал крупной административно территориальной единицей. С… … Политология. Словарь.
