кло

избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.

* * *

несов.; сов. - изб`авить

хилити, гнути, клонити кого, що. [Куди хилить вітер, туди й лози гнуться (Приказка). Хай хто хоче, хилить шию (Грінч.). Голод і втома гнули додолу його голову (Франко). Клонить зелені віти додолу (Куліш)]. -нить (речь, дело) к чему - хилити до чого (и куди), гнути на що (и куди), вернути на що. [Куди це він хилить? (Звин.). Гне на те, щоб потягнути парубків до суду (М. Лев.). Тільки на те й верне, як би тебе одурити (Кон.)]. Клонит кого ко сну - сон кого клонить, на сон клонить кого, на сон кому збирається, на сон кого збирає. [Сон мене так і клонить (М. Вовч.). Вже й на сон клонить, а все думки буяють (М. Вовч.). На сон йому не збиралося (Маковей)]. Меня сон -нит (одолевает) - мене сон змагає, намагає, налягає. -нить взоры - см. Потуплять глаза.

* * *

1) хили́ти, клони́ти; ( наклонять) нахиля́ти, похиля́ти; ( склонять) схиля́ти; ( гнуть) гну́ти

2) (к чему - перен.: склонять, влечь) хили́ти (до чого), гну́ти (до чого, на що), верну́ти (на що)

3) (что к чему и куда - перен.: направлять, устремлять) спрямо́вувати, скеро́вувати, вести́, хили́ти (що до чого и куди), верну́ти (що куди)

кловнський, блазенський.

* * *

накачать, накачнуть

1) (насосом) помпувати що, напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, (редко, рус.) накачувати, накачати що, чого, (воздуха ещё, гал.) млинкувати що, намлинкувати чого, (о мног.) понапомповувати, понасмоковувати, понакачувати чого. [Машина помпує воду (Коцюб.). Напомпували (накачали) десять відер води (Київ)];

2) -вать, чать кого чем - а) (вином) упоювати, упоїти, надудлювати, надудлити, (шутл.) напомповувати, напомпувати, (о мног.) повпоювати, понадудлювати, понапомповувати кого чим; б) (знаниями и т. п.) напихати, напхати кого чим, набивати, набити кому голову чим, (шутл.) напомповувати, напомпувати кого чим; срв. Напичкивать;

3) -вать, -чать кого (на качелях) - нагойдувати, нагойдати, наколихувати, наколихати, (шутл.) навихати, (о мног.) понагойдувати кого (на гойдал[н]ці);

4) -вать, -чнуть кого, что на что - нахитувати, нахитнути, нагойдувати, нагойднути кого, що на що. Накачанный -

1) напомпований, насмокований, накачаний, намлинкований, понапомповуваний, понасмоковуваний, понакачуваний;

2) упоєний, надудлений, повпоюваний, понадудлюваний; напханий, напомнований чим;

3) нагойданий, наколиханий, навиханий, понагойдуваний. -ться -

1) помпуватися, напомповуватися, напомпуватися, понапомповуватися; бути напомповуваним, напомпованим, понапомповуваним и т. п. [Юрма дедалі напомповувалася власними вигадками (Коцюб.)];

2) (напиваться) упиватися, упитися, напиватися, напитися, надудлюватися, надудлитися, (шутл.) напомповуватися, напомпуватися, (о мног.) пов[пона]пиватися, понадудлюватися, понапомповуватися; срв. Напиваться 2;

3) на кого - нахитуватися, нахитнутися, нагойдуватися, нагойднутися на кого;

4) (вдоволь) нахитуватися, нахитатися, нахилитатися, нахилятися, наколих[в]атися, накиватися, нахибатися; (на качелях) нагойдуватися, нагойдатися, наколихуватися, наколихатися, (шутл.) навихатися; (о мног.) понагойдуватися и т. п. [Нагойдалися добре на гойдалці (Брацл.)].

* * *

несов.; сов. - накач`ать

1) нака́чувати, накача́ти

2) ( поить) напува́ти и напо́ювати, напої́ти; наду́длювати, наду́длити

3) (кого - перен.: разъяснять, убеждать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокмачити (кому)

обволочь

1) что вокруг чего - обволікати, обволокти, пообволікати що круг чого;

2) что чем - обтягати, обтягти, обпинати, обіпнути и обіп'ясти. Барабан -кивают телячьей шкурой - тарабан обпинають (обтягають) телячою шкурою;

3) укривати, укрити, затягати, затягти, заволікати, заволокти. Небо -кло тучами - небо вкрило(ся) (завезлося) хмарами. Поле -кло туманом - поле вкрилося туманом.

* * *

несов.; сов. - обвол`очь

озаботить клопотати, заклопотати и склопотати, турбувати, затурбувати кого чим, завдавати, завдати клопоту кому. Озабоченный - заклопотаний, затурбований, (сильно) прибитий клопотом. Быть -ным вследствие чего и чем - журитися чим и за чим. [Не журись ти нами].

* * *

несов.; сов. - озаб`отить

озадачить заморочувати, заморочити, збивати, збити з пантелику, спантеличувати, спантеличити кого, завдавати, завдати мороки кому. Озадаченный - спантеличений, збитий з пантелику, заморочений.

* * *

несов.; сов. - озад`ачить

пакольный клоччяний, з клоччя. [Батіг з клоччя].

* * *

1) ( сжатие) сти́снення; сти́скування, стиска́ння; ( сдавливание) зда́влювання, зду́шування

2) ( затруднение) утру́днення; ( помеха) перешко́да; ( неудобство) незру́чність, -ності; (беспокойство, хлопоты) кло́піт, -поту

3) ( ограничение) обме́ження; обме́жування

4) ( притеснение) у́тиск, -у, ути́снення, утиска́ння, ути́скування

5) ( смущение) со́ром -у, засоро́млення; ( неловкость) ні́яковість, -вості и нія́ковість

6) ( смыкание) зі́мкнення, змика́ння

1) пра́ця; (преим. большой, тяжёлый) труд, -а

2) ( заботы) турбо́ти, -бо́т, кло́піт, -поту

3) ( усилие) зуси́лля

4) ( услуга) по́слуга и послу́га

5) ( произведение) пра́ця; ( работа) робо́та

1) ( заботы) турбо́ти, -бо́т, піклува́ння; турбани́на, турба́ція, моро́ка; турба́; ( дела) спра́ви, род. п. справ

2) ( суетливая и беспокойная работа) кло́піт, -поту, клопота́ння; клопітня́, клопотня́, клопотне́ча, моро́ка, заморо́ка, раху́ба; ( суета) метушня́

несов.; сов. - щёлкнуть

1) (кого - давать кому-л. щелчки) дава́ти щигля́ (щи́глика), да́ти щигля́ (щи́глика) (кому)

2) (зубами, металлическими предметами) кла́цати, кла́цнути; ( языком) цмо́кати, цмо́кнути, цма́кати, цма́кнути, кло́кати, кло́кнути; ( каблуками) цо́кати, цо́кнути, несов. усилит. цокота́ти, цокоті́ти; (кнутом, пальцами) ля́скати, ля́снути, виля́скувати, ви́ляснути; ( кнутом) цьво́хати и цьво́хкати, цьво́хнути

3) (семечки, орехи) луза́ти, лузну́ти, несов. лу́скати, лу́щити

4) ( о птицах) ляща́ти несов., несов. тріща́ти, тріскоті́ти, тріскота́ти, ( щебетать) щебета́ти, щебетну́ти; ( о соловье) тьо́хкати, тьо́хнути

1) лю́то; розлю́чено, розлюто́вано

2) шале́но, я́ро; несамови́то, нестя́мно, скаже́но; запе́кло

3) завзя́то, заповзя́то, запе́кло; затя́то; із за́палом, запа́льно

1) ( нагибаться) bow, bend

2) (к; иметь своей целью) tend (to), be aimed (at)

3) (к; приближаться)

1) néigen vt, béugen vt

2) перен.

3) безл.

1) vt пригибать книзу to bend

2) vi влечь to incline

3) vi разг

ρ.σ.

1. ρέω• κυλώ (για ποτάμι, ρυάκι).

2. διαρρέω•

3. βάζω νερό• τρέχω•

4. (για χρόνο) περνώ, διαβαίνω,. διαρρέω•

|| (για ασθένεια) παρέρχομαι•