его

1) (чрезмерность) надмірність (-ности), надмір (-ру), крайність (-ности). [Не спокушається душа його нічим, і в крайність не впада він розумом твердим (Самійл.)], Бросаться, из одной -сти в другую - кидатися з однієї крайности до другої, з одного краю до другого. [З одного краю кидались ентузіясти правди до другого (Куліш)]. Вдаваться в -сти - перебирати міру, переходити (через) міру. -сти сходятся - крайності збігаються. У него во всём -сти - в нього все над міру;

2) (необходимость, настоятельность) конечність, скрута, скрут (-ту), пильність, пильна (пекуча) потреба, крайність, притуга. [До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже (Канівщ.). Крайність вимагала (Куліш)]. -сть довела его до этого поступка - він з конечности вдався до цього вчинку. Быть в -сти - бути в скруті. До -сти - см. Крайне;

3) нестатки, (крайнє) убозство, убожество, злидні; см. Нужда, Бедность. Жить в -сти - жити в убожестві, в злиднях;

4) защищаться до последней -сти - оборонятися аж до самого краю, до останньої спромоги. Решиться на последнюю -сть - зважитися на останній засіб (крок).

* * *

1) кра́йність, -ності

2) ( тяжёлое положение) скру́та; скрут, -у; (нужда, бедность, нищета) зли́дні, -нів

недовгий, недовгочасний. [Вип'єм по повній - вік наш недовгий (Номис). Короткочасний уряд Гучкова - Керенського (Азб. Ком.)]. -ные курсы - недовгочасні (короткочасні) курси. Радость его была -на - радість його була недовгочасна; радість його недовго тяглася (тривала). За своё -ное пребывание не успел я - за свого короткого (недовгого) перебування не встиг я.

* * *

1) кришечка; см. I. Крошка 1;

2) (очень малое количество ч.-либо в прямом и перен. смысле) крихта, кришка, кришечка, крихточка, крихіточка, щипочка, крапелиночка, дрібочка; см. Чуточка. [Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя (Л. Укр.)]. Хочется съесть -ку чего-небудь - хочеться з'їсти кришечку (щипочку, крапелиночку) чого. Не иметь ни -ки здравого смысла - не мати ні дрібки (ні трішки) розуму в голові, не мати глузду ані пилочка (пилиночки). Вы его -ку не застали здесь - ви його тіль-тіль (ледь-ледь) не застали тут. Не испугался ни -ки - не злякався ані трішечки (ані трінічки).

* * *

1) кри́шечка, кри́хточка, кри́хітка, кри́хіточка; (кусочек; малость) дрі́бка, дрібо́к, -бка́

2) ( малютка) кри́хітка, кри́хіточка

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

I. нрч. и предл. навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только нрч.) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города - іти круг міста. Обойти город -гом - обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего - ходити круг, навкруг и т. д. чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом - землі моєї на п'ять верстов навкруги. Его -гом обобрали - його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош - кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].

II. см. Круг 1.

* * *

1) нареч. круго́м; ( вокруг) навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г, окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г, диал. довкруги́; ( целиком) цілко́м; ( совершенно) геть-чи́сто

2) предл. с род. п. круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого)

1) (чем) критися, укриватися чим. [Укривається земля золотим листом (М. Грінч.)]. Строения -ются железом, тёсом, соломой - будівлі криють (побивають) бляхою, ґонтом, пошивають (укривають) соломою (куликами, околотом);

2) (с чем) ховатися, критися з чим. [Вона ні з чим од мене не криється (М. Грінч.)]. Тут что-то -ется - тут щось таїться; тут щось та є. В словах его -ется лесть - його слова лестощами підбиті.

* * *

1) ( скрываться) кри́тися, хова́тися

2) (заключаться, содержаться в чём-л.) поляга́ти, кри́тися; ( таиться) таї́тися

3) страд. кри́тися; покрива́тися, укрива́тися

1) ладан (-ну), ум. ладанець (-нцю); (фимиам) кадило. [Чорт ладану боїться (Номис). Ось огонь розпалив і кадило в огонь щедро кидає він (Франко)]. Росной -дан - смирна, бензоєва живиця. Окуривать, окурить, покурить (накадить) -ном - об[під]курювати, об[під]курити ладаном, (зап.) ладанити, на[з]ладанити. [Свій терем зладаню (Пачов.)]. Он на -дан дышит - він на тонку пряде, він на божій дорозі, йому три чисниці до смерти. Его и -ном не выкуришь - його і ладаном не викуриш;

2) -дан земляной, бот. - а) (кошачий) - см. Маун; б) см. Копетень: в) (Geum strictum Ait.) гребінник (-ка) прямий, порушник (-ка); г) (Ajuga reptans L.) горлянка повзуча, гостровершки (-ків); ґ) (калмыцкий Ephedra vulgaris Rich.) ефедра.

* * *

1) см. Льстивый;

2) (приятный) любий, втішний; (заманчивый) принадний, (желательный) бажаний; (почётный) почесний; (одобрительный) хвальний, похвальний, прихвальний, підхвальний, прихильний; (слишком) перехвальний. -ное внимание - втішна (почесна) увага. Оказать -ное внимание кому - вшанувати увагою кого. -ный отзыв - (по)хвальний (прихильний) відзов (-зову), (по)хвальна оцінка, (слишком) перехвальний відзов, перехвальна оцінка. -ное предложение - принадна (почесна) пропозиція. -ная рецензия - підхвальна (прихильна) рецензія. -ные слова - втішні слова. Слишком -ная похвала - перехвала. Его похвала не -на мне - до його хвали я байдужий; його хвала не цікава (не честь) мені. Награды эти не -ны мне - я не (надто) ваблюся (кваплюся) на ці нагороди.

* * *

1) ( утешительный) уті́шний; ( приятный) приє́мний; ( одобрительный) похва́льний, схва́льний; ( заманчивый) прина́дний

2) ( коварный) підсту́пний, лука́вий