-
1 совершенно
нареч.1) доскона́ло2) цілкови́то\совершенно но ве́рно — цілко́м (абсолю́тно) пра́вильно
\совершенно но всё — все чи́сто, геть-чи́сто все
\совершенно но как — зо́всім як
\совершенно но необходи́мо — ко́нче потрі́бно (тре́ба), абсолю́тно необхі́дно
\совершенно но так же — зо́всім (абсолю́тно) так са́мо
\совершенно но я́сно — цілко́м я́сно
-
2 сухохонький
( совершенно сухой) фольк. сухі́сінький, сухе́сенький -
3 гладкий
гладенький рівний, вигладжений, гладенький; (реже) плавкий. [Плавкий стиль. Спотикається на рівній стежці. Гладеньке море. Чи стіл, чи ослінчик, - таке все плавке, гладеньке]. Совершенно гладкий - гладісінький, рівнісінький. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Гладко - гладенько, рівно, плавко. [Зачесалася гладенько. Сніг утертий - їхати плавко]. Совершенно гладко - гладісінько, рівнісінько. Глаже - рівніше, плавкіше.* * *1) гла́дкий; гладе́нький; ( ровный) рі́вний, плавки́й2) ( упитанный) диал. товсти́й, гладки́й -
4 достаточно
доволі, досить, удосталь, удостач, удостачу, достатн(ь)о, подостатком, (провинц.) доста, уволю. [Чого чекати? і так доволі ждали (Коцюб.). Ще нам не досить болячок від наших мук, від наших ран (Самійл.). Худоби маю подостатком. Усього у мене вдостач, ще й людям помагаю]. Совершенно достаточно, более чем достаточно - задосить. [Торік було садовини задосить. І сього задосить, щоб пізнати, що то інспектор (Свидн.)]. Этого для меня совершенно достаточно - цього мені задосить. -но пищи - досить харчи, (поэтич.) доїжно. -но сна - доліжно. [Чи доїжно, чи доліжно тобі?]. Достаточно кому - буде з кого. [Буде з мене, поки живу, і доброго слова (Шевч.)]. -но для чего - стає, вистачає на що. [Неначе вам дня не стає на ці мелодрами! (Крим.)]. Не достаточно много знать, нужно ещё… - не досить знати багато, ще треба… Ему заплатили -но - йому заплачено досить (подостатком). Этого будет -но - цього виста(р)чить.* * *нареч.2) в знач. сказ. до́сить -
5 напрасно
нрч.1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].* * *нареч.1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне -
6 несомненный
безперечний, безсумнівний, несумнівний, (совершенно определённый) (зовсім, цілком) певний; (очевидный) очевидний, видимий. [У тому, що казав Куліш, була безперечна правда (Грінч.). Безперечна перевага розуму над надхненням (Грінч.). Безсумнівна істина (Р. Край.). Для мене тепер зовсім певна річ, що я був тоді причинний (Крим.). Це в неї, кажу, тиф, видимий тиф (Борзенщ.)].* * *безсумні́вний, безпере́чний; ( совершенно определённый) [цілко́м] пе́вний; ( очевидный) очеви́дний\несомненныйый успе́х — безсумні́вний (безпере́чний, цілко́м пе́вний, очеви́дний) у́спіх
-
7 нормально
нрч. нормально (обычно) звичайно. Совершенно -но - цілком нормально, нормальнісінько. Он ведёт себя совершенно -но - він поводиться цілком нормально (нормальнісінько), він поводиться, як цілком нормальна (нормальнісінька) людина.* * *нареч.норма́льно -
8 одинаковый
однаковий, однакий, їднаковий, їднакий; рівний. [Їх троє, а всім судилась однакова доля (Коцюб.). Приїхали два козаки, обидва їднакі. Із дукатів штири купи рівних нагортає (Рудан.)]. Весь одинаковый (однородный) - односта[о]йний; одноличній. [Пряжа одностойна, рівно напрядена. Одноличня трава на цій десятині: самий перій]. Совершенно одинаковый - однаковісінький. В -вой степени - зарівно. [Усім вам зарівно добра мислю]. Все они одинаковы (шутл.) - усіх їх одним миром мазано, усі вони в одну дудочку грають. Оба одинаковы - обоє-рябоє, один біс, один кат. Одинаково - однаково, однако, їднаково, їднако, зарівно, нарівно; в-одно. Совершенно -во - однаковісінько. Не одинаково - не однаково, різно. [Різно буває].* * *одна́ковий; одна́кий, односта́йний -
9 окончательно
1) остаточно, доконечно, рішуче. Дело решено -но - справа вирішена остаточно. Он -но отказался - він рішуче відмовився;2) цілком, цілковито, до послідку, до останку, до решти, до краю, вкрай. Срв. Совершенно. Он -но разорился - він вкрай зруйнувавсь. Он -но разленился - він до краю розледащів.* * *нареч.остато́чно; притьмо́м и при́тьмом, при́тьма́; ( совершенно) цілко́м, цілкови́то, до кра́ю; ( вконец) укра́й, до кінця́ -
10 безразлично
байдужно, байдужливо, обонятно, безвиразно. [Глянула байдужно]; мне это - но - байдуже, байдужки, байдужечки, дарма, однаково мені до того. Совершенно -но - байдужісінько, однаковісінько.* * *1) нареч. байду́же и ба́йдуже, байду́жно, байду́жливо2) в знач. сказ. ба́йду́же; ( всё равно) однако́во, дарма́, одна́ко, одна́к; ( не имеет значения) не ма́є зна́чення -
11 вдребезги
вдрізки, вдрузки, на дрізки, [в] на дрозки, на гамуз, на ґамуз, на камуз, на череп'ячко. [Крила у вітряку буря вдрозки поламала. Побити(ся) на гамуз].* * *нареч.1) ( на мелкие части) уще́нт, на (у) дрі́зки, на (у) дру́зки, на га́муз2) ( совершенно) уще́нт; вдрузки -
12 весь
вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];2) (до сих пор) досі;3) всё, всё же, всё таки - проте.* * *I мест.весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́внийII сущ.село́ -
13 вовсе
цілком, зовсім, овсі (Квітка), геть, ані не. [Ані не думав цього робити].* * *нареч.зо́всім; ( совершенно) цілко́м; ( нисколько) нія́к, аж нія́к -
14 все
все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.* * *см. весь -
15 всё
все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.* * *I см. весь II нареч.усе́; ( всё время) весь (уве́сь, ввесь) час; ( до сих пор) до́сі; (в сочетании со сравнительной степенью и глаголами со значением нарастания качества) деда́лі, щода́лівсё ж, всё же — все ж, все́-таки́; ( однако) проте́
-
16 глупый
нерозумний, дурний, дурноголовий, безголовий, дурноверхий, на розум небагатий; (описательно) зелений, макоцвітний. Глуп, как пробка - дурний, як пень, як ступа. Совершенно глупый - дурнісінький. Он не глуп - він не цвяшком у тім'я битий. Глупым сделаться - здурніти, подурнішати. Глупо - нерозумно, по-дурному, немудро, придуркувато. Что ни скажет, всё глупо - хоч що скаже, то все півтора людського (или по- дурному).* * *дурни́й, нерозу́мний; дурнове́рхий; ( бессмысленный) безглу́здий, нісені́тнийприки́дываться глу́пым — приду́рюватися, прикида́тися ду́рником, роби́ти із се́бе ду́рня
-
17 голый
1) голий, нагий. [Голе (наге) тіло. Гола шаблюка]. Голый птенец - голеня (р. -няти). Голая вершина - лисогора. С голым стволом (о деревьях) - голінатий. Голая зима - безсніжна зима. Совершенно голый - гольцем голий;2) (бедный, нищий) голий. [Не боїться голий розбою]. Гол, как сокол - гольцем голий, голий, як бізун (нагайка), голий, як лопуцьок; голий, як бубон, як турецький святий;3) (без примеси, без приправы) голий; щирий, нестеменний. Голый борщ, суп - гола юшка. Голая правда - щира правда, нестеменна правда. Голые слова, факты, предположения - самісінькі (самі тільки) слова, факти, здогади. Голыми руками - голіруч. С голыми руками - голіруч, з голими (порожніми) руками; без зброї.* * *1) го́лий2) (без примесей; чистый) чи́стий\голый спирт — чи́стий спирт; го́лые
ци́фры — го́лі (самі́сінькі, самі́ ті́льки) ци́фри
-
18 даром
1) дурно, задурно, даром, дарма[о]; (на даровщинку) на дурничку, дурнички, дурницею, дурничками, на дурманка; за спасибі, за так гроші (грошей); (из милости) з ласки; (дарственно) даровизно. [Усюди він примазаться уміє на дурничку (Гліб.). Він дав даровизно мужикам землі]. Чуть не даром - за-півдарма. Совершенно даром - дурнісінько. Даром едящий - дармоїд, дармоїжний;2) (напрасно) марне[о], надаремне[о], даремне[о], дурно, даром. [Літа-ж мої молодії марно пропадають. Не дурно-ж він і додому вернути побоявсь]. Даром что - дарма що; хоч. [Дарма що малий, а розумний. Хоч дурний, за те хитрий]. Не пройти даром - не минутися так (дурно), датися в знаки. [Три безсонних ночі далися мені в знаки (Крим.)].* * *нареч.1) ( бесплатно) да́ром; ду́рно, зада́рма, заду́рно; дарма́2) (бесполезно, напрасно, зря) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне, да́ром, да́рма; ду́рно; надаре́мно, надаре́мне -
19 заботиться
позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.* * *( о ком-чём)1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого) -
20 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця
Страницы
См. также в других словарях:
совершенно — • совершенно безграмотный • совершенно бездоказательный • совершенно безнадежный • совершенно безопасный • совершенно безразличный • совершенно белый • совершенно бескорыстный • совершенно бесполезный • совершенно беспомощный • совершенно верный… … Словарь русской идиоматики
совершенно — Всё, все, целиком, вполне, сполна, во всем объеме, вдосталь, всецело, коренным образом, вконец, в лоск, начисто, радикально, решительно, окончательно, всесторонне, кругом, совсем. Лучшие из этих барынь испорчены до мозга костей . Тург. В эти дни… … Словарь синонимов
совершенно — СОВЕРШЕННО, абсолютно, совсем … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
совершенно — • совершенно, абсолютно, совсем Стр. 1072 Стр. 1073 Стр. 1074 Стр. 1075 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
совершенно — — [[http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index d=23]] Тематики защита информации EN perfectly … Справочник технического переводчика
совершенно — I. СОВЕРШЕННО нареч. 1. к 1. Совершенный (1 2 зн.). Артист сыграл эту роль с. * Он по французски совершенно Мог изъясняться и писал (Пушкин). 2. Разг. Совсем, вовсе; в полной мере. С. забросил музыку. Они с. одинакового роста. Быть с. спокойным… … Энциклопедический словарь
совершенно — нареч. 1) к совершенный I 1), 2) Артист сыграл эту роль соверше/нно. * Он по французски совершенно Мог изъясняться и писал (Пушкин) 2) разг. Совсем, вовсе; в полной мере. Соверше/нно забросил музыку. Они соверше/нно одинакового роста. Быть соверш … Словарь многих выражений
Совершенно секретно (телеканал) — Совершенно секретно ЗАО «Телекомпания „Совершенно секретно“» Страна … Википедия
Совершенно секретно (значения) — Совершенно секретно: Совершенно секретно уровень секретности документов Совершенно секретно советское и российское ежемесячное международное общественно политическое издание. Совершенно секретно российский медиа холдинг,… … Википедия
Совершенно серьёзно — Жанр комедия … Википедия
Совершенно неэластичное предложение — предложение, при котором изменение цены не влечет за собой изменения величины предложения товара. При совершенно неэластичном предложении величина предложения одинакова при любых ценах. На графике объем выпуска цена совершенно неэластичное… … Финансовый словарь
