Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

приятный

  • 1 приятный

    приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.
    * * *
    приє́мний; ( привлекательный) прива́бливий; ( милый) ми́лий

    Русско-украинский словарь > приятный

  • 2 лестный

    1) см. Льстивый;
    2) (приятный) любий, втішний; (заманчивый) принадний, (желательный) бажаний; (почётный) почесний; (одобрительный) хвальний, похвальний, прихвальний, підхвальний, прихильний; (слишком) перехвальний. -ное внимание - втішна (почесна) увага. Оказать -ное внимание кому - вшанувати увагою кого. -ный отзыв - (по)хвальний (прихильний) відзов (-зову), (по)хвальна оцінка, (слишком) перехвальний відзов, перехвальна оцінка. -ное предложение - принадна (почесна) пропозиція. -ная рецензия - підхвальна (прихильна) рецензія. -ные слова - втішні слова. Слишком -ная похвала - перехвала. Его похвала не -на мне - до його хвали я байдужий; його хвала не цікава (не честь) мені. Награды эти не -ны мне - я не (надто) ваблюся (кваплюся) на ці нагороди.
    * * *
    1) ( утешительный) уті́шний; ( приятный) приє́мний; ( одобрительный) похва́льний, схва́льний; ( заманчивый) прина́дний
    2) ( коварный) підсту́пний, лука́вий

    Русско-украинский словарь > лестный

  • 3 благоприятный

    1) (благоприятствующий, способствующий) сприятливий, добрий на що, гарний на що, погожий, погідний. [Гарна на хліб весна. Сприятливі (погожі) життєві умови]. Благоприятная погода - погідна, погожа година, поліття. [Не поліття, а лихоліття];
    2) (о ветре: попутный) погожий, ходовий;
    3) (о поре, времени: удобный, подходящий) добрий, догідний, слушний. [Догідна хвилина. Добра година. Слушний час]. Благоприятный случай - (добра) нагода, добра оказія;
    4) приязний, прихильний, ласкавий, милостивий до кого;
    5) (одобрительный) прихильний, похвальний. [Прихильна рецензія];
    6) (желательный, удачный, приятный) добрий, щасливий, щасний. [Добрі вісті]. Благоприятный исход - щасливий кінець.
    * * *
    1) ( способствующий) сприятливий; ( удобный) слу́шний
    2) ( одобрительный) схва́льний; ( благосклонный) прихи́льний
    3) ( удачный) щасли́вий, до́брий

    Русско-украинский словарь > благоприятный

  • 4 испускать

    испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.
    * * *
    несов.; сов. - испуст`ить
    випуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти; (несов.: выделять из себя запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, ви́променити

    \испускать ка́ть арома́т (за́пах) — видиха́ти арома́т (па́хощі, за́пах)

    \испускатьть вздох — зітха́ти, зітхну́ти

    \испускатьть крик — скри́кувати, скри́кнути, сов. закрича́ти

    \испускать кать свет — випромі́нювати сві́тло

    \испускатьть стон — стогна́ти, -гну́, -гнеш, застогна́ти

    \испускать ти́ть дух (после́дний вздох), ирон. — ви́пустити, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) дух; пусти́тися ду́ху; ( кончиться) скона́ти

    Русско-украинский словарь > испускать

  • 5 милашка

    1) (м. р.) любчик, любусь (-ся), любусьо; (красавец) красунчик, вродливчик, хорошунчик. Он такой -ка - він такий любчик (красунчик и т. п.);
    2) (ж. р.) любка, любчина, любуся; (красотка) красуня, красуля, хорошуля, хорошулька. [Що то за дівчина, що то за любчина? (Чуб. V)]. Срв. Милочка.
    * * *
    м., ж.; тж. мил`аша
    (милый, приятный человек) ми́лий, -ого, ( красавчик) красу́нчик; (милая, приятная женщина) ми́ла, -ої, ( красотка) красу́нька, ласк. красу́нечка; ( возлюбленная) ми́ла, лю́ба, коха́на, лю́бка, люба́нка, ласк. лю́бочка, люба́ночка; ( возлюбленный) ми́лий, лю́бий, коха́ний, лю́бчик

    Русско-украинский словарь > милашка

  • 6 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 7 радужный

    1) ра́йдужний, веселко́вий, весе́лчаний, весе́лчастий; ра́дужний
    2) (светлый, приятный) ра́йдужний, веселко́вий, роже́вий; ( радостный) ра́дісний

    ви́деть (представля́ть) [всё] в \радужный ом све́те — ба́чити (уявля́ти) [все] в роже́вому сві́тлі

    \радужныйые мечты́ — ра́йдужні (роже́ві) мрі́ї

    \радужныйое настрое́ние — ра́дісний на́стрій

    \радужныйая оболо́чка — анат. ра́йдужна оболо́нка

    Русско-украинский словарь > радужный

  • 8 располагающий

    1) прич. яки́й (що) розташо́вує; яки́й (що) розмі́щує; яки́й (що) розставля́є; яки́й (що) розподіля́є; яки́й (що) прива́блює [до се́бе]; яки́й (що) приверта́є, яки́й (що) прихиля́є
    2) в знач. прил. прива́бливий, прива́бний, прина́дний, прина́дливий; ( приятный) приє́мний

    \располагающий ий вид — прива́бливий (приє́мний) ви́гляд

    Русско-украинский словарь > располагающий

  • 9 симпатичный

    симпати́чний; ( приятный) приє́мний

    Русско-украинский словарь > симпатичный

  • 10 угодный

    1) ( желательный) ба́жаний и бажа́ний, уго́дний; ( приятный) приє́мний; ( по нраву) до вподо́би
    3) ( удобный) вигі́дний; ( о земле) прида́тний

    Русско-украинский словарь > угодный

См. также в других словарях:

  • приятный — Лестный, любезный, угодный, желанный, сладкий, сладостный, вкусный, лакомый, смачный. Любезное (повадное) дело.. Ср. . См. привлекательный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,… …   Словарь синонимов

  • ПРИЯТНЫЙ — ПРИЯТНЫЙ, приятная, приятное; приятен, приятна, приятно. 1. Доставляющий удовольствие, радующий. «Я оставил Душет с приятной мыслью, что ночую в Тифлисе.» Пушкин. Приятная погода. Приятный запах. Приятный вкус. Приятные вести. Приятная встреча.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРИЯТНЫЙ — ПРИЯТНЫЙ, ая, ое; тен, тна. 1. Доставляющий удовольствие. П. запах. Приятная встреча. Приятная новость. Приятно (в знач. сказ.) познакомиться. 2. Привлекательный, нравящийся. П. человек. Приятная наружность. | сущ. приятность, и, жен. Толковый… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПРИЯТНЫЙ — (от приять), что охотно принимают; угодный, нравный, в чем находишь удовольствие, усладу, наслажденье; что ублажает, тешит, льстит чувствам или утешает дух, пробуждает в нем приязнь. Приятная погода, вкус, запах, теплота, прохлада, голос;… …   Толковый словарь Даля

  • ПРИЯТНЫЙ — по Канту, то, что нравится в восприятиях чувствам. То, что приятно, является главным для чувства. Приятное следует отличать как от эстетического, так и от морального. Философский энциклопедический словарь. 2010 …   Философская энциклопедия

  • приятный —     ПРИЯТНЫЙ1, отрадный, сладкий, сладостный, устар. усладительный, разг. сахарный, разг. кайфовый, разг. сниж. приятственный     ПРИЯТНЫЙ2, милый, подкупающий, симпатичный, устар. симпатический, разг. славный, жарг. симпатный, жарг. симпотный… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Приятный —  Приятный  ♦ Agréable    Анекдот с бородой: сумасшедший колотит себя молотком по голове. Его спрашивают: «Зачем ты себя бьешь?» И он отвечает: «Знаете, как приятно, когда перестанешь?»    Так что же мы называем приятным? Все, что доставляет нам… …   Философский словарь Спонвиля

  • приятный — прил., употр. очень часто Морфология: приятен, приятна, приятно, приятны; приятнее; нар. приятно 1. Приятным ощущением вы называете ощущение, которое вам нравится, доставляет удовольствие. Приятный запах, вкус, цвет. | У этих духов приятный… …   Толковый словарь Дмитриева

  • приятный — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  принятый, достойный принятия, приятный (Лев. 1, 3; Втор. 33, 16,… …   Словарь церковнославянского языка

  • приятный — ▲ воспринимаемый ↑ хорошо < > неприятный приятный воспринимаемый хорошо; положительный в отношении восприятия (# известие). приятно. любо (# посмотреть). привлекательность. привлекательный способный привлекать к себе. сладкий. усладительный …   Идеографический словарь русского языка

  • приятный — • на редкость приятный …   Словарь русской идиоматики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»