-
41 remember
v1) пам'ятати; зберігати в пам'яті2):3) церк. поминати4) згадувати, пригадувати5) згадувати у заповіті, заповідати, відписувати (у заповіті); даруватиto remember smb. in one's will — не забути когось у своєму заповіті (у своїй духівниці)
6) давати на чай, віддячувати7) передавати привіт8) нагадуватиto remember smth. against smb. — затаїти зло проти когось
-
42 charter
I n1) хартія, грамота2) привілей, пільга; патент3) документ, що містить згоду державного органа на створення корпорації4) статут5) мop. чартерtrip /voyage/ charter — мop. рейсовий чартер
6) здача напрокат, прокат (автомобіля, літака)II aIII vcharter freight — мop. фрахт по чартеру
2) здавати внайми ( судно) по чартеру; фрахтувати3) давати напрокат, внайми, надавати в користування за замовленням (автобус, літак); наймати, замовляти (автобус, літак)4) засновувати, створювати ( на основі статуту) -
43 stake
I [steik] n1) кіл, стовп; підпірка ( для дерева); жердина2) віха3) icт. стовп, до якого прив'язували засудженого на спалення; ( the stake) смерть на багатті, спалення заживо ( страта)4) кілки, стовпи (у паркані, тині)II [steik] v1) провішувати, позначати віхами, відмічати межу чого-небудь віхами (stake off, stake out)2) загороджувати, обносити кілками ( stake off)3) підпирати, підтримувати, зміцнювати ( за допомогою кілків); прикріплювати, закріплювати ( за допомогою кілків)4) простромлювати, проколювати, протикати ( колом)5) розминати, тягти ( шкіру)6) icт. прив'язувати до стовпа для спалення7) icт. саджати на кіл ( stake up)III [steik] n2) pl приз ( на змаганнях)3) pl перегони на приз4) частка, частина ( у прибутку); зацікавленість у якій-небудь справі5) триб життя; лінія поведінки6) cл.; icт. гроші або спорядження, що видаються золотошукачеві в рахунок майбутніх знахідокIV [steik] v1) робити ставку; ставити на заклад2) тримати парі, битися об заклад3) давати задаток, авансувати4) cл. підтримувати матеріально, фінансувати5) cл.; icт. забезпечувати золотошукача грошима або спорядженням у рахунок його майбутніх знахідок -
44 tie up
['taiep]phr v1) зв'язувати, ув'язувати, перев'язуватиto tie up one's luggage — упаковувати речі; прив'язувати
2) зв'язувати, встановлювати зв'язокto tie up one thing with another — зв'язати одне з іншим; погоджуватись, відповідати
4) містити5) сполучати шлюбом, женити6) зв'язувати, стискати; зобов'язувати; p. p. бути повністю зайнятим, мати дуже насичену програму ( роботи або розваг)I can't come tomorrow, I'm all tied up — завтра я не зможу прийти, ( на завтр у мене вже все розписано)
7) перешкоджати; залишати невикористаним, припиняти; консервувати, заморожувати, не давати ходуto tie up money — заморожувати кошти [порівн. тж.;]
to tie up property [a succession] — накладати обмеження на користування майном [спадщиною]; вкладати гроші у щось (для того, щоб зберегти їх)
to tie up one's money in land — вкласти гроші в землю [порівн. тж. 1]
8) затримувати, гальмувати, зупиняти9) мop. швартувати; мop. швартуватисяto tie oneself up in (to) knots — заплутатися в проблемах
to tie smb up in. knots — поставити когось у скрутне становище
I'll tie you up in knots — я тебе зігну в баранячий ріг; pass бути тісно пов'язаним з кимось
-
45 приводить
привести и привесть1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -1) приведений, припроваджений;2) доведений, при(з)ведений;3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;4) арифм. - зведений.* * *несов.; сов. - привест`и1) приво́дити, привести́ и поприво́дити2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що
привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що
приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду
приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір
привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним
приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти
4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що
5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)
привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом
6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же
не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́
приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог
не привёл слу́чай — не довело́ся
привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти
привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву
привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку
-
46 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
47 право
с1) тк. одн. ( наука) lawдержавне право — public ( political) law ( science)
звичаєве право — unwritten law; common law
кримінальне право — criminal law, penology
міжнародне право — international law; law of nations
вивчати право — to study law; to read for the law
2) ( обумовлена законом підстава) right; ( привілей) charterправо вето — ( the right of) veto
право голосу — the vote, suffrage, franchise
право вето — ( the) veto
право давності юр. — prescription, prescriptive right
права спадкоємця юр. — heirship
права користувача комп. — user rights, ( на доступ до ресурсів) user grant
права доступу комп. — privilege, access rights
право на володіння — title (to)
право на проживання — right ( permit) of residence
право користування — right of use, right of user, usufruct
права з сервітуту юр. — easement
виключне право — patent right, exclusive right
спадкове право — hereditary right; невід'ємне
права й обов'язки — rights and duties, rights and obligations
мати право — to have the right; to be entitled
позбавляти права — to debar ( from); to deprive someone of his right
позбавляти права голосу — to disfranchise, to debar one from voting
урізувати чиї-небудь права — to curtail smb.'s rights
позбавляти права (кого-небудь) — to deprive (smb.) of ( smb's) right
вступати в свої права — to come into one's own; to assert oneself; пред'являти
права — to lay claim (to), to assert one's claims
3) тк. мн. права посвідка licenceправа водія — driving licence; амер. driver's licence
-
48 exemption
1. дог. звільнення; 2. под. звільнення; відрахування; пільга1. звільнення кого-небудь від зобов'язання чи обов'язків, які обов'язкові для інших; 2. звільнення від податку (tax), мита (customs duty) і т. д.═════════■═════════customs exemption звільнення від сплати мита; dependency exemption звільнення утриманців від прибуткового податку; personal exemption персональне відрахування • індивідуальне відрахування; reciprocal tax exemption взаємне звільнення від стягнення певних податків; tax exemption звільнення від сплати податку • податкова пільга═════════□═════════exemption from charges звільнення від сплати податків • звільнення від оплати витрат; exemption from duties звільнення від мита; exemption from liability звільнення від відповідальності; exemption from payment звільнення від плати; exemption from payment of premium звільнення від сплати внесків; exemption from rent звільнення від орендної плати; exemption from taxation звільнення від оподаткування; exemption from taxes звільнення від сплати податків; to apply for exemption подавати/подати заяву на звільнення; to grant an exemption давати/дати звільнення • видавати/видати звільнення; to qualify for an exemption відповідати умовам звільнення; to seek exemption домагатися звільнення* * *вилучення; пільга; звільнення ( від дії норми); привілей -
49 accord
1. n1) згода; єдність; гармонія; злагода2) гармонійне поєднання, відповідність, співзвучністьwith one accord — одностайно, одноголосно
2. v1) давати, надаватиto accord a hearty welcome — сердечно (щиро) привітати
2) узгоджуватися; гармоніювати; відповідати (чомусь); бути погодженим3) улагодити* * *I n1) злагода, єдність; гармонія2) гармонічне сполучення, гармонія ( фарб)3) мyз. акорд4) угода; договір; домовленістьII v1) надавати (дозвіл, прийом)2) ( with) узгоджуватися, гармоніювати, відповідати -
50 present
I1. n1) теперішній часfor the present — цього разу; поки що
2) (the present) грам. теперішній час3) (this present) юр. цей документ4) подарунокto make (to give) a present of smth. to smb. — подарувати щось комусь
2. adj1) присутній, наявний2) теперішній, нинішній; сучаснийin the present circumstances — за нинішніх умов; за нинішніх обставин
3) даний, цей самий; той, про який іде мова4) грам. теперішній5) швидкий, оперативний; готовий прийти на допомогуall present and correct — військ. усі в наявності; усе гаразд
II1. n військ.1) взяття на караул2) взяття на приціл2. v1) підносити, дарувати (with)2) передавати, посилатиto present one's apologies — просити вибачення, перепрошувати
3) подавати; вручати; передавати на розгляд (заяву тощо)4) представити, відрекомендуватиallow me to present Mr. Wilson to you — дозвольте мені представити вам пана Вільсона
5):6) являти собою, бути7) виявляти, показувати8) театр. показувати, грати, ставити (п'єсу)9) представляти єпископу кандидата на духовну посаду10) військ. брати на караул11) військ. цілитися* * *I n1) сьогодення, теперішній час2) гpaм. ( the present) теперішній час3) юp. лист, документII a1) присутній, наявний2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний3) даний; той, про який йде мова4) гpaм. теперішній5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативнийIII nподарунок; дарунок; презентIV [pri'zent] v1) підносити, дарувати; презентувати2) передавати, посилати3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору5) refl з'являтися6) являти, представляти ( собою)7) виявляти, показувати8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)10) мeд. передлежати11) направляти; повертатисяV [pri'zent] n; військ.взяття на караул; взяття на приціл, прицілюванняVI [pri'zent] v; військ. -
51 rate
1. n1) норма; розмірrate of production — а) норма виробітку; б) продуктивність
2) ставка; тариф; такса; розцінкаthe R. — облікова ставка Англійського банку
rate of discount — облікова ставка, обліковий відсоток
3) фін. курсthe rate of exchange — валютний курс; вексельний курс
4) ціна; оцінкаat an easy rate — а) недорого, дешево; б) перен. легко, без зусиль
5) pl зал. вантажний тариф6) швидкість, темпrate of advance — військ. темп наступу
rate of fire — військ. швидкість стрільби; режим вогню
7) відсоток; частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь8) пайок; порція9) розряд, сортof the first rate — першокласний, найкращий
10) місцевий (муніципальний, комунальний) податок; збір на місцеві потреби12) спосіб дії; манера13) інтенсивність; потужністьradiation rate — фіз. інтенсивність випромінювання
exposure rate — фіз. потужність опромінювання
14) частотаpulse rate — мед. частота пульсу
15) спорт. розряд18) тех. витрати (води тощо)at any rate — в усякому разі; принаймні
not at any rate — ні в якому разі; нізащо
at this rate — таким чином, так
at that rate — у такому разі; якщо це так
at all rates — а) в будь-якому разі, що б то не було; б) за будь-яку ціну; будь-якими засобами
2. v1) оцінювати; розцінювати; обчислювати2) цінуватиto rate smb., smth. high — високо цінувати когось, щось
3) таксувати, тарифікувати4) підраховувати, перераховувати5) вважати, розглядати6) вважатися, розглядатися7) обкладати місцевим податком8) амер. ставити оцінку; оцінювати знання9) розм. заслуговувати10) визначати клас, категорію (автомобіля тощо); класифікувати14) регулювати, вивіряти (годинник)15) виносити догану; вичитувати, лаяти, сварити, давати прочуханаto rate at smb. — кричати на когось
* * *I [reit] n1) норма; розмірcrime rate — показник /індекс, статистика/ злочинності
rate of production — норма виробітку;; продуктивність
2) ставка, тариф; такса; розцінкаthe Rate — eк. дисконтна ставка банку Великої Британії
rate of discount — eк. дисконтна ставка, обліковий відсоток; ставка дисконту
rate of duty — ставка мита; eк. курс
the rate of exchange — валютний курс; обмінний курс; ціна; оцінка; pl; зaл. вантажний тариф
3) швидкість, темпrate of sailing — мop. швидкість ходу ( судна)
4) відсоток, частка; коефіцієнт; пропорція; ступіньrate of reproduction, reproduction rate — eк. коефіцієнт відтворення
rate of return — eк. рентабельність, норма рентабельності
5) розряд, ґатунок, сортof the first rate — першокласний; найкращий; штиб
6) місцевий, муніципальний, комунальний податок; збір на місцеві потреби ( у Великій Британії)7) aмep. оцінка ( у школі)8) спосіб, спосіб дії; манера9) cпeц. інтенсивність; потужністьexposure rate — фiз. потужність опромінення
rate of work — інтенсивність роботи, потужність
10) cпeц. частотаpulse rate — мeд. частота пульсу; елк. частота ( повторення) імпульсів
11) cпopт. розряд12) мop. клас ( торгового судна); icт. ранг ( корабля); ( rate rating I 6)13) ( про годинник) хід; добове відставання; прискорення за добу14) тex. витрата ( води)II [reit] vat any rate — у всякому разі; щонайменше
1) ( часто at) оцінювати, здійснювати оцінювання; обчислювати; цінувати, розцінювати, оцінювати; cпeц. таксувати, тарифікувати2) ( часто as) вважати, розглядати; думати, гадати; вважатися, розглядатися3) pass обкладати місцевим податком; оцінювати для встановлення ставки місцевого податку або страхової премії4) aмep. ставити оцінку ( учневі), оцінювати знання6) aмep. ( заслужено) користуватися чим-небудь; мати право на що-небудь; займати привілейоване положення7) мop. визначати клас (корабля, автомобіля); встановлювати категорію; класифікувати; мати яку-небудь категорію, клас; надавати клас, звання ( морякові); мати клас, звання ( про моряка)8) регулювати, вивіряти ( годинник)III [reit] vвисловлювати догану; вичитувати, шпетити, сварити ( кого-небудь) -
52 admit
v2) впускати; допускати; надавати право на вхідthe ticket admits one — квиток на одну особу; (to) приймати в члени ( організації); давати допуск; надавати право на посаду або на привілеї
3) уміщати ( про приміщення)4) (of) допускати, дозволяти -
53 endow
[in'dau]v1) забезпечувати постійним доходом; призначати дохід, утримання; матеріально забезпечувати; робити дарунок (установі, на благодійні цілі); жертвувати внесок ( монастирю)2) давати, надавати (привілеї, права); наділяти3) pass обдаровувати, наділяти4) юp. виділяти законну частину дружині, удові -
54 salute
I n1) дружнє вітання (уклін, рукостискання, поцілунок); вiйcьк. військове вітання, віддання честі; салют2) салютII vto fire a salute — давати залп, робити салют
1) привітати; вiйcьк. віддавати честь, вітати2) салютувати3) зустрічати, приймати -
55 salvo
I n1) привід; виверт, відмовка, виправдання2) засіб порятунку репутації або заспокоєння совісті3) юp. застереженняII n2) черга ( з автомата)III vсалютувати, давати залп на знак вітання -
56 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
57 льгота
1) (свобода) воля, пільга. [Політична пільга в Росії є пільга й українознавству (Грінч.)];2) (вольность, преимущество) привилей (-лею), воля, вигода. [Дворянам надано було усяких привилеїв (Дом.). Один одного дворяни переважували волями, що давали народу по слободах (Куліш). Ззивали до себе людей на нові вигоди (Куліш)];3) (облегчение) пільга, полегшення (рус., вульг.) вільгота. [Різні пільги, які давалися звичайно новим поселенцям (Ор. Лев.). Деякі полегшення для робітниць (Єфр.)]. -ты налоговые - податкові пільги. Давать -ту - давати пільгу, вільготу, пільгувати кому. Получить -ту - дістати пільгу. -ты по отбыванию воинской повинности - військові пільги. -та по семейному положению, по образованию, по роду занятий - пільга через родинний стан, через освіту, через професію. Лица, пользующиеся -той - особи, що мають пільгу, користуються з пільги, пільговані особи. Иметь -ту - мати пільгу, вільготу. Имеющий -ту - пільгований, пільговий, вільний, привилейований, сущ. пільговик, пільгованець (-нця).* * *пі́льга; привіле́й, -ле́ю; вільго́та; ( в торговле) заохо́чення, сприя́ння -
58 наслаждение
1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.* * *насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да -
59 неудовольствие
незадоволення, невдоволення; срв. Недовольство. [Обурилась і виявила йому своє незадоволення (Коцюб.). В його голосі Марко почув нотку чи то невдоволення, чи то роздратування (Грінч.)]. С -ствием - з незадоволенням, з невдоволенням, незадоволено, невдоволено, (обычно передаётся конструкцией с прлг. незадоволений, невдоволений). К великому (моему) -ствию - (мені) на превеликий жаль, на велике моє незадоволення. Возбуждать, возбудить -ствие чьё - викликати, викликати незадоволення (невдоволення) чиє. Иметь -ствие на кого - бути незадоволеним (невдоволеним) з кого и ким, (нарекать) ремствувати, (диал.) мати ремсть (зуб: храп) на кого. [Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста (Канівщ.)]. Навлекать, навлечь на себя -ствие чьё - стягати, стягти на себе незадоволення чиє (диал. жалі чиї), викликати, викликати до себе незадоволення (невдоволення) чиє. Подавать, подать повод кому к -ствию - давати, дати привід кому до незадоволення (до невдоволення, до жалів), спричинюватися, спричинитися до чийого незадоволення (невдоволення), призводити, призвести кого до незадоволення (до невдоволення).* * *1) незадово́лення, невдово́лення2) ( неприятность) неприє́мність, -ності; ( недоразумение) непорозумі́ння -
60 предводительствовать
1) кем, чем - передувати ким, привід (провід) давати кому, верховодити, доводити ким, перед вести (водити), перед держати в чому, над чим. [І такий- то слабосилок оцим величним світом орудує і передує всіми (Куліш). Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що инші його слухались (Грінч.). Доводив їми полковник Небаба (Куліш)];2) (быть предводителем) проводарювати, головувати, отаманувати, ватагувати, ватажити, ватажкувати (над ким); маршалкувати; см. Предводитель.* * *(кем-чем) бу́ти на чолі́, стоя́ти на чолі́ (кого-чого), вести́ перед (в чому, де), передува́ти; (быть вожаком; заправлять) верхово́дити (ким-чим), ватажкува́ти (над ким)
См. также в других словарях:
привід — I пр ивід воду, ч. 1) Підстава (справжня або вигадана), причина яких небудь дій, вчинків. Давати привід. •• З при/воду чого, якого у зв язку з чим небудь. Під при/водом чого, яким приховуючи справжню мету дії, вчинку. 2) тех. Пристрій для… … Український тлумачний словник
Дмитрий Юрьевич Шемяка — В Википедии есть статьи о других людях с именем Дмитрий Юрьевич. Дмитрий Юрьевич Шемяка … Википедия
подавати — I аю/, ає/ш, недок., пода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, передавати що небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. •• Подава/ти ру/ку а) простягати… … Український тлумачний словник
приводити — джу, диш, недок., привести/, еду/, еде/ш; мин. ч. приві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди небудь. || Приходити куди небудь, з являтися десь на чолі загону, війська… … Український тлумачний словник
спускати — а/ю, а/єш, недок., спусти/ти, спущу/, спу/стиш, док. 1) перех. Переміщати зверху вниз; опускати. || Різко опускаючи, вдаряти. || Зсаджуючи, знімаючи кого , що небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь. || Звозити кого , що… … Український тлумачний словник
грамота — ГРАМОТ|А (412), Ы с. 1. Письменный знак, буква: черьвленами грамотами ц(с)рѩ подъписано бы(с). КР 1284, 248г; грамоты ѿ мѣди ч(с)ты˫а створены, изъѡбражена комѹждо стѹхи˫а сѹщю азъбѹковникѹ ѿ Ѥврѣи (γράμματα) ГА XIII–XIV, 27г; на главе же ношаше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Славянская религия — Традиционные религии Ключевые понятия Бог · Богиня мать · Божество · … Википедия
Вера славян — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия
Кладовой — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия
Русская мифология — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия
Язычество славян — Традиционные религии Типология Анимизм · Культ предков · Магия · Полидоксия · Спиритизм · Тенгрианство · … Википедия