-
1 наука
наука1. наука (пӱртӱсын, обществын закономерно кушкын, вияҥ толмыштым да нунын мемнан йыр улшо тӱнялан влиянийым ыштымыштым тунемме системе)Естественный наука естественная наука;
марксистско-ленинский наука марксистско-ленинская наука.
Кызытсе жапыште колхоз председатель наукымат палышаш. Й. Ялмарий. В настоящее время председатель колхоза должен знать и науку.
Уныкам-влак, те наукым тунемме дене пырля калыкын шонен лукмо йомакшымат палышаш улыда. А. Филиппов. Внучата, вместе с изучением науки вы должны знать сказки, выдуманные народом.
2. наука (тунемме але илыш опыт негызеш налме навык, шинчымаш)Нуно (наставник да кугурак йолташем-влак) мылам первый профессийым пуэныт, илышын сложный наукыжлан туныктеныт. «Мар. ком.» Наставники и мои старшие товарищи дали мне первую профессию, учили меня сложной науке жизни.
3. в поз. опр. научныйНаука пашаеҥ научный работник.
Наука стиль терминологийлан поян улмыж дене ойыртемалтеш. «Мар. йылме» Научный стиль отличается богатством терминологии.
Биологий наука кандидат Аверкиевын лӱмжӧ пеш кумдан шарлен, тудым чыла вере палат. З. Бусыгина. Имя кандидата биологических наук Аверкиева стало широкоизвестным, его знают всюду.
-
2 наука
наука || научный;стӧч наукаяс — точные науки; наука шӧрин — научный центр; тайӧ тэныд наука — это тебе наукаестественнӧй наукаяс — естественные науки;
-
3 наука
наука ж. Wissenschaft f -
4 наука
наука ж 1. Wissenschaft f c деятель науки Wissenschaftler m 1d заниматься наукой sich wissenschaflich betätigen 2. разг. (урок, поучение) Lehre f c это тебе наука! das soll dir eine (gute) Lehre sein!, laß dir das zur Lehre dienen! -
5 наука
наука; советскай наука ситиһиилэрэ достижения советской науки. -
6 наука
-
7 наука
наука* * *нау́ка жнаука -
8 наука
Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > наука
-
9 наука
наукаמַדָע ז' [ר' מַדָעִים, מַדָעֵי-]* * *אטיודבקיאות השכלה חוכמה חקר ידע ידע רחב למידה מדע נושא ללימוד סטיפנדיה שיעור תלמוד -
10 наука
-
11 наука
илм, улум -
12 наука
-
13 наука
-
14 Наука
Наука наказанїе, поѡщренїе устав ученїе доґматъ, поученїе, указанїе, устроенїе веленїе -
15 наука
НАУКА - соціально-значуща сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про закономірності існуючого засобами теоретичного обґрунтування та емпіричного випробування і перевірки пізнавальних результатів для розкриття їх об'єктивного змісту (істинності, достовірності, інтерсуб'єктивності). Ці засоби передбачають різні варіанти використання теорій, концепцій, математичних екстраполяцій, дедуктивних структур взагалі, форм фактуальності (даних спостережень, експерименту, індуктивних заключень, досвіду як такого) або сукупного (в більшості випадків) застосування вказаних форм дослідження в залежності від дисциплінарної інститутизації наукового знання. Н. характеризується методологічним усвідомленням процесів формування та конституювання знання, що спирається на загальнонаукові та специфічні методи (якісного та кількісного аналізу, класифікації та вимірювання, формалізації та моделювання, історичного дослідження в його еволюційних та структурно-трансформаційних варіантах тощо). Н. будує моделі, що імітують поведінку об'єктів, припускає можливість їх математичного подання, причинну матрицю подій, інтерпретаційні акти усвідомлення даних дослідження І. деалом Н. є строгість (наявність стандартів достовірності), доказовість, об'єктивність знання, спрямованість на посилення прогностичної сили теорій, їх евристичності та практичної ефективності Б. азовими принципами науки є детермінізм, ідея об'єктивних закономірностей, наявності універсальних законів, що припускають певну єдинообразність спричиненості в організації буття; припущення математичності світу; ідея елементаризму (наявності вихідних складових одиниць явищ типу атомів: чисел, хімічних елементів, біологічних видів чи архетипів) та трансформізму (вивчення об'єктів через аналіз їх змін; вимога відтворюваності досліджуваних ефектів за наявності відповідних умов; а також канони раціоналізму та визнання сталої цінності істинного знання, збереження його основного змісту в історії розвитку Н., певної спадкоємності результатів творчості. Основними структурними компонентами Н. як системи знань є 1) теорія, що систематизує емпіричний матеріал, дає його опис та пояснення, здійснює передбачення нових ефектів та можливих процесів, виявляє перспективи їх практичного використання; 2) науково-дослідна програма, що орієнтує науковий пошук, процес висування гіпотез, залучення традицій та нових підходів; 3) проект, що поєднує теорію та практику функціювання ідей з алгоритмами їх об'єктивації та технологіями застосування. Розвиток Н. характеризують: метод (як шлях дослідження, спосіб формування та усвідомлення); знання, відкриття (як форма прирощення знання); технологія (як спосіб використання знань). Н. є також соціальним інститутом, який об'єднує вчених з їх знаннями, кваліфікацією та досвідом; наукові установи, експериментально-технічну базу наукової діяльності, систему інформації, підготовки й атестації кадрів, форми функціювання та використання знання С. падкоємність досвіду та знань, єдність традицій та новаторства - істотні особливості розвитку Н., що пов'язані, зокрема, з утворенням наукових шкіл, творчими дискусіями та боротьбою думок. Н. має дисциплінарну структуру, яка визначається поділом на галузі природознавства, суспільствознавства та технікознавства. Кожна з цих галузей має певну специфіку щодо об'єктів дослідження, співвіднесеності теоретичного та практичного знання, суб'єктивного та об'єктивного, вимог творчості. Н. впливає на формування світогляду з боку затвердження норм раціонального, критичного та адекватного бачення дійсності і в цьому відношенні протилежна містиці та марновірству. Водночас Н. є чинником соціального та технічного прогресу, бо входить до складу продуктивних сил виробництва. Н. є рушійною силою науково-технічної революції XX ст., яка визначає риси сучасної цивілізації.С. Кримський -
16 наука
ж.- гуманитарная наукалюбящий науку, занятый наукой — studious
- естественные науки
- медицинская наука
- наука о высшей нервной деятельности
- наука о законах разума
- наука о наказаниях и тюрьмах
- наука о поведении
- наука о свойствах живых организмов
- наука о строении и функциях организмов
- наука управления
- наука, изучающая механизмы сна и гипноз
- нормативная наука
- общественные науки
- социальная наука
- теоретическая наука
- технические и прикладные науки
- точные науки -
17 наука
1) (система однородных знаний) наука. Прикладная, точная -ка - прикладна (застосовна), точна наука. Врачебная, медицинская -ка - лікарство, медицина. Социально- экономические, естественно-исторические -ки - соціяльно-економічні, природничо- історичні науки. Изучать -ки, обучаться -кам - вивчати (студіювати) науки, вчитися наук;2) (изучение, знание) наука; (познания) знання (-ннів). [Гаслом стало: «освіта й наука» (Вороний). Цікавий до всяких знаннів (Грінч.)];3) (учёба) наука, вчі[е]ння и (диал.) вчиття (-ття), навчання. [В школу хлопця одвела… в науку (Шевч.). Він до хазяйства більше має охоти, ніж до вчіння (Васильч.)];4) (поучение, урок) наука. [Це тобі наука - не ходи в ліс без дрюка! (Приказка)]. Вперёд -ка - оце тобі (вам) наука, надалі наука. Давать, дать -ку кому - давати, дати науку (научку) кому. [Аж до божевілля бажалося дати Лаговському добру научку: бажалося зробити так, щоб він слізно благав у неї кохання (Крим.)].* * *нау́ка -
18 наука
1. наука (пӱ ртӱ сын, обществын закономерно кушкын, вияҥтолмыштым да нунын мемнан йыр улшо тӱ нялан влиянийым ыштымыштым тунемме системе). Естественный наука естественная наука; марксистско-ленинский наука марксистско-ле-нинская наука.□ Кызытсе жапыште колхоз председатель наукымат палышаш. Й. Ялмарий. В настоящее время председатель колхоза должен знать и науку. Уныкам-влак, те наукым тунемме дене пырля калыкын шонен лукмо йомакшымат палышаш улыда. А. Филиппов. Внучата, вместе с изучением науки вы должны знать сказки, выдуманные народом.2. наука (тунемме але илыш опыт негызеш налме навык, шинчымаш). Нуно (наставник да кугурак йолташем-влак) мылам первый профессийым пуэныт, илышын сложный наукыжлан туныктеныт. «Мар. ком.». Наставники и мои старшие товарищи дали мне первую профессию, учили меня сложной науке жизни.3. в поз. опр. научный. Наука пашаеҥнаучный работник.□ Наука стиль терминологийлан поян улмыж дене ойыртемалтеш. «Мар. йылме». Научный стиль отличается богатством терминологии. Биологий наука кандидат Аверкиевын лӱ мжӧ пеш кумдан шарлен, тудым чыла вере палат.3. Бусыгина. Имя кандидата биологических наук Аверкиева стало широкоизвестным, его знают всюду. -
19 наука
жен.science; learning; study; knowledge; scholarship- двигать науку
- историческая наука
- кабинетная наука
- наука и техника
- наука о
- общественные науки
- прикладная наука
- прикладные науки
- раздел науки
- точные науки
- фундаментальная наука
- храм науки
- юридические науки -
20 наука
жен. science;
learning;
study;
knowledge;
scholarship это тебе наука разг. ≈ let this be a lesson to you прикладная наука общественные науки прикладные науки точные науки гуманитарные науки двигать науку историческая наука наука и техника храм науки юридические науки кабинетная наука фундаментальная науканаук|а - ж.
1. science;
гуманитарные ~и scholarship sg., humanities;
общественные ~и social studies;
прикладные ~и applied sciences;
точные ~и exact sciences;
люди ~и scholars;
2. (как профессия) study, learning;
посвятить себя ~е devote oneself to study/learning;
3. (навыки, знания) knowledge;
4. (нечто поучительное) lesson;
это вам ~! let that be a lesson to you!
См. также в других словарях:
НАУКА — особый вид познавательной деятельности, направленный на выработку объективных, системно организованных и обоснованных знаний о мире. Взаимодействует с др. видами познавательной деятельности: обыденным, художественным, религиозным, мифологическим … Философская энциклопедия
НАУКА — лучший способ удовлетворения личного любопытства за государственный счет. Лев Арцимович Искусство это «я»; наука это «мы». Клод Бернар Жизнь коротка, а наука долга. Лукиан из Самосаты Мы как карлики на плечах гигантов, и потому можем видеть… … Сводная энциклопедия афоризмов
Наука — Наука ♦ Sciences Строго говоря, разумнее употреблять это слово во мно жественном числе – науки. Науки как таковой не существует; есть науки, различающиеся между собой предметом и методами исследования. Однако раз есть множественное число,… … Философский словарь Спонвиля
НАУКА — жен. учение, выучка, обучение. Жизнь наука, она учит опытом. Отдать кого, пойти, или взять кого в науку. Не для муки, для науки. Кнут не мука, вперед наука. Наука не мука (не бука). Наука учит только умного. Дураку наука, что ребенку огонь. Не… … Толковый словарь Даля
НАУКА — область культуры, связанная со специализированной деятельностью по созданию системы знания о природе, об ве и человеке. Совр. научное знание представлено совокупностью естеств., обществ и гуманитарных дисциплин. Каждая из них… … Энциклопедия культурологии
наука — Учение, дисциплина, доктрина, предмет (учебный); памятка, пример, урок, нравоучение, мораль. Испугался бездны премудрости. Вот тебе, щука, наука! Это мне памятка вперед. Ср … Словарь синонимов
НАУКА — НАУКА, науки, жен. 1. только ед. Система знаний о закономерностях в развитии природы, общества и мышления и о способах планомерного воздействия на окружающий мир. «Наука потому и называется наукой, что она не признает фетишей, не боится поднять… … Толковый словарь Ушакова
наука — НАУКА особый вид познавательной деятельности, нацеленный на выработку объективных, системно организованных и обоснованных знаний о мире. Социальный институт, обеспечивающий функционирование научной познавательной деятельности. Как … Энциклопедия эпистемологии и философии науки
наука — вовсе не состоит исключительно из готовых решений, найденных ответов, истинных положений, достоверных законов и знаний. Она включает в себя в равной мере и поиски истины, процессы открытия, предположения, опыт и риск. Научная мысль тем и… … Словарь Л.С. Выготского
НАУКА — НАУКА. Сфера человеческой деятельности, функция которой – выработка и систематизация объективных знаний о действительности; одна из форм общественного сознания. Самостоятельной наука считается, если у нее имеется свой объект, предмет исследования … Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам)
наука — Сфера деятельности, основная функция коей выработка знаний о мире, их систематизация, на основе чего возможны построение образа мира научная картина мира, и способов взаимодействия с миром научно обоснованная практика. Конечно, знания,… … Большая психологическая энциклопедия