Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

во+время+дороги

  • 21 сбиться с пути истинного

    СБИВАТЬСЯ/СБИТЬСЯ С ПУТИ <C ДОРОГИ>
    [VP; subj: human]
    =====
    1. to become lost:
    - X сбился с дороги X lost his way (bearings);
    - X got lost.
         ♦ "Кто стучит?.." - "Приезжие, матушка, пусти переночевать", - произнес Чичиков. "...Здесь тебе не постоялый двор, помещица живет". - "Что ж делать, матушка: видишь, с дороги сбились. Не ночевать же в такое время в степи" (Гоголь 3). "Who's knocking? " "We are travelers, my good woman, put us up for the night," said Chichikov "...This is not an inn, a lady landowner lives here " "What are we to do, my good woman? We got lost. We can't spend the whole night in the open steppe, can we?" (3c)
    2. disapprov. Also: СБИВАТЬСЯ/СБИТЬСЯ С ПУТИ ИСТИННОГО (ИСТИНЫ) to begin to follow a disreputable life style, lean toward wrong persuasions, be headed for sth. bad:
    - X сбился с пути X went astray;
    - X strayed from the true path (from the straight and narrow, from the path of righteousness);
    - X slipped from the right path.
         ♦ Я выкрикивала именно те могущественные банальности, которые могли тронуть ее сердце. О материнских слезах... О том, что чужой ребёнок никому не нужен... И о том, что сирота может сбиться с пути... (Гинзбург 2). I found myself shouting out precisely the powerful cliches that could move her heart. A mother's tears....Nobody wants someone else's child....An orphan can so easily go astray... (2a).
         ♦ Уже тогда, в 1833 году, либералы смотрели на нас исподлобья, как на сбившихся с дороги (Герцен 1). Even then, in 1833, the Liberals looked at us askance, as having strayed from the true path (1a).
         ♦ Он, видите ли, сжалился, он, прославленная личность, пожалел несчастного, сбившегося с пути молодого человека (Олеша 2). [context transl] You see, he took pity on me. He, the exalted public figure, has taken pity on a wayward young man (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сбиться с пути истинного

  • 22 сбиться с пути истины

    СБИВАТЬСЯ/СБИТЬСЯ С ПУТИ <C ДОРОГИ>
    [VP; subj: human]
    =====
    1. to become lost:
    - X сбился с дороги X lost his way (bearings);
    - X got lost.
         ♦ "Кто стучит?.." - "Приезжие, матушка, пусти переночевать", - произнес Чичиков. "...Здесь тебе не постоялый двор, помещица живет". - "Что ж делать, матушка: видишь, с дороги сбились. Не ночевать же в такое время в степи" (Гоголь 3). "Who's knocking? " "We are travelers, my good woman, put us up for the night," said Chichikov "...This is not an inn, a lady landowner lives here " "What are we to do, my good woman? We got lost. We can't spend the whole night in the open steppe, can we?" (3c)
    2. disapprov. Also: СБИВАТЬСЯ/СБИТЬСЯ С ПУТИ ИСТИННОГО (ИСТИНЫ) to begin to follow a disreputable life style, lean toward wrong persuasions, be headed for sth. bad:
    - X сбился с пути X went astray;
    - X strayed from the true path (from the straight and narrow, from the path of righteousness);
    - X slipped from the right path.
         ♦ Я выкрикивала именно те могущественные банальности, которые могли тронуть ее сердце. О материнских слезах... О том, что чужой ребёнок никому не нужен... И о том, что сирота может сбиться с пути... (Гинзбург 2). I found myself shouting out precisely the powerful cliches that could move her heart. A mother's tears....Nobody wants someone else's child....An orphan can so easily go astray... (2a).
         ♦ Уже тогда, в 1833 году, либералы смотрели на нас исподлобья, как на сбившихся с дороги (Герцен 1). Even then, in 1833, the Liberals looked at us askance, as having strayed from the true path (1a).
         ♦ Он, видите ли, сжалился, он, прославленная личность, пожалел несчастного, сбившегося с пути молодого человека (Олеша 2). [context transl] You see, he took pity on me. He, the exalted public figure, has taken pity on a wayward young man (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сбиться с пути истины

  • 23 савырнымаш

    савырнымаш
    сущ. от савырнаш
    1. поворот; место, где поворачивают

    Эҥер савырнымаш поворот реки.

    Корно савырнымаште самолёт кия. Е. Янгильдин. На повороте дороги лежит самолёт.

    2. поворот, поворачивание, оборачивание, отворачивание, сворачивание; действие, изменяющее положение чего-л.

    Мелын савырнымаш поворот лицом;

    тупынь савырнымаш поворачивание спиной;

    корно гыч савырнымаш сворачивание с дороги.

    Демижын ош алашаже савырнымаште эре шога. О. Шабдар. Белый мерин Деми всё время стоит на повороте.

    3. перен. поворот, изменение чего-л., перелом, отрезок (о времени)

    Илыш савырнымаш поворот судьбы.

    Жап пеш шуйнен эрта, кажне савырнымашлан жапын кужужым Верук шижеш. М. Шкетан. Время тянется очень долго, на каждом его отрезке Верук чувствует это.

    4. перен. превращение; переход в другое состояние

    – Тиде ир илышыш савырнымаш ок лий гын? – Камет Егор туран йодеш. А. Эрыкан. – Не будет ли это переходом в дикарскую жизнь? – спрашивает в лоб Камет Егор.

    5. перен. обход, объезд; совершение действия вокруг чего-л. путём ходьбы, езды, полёта и т.д

    Тӱня йыр савырнымаш путешествие вокруг света;

    ер йыр савырнымаш обход вокруг озера.

    6. перен. возвращение после поездки, ходьбы куда-л.

    Сар гыч савырнымаш возвращение с войны;

    пел корно гыч савырнымаш возвращение с полдороги;

    мӱндыр вер гыч савырнымаш возвращение из далёких мест.

    Сравни с:

    пӧртылмаш
    7. перен. кружение, вращение, поворачивание; совершение кругового движения

    Вакш шулдыр савырнымаш вращение крыльев мельницы;

    вуй савырнымаш головокружение.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > савырнымаш

  • 24 пойти

    1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;
    2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;
    3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;
    4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить
    5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);
    6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.
    * * *
    1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́
    2) ( начать) поча́ти; піти́
    3) ( начаться) поча́тися; піти́

    Русско-украинский словарь > пойти

  • 25 Перфект

    Партицип II образуется:
    1. У слабых глаголов при помощи:
    приставки ge- или без неё* + основы глагола + суффикса -(e)t**
    arbeiten ge- + arbeit + -et
    machen ge- + mach + -t
    verarbeiten verarbeit + -et
    * Образование партиципа II глаголов без приставки ge- см. п. 5, Примечание, с. 114.
    ** Суффикс -etпартицип II имеет, если основа глагола заканчивается на
    -d, -t: geredet
    Также: baden, bilden, blenden, kleiden, melden, reden, schaden, schmieden, spenden, verschwenden, zünden; achten, arbeiten, bedeuten, bereiten, bluten, deuten, dichten, fasten, sich fürchten, heiraten, hüten, kosten, lasten, leiten, leisten, mästen, retten, richten, röten, schalten, tasten, trösten, warten (перевод см. п. 3, с. 106)
    -m или -n, если перед ними стоит согласный (кроме l или r):   geatmet
    Также: ebnen, öffnen, ordnen, rechnen, regnen, zeichnen (перевод см. п. 3, с. 106)
    Но: gefilmt, gelernt (так как l или r)
    2. У сильных глаголов при помощи:
    приставки ge- или без неё* + основы глагола (с изменённым гласным)** + суффикса -en
    liegen ge- + leg + -en
    sprechen ge- + sproch + -en
    versprechen versproch + -en
    * Как и у слабых глаголов, см. выше.
    ** У большинства сильных глаголов в партиципе II изменяется гласный основы (в некоторых случаях и согласный).
    Партицип II сильных глаголов указывается в словаре, и его следует запоминать.
    3. У смешанных глаголов при помощи приставки ge-, основы глагола (часто с изменением гласного) и суффикса  -(e)t:
    brennen - гореть - gebrannt
    kennen - знать - gekannt
    nennen - называть - genannt
    rennen - бежать, мчаться - gerannt
    senden - посылать - gesandt
    senden - передавать по радио - gesendet
    wenden - переворачивать, разворачивать(ся) - gewendet
    wenden - поворачивать (в определённом направлении) - gewandt / gewendet
    sich wenden - меняться, перемениться - gewendet
    sich wenden - поворачиваться, оборачиваться - gewandt / gewendet
    sich wenden - обращаться к кому-либо - gewandt / gewendet
    denken - думать - gedacht
    bringen - приносить - gebracht
    wissen - знать - gewusst
    4. У всех модальных глаголов, а также глаголов brauchen, fühlen, hören, lassen, lehren, lernen, sehen, spüren, если они употребляются с инфинитивом I другого глагола, то после него вместо партиципа II стоит инфинитив I вышеперечисленных глаголов (старая форма партиципа II):
    Ich habe diese Arbeit machen wollen. - Я хотел сделать эту работу.
    Er hat sich einen Anzug nähen lassen. - Он заказал себе костюм.
    Das hätten Sie nicht zu tun brauchen. - Вам не следовало бы этого делать.
    Sie hat mich kommen sehen. - Она видела, что (как) я пришел.
    Если эти глаголы употребляются без инфинитива I другого глагола (то есть в самостоятельном значении), то партицип II всех модальных глаголов, а также глаголов brauchen, fühlen, hören, lehren, lernen, spüren образуется, как у слабых глаголов: gebraucht, gefühlt, gehört, gelehrt, gelernt, gespürt, gewollt; а глаголов lassen, sehen, как у сильных: gelassen, gesehen.
    5. У некоторых глаголов, имеющих один и тот же инфинитив I, партицип II образуется по слабому типу, если они переходные, и по сильному, если они непереходные. От этого зависит и значение глагола:
    испугаться - erschrocken непереходный глагол
    испугать - erschreckt переходный глагол
    висеть - gehangen непереходный глагол
    вешать - gehängt переходный глагол
    1. Приставка ge- отсутствует в партиципе II глаголов:
    • с неотделяемыми приставками be-, ge-, er-, ent-, emp-, miss-, ver-, voll-, zer-:
    bearbeiten - обрабатывать - bearbeitet
    begegnen - встретить - begegnet
    beginnen - начинать - begonnen
    gebären - рожать - geboren
    gedeihen - расти, преуспевать - gediehen
    gestehen - признавать(ся) - gestanden
    geschehen - случаться - geschehen
    gelingen - удаваться - gelungen
    gewinnen - выигрывать - gewonnen
    erzählen - рассказывать - erzählt
    entladen - разгружать, разряжать - entladen
    empfangen - принимать, зачинать, встречать - empfangen
    erklären - разъяснять - erklärt
    missverstehen - ложно понимать - missverstanden
    verschieben - сдвигать, переносить, откладывать - verschoben
    vollbringen - совершить (подвиг), выполнять - vollbracht
    vollenden - завершать, заканчивать - vollendet
    zerbrechen - разбивать - zerbrochen и др.
    (см. 7.3.2, с. 326)
    • на -ieren, -eien:
    demonstrieren - демонстрировать - demonstriert
    diskutieren - дискутировать - diskutiert
    interessieren - интересовать - interessiert
    reparieren - ремонтировать - repariert
    prophezeien - пророчить, предсказывать - prophezeit
    • у которых ударение падает не на первый слог:
    kredénzen - подносить (вино), потчевать - kredénzt
    posáunen - разгласить / раструбить - posáunt
    rumóren - шуметь (разг.) rumórt
    spektákeln - скандалить, шуметь - spektákelt
    stibítzen - стянуть, стибрить (разг.) stibítzt
    schmarótzen - поразитировать, жить за чужой счёт - schmarótzt
    • с неотделяемой и отделяемой приставкой:
    abbestellen - отменять заказ - abbestellt
    anerkennen - признавать - anerkannt
    vorbereiten - готовить - vorbereitet
    • с отделяемыми приставками, образованными от глаголов с ударением не на первом слоге:
    ausposaunen (разг.) раструбить, раззвонить, растрезвонить - ausposannt
    einstudieren - заучивать; разучивать; выучивать - einstudiert
    durchtrainieren - натренировать - durchtrainiert
    2. В партиципе II глаголов с отделяемыми приставками ab-, an-, auf-, aus-, bei-, da(r)-, ein-, empor-, fort-, her-, hin-, los-, mit-, nach-, nieder-, vor-, weg-, weiter-, wieder-, zu- префикс ge- стоит между отделяемой приставкой и основой глагола:
    abnehmen - снимать, отнимать, похудеть - abgenommen
    aufstehen - встать - aufgestanden
    einschlafen - уснуть - eingeschlafen
    loslassen - освобождать, выпускать - losgelassen
    mitbringen - принести с собой - mitgebracht
    zumachen - закрыть - zuge macht
    3. У составных глаголов с неотделяемой первой частью и ударением на первый слог ge- стоит в начале слова:
    frühstücken - завтракать gefrühstückt
    réchtfertigen - оправдывать gerechtfertigt
    kénnzeichnen - отмечать, характеризовать gekennzeichnet
    wétteifern - состязаться, соревноваться ge wetteifert
    4. У составных глаголов с отделяемой первой частью и ударением на первый слог ge- стоит между отделяемой частью и корнем:
    teilnehmen - принимать участие - teilgenommen
    freisprechen - оправдывать - freigesprochen
    bloßstellen - разоблачать, компрометировать - bloßgestellt
    gutmachen - исправлять, поправлять (ошибку) - gutgemacht
    totschlagen - убить (нанося удары) - totgeschlagen
    fernsehen - смотреть телевизор - fernge sehen
    5. У отдельных глаголов партицип II образуется с ge- и без ge-:
    liebkosen - ласкать, миловать - liebkost/geliebkost
    offenbaren - поведать, сознаться - offenbart / geoffenbart
    róboten - гнуть спину, вкалывать - geróbetet / robótet
    ich habe gemacht ich bin gekommen
    du hast gemacht du bist gekommen
    er, sie, es hat gemacht er, sie, es ist gekommen
    wir haben gemacht wir sind gekommen
    ihr habt gemacht ihr seid gekommen
    sie, Sie haben gemacht sie, Sie sind gekommen
    Перфект с вспомогательным глаголом haben образуют:
    1. Переходные глаголы, то есть глаголы, требующие дополнения в аккузативе без предлога (даже если это дополнение в предложении отсутствует):
    Ich habe das Buch gelesen. - Я прочитал книгу.
    Er hat langsam gegessen. - Он ел медленно.
    Глаголы владения, получения, содержания, меры, наличия, которые иногда не относят к переходным, а выделяют в особую группу „псевдопереходных“ (pseudotransitive Verben) (хотя эти глаголы имеют дополнение в аккузативе, которое, в свою очередь, при преобразовании в пассивную конструкцию не может стать подлежащим. Следовательно от таких глаголов пассив не образуется, см. с. 130). К ним относятся: behalten оставлять, сохранять, bekommen получать, erhalten получать, es gibt имеется, enthalten содержать (в себе), umfassen содержать (в себе):
    Der Student hat eine gute Note bekommen. - Студент получил хорошую оценку.
    Das Paket hat viele Geschenke enthalten. - В посылке было много подарков.
    2. Непереходные глаголы:
    • обозначающие действие (, состояние, процесс) в его течении, не предусматривающее предела или результата в своём протекании, не ограниченное во времени. Такие глаголы называют непредельными, дуративными или имперфективными: arbeiten работать, hängen висеть, lachen смеяться, leben жить, liegen лежать, schlafen спать, sitzen сидеть, stehen стоять, wachen бодрствовать, wohnen проживать и др.:
    Er hat zwei Stunden geschlafen. - Он спал два часа.
    Sie hat am Fenster gestanden. - Она стояла у окна.
    Wo hast du gesteckt? - Куда ты делся / запропастился?
    • требующие дополнения в дативе (см. 2.11.3, с. 198-201) и предложного дополнения (см. 2.11.9, с. 209):
    Er hat uns immer gefehlt. - Его нам всегда не хватало.
    Er hat auf meine Frage geantwortet. - Он ответил на мой вопрос.
    Sie hat ihm für die Blumen gedankt. - Она поблагодарила его за цветы.
    auffallen бросаться в глаза, ausweichen уступать дорогу, begegnen встречать, beikommen приближаться, beitreten вступать (в организацию), bleiben оставаться, einfallen приходить на ум, entgehen уходить от кого-либо, entrinnen избегать кого-либо, folgen следовать, идти за кем-либо, gelingen удаваться; ладиться, glücken удаться, посчастливиться, misslingen не удаваться, missraten не удаваться, nachlaufen бежать (вслед), гнаться (за кем-либо), passieren случаться, происходить, weichen отклоняться (в сторону); уклоняться:
    Ich bin ihm begegnet. - Я встретил его.
    • обозначающие начало и конец действия: anfangen, beginnen начинать, aufhören прекращать, enden кончаться, оканчиваться, einsetzen начинаться, aussetzen останавливаться(например, о пульсе), давать перебои (в технике):
    Das Spiel hat schon angefangen. - Игра уже началась.
    Die Autofahrt hat gut begonnen und böse geendet. - Поездка на автомобиле хорошо началась и плохо закончилась.
    Das Konzert hat um 21.00 Uhr geendet. - Концерт закончился в 21.00.
    Es hat aufgehört zu schneien. - Снег перестал идти.
    Nach der Pause hat die Musik wieder eingesetzt. - После перерыва снова стала играть музыка.
    Der Motor hat ausgesetzt. - Двигатель перестал работать.
    3. Возвратные глаголы, в том числе движения, у которых sich стоит в аккузативе (с. 175):
    Sie hat sich dafür interessiert. - Она интересовалась этим.
    Er hat sich in der Stadt verlaufen. - Он заблудился в городе.
    Возвратные глаголы движения с sich в дативе со значением взаимного действия употребляются с sein:
    sich ausweichen - избегать друг другу
    sich entgegenkommen - идти навстречу друг другу
    sich näher kommen - сближаться с кем-либо
    Er ist sich in der fremden Stadt ziemlich hilfslos vorgekommen. - Он в чужом городе чувствовал себя довольно безпомощным.
    Wir sind uns / einander zufällig begegnet. - Мы случайно встретились.
    Также с sein образуется перфект глаголов, входящих в состав выражений:
    sich um den Hals fallen - броситься друг другу на шею (от радости)
    sich auf die Nerven gehen - действовать друг другу на нервы
    sich in die Quere kommen - стать друг другу поперёк дороги
    sich in den Rücken fallen - наносить друг другу удар в спину
    sich aus dem Weg gehen - избегать друг другу
    sich über den Weg laufen - перебежать дорогу друг другу
    Sie sind sich in die Haare geraten. - Они вцепились друг другу в волосы.
    4. Модальные глаголы (Modalverben) (см. 2.7, c. 160 -171):
    Sie hat es gewollt. - Она этого хотела.
    Er hat nichts kaufen können. - Он ничего не смог купить.
    5. Безличные глаголы (см. 2.9, п. 1, с. 179):
    Es hat geschneit (geregnet, gehagelt). - (По)шёл снег (дождь, град).
    и личные глаголы в безличном употреблении (см. 2.9, п. 2, с. 179):
    Es hat nur einen Stuhl gegeben. - Имелся только один стул.
    Es hat sich um diese Frage gehandelt. - Речь шла об этом вопросе.
    Но: Es ist um dich gegangen. - Речь шла о тебе.
    Es ist auf eine schnelle Entscheidung angekommen. (es kommt auf … an) - Это зависело от быстрого принятия решения. (зависеть от …)
    1. Непереходные глаголы движения (intransitive Verben der Fortbewegung), обозначающие изменение местоположения (то есть передвижение/перемещение):
    abreisen, verreisen уезжать, reisen путешествовать, wandeln ходить, бродить, wandern путешествовать пешком, бродить, кочевать, aufstehen вставать, aussteigen выходить (из транспорта), eintreffen прибывать, einsteigen входить (в транспорт), fahren ехать, fallen падать, fliegen лететь, fliehen убегать, gehen идти, kommen приходить, marschieren маршировать и др.:
    Sie ist schon viel gereist. - Она уже много путешествовала.
    Er ist für ein paar Tage verreist. - Он уехал на несколько дней.
    Er ist von seinem Platz aufgestanden. - Он встал со своего места.
    Er ist mit dem Auto gefahren. - Он поехал на автомобиле.
    Sie ist zu Fuß gegangen. - Она пошла пешком.
    Ich bin nach Berlin geflogen. - Я улетел в Берлин.
    Sie ist gestern in Bonn eingetroffen. - Она вчера прибыла в Бонн.
    а) Некоторые глаголы могут обозначать движение без изменения и с изменением местоположения. В первом случае перфект образуется с haben:
    Die Fahne hat im Wind geflattert. - Знамя развевалось на ветру.
    Wir haben den ganzen Abend getanzt. - Мы танцевали весь вечер.
    Ein Auto hat am Kran gependelt. - Автомобиль при погрузке краном, словно маятник, качался из стороны в сторону.
    во втором случае (то есть с изменением месиоположения) – с sein:
    Die Libelle ist über die Wiese geflattert. - Стрекоза, порхая, пролетела над лугом.
    Das junge Paar ist durch den Saal getanzt. - Молодая пара протанцевала из одного конца зала в другой.
    Herr Müller ist ständig zwischen Wohnort und Arbeitsplatz gependelt. - Господин Мюллер каждый день ездил на работу в другой город / населённый пункт.
    б) Глаголы fahren ехать, ездить, laufen бежать, reiten ездить верхом; скакать на лошади в устойчивых сочетаниях с существительным в аккузативе без артикля образуют перфект с sein. Аккузатив выражает здесь не прямое дополнение, а имеет обстоятельственный характер и отвечает на вопросы „womit?“, „wie?“:
    Auto (Bus, Zug usw., Motorrad, Mofa, Rad, Schlitten, Lift, Boot, Karussell, Riesenrad, Kolonne, Schritt usw.) fahren - ездить на машине (автобусе, поезде и т.д., мотоцикле, мопеде, велосипеде, на санках, лифте, лодке, карусели, колесе обозрения / чёртовом колесе, колонной, шагом и т.д)
    Ski (Schlittschuh, Rollschuh) laufen - бегать на лыжах (коньках, кататься на роликовых коньках)
    Galopp (Schritt, Trab) reiten - скакать галопом (ехать шагом, рысью)
    Wir sind früher oft auf dem Teich Schlittschuh gelaufen. - Мы раньше на пруду часто катались на коньках.
    в) Глаголы laufen бежать и springen прыгать образуют перфект с sein, если они обозначают движение с изменением местоположения (см. п. 1, с. 117):
    Er ist um die Ecke gelaufen (= gehen). - Он зашёл за угол.
    Die Katze ist auf den Tisch gesprungen. - Кошка запрыгнула на стол.
    или если это движение рассматривается (автором) как перемещение (см. п. г, с. 119):
    Wir sind im Urlaub viel (jeden Tag - fünf Stunden) gelaufen. - Во время отпуска мы ходили пешком много (каждый день по пять часов).
    Если речь идёт о времени, других результатах на спортивных состязаниях, а также выражающих их словах, например, die Zeit время, der Rekord рекорд и т.д., названии выполненных элементов ( der Salto), стоящих в аккузативе, то перфект этих глаголов, а также глагола schwimmen плавать может образовываться с haben, с haben или sein / sein или haben:
    Er hat eine phantastische Zeit gelaufen. - Он показал в беге фантастически короткое время.
    Er hat/ist heute einen neuen Rekord (die beste Zeit) gelaufen. - Он сегодня установил новый рекорд (показал самое лучшее время) в беге.
    Er hat/ist 10,1 Sekunden gelaufen. - Он пробежал за 10,1 секунды.
    Der Sprinter ist/hat die 100 Meter in 10,1 Sekunden gelaufen. - Спринтер пробежал 100 метров за 10,1 секунды.
    Er ist/hat in diesem Jahr die 5,80 m schon zweimal gesprungen. - Он в этом году уже дважды прыгнул на 5,80 метра.
    Er ist/hat einen Salto gesprungen. - Он сделал сальто.
    Er ist/hat 5,40 m (einen neuen Rekord) gesprungen. - Он прыгнул на 5,40 м (установил новый рекорд по прыжкам в длину).
    Er hat/ist einen neuen Rekord (neue Bestzeit) geschwommen. - Он установил новый рекорд (побил свой рекорд по времени) в плавании.
    В некоторых случаях перфект может образовываться только с sein:
    Ich bin diese Strecke täglich gelaufen. - Эту дистанцию я пробегал ежедневно.
    Er ist die Strecke in 48 Sekunden geschwommen. - Он проплыл дистанцию за 48 секунд.
    В переносном значении, а также в возвратном значении глагол laufen образует перфект при помощи глагола haben:
    Er hat sich ein Loch in die Schuhsohle gelaufen. - Он сносил свою обувь до дыр.
    Er hat sich müde (außer Atem) gelaufen. - Я устал (запыхался) от бега.
    г) Некоторые глаголы движения обозначают занятие спортом, например, klettern лазать, лезть, взбираться, заниматься скалолазанием, reiten ездить верхом, paddeln кататься (на байдарке, каноэ), rodeln кататься на санях (с гор), заниматься санным спортом, rudern грести, плыть на вёслах, schwimmen плавать, segeln плавать, плыть, идти под парусом, заниматься парусным спортом, surfen заниматься серфингом. Перфект этих глаголов образовывается при помощи глагола sein, если это движение рассматривается (автором) как перемещение и в предложении часто имеется обстоятельство места:
    Er ist im Fels geklettert. - Он занимался скалолазанием.
    Er ist an den Seilen geklettert. - Он лазил / занимался лазанием по канату.
    Er ist regelmäßig auf dem See gesegelt (gerudert, gesurft, gepaddelt). - Он регулярно на озере занимается парусным спортом (греблей, серфингом, тренируется на байдарке).
    Sie ist im Bad geschwommen. - Она плавала в бассейне.
    или цели:
    Er ist zum Wald geritten. - Он поскакал (на лошади) к лесу.
    Er ist in den Graben gerodelt. - Он заехал на санях в канаву / кювет. - Er ist zur Insel gerudert (gesegelt). - Он поплыл к острову на вёсельной (парусной) лодке.
    Er ist ans Ufer (zur Insel, über den See, über den Fluss) geschwommen. - Он поплыл к берегу (острову, через озеро, реку).
    Перфект вышеперечисленных глаголов образовывается с haben, если подчёркивается длительность:
    Er hat den ganzen Tag (mehrere Stunden) geritten (gerodelt, gesegelt, gesurft, gepaddelt). - Он весь день (несколько часов) занимался конным (санным, парусным спортом, серфингом, тренировался на байдарке).
    Er hat im vergangenen Sommer viel geschwommen. - Он прошлым летом много плавал.
    или образ действия:
    Sie hat mit großem Vergnügen gesurft. - Она с большим удовольствием занималась серфингом.
    Однако перфект этих глаголов может образовываться с sein, то есть вместо:
    Sie hat mehrere Stunden geschwommen. - Она плавала несколько часов.
    в устной и письменной речи чаще можно встретить:
    Sie ist mehrere Stunden geschwommen (geritten).
    При сочетании этих глаголов с существительным в аккузативе в определённых случаях их перфект образовывается при помощи haben:
    Er hat ein Pferd (ein Kamel, einen Esel) geritten. - Он ехал верхом на лошади (верблюде, осле).
    Er hat/ist ein Rennen (ein Turnier) geritten. - Он участвовал в скачках (турнире по конному спорту).
    Er hat eine Regatta gesegelt. - Он принимал участие в парусной регате.
    2. Непереходные глаголы, обозначающие изменение состояния (Zustandsveränderung):
    • и указывающие на начало действия: aufblühen расцветать, aufwachen, erwachen просыпаться, einschlafen засыпать, entstehen возникать:
    Die Kastanienbäume sind aufgeblüht. - Расцвели каштаны.
    Er ist eingeschlafen (aufgewacht). - Он заснул / проснулся.
    Dieses Buch ist unter Mitwirkung von Dr. Stuckert entstanden. - Эта книга вышла при участии д-ра Штуккерта.
    • и указывающие на окончание действия или процесса: aufgehen в(о)сходить (о светилах), genesen выздоравливать, erkranken заболеть, erröten (по)краснеть, ertrinken (у)тонуть, ersticken задыхаться, erfrieren (о)коченеть, zufrieren замерзать, покрываться льдом, krepieren, verenden издыхать (о животных), sinken (за)тонуть, sterben умирать, untergehen тонуть, рушиться, погибать, umkommen погибать, vergehen умирать, погибать, verfallen разрушаться, wachsen расти и др.:
    Goethe ist 1832 gestorben. - Гёте умер в 1832 году.
    Die „Titaniс“ ist 1914 gesunken. - „Титаник“ затонул в 1914 году.
    Das Theater ist abgebrannt. - Театр сгорел.
    Er ist genesen (geh.). - Он выздоровел (высок.) .
    Das Haus ist ziemlich verfallen. - Дом изрядно разрушился / пришёл в упадок.
    Sie ist 5 Zentimeter gewachsen. - Она выросла на 5 сантиметров.
    Der Baum ist krumm gewachsen. - Дерево выросло кривым.
    а) Некоторые непереходные глаголы, обозначающие изменение состояние образуют перфект с глаголом haben:
    Sie hat in der letzten Zeit stark abgenommen ( zugenommen ). - Она в последнее время сильно похудела (поправилась).
    Die schulerischen Leistungen meines Sohnes haben in diesem Schuljahr nachgelassen. - Успеваемость моего сына в школе в этом учебном году ухудшилась.
    б) Перфект некоторых глаголов, хотя и показывают изменение состояния, может образовываться при помощи глаголов haben или sein. Это зависит от того, что имеется в виду: процесс ( haben) или результат ( sein):
    Mein Freund hat schnell gealtert. - Мой друг быстро старел.
    Mein Freund ist schnell gealtert. - Мой друг быстро состарился.
    Der Wein hat gegoren. - Вино бродило.
    Der Wein ist gegoren. - Вино забродило.
    3. Глаголы sein быть, werden становиться, bleiben оставаться, begegnen встречать, folgen следовать, erscheinen (по)являться, gedeihen (хорошо) расти, развиваться; „событийные глаголы“ (Ereignisverben, употребляются в 3-м лице единственного числа с подлежащим, выраженным неодушествлённым существительным или es, кроме geraten in… попасть в …): auftreten появляться, возникать, eintreten случаться, происходить, erfolgen происходить, fehlschlagen не удаваться, не сбываться, gelingen удаваться, misslingen не удаваться, geschehen, passieren случаться, glücken удаваться, посчастливиться, missglücken не удаваться, не посчастливиться, missraten не удаваться, scheitern потерпеть неудачу, schief gehen не удаваться, unterbleiben не состояться, j-m unterlaufen вкрадываться (об ошибке), verlaufen проходить, vorfallen, vorkommen случаться, j-m widerfahren, j-m zustoßen случаться с кем-либо:
    Sie ist Dolmetscherin gewesen. - Она была переводчицей.
    Er ist Offizier geworden. - Он стал офицером.
    Er ist lange wach geblieben. - Он долго бодрствовал / не спал.
    Ich bin ihr begegnet. - Я встретил её.
    Sie ist meinem Rat gefolgt. - Она последовала моему совету.
    Er ist nicht zum Frühstück erschienen. - Он не явился на завтрак.
    Die Verhandlungen sind sehr weit gediehen. - Переговоры намного продвинулись.
    Was ist ihr passiert / geschehen? - Что с ней случилось?
    Das ist ihr gelungen / misslungen. - Это ей удалось / не удалось.
    Die Torte ist dir gut geglückt. - Торт у тебя удался на славу.
    Der Kuchen ist missraten. - Пирог не удался.
    Das ist seit 100 Jahren nicht vorgekommen. - Такое не происходило уже сто лет.
    Некоторые „событийные глаголы“ образуют перфект при помощи глагола haben: К ним относятся: sich ereignen происходить; klappen (разг.) ладиться, идти налад, клеиться, stattfinden состояться:
    Der Unfall hat sich gestern ereignet. - Несчастный случай произошёл вчера.
    Alles hat (großartig) geklappt. - Всё (великолепно) удалось / получилось.
    Das Konzert hat gestern stattgefunden. - Концерт состоялся вчера.
    Перфект следующих глаголов может образовываться при помощи haben  и sein:
    Der Junge hat die Rose abgebrochen. - Мальчик сломал розу.
    Die Rose ist abgebrochen. - Роза сломалась.
    Der Radfahrer ist in eine Nebenstraße gebogen. - Велосипедист cвернул в переулок / на боковую улицу.
    Ich habe den Draht gebogen. - Я согнул проволоку.
    Das Eis ist gebrochen. - Лед сломан / тронулся.
    Er hat den Zweig in zwei Teile gebrochen. - Он переломал ветку пополам.
    Er ist durch die Straßen gebummelt. - Он бродил по улицам.
    Er hat ein Semester lang gebummelt. - Он лодырничал весь семестр.
    Das Wasser ist in den Keller gedrungen. - Вода проникла в подвал.
    Er hat auf die Einhaltung des Vertrages gedrungen. - Он настоял на соблюдении договора.
    Das Auto ist in die Talstraße eingelenkt. -  Машина повернула на Тальштрассе.
    Man hat die Rakete in eine andere Bahn (ein)gelenkt. - Ракету направили на другую траекторию.
    Er ist nach Deutschland gefahren. - Он уехал в Германию.
    Wir sind nach Frankfurt gefahren. - Мы поехали во Франкфурт.
    Ich habe noch nie einen Mercedes gefahren. - Я никогда ещё не водил „Мерседес“.
    Er hat den Wagen in die Garage gefahren. Он поставил машину в гараж.
    Ich habe sie nach Hause gefahren. - Я отвёз её домой.
    Er ist um 10 Uhr fortgefahren. - Он уехал в 10 часов.
    Er hat den Schrank fortgefahren. - Он увёз шкаф.
    Wir sind nach Minsk geflogen. - Мы полетели в Минск.
    Sie ist nach Paris geflogen. - Она улетела в Париж.
    Der Pilot hat die Maschine (die Boeing 737) nach Bonn geflogen. - Пилот вёл самолёт (Боинг 737) в Бонн.
    Er hat den Hubschrauber geflogen. - Он вёл вертолёт.
    Der See (der Boden) ist gefroren. - Озеро замёрзло (земля замёрзла).
    Wir haben gefroren. - Мы мёрзли. / Нам было холодно.
    Die Wunde ist schnell geheilt. - Рана быстро зажила.
    Der Arzt hat die Grippe mit einem neuen Präparat geheilt. - Врач вылечил грипп новым препаратом.
    Er ist durch die Straßen (durch den Wald) geirrt. - Он блуждал по улицам (по лесу).
    Du hast dich geirrt, er hat im Juni Geburtstag, nicht erst im Juli. - Ты ошибся. У него день рождения в июне, а не в июле.
    Sie sind zum Bahnhof gejagt. - Они помчались на вокзал.
    Er hat in Afrika Löwen gejagt. - Он охотился в Африке на львов.
    Was ist dir gestern passiert? - Что вчера с тобой случилось?
    Das Schiff hat den Ärmelkanal passiert. - Судно пересекло пролив Ла-Манш.
    Wir haben die Grenze passiert. - Мы пересекли границу.
    Der Strick ist gerissen. - Верёвка порвалась.
    Er hat ihr das Buch aus der Hand gerissen. - Он вырвал у нее из рук книгу.
    Das Kabel ist gerissen. - Кабель оборвался.
    Der Wind hat an den Segeln gerissen. - Ветер трепал паруса.
    Wir sind über das Feld geritten. - Мы ехали по полю верхом.
    Er hat das Pferd zur Tränke geritten. - Он поехал поить лошадь (на водопой).
    Der Ball ist ins Aus gerollt. - Мяч выкатился за пределы поля.
    Er hat ein Fass vom Wagen gerollt. - Он скатил бочку с машины.
    Er ist von hier geschieden. - Он расстался с этими местами.
    Der Richter hat die Ehe geschieden. - Судья расторгнул брак.
    Er ist aus der Armee geschieden. - Он уволился из армии.
    Man hat uns in zwei Gruppen geschieden. Нас разделили на две группы.
    Der Schneemann ist in der Sonne geschmolzen. - Снеговик растаял на солнце.
    Die Sonne hat den Schneemann geschmolzen. - Солнце растопило снеговика.
    Er hat die Blumen im Garten gespritzt. - Он полил (из шланга)в саду цветы.
    Das Wasser ist aus dem Schlauch gespritzt. - Вода полилась из шланга.
    Das Raumschiff ist planmäßig am Mittwoch gestartet. - Космический корабль, как и было запланировано, стартовал в среду.
    Russland hat einen neuen Erdsatelliten gestartet. - Россия произвела запуск очередного спутника Земли.
    Er ist im Dunkel gegen sie gestoßen. - Он в темноте столкнулся с ней.
    Er hat mich mit dem Ellbogen in die Rippen gestoßen. - Он толкнул меня локтем в бок.
    Das Boot ist an Land getrieben. - Лодку прибило к берегу.
    Sie hat die Kühe auf die Weide getrieben. - Она выгнала коров на пастбище.
    Er ist ins Zimmer getreten. - Он вошёл в комнату.
    Das Kind ist in die Pfütze getreten. - Ребёнок вступил в лужу.
    Er hat mir aus Versehen auf den Fuß getreten. - Он по неосторожности наступил мне на ногу.
    Die Wäsche ist in der Sonne getrocknet. - Белье высохло на солнце.
    Die Mutter hat die Wäsche getrocknet. - Мать (вы)сушила бельё.
    Der Aal ist in der Hitze verdorben. - Угорь испортился на жаре.
    Er hat mir alle Pläne verdorben. - Он расстроил все мои планы.
    Er ist in die Stadt gezogen. - Он переехал в город.
    Der Zahnarzt hat mir den Zahn gezogen. - Зубной врач вырвал мне зуб.
    Образование перфекта с haben или sein в этих примерах объясняется разными значениями глаголов и в связи с этим разной способностью употребляться с прямым дополнением, то есть переходностью/непереходностью данных глаголов.
    1. В некоторых регионах определённые глаголы образуют перфект с помощью haben или sein  не так, как в литературном языке. Так, на юге Германии, в Швейцарии и Австрии вместо нормативного ich habe gelegen/gestanden/gesessen говорят ich bin gelegen/gestanden/gesessen.
    2. Во многих словарях вспомогательный глагол, при помощи которого образуется перфект, указан: hat, istили h, s, а иногда он даётся вместе с партиципом II: ist gegangen, hat gemacht (см. Список неправильных глаголов, с. 448–452).

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Перфект

  • 26 кутыш

    кутыш
    1. длина; длиной во что-л., с чего-л. (при употреблении после существительных)

    Кужу кутыш большая длина;

    кутышым висаш измерять длину;

    корнын кутышыжо длина дороги;

    меҥге кутыш длиной в километр;

    кынер кутыш длиной с локоть.

    Юлын кутышыжо кум тӱжем шым шӱдӧ километр наре. М.-Азмекей. Длина Волги около трёх тысяч семисот километров.

    (Витян) кидыштыже – парня кутыш кол. З. Каткова. На руках Вити – рыбка с палец длиной.

    2. длина (какая-л. определённая)

    Кок кутышым эрташ пройти две длины.

    Кече лекме жап эртымекат, пеш эрын чучеш, кок-кум кутыш деч умбак нимат ок кой, пырдыжла тӱтыра шога. Д. Орай. Несмотря на то что уже прошло время восхода солнца, кажется, что очень рано, дальше чем на две-три длины ничего не видно, стеной стоит туман.

    3. продолжительность, долгота; продолжительностью во что-л. (о времени)

    Ик кутыш некоторое (одно) время;

    ик кутышлан на (одно) время;

    илыш кутыш продолжительность жизни.

    Миклай икмагал кутышым чаравуйын ошкылеш. В. Косоротов. Некоторое время Миклай идёт без головного убора.

    4. прясло; часть изгороди, забора от столба до столба

    Вич кутыш пече пять прясел забора.

    Марийско-русский словарь > кутыш

  • 27 вираж

    m (29 e.; ­ей) Flgw. Kurve f
    * * *
    вира́ж m (-е́й) FLGW Kurve f
    * * *
    вира́ж
    <-а́>
    м Kurve f
    * * *
    n
    1) gener. Bahnkurve, Wendung, Überhöhung (дороги), überhöhte Kurve (дороги)
    2) Av. Kehre, Turn, (полный) Vollkurve, Wendekurve, Kurve
    3) milit. Kehrtkurve
    4) eng. Farbbad
    5) construct. Kurvenüberhöhung, Uberhöhung, Überhöhungsrampe
    6) auto. Wendebahn
    7) road.wrk. einseitige Querneigung, einseitiges Gefäll zum Krümmungsmittelpunkt
    8) photo. Tonerbad, Tonbad
    10) aerodyn. Kurvenflug, Vollkurve, Wende, Wendeflug, Wendekreis
    11) cinema.equip. Toner, Virage

    Универсальный русско-немецкий словарь > вираж

  • 28 расстояние

    с.
    distance; length; range; spacing

    расстояние между точкой пересечения оси поворотного шкворня с плоскостью дороги и центром контакта шины с дорогой — kingpin offset

    расстояние между точкой пересечения оси поворота колеса с плоскостью дороги и центром контакта шины с дорогой — kingpin offset

    расстояние, проходимое автомобилем при обгоне — overtaking distance

    минимальное расстояние между передним краем подушки заднего сиденья и спинкой переднего сиденья — minimum seat spacing

    расстояние между плоскостью крепления диска колеса и плоскостью симметрии обода колеса — wheel offset

    расстояние между точкой пересечения оси поворота колеса с дорожной поверхностью и центром контакта колеса с дорогой — caster offset

    расстояние, проходимое автомобилем за время реакции водителя — reaction distance

    - межцентровое расстояние
    - расстояние видимости
    - расстояние между крайними мостами
    - расстояние между осями
    - расстояние между рёбрами
    - расстояние между сдвоенными колёсами

    Русско-английский автомобильный словарь > расстояние

  • 29 кораҥаш

    кораҥаш
    Г.: карангаш
    -ам
    1. сторониться, посторониться; отходить (отойти) в сторону; сойти (с дороги), отодвигаться, отодвинуться

    Тул дечкораҥаш отодвинуться от огня.

    Самырык-влак ӱстел деч кораҥыч. Н. Лекайн. Молодые отошли от стола.

    Корно ӱмбач кораҥаш кӱлеш. К. Васин. Надо сойти с дороги.

    2. сворачивать, свернуть; повёртывать (повернуть) в сторону, взять иное направление движения

    Леня палыме аллейыш кораҥе. М. Иванов. Лёня свернул на знакомую аллею.

    3. отступать, отступить; постепенно отодвигаться дальше, исчезая вблизи

    Шочын чодыра кораҥеш илем дечын. В. Колумб. Природный лес отступает от жилья.

    4. увернуться, избегнуть чего-л., отклонившись, быстро шагнув или отскочив в сторону

    Валерий шкежат кораҥ кертын огыл, ломаш мучаш тудын тупшым перен. М. Шкетан. Валерий и сам не смог увернуться, конец жерди ударил его по спине.

    5. сторониться, избегать, не желая встречаться, сталкиваться с кем-л.

    Еҥ деч ит кораҥ. П. Корнилов. Не сторонись людей.

    – Тыланет Яштай деч кораҥаш кӱлеш, – коклаш пурыш Юрат. В. Исенеков. – Тебе надо подальше держаться от Яштая, – вмешался и Юра.

    6. уходить, уйти прочь, убираться, убраться куда-л., оставлять, оставить кого-л. в покое

    Кораҥ тышеч! Убирайся отсюда!

    Еремей тышечын шыпак вел кораҥе. А. Юзыкайн. Еремей отсюда потихонечку убрался.

    7. посторониться, уступать дорогу

    Катя кораҥ ыш шукто, сур костюман пӧръеҥ дене тӱкныш. З. Каткова. Катя не успела посторониться, столкнулась с мужчиной в сером костюме.

    8. увиливать, увильнуть; уклоняться, уклониться от чего-л., прибегая к хитрости, уловке

    Раш вашмут деч кораҥаш увильнуть от ясного ответа;

    паша деч кораҥаш увильнуть от работы.

    Мардеж ушан еҥ тӱрлӧ амалым муын, шочшылан полшымо деч кораҥаш тӧча. М. Казаков. Тот, у кого ветер в голове, находя различные ухищрения, старается увильнуть от помощи своему ребёнку.

    Кузе каласаш? Иктаж семын кораҥаш ыле. Вигак ойлаш гын, вожылмаш. Н. Потапов. Ну как сказать-то? Уклониться бы от этого каким-то образом. Если прямо сказать, просто стыд.

    9. уйти стороной, пройти, пронестись мимо

    Шолем годым товарым мландыш руалат – шолем кораҥеш. Пале. Если в то время, когда надвигается град, воткнёшь топор в землю – град уйдёт стороной.

    10. расступаться, расступиться; освобождать, освободить место, площадь для кого-то

    Кораҥза, кушташ вер шыгыр! А. Юзыкайн. Расступитесь, плясать места мало!

    11. отходить, отойти, отстраняться, отстраниться от деятельности, традиций; отступаться, отступиться, изменить чему-л.

    Принцип деч кораҥаш отойти от принципа;

    чын деч кораҥаш отойти от истины;

    шке сӧрымӧ деч кораҥаш отступиться от своего обещания.

    Тыште совет поэзийын традицийже деч кораҥаш тӧчымаш веле. М. Казаков. Здесь есть лишь попытка отойти от традиций советской поэзии.

    12. отказываться, отказаться, не пожелать чего-л.

    Каҥаш деч кораҥаш отказаться от совета;

    шонымаш деч кораҥаш отказаться от мысли.

    Белов кидшым лупшале, пытартыш мут деч кораҥе. С. Музуров. Белов махнул рукой, отказался от заключительного слова.

    13. уйти, избегнуть, спастись от чего-л.

    Мо лиеш – лиеш, пӱрымаш деч от кораҥ. А. Юзыкайн. Будь что будет, от судьбы не уйдёшь.

    14. игнорировать, не придерживаться (напр., фактов)

    Овдокат факт деч ок кораҥ. С. Музуров. И Овдок не игнорирует факты.

    15. уберечься, оградить себя от чего-л.

    Яранцев семынже тысе калык мут деч кораҥаш йӧным кычалын. П. Корнилов. Про себя Яранцев выискивал способы уберечься от здешней народной молвы.

    16. уйти от кого-л., бросить кого-л.,перестать иметь с кем-л. какие-то связи, отношения

    Тыгай еҥ деч молан от кораҥ? – мане Галю. – Ялыште каче пытен мо? П. Корнилов. Почему не уходишь от такого человека? – сказала Галю. – Разве перевелись женихи в деревне?

    Йолташем-влак кораҥыт гын, лӱдам: шкетын мый вийдыме улам. В. Горохов. Страшно мне, если уйдут друзья – я один без них бессилен.

    17. отстать, оставить в покое, перестать приставать с чем-л.

    «Олашке, Ямет деке, наҥгайыза» манын, (Ганя) шортын-шортын сӧрвала. – Айда тыгай шӱкшакше кораҥже, – манят, Ялтай кугыза шкак Ганям шынден кудале. Д. Орай. «В город, к Ямету, отвезите», – с этими словами, плача, просит Ганя. – А пусть такая дрянь отстанет, – сказав это, дед Ялтай сам повёз Ганю.

    Нимом ышташ, кораҥде ыш лий. В. Исенеков. Ничего не осталось, как оставить в покое.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > кораҥаш

  • 30 с

    I
    (со, съ) приставка
    1. префиксест, ки барои сохтани феъл хизмат карда, маъниҳои зеринро мефаҳмонад: 1) ҳаракат аз тарафхои гуногун ба як нуқта - связать бастан; сковать кӯфта пайванд кардан; соединить пайваст кардан 2) ҳаракат аз боло ба поён - слезть фуромадан; сойти поён фуромадан 3) цудо карда гирифтани чизе- срезать буридан, бурида ҷудо кардан; срубить буридан; соскоблить тарошидан 4) иҷро кардан, риоя кардани чизе - справиться с чём-л. аз ӯҳдаи коре баромадан 5) то ҳадди охирин расондани амал - скормить хӯронда. тамом кардан; стереться суда шудан, фит шудан 6) барои ифодаи намуди мутлаки баъзе феълҳо - съязвить нештар задан; сделать кардан
    2. барои зарфсозӣ: сбоку аз паҳлу: слева аз чап, аз тарафи дасти чап; спросонок хобу хоболу
    II
    (со) предлог
    1. с род. (указывает место, от которого происходит действие) аз; снять книги с полки китобҳоро аз раф гирифтан; вскочить с постели аз ҷогаҳ ҷаста хестан; с дерева упало яблоко аз дарахт себ афтод; они возвращались с охоты онҳо аз шикор бармегаштанд
    2. с род. (указывает место или источник возникновения действия) аз; болезнь началась с насморка касалӣ аз зуком сар шуд; напасть на врага с тыла ба душман аз ақибаш (аз ақибгоҳ) ҳамла кардан; так с чего мы начнём? пас мо аз чӣ сар ме-кунем?; получить письмо с родины аз ватан хат гирифтан; дыни со своёй бахчи харбузаҳои полизи шуд
    3. с род. (указывает время начала действия) аз; с самого вечера аз [худи] бегоҳирӯзӣ; с раннего детства аз хурдсолӣ; с первого января аз якуми январь
    4. с род. (указывает местоположение, местонахождение предмета или лица) дар, аз, аз болои…; с правой стороны дороги вилась тропинка дар тарафи рости роҳ пайраҳае печутоб хӯрда мерафт; с этого места хорошо видно аз ин ҷо хуб дида мешавад; говорить речь с трибуны аз минбар нутк кардан; наблюдать с горы аз болои кӯҳ мушоҳида кардан
    5. с род. (указывает предмет или лицо, от которого требуется или отнимается что-л.) аз; собрать с сотрудников профсоюзные взносы аз ходимон ҳаққи аъзогии иттифоқи касабаро ҷамъ кардан
    6. с род. (указывает на предмет, являющийся образцом, оригиналом, единицей измерения чего-л.) аз; берите с него пример аз вай ибрат гиред; это переведено с таджикского языка ин аз забони тоҷикӣ тарҷума карда шудааст; урожай с гектара ҳосил аз хар гектар, ҳосили ҳар як гектар
    7. в сочет. со словами «довольно», «до-статочно», «хватит» и т. п. ба, аз; с вас хватит ба шумо бас аст
    8. с род. (на основании чего-л., следуячему-л.) бо; с одобрёния руководства бо савобдиди роҳбарият; с вашего согласия бо розигии шумо; с разрешения старших бо рухсати калонсолон
    9. с род. (указывает причину действия) аз; с радости аз хурсандӣ; с горя аз ғусса, аз дард; с досады аз ҳасрат; мы устали с дороги мо аз кӯфти роҳ хаста шудем
    10. с род. (указывает предмет, орудие, которым производится действие) бо; кормить с ложечки бо кошукча хӯрондан
    11. с род. в составе некоторых устойчивых сочетаний: взять с бою ҷанг карда ба даст даровардан; покупать с рук аз даст харидан; читать с листа бе тайёрӣ хондан // в составе некоторых наречий: с размаху қулоч кашида, кашидаву кушода; с разбегу давида омада; с налёта ҳамла оварда; с ходу рафтуравон
    12. с вин. (приблизительно, почти, около) тахминан, тақрибан; он с месяц пробудет в отъёзде вай тахминан як моҳ дар сафар хоҳад буд; [он] ростом с тебя қадаш (қади) ту барин
    13. с тв. (указывает на совместность, наличие чего-л., обладание чем-л.) бо, ва (=у), ҳамроҳи…, бо ҳамроҳии…; идите с нами бо мо равед; мы с братом ману бародарам; отец с матерью падар ва модар, падару модар; выйти на прогулку с детьми бо кудакон ба гардиш баромадан; хлеб с маслом нону равған, нону маска; бутылка с молоком шишаи шир; девочка с косичками духтарчаи кокулдор
    14. с тв. (при посредстве кого-чего-л.) бо, қати; уехать с вечерним поездом бо поезди шабона рафтан
    15. с тв. (указывает на явление, состояние, которым сопровождается какое-л. действие) бо; с удовольствием бо камоли хурсандӣ; с улыбкой бо табассум; с целью… бо мақсади…; они с радостью согласились онҳо бо хурсандӣ рози шуданд
    16. с тв. (указывает место, предмет, на который направлено действие) бо, ба; подружиться с товарищами бо рафиқон дӯст шудан, бо рафиқон дӯстй пайдо кардан; не спешите с отъёздом ба рафтан шитоб накунед; справиться с работой аз ӯҳдаи кор баромадан; поспешить с выводами саросема хулоса баровардан, хулосаҳои хом баровардан
    17. с тв. (указывает на предмет, с помощью которого осуществляется действие) бо, ба, ба воситаи…; рассматривать с лупой бо заррабин дидан; мыть с мылом бо собун шустан
    18. с тв. (указывает цель действия) бо; явиться с докладом бо маърӯза омадан; арз кардан; обратиться с просьбой бо ҳоҳише муроҷиат кардан
    19. с тв. (указывает на наступление чего-л.) бо; с приходом весны бо омадани баҳор; с годами сол ба сол; со временем бо мурури замон
    20. с тв. (с глаголами «случиться», «произойти», «обстоять» указывает на лицо, испытывающее что-л.): с ними все обстоит хорошо ҳама корҳои онҳо баҷо, аҳволашон нағз; у него плохо с глазами чашмони вай дардманд шудаанд; что с тобой стало? ба ту чӣ шуд?

    Русско-таджикский словарь > с

  • 31 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 32 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 33 кривая

    кривая ж. Bogen m; Gleisbogen m; Kennlinie f; ж.-д.,мат. Kurve f; Kurvenzug m; Linie f; Schaulinie f
    кривая ж., воспроизводимая следящим прибором Folgekurve f
    кривая ж. (дороги; пути) Krümmung f
    кривая ж., указываемая в проспектах (напр., зависимость коэффициента усиления транзистора от температуры) Prospekt-Kurve f
    кривая ж. вероятности Fehlerkurve f; Gauß-Kurve f; Gaußsche Fehlerkurve f; Gaußsche Kurve f; стат. Wahrscheinlichkeitskurve f
    кривая ж. выносливости Wöhler-Kurve f; Wöhler-Linie f; Wöhlerschaubild n
    кривая ж. Гаусса Fehlerkurve f; Gauß-Kurve f; Gaußsche Fehlerkurve f; Gaußsche Kurve f; Glockenkurve f
    кривая ж. гистерезиса эл. Hysteresekurve f; Hystereseschleife f
    кривая ж. гранулометрического состава Korngrößenmischungslinie f; Korngrößenspektrum n; Kornmischungslinie f; Kornspektrum n; Kornverteilungskurve f; Kornverteilungslinie f; Körnungskennlinie f; Körnungskurve f; Körnungslinie f; Siebkurve f; Sieblinie f; Summenverteilungslinie f
    кривая ж. Гюгоньо аэрод. Hugoniot-Kurve f; Rankine-Hugoniotsche Kurve f
    кривая ж. давления Druckkennlinie f; Druckkurve f; Drucklinie f
    кривая ж. депрессии Absenkungskurve f; гидрот. Depressionslinie f; Senkungskurve f
    кривая ж. затвердевания Erstarrungsdiagramm n; Erstarrungskurve f; Erstarrungslinie f; Erstarrungsschaubild n
    кривая ж. затухания Abklingkurve f; Abklingungskurve f; Dämpfungskurve f
    кривая ж. зернового состава Korngrößenmischungslinie f; Korngrößenspektrum n; Kornmischungslinie f; Kornspektrum n; Kornverteilungskurve f; Kornverteilungslinie f; Körnungslinie f; Siebkurve f; Sieblinie f
    кривая ж. кипения Siedekurve f; Siedelinie f; Verdampfungskurve f
    кривая ж. крупности Korngrößenmischungslinie f; Korngrößenspektrum n; Kornmischungslinie f; Kornspektrum n; Kornverteilungskurve f; Kornverteilungslinie f; Körnungslinie f; Siebkurve f; Sieblinie f
    кривая ж. кручения Torsionskurve f; Verdrehkurve f; Verdrehungskurve f
    кривая ж. нагрева Anheizkurve f; Erhitzungskurve f
    кривая ж. нагрузки Belastungsdiagramm n; Belastungskurve f; Belastungsverlauf m; Lastkurve f; Leistungskurve f
    кривая ж. намагничивания Magnetisierungskennlinie f; эл. Magnetisierungskurve f; Magnetisierungslinie f; Magnetisierungsschleife f
    кривая ж. напора (центробежного насоса, турбокомпрессора) Drosselkurve f
    кривая ж. напряжения эл. Potentialverlauf m; Spannungskennlinie f; эл. Spannungskurve f; Spannungsverlauf m
    кривая ж. нарастания яд. Anstiegskurve f; Nachbildungskurve f
    кривая ж. очистки (напр., жидкости в отстойнике) Absetzkurve f
    кривая ж. ошибок Fehlerkurve f; Gauß-Kurve f; Gaußsche Fehlerkurve f; Gaußsche Kurve f
    кривая ж. ошибок Гаусса Fehlerkurve f; Gauß-Kurve f; Gaußsche Fehlerkurve f; Gaußsche Kurve f
    кривая ж. пара Kondensationskurve f; Kondensationslinie f
    кривая ж. повторяемости гидрот. Häufigkeitskurve f; Häufigkeitslinie f
    кривая ж. погони Fliehkurve f; Folgekurve f; Hundekurve f; Verfolgungskurve f
    кривая ж. подпора ж. гидр. Staukurve f; гидрот. Staulinie f
    кривая ж. преследования Fliehkurve f; Hundekurve f; Verfolgungskurve f
    кривая ж. пути ж.-д. Bahnkurve f; ж.-д. Gleisbogen m; ж.-д. Gleiskrümmung f; ж.-д. Gleiskurve f
    кривая ж. равной освещённости свет. Kurve f gleicher Beleuchtungsstärke
    кривая ж. распределения гранулометрического состава Korngrößenmischungslinie f; Korngrößenspektrum n; Kornmischungslinie f; Kornspektrum n; Kornverteilungskurve f; Kornverteilungslinie f; Körnungslinie f; Siebkurve f; Sieblinie f
    кривая ж. растворимости Grenzkurve f der Löslichkeit; Löslichkeitskurve f; Löslichkeitslinie f
    кривая ж. расходов гидрот. Abflußmengenganglinie f; Abflußmengenkurve f; Abflußmengenlinie f
    кривая ж. расширения Ausdehnungskurve f; Expansionsdrucklinie f; Expansionskurve f; Expansionslinie f
    кривая ж. роста яд. Anstiegskurve f; Nachbildungskurve f
    кривая ж. сгорания Verbrennungskurve f; Verbrennungslinie f
    кривая ж. скручивания Torsionskurve f; Verdrehkurve f; Verdrehungskurve f
    кривая ж. спада Abfallkurve f; маш. Ablaufkurve f; Senkungskurve f; Senkungslinie f
    кривая ж. сумм Summenkurve f; Summenlinie f
    кривая ж. тока Stromkennlinie f; Stromkurve f
    кривая ж. уплотнения Verdichtungsdiagramm n; мет. Verdichtungskurve f; Verdichtungsschaubild n
    кривая ж. усталости Wöhler-Kurve f; Wöhler-Linie f; Wöhlerschaubild n; Zeitbruchlinie f

    Большой русско-немецкий полетехнический словарь > кривая

  • 34 С-6

    CAM ПО СЕБЕ AdjP fixed WO
    1. ( usu. modif) (of a person, thing, phenomenon etc) considered as a separate entity, with a focus on his or its intrinsic qualities, apart from related circumstances, events etc
    in (and of) oneself (itself)
    (in limited contexts) in one's (its) own right (when it modif ies a deverbal noun or a clause) the very fact of (doing sth.) the mere fact that... Мне было неловко видеть её (бабушки) печаль при свидании с нами я сознавал, что мы сами по себе ничто в её глазах, что мы ей дороги только как воспоминание... (Толстой 2). I was embarrassed to see her (Grandmother's) sorrow at the sight of us
    I realized that in ourselves we were nothing in her eyes, that we were dear to her only as a reminder... (2b).
    «Сама по себе затея написать книжку о выдающемся деятеле шестидесятых годов ничего предосудительного в себе не содержит» (Набоков 1). "In itself the idea of writing a book about an outstanding public figure of the sixties contains nothing reprehensible" (1a).
    Для Анны Николаевны пролетарская этика была священна сама по себе... (Богданов 1). То Anna Nikolaevna, proletarian ethics were sacred in and of themselves... (1a).
    В конце концов я узнал, что Иванько Сергей Сергеевич, 1925 года рождения: а) родственник бывшего председателя КГБ Семичастного б) ближайший друг бывшего представителя СССР в Организации Объединённых Наций... Николая Т. Федоренко в) сам по себе тоже большая шишка (Войнович 3). In the end, I learned that Ivanko, Sergei Sergeevich, born 1925, was: a. A relative of the former director of the KGB, Semichastny. b. A close friend of Nikolai T. Fedorenko, the former Soviet representative to the United Nations... c. A big shot in his own right (3a).
    На избирательных участках стоят, правда, задёрнутые шторами кабинки для «тайного» голосования... но даже сам по себе заход в эту кабинку будет кем-нибудь отмечен, и в досье совершившего этот «антиобщественный» поступок гражданина появится соответствующая отметка (Войнович 1). The polling places do...have booths with blinds that can be closed for casting a "secret" ballot....But the very fact of entering the booth will be noted in the dossier of the citizen committing that "antisocial" act (1a).
    Основное обвинение отец решительно отверг, но то, что он не сгрёб Лёву за шиворот и не вышвырнул тут же из кабинета, само по себе было очень примечательно (Битов 2). Father emphatically rejected the main accusation, but the mere fact that he didn't scoop Lyova up by the scruff of the neck and fling him right out of the study was very noteworthy (2a).
    2. расти, жить и т. п. -
    adv
    (of a child) (to grow up) without receiving any attention, care, guidance etc from one's parents or guardians, (of an adult) (to live) having little or no contact with the person or people with whom one lives
    on one's own
    (in limited contexts) live one's own life.
    Родители были всегда заняты, и мальчик фактически рос сам по себе. The boy's parents were always busy, so actually he grew up on his own.
    У них с отцом (у Андрея с отцом) не существовало каких-то особых отношений - ни плохих, ни хороших, каждый... жил сам по себе (Распутин 2). Не (Andrei) and his father had no special relationship-it wasn't bad, it wasn't good, each lived his own life (2a).
    3. бытье, существовать, жить и т. п. - ( subj-compl with copula (subj: human, abstr, or concr) or adv
    when used with two subjects, the idiom is repeated with each of them
    often used in two clauses connected by contrastive Conj «a») some thing (phenom- Дойдя на Севере до Архангельска... (куриный) мор остановился сам собой по той причине, что идти ему дальше было некуда, - в Белом море куры, как известно, не водятся (Булгаков 10). Having reached Archangel...in the North, the (chicken) plague stopped by itself, for the reason that there was nowhere for it to go-as everybody knows, there are no hens in the White Sea (10b).
    Про кампанию оппозиции забудут, и она задохнется сама собой (Зиновьев 1). The campaign for protest will be forgotten and it'll wither away on its own" (1a).
    Князь Андрей, точно так же как и все люди полка, нахмуренный и бледный, ходил взад и вперёд по лугу... Делать и приказывать ему нечего было. Всё делалось само собою. Убитых оттаскивали за фронт, раненых относили, ряды смыкались (Толстой 6). Prince Andrei, pale and depressed like everyone else in the regiment, paced up and down from one border to another on the meadow...There were no orders to be given, nothing for him to do. Everything happened of itself. The dead were dragged back from the front, the wounded carried away, and again the ranks closed up (5a).
    Мнили, что во время этой гульбы хлеб вырастет сам собой, и потому перестали возделывать поля (Салтыков-Щедрин 1). They imagined that while this gaiety was going on, the corn would grow of its own accord, and they gave up tilling the fields (1b).
    Нож», — крикнул Филипп Филиппович. Нож вскочил ему в руки как бы сам собой... (Булгаков 11). "Knife," cried Philip Philippovich. The knife leaped into his hands as of its own volition... (1 la).
    О его сборничке так никто и не написал, - он почему-то полагал, что это само собою сделается, и даже не потрудился разослать редакциям... (Набоков 1). His book of poems did not get any reviews after all (somehow he had assumed it would happen automatically and had not even taken the trouble of sending out review copies...) (1a).
    2. \С-6 додумался до чего, добился чего и т. п. obsoles (one came up with an idea or solution, achieved sth. etc) independently, without anyone's help: (all) by o.s. (Городничий:) О, я знаю вас: вы если начнёте говорить о сотворении мира, просто волосы дыбом поднимаются. (Ам-мос Фёдорович:) Да ведь сам собою дошёл... (Гоголь 4). (Mayor:) Oh I know you. When you start spouting your crazy theories of the Creation, it's enough to make a man's hair stand on end. (A.E:) But I arrived at it all by myself... (4f). enon etc) is separate from, exists separately from a connected thing (phenomenon etc)
    some person (or group) lives, works etc individually, apart from some other person (or group): (all) by o.s. (itself) on one's (its) own independently (of s.o. sth.) (of things, phenomena etc only) (be) a separate entity (separate entities)
    (when both subjects are specified) X сам по себе, a Y сам по себе = (of people) X went X's way and Y went Y's
    (of things) X is one thing and Y is another.
    (Липочка:) Так смотрите же, Лазарь Елизарыч, мы будем жить сами по себе, а они (тятенька и маменька) сами по себе (Островский 10). (L.:) Then, look here, Lazar Elizarych, we'll live by ourselves, and they'll (mama and daddy will) live by themselves (10a).
    ...Он (Лёва) ещё не может знать, не подозревает о существовании этих фактов, но эти факты тем не менее существуют сами по себе и существуют некоторым образом в его незнании (Битов 2)....He (Lyova) cannot yet know about and does not suspect the existence of these facts, yet the facts nevertheless exist independently and also exist, after a fashion, in his ignorance (2a).
    Ты, Илья Никанорыч, не подумай чего, наше дело -сторона, мы люди маленькие... Ванька сам по себе, а я сам по себе, у меня к евонным ( ungrammat — его) затеям никакого касательства» (Максимов 1). "Ilya Nikanorych, please don't get the wrong idea. We're not mixed up in this, we're just simple people!... Vanka went his way and I went mine. I had nothing to do with what he was up to" (1a).
    Жизнь у него (Обломова) была сама по себе, а наука сама по себе (Гончаров 1). For him (Oblomov) life was one thing and learning another (1b).
    ...У вас на заводе работает инженер с высшим образованием и имеет в своём подчинении 10-12 чел. Он может приказать им что-нибудь только по работе, а после работы или во время выходного дня они ему уже не подчиняются и могут делать, что хотят, как говорится, ты сам по себе, а я сам по себе» (Войнович 2). ( context transl) "...At the factory you have an engineer with a higher education, with some ten to twelve men under him. He can order them to do anything at work, but after work or on their days off they're not subordinate to him any more and they can do whatever they want-as the saying goes, you're your own boss and I'm mine" (2a).
    4. действовать, происходить и т. п. -
    adv
    (of a person) (to act) on one's own initiative, not influenced by anyone's suggestions, without outside interference
    (of a thing, event etc) (to happen, proceed etc) without any outside influence or interference: (all) by o.s. (itself) of one's (its) own accord of one's (its) own volition on one's (its) own.
    «Да где ж это видано, чтобы народ сам по себе собирался без всякого контроля со стороны руководства?» (Войнович 2). "Who ever heard of people assembling all by themselves, without any control on the part of the leadership?" (2a).
    Привычные словосочетания притупляли ощущение горя, уводили сознание в сторону, и вскоре язык Килина болтал уже что-то сам по себе, как отдельный и независимый член организма (Войнович 2). The familiar word patterns dulled his sense of grief, distracted his mind, and soon Kilin's tongue was babbling away all by itself, like a separate and independent part of his body (2a).
    Глаза были похожи на два неестественно голубых, светящихся шарика, подвешенных в воздухе над рулём пустой машины, которая идёт без водителя, сама по себе (Евтушенко 1). They were like two unnaturally blue shiny balloons, suspended in mid-air over the steering wheel of an empty car, which moved along of its own accord without a driver (1a).
    ...Ему надо только придумать первую фразу, а там дальше дело пойдёт само по себе (Войнович 6). ( context transl) Не had only to put together the first sentence, and after that the book would write itself (6a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-6

  • 35 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 36 попадать

    I. попадати.
    II. попасть
    1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;
    2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];
    3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.
    * * *
    I поп`адать
    1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися
    2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти
    3) ( упасть много раз) попа́дати
    II попад`ать
    несов.; сов. - поп`асть
    1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)
    2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися
    3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися
    4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися
    5)

    попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)

    где попа́ло — аби́де, бу́дь-де

    как попа́ло — аби́як, бу́дь-як

    како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й

    кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого

    что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́

    куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить

    чем [ни] по́падя — будь-чим

    Русско-украинский словарь > попадать

  • 37 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

  • 38 Предъявление рекламации

    Мы хотели бы поговорить с вами относительно нашей рекламации.

    Біз сізбен өзіміздің шағым-талабымыз жөнінде әңгімеліскіміз келеді.

    Я уже знаю о ваших претензиях и немедленно займусь этим делом.

    Мен сіздің қойған кінәраттарыңызды білемін және осы іспен дереу айналыспақпын.

    Да, мы получили вашу рекламацию, но еще не рассмотрели ее.

    Иә, біз сіздің шағым-талапты алдық, бірақ оны әлі қарай қойған жоқпыз.

    Мы уже обсудили вашу рекламацию.

    Біз сіздің шағым-талабыңызды талқылап та қойдық.

    Нам известно, что рекламация поступила к нам две недели назад.

    Шағым-талаптың бізге бұдан екі апта бұрын түскені мәлім.

    В рекламации указаны все данные, которые требуются в соответствии с условиями контракта.

    Шағым-талапта келісімшарт талаптарына сәйкес талап етілетін барлық деректер көрсетілген.

    Все, что вы нам сообщили, неприятно для нас и для завода-изготовителя.

    Сіз хабарлаған нәрселердің бәрі біз үшін және дайындаушы зауыт үшін қолайсыз.

    Да, нам необходимо разобраться с этой неприятной проблемой.

    Иә, біз бұл қолайсыз мәселенің байыбына баруымыз керек.

    Мы настоятельно просим вас рассмотреть наши претензии и перевести на наш счет около 500 000 тенге.

    Біз сіздерден біздің қойған кінәраттарымызды қарап, біздің шотымызға 500 000 мың теңгедей ақша аударуларыңызды өте-мөте сұраймыз.

    Это серьезная проблема.

    Бұл елеулі мәселе.

    Хорошо, мы рассмотрим ваши претензии и, если они справедливы, переведем на ваш счет нужную сумму.

    Жақсы, біз сіздердің кінәраттарыңызды қараймыз, олар әділ болса, сіздің шотқа қажетті соманы аударамыз.

    Мы надеемся, что вы примете все меры для дальнейшего удовлетворения нашей рекламации.

    Біз кінәраттарымыздың бұдан былай да қанағаттандырылуы үшін сіздер барлық шараларды қолданасыздар деген үміттеміз.

    Рекламационные материалы...

    Шағым-талап материалдарын...

    - уже рассматриваются в головной фирме.

    - басты фирмада қаралып жатыр.

    Качество товара не отвечает техническим условиям.

    Тауардың сапасы техникалық шарттарға сай келмейді.

    Товар находится в плохом состоянии.

    Тауар нашар күйде.

    Рекламационный материал не может быть продан.

    Шағым-талап қойылған материал сатылмайды.

    На ваш товар нет сертификата качества.

    Сіздің тауардың сапа сертификаты жоқ.

    До сих пор товар поступал в хорошем состоянии, но на этот раз мы были разочарованы.

    Осы кезге дейін тауар жақсы күйде түсіп келген еді, ал бұл жолы біз түңіліп отырмыз.

    Я знаю, что товары были безупречны, но исключения могут быть всегда.

    Біз тауардың мүлтіксіз болғанын білеміз, бірақ әрқашан да мүлт кетуі мүмкін ғой.

    Вы настаиваете на поставках рекламационного товара. Хорошо, мы примем его, но при условии, если вы снизите цену на 15%.

    Сіз кінәратты тауардың жеткізілуін талап етіп отырсыз. Жақсы, біз оны қабылдаймыз, бірақ сіз бағаны 15%-ға төмендететін болыңыз.

    Мы просим о снижении цены.

    Біз бағаның төмендетілуін сұраймыз.

    Причина состоит в том, что качество товара не соответствует согласованным нами требованиям.

    Себеп тауардың сапасы біздер келіскен талаптарға сай келмеуінде болып отыр.

    Поскольку срок гарантии еще не истек,...

    Кепілдік мерзімі әлі өтпегендіктен...

    - мы просим о бесплатном устранении перечисленных неполадок.

    - біз аталған кемістіктердің тегін жойылуын сұраймыз.

    Все случаи гарантийного ремонта мы проверим.

    Біз кепілдікті жөндеудің барлық жағдайларын тексереміз.

    Если вы настаиваете на гарантийном ремонте, то необходимо, чтобы наши специалисты дали заключение относительно указанной неисправности.

    Егер сіздер кепілдікті жөндеуді талап етсеңіздер, онда біздің мамандарымыз аталмыш ақаулар жөнінде қорытынды беруі керек.

    Срок гарантии еще не истек.

    Кепілдік мерзімі әлі өткен жоқ.

    Наша фирма не может признать рекламацию, так как истек гарантийный срок.

    Біздің фирма шағым-талапты қабылдай алмайды, өйткені кепілдікті мерзімі өткен.

    Оборудование вышло из строя по причине дефектов завода-изготовителя.

    Жабдық дайындаушы-зауыттың ақаулары себепті істен шыққан.

    Выход из строя должен быть зафиксирован в акте, подписанном заказчиком и поставщиком.

    Істен шығу тапсырыскер мен жеткізуші қол қойған актіде көрсетілуге тиіс.

    Мы не можем удовлетворить вашу просьбу о продлении гарантийного срока. Оборудование вышло из строя по вине вашего персонала.

    Біз сіздің кепілдікті мерзімді ұзарту туралы өтінішіңізді қанағаттандыра алмаймыз. Жабдық сіздің қызметкерлердің кінәсынан істен шыққан.

    Вопрос о возврате дефектного оборудования будет решаться представителями поставщика и заказчика в каждом отдельном случае.

    Ақаулы жабдықтың қайтарылуы туралы мәселені әрбір жеке жағдайда жеткізуші мен тапсырыскердің өкілдері шешеді.

    Нет никаких неисправностей.

    Ешқандай кемшілік жоқ.

    При разборке машины специалисты обнаружили дефекты, которые возникли в процессе производства (в период доставки).

    Машинаны бөлшектеу кезінде мамандар өндіріс үдерісінде (жеткізу кезеңінде) пайда болған ақауларды тапты.

    Дефекты были обнаружены только после пуска машины.

    Ақаулар тек машиналар іске қосылғаннан кейін ғана табылды.

    Проверка приборов показала, что они были в безукоризненном состоянии.

    Приборларды тексеру олардың мінсіз күйде екенін көрсетті.

    О недостатках машины наши специалисты расскажут непосредственно на заводе.

    Машиналардың кемшіліктері туралы біздің мамандар тікелей зауытта айтады.

    Мы могли бы на месте выяснить обстановку.

    Біз мән-жайды сол жерде анықтай алар едік.

    Я хочу предложить вам следующий путь удовлетворения этой рекламации.

    Мен бұл шағым-талапты қанағаттандырудың мынадай жолдарын ұсынғым келеді.

    Завод-изготовитель откомандирует специалистов, которые проверят неисправности в установке и решат вопрос об их устранении.

    Дайындаушы зауыт мамандарды іссапармен жібереді, олар қондырғыдағы кемістіктерді тексеріп, оларды жою мәселесін шешеді.

    Затем этот же завод вышлет вам исправные машины или запасные части для ремонта.

    Сонан соң осы зауыт жөнделген машиналарды немесе жөндеу үшін қосалқы бөлшектерді жібереді.

    Мы пошлем монтажников, которые заменят дефектные детали или произведут монтаж новых машин.

    Біз құрастырушыларды жібереміз, олар ақаулы бөлшектерді ауыстырады немесе жаңа машиналарды құрастырады.

    Мы просим срочно прислать нам ваших специалистов.

    Біз мамандарыңыздың бізге тез жіберілуін сұраймыз.

    Завод-поставщик направит вам специалистов (монтажников).

    Дайындаушы-зауыт сіздерге мамандарды (құрастырушыларды) жібереді.

    Завод готов направить специалистов, чтобы...

    Зауыт... үшін мамандар жіберуге дайын.

    - проверить, действительно ли устранение неполадок должно быть произведено за наш счет.

    - кемістік шынында да біздің есебімізден жойылуға тиіс пе, жоқ па дегенді тексеру

    Для оформления командировки специалистов нам нужно некоторое время.

    Мамандардың іссапарын ресімдеу үшін бізге біраз уақыт керек.

    Нам необходимо заранее договориться о результатах проверки.

    Біз тексерудің нәтижелері туралы күні бұрын уағдаласып алуымыз керек.

    Кто будет нести расходы, выяснится из заключительного протокола, который будет подписан нашими и вашими специалистами.

    Шығынды кім көтеретіні біздің мамандар мен сіздің мамандар қол қоятын қорытынды хаттамадан анық болады.

    Покупатель (продавец) несет все расходы, связанные с устранением поломки, если она произошла по его вине.

    Егер сынық сатып алушының (сатушының) кінәсінен болса, оны жоюға байланысты шығындардың бәрін сол көтереді.

    Кто понесет расходы, если виновник поломки останется неизвестным?

    Егер сыныққа кінәлі беймәлім болып қалса, шығынды кім көтереді?

    Если виновник поломки неизвестен, то для консультации привлекаются соответствующие специалисты.

    Егер сыныққа кінәлі беймәлім болса, онда кеңесу үшін тиісті мамандар тартылады.

    Наши специалисты после исчерпывающей беседы с вашими специалистами смогут решить этот вопрос.

    Біздің мамандар сіздердің мамандармен егжей-тегжейлі сұбхаттасқаннан кейін бұл мәселені шеше алады.

    Образцы, на основе которых был заключен контракт, были гораздо лучшего качества.

    Келісімшарт негізделіп жасалған үлгілердің сапасы әлдеқайда жақсы болған еді.

    У нас другое мнение.

    Біздің пікіріміз басқаша.

    Поставленные вам товары действительно отличаются от высланных ранее образцов, но качество товаров скорее улучшилось, чем ухудшилось.

    Сіздерге жеткізілген тауарлар шынында да бұрын жіберілген үлгілерден өзгеше, бірақ тауарлардың сапасы нашарлаудан гөрі жақсара түскен.

    Это первая рекламация такого рода.

    Бұл осындай шағым-талаптың алғашқысы.

    Неисправность возникла в связи с неквалифицированным обслуживанием.

    Кемістік біліксіздікпен қызмет көрсетуге байланысты пайда болған.

    Последняя партия товара оказалась недоброкачественной из-за повреждения упаковки.

    Тауардың соңғы топтамасы буып-түюдің зақымдалуы себепті сапасы нашар болған.

    До сих пор не поступало никаких жалоб на упаковку.

    Буып-түю жөнінде осы кезге дейін шағым түспеген-ді.

    Поступивший товар не был упакован в соответствии с инструкциями.

    Түскен тауар нұсқаулықтарға сай буып-түйілмеген.

    Товар был аккуратно упакован.

    Тауар мұқият буып-түйілген.

    Но мы говорим о порче упаковки (продукции).

    Бірақ біз буып-түюдің (өнімнің) бүлінгені жайында айтып отырмыз.

    По всей вероятности, дело в упаковке.

    Шынтуайтына келгенде, мәселе буып-түюде болса керек.

    Речь идет о повреждении упаковки.

    Әңгіме буып-түюдің зақымдалғаны жайында болып отыр.

    У вас имеются повреждения ящиков.

    Сіздерде зақымдалған жәшіктер бар.

    Повреждения произошли во время транспортировки.

    Тасымалдау кезінде зақымдалған.

    Повреждений упаковки не было обнаружено.

    Буып-түюдің зақымдалғаны анықталмады.

    Нам просто непонятно, как это могло произойти, так как до сих пор мы не получали никаких претензий относительно упаковки.

    Мұның қалай болғаны бізге мүлде түсініксіз, өйткені біз осы кезге дейін буып-түюге қатысты ешқандай кінәратталап алған жоқпыз.

    В данном случае повреждение произошло по вине покупателя.

    Бұл ретте сатып алушының кінәсынан зақымдалған.

    Мы хотели бы узнать о готовности фирмы заменить недоброкачественный товар.

    Біз сапасы нашар тауарды фирманың ауыстыруға дайын екенін білгіміз келеді.

    Как только завод-изготовитель получит товар, на который поступила рекламация, он убедится в справедливости ее и тотчас же поставит вас в известность.

    Дайындаушы-зауыт шағым-талап түсірілген тауарды алған бойда, оның әділдігіне көз жеткізіп, дереу сіздерге хабарлайды.

    Просим вас вернуть рекламационный товар и прислать акт экспертизы.

    Сізден кінәратты тауарды қайтаруды және сараптаманың актісін жіберуді сұраймыз.

    Продавец готов заменить всю партию недоброкачественного товара.

    Сатушы сапасы нашар тауардың барлық топтамасын ауыстыруға дайын.

    Возмещение убытков будет произведено после получения возвращаемого товара.

    Қайтарылатын тауар алынғаннан кейін залал өтеледі.

    Мы, само собой разумеется, готовы заменить всю партию товара.

    Біз, әлбетте, тауардың барлық топтамасын ауыстыруға дайынбыз.

    Но вы должны выслать назад рекламационные товары.

    Бірақ сіздер кінәратты тауарларды кері салып жіберуге тиіссіздер.

    Чтобы покончить с этой рекламацией, мы поставим товары, не выставляя за них счет.

    Біз бұл шағым-талаптан құтылу үшін тауарларды олар үшін шот ұсынбай-ақ жеткіземіз.

    Речь идет о замене других деталей.

    Әңгіме басқа бөлшектерді ауыстыру жайында болып отыр.

    Но мы передадим вам разнарядки на возврат товара.

    Бірақ біз сіздерге тауардың қайтарылуы жөнінде нұсқаухат жібереміз.

    По контракту вы должны были поставить нам в третьем квартале 20 машин.

    Келісімшарт бойынша сіз бізге үшінші тоқсанда 20 машина жеткізуге тиіс едіңіз.

    Мы же получили только 15.

    Біз тек 15-ін ғана алдық.

    Следовательно, по вашей вине произошла просрочка в поставках на срок пять месяцев.

    Демек, сіздің кінәңізден жеткізілім бес ай мерзімге кешіктірілді.

    Отставание до сих пор не ликвидировано.

    Артта қалушылық осы кезге дейін жойылған жоқ.

    Просим вас принять меры для...

    Сізден... үшін шара қолдануды сұраймыз.

    - устранения этих недостатков.

    Мы передали вам рекламацию относительно недостачи...

    Біз сізге... жетіспейтіндігі жөнінде шағым-талап табыс еттік.

    Недостача...

    Жетіспеушілік...

    - имеется почти во всех партиях товара.

    - тауардың барлық топтамасында дерлік орын алып отыр.

    Ответственность за недостачу должна нести ваша сторона.

    Жетіспеушілік үшін жауапкершілік сіздің тарапқа жүктелуге тиіс.

    Эти факты мы должны проверить.

    Бұл фактілерді біз тексереміз.

    Сообщите, пожалуйста, точные данные о недостающих товарах.

    Жетіспейтін тауарлар туралы дәл деректерді хабарлаңызшы.

    Сообщите, пожалуйста, дату отгрузки, номер вагона, номер накладной и номер ведомости передачи вагонов от одной железной дороги другой дороге.

    Жөнелтілген күнді, вагонның нөмірін, жүкқұжаттың нөмірін және вагондардың бір теміржолдан екінші теміржолға табысталу тізімдемесінің нөмірін хабарлаңызшы.

    Русско-казахский экономический словарь > Предъявление рекламации

  • 39 на

    I предл. (пр.)

    на столе́ — on the table

    на стене́ — on the wall

    с кольцо́м на па́льце — with a ring on one's finger

    висе́ть на крюке́ — hang on a hook

    висе́ть на потолке́ — hang from the ceiling

    на бума́ге — on paper

    на трёх страни́цах — on three pages

    2) (обозначает местонахождение - при указании страны, региона, площади) in; (при указании планеты, реки, дороги) on; (при указании границы, условной точки) at, on

    на Ки́пре — in Cyprus

    на Кавка́зе — in the Caucasus

    на се́вере [ю́ге] — in the north [south]

    есть ли жизнь на Ма́рсе? — is there life on Mars?

    го́род на Во́лге — a town on the Volga

    дом стои́т на доро́ге — the house is on the road

    на у́лице — in the street брит.; on the street амер.

    на по́люсе — at the pole

    на грани́це — at / on the border

    3) (при указании места действия, работы, занятий) at

    на заво́де — at the factory

    на конце́рте — at a concert

    на уро́ке — at a lesson; in class

    на рабо́те [рабо́чем ме́сте] — at the workplace; ( в учреждении) in office

    е́хать на по́езде — go by train

    е́хать на маши́не — go by car, drive in a car

    лете́ть на самолёте — go / travel by plane; fly in / on a plane

    е́хать на изво́зчике — go in a cab

    ката́ться на ло́дке — go boating; boat

    варе́нье на са́харе — jam made with sugar

    (пригото́вленный) на дрожжа́х — leavened ['le-] with yeast

    кра́ска, тёртая на ма́сле — paint ground in oil

    они́ живу́т на карто́шке — they live on potatoes

    заво́д рабо́тает на не́фти — the factory runs on oil

    7) (во время, в течение) during; ( при обозначении года) in

    на пра́здниках — during the holidays

    на деся́том году́ (своей жизни)in one's tenth year

    на э́той неде́ле — this week

    на той / про́шлой неде́ле — last week

    на бу́дущей неде́ле — next week

    на чи́стом / откры́том во́здухе — in the open air

    оши́бка на оши́бке — blunder upon blunder

    ••

    на э́том — at this (point), here

    II предл. (вн.)
    1) (обозначает движение к поверхности, опоре, носителю) on, onto, on to

    положи́те э́то на стол [дива́н] — put it on the table [sofa]

    пове́сьте э́то на́ стену [крючо́к] — hang it on the wall [hook]

    надева́ть кольцо́ (себе́) на па́лец — put the ring on one's finger

    ступи́ть на платфо́рму — step onto [on to] the platform

    вскочи́ть на по́езд — jump on / onto the train

    записа́ть докуме́нт на диске́ту — save a document to a diskette

    2) (обозначает движение в какую-л местность, к ориентиру, к месту деятельности, переход в какие-л условия) to; towards

    на Кавка́з — to the Caucasus

    вы́йти на Во́лгу — come to the Volga

    на се́вер [юг] — northwards [southwards]; (to the) north [south]

    в двух киломе́трах на се́вер [юг] от столи́цы — two kilometres north [south] of the capital

    доро́га на Москву́ [Тверь] — the road to Moscow [Tver]

    по́езд на Москву́ — the train to / for Moscow

    дви́гаться на ого́нь — make towards the fire

    на заво́д — to the factory

    на конце́рт — to a concert

    на уро́к — to a lesson / class

    выставля́ть на со́лнце — expose to the sun

    на да́нный моме́нт вре́мени — at this point in time

    на Рождество́ — at Christmas

    на Па́сху — at Easter

    на тре́тий день — on the third day

    на друго́й / сле́дующий день — (on) the next day

    обме́нный курс на 1 января́ — the exchange rate as of January 1st

    на выходны́е — at the weekend брит.; on the weekend амер.

    4) (при указании цели, назначения) for

    на что э́то ему́? — what does he want / need it for?

    на то они́ и нужны́ — that's what they are for

    на то и кни́ги, чтобы их чита́ть — books are there to read them; books are supposed to be read

    ко́мната на двои́х — a room for two

    по кни́ге на ка́ждого уча́щегося — a book for each student

    уро́к на за́втра — the lesson for tomorrow

    на́ зиму — for (the) winter

    план на э́тот год — the plan for this year

    собра́ние назна́чено на четве́рг [на пя́тое января́] — the meeting is fixed for Thursday [for January 5th]

    на сто рублей ма́рок — a hundred roubles' worth of stamps

    сколько мо́жно купи́ть на до́ллар? — how much can you buy for a dollar?

    7) ( при указании источника средств) on; (за чей-л счёт тж.) off

    жить на (свой) за́работок [на дохо́ды от писа́тельства] — live on one's earnings [on / off / by one's writing]

    существова́ть на сре́дства бра́та — live on / off one's brother

    на каки́е де́ньги я э́то куплю́? — what money shall I buy it with?, where do I take the money to buy it?

    па́мятник постро́ен на сре́дства ме́стных жи́телей — the monument was funded from donations by local residents

    продава́ть на вес [на ме́тры, на метр] — sell by weight [by metres, by the metre]

    9) ( при обозначении величины уменьшения или возрастания) by; (при обозначении возрастания тж.) up (on); (при обозначении уменьшения тж.) down (from); при сравн. ст. обыкн. не переводится

    населе́ние увели́чилось на миллио́н — the population has increased (by) a million; the population is up one million

    возрасти́ [уме́ньшиться] на 20 проце́нтов по сравне́нию с про́шлым го́дом — go / be 20 percent up on [down from] the previous year

    коро́че на дюйм — shorter by an inch, an inch shorter

    на шаг да́льше — a step further

    10) ( при обозначении множителя или делителя) by; (при словах, обозначающих часть, меру) in, into, to

    помно́жить пять на́ три — multiply five by three

    пять, умно́женное на́ три — five times three

    пять ме́тров (в длину́) на́ три (в ширину́) — five metres (long) by three (broad)

    раздели́ть пятна́дцать на́ три — divide fifteen by three

    дели́ть на [две; три] ча́сти — divide into [two; three] parts

    ре́зать на куски́ — cut (in)to pieces

    рвать на ча́сти [на куски́] — tear to pieces

    11) (вн. + дт.; обозначает возникновение какой-л эмоции) to

    на страх врага́м — to the dread of one's enemies

    на ра́дость кому́-л — to the pleasure of smb

    всем на удивле́ние — to everybody's marvel

    III частица разг.
    (вот, возьми) here; here you are
    ••

    вот тебе́ и на́! разг. — well!; well, really!; well, I never!, well, how do you like that?

    (и) на́ тебе! — (and) now look!, now this!

    Новый большой русско-английский словарь > на

  • 40 велышке

    велыш(ке)
    посл. выражает:
    1) место, в сторону которого направлено действие; передаётся сочетанием в сторону, предлогом к

    Кудывече велыш в сторону двора;

    корно велыш в сторону дороги;

    пырдыж велышке к стене, в сторону стены.

    Адакат Лай эҥер ӱмбачын ял велыш муро шергылте. В. Сапаев. Снова с реки Лай в сторону деревни раздалась песня.

    2) время; передаётся предлогом к

    Кас велыш к вечеру;

    кеҥеж велыш к лету.

    Апрель рӱдыштӧ кече койынак шошо велыш савырнаш тӱҥале. А. Эрыкан. В середине апреля дни заметно стали клониться к весне.

    Йӱштӧ велыш жап кусна. Й. Осмин. Время идёт к холоду.

    Марийско-русский словарь > велышке

См. также в других словарях:

  • Дороги меняют цвет — Дороги меняют цвет …   Википедия

  • Дороги инков — Дороги инков (кечуа Qhapaq Ñan  Кхапак Ньан  Великая Дорога)  сеть многочисленных мощёных …   Википедия

  • Дороги Индии — Caminho das Índias …   Википедия

  • Дороги Индии (телесериал) — Дороги Индии Caminho das Índias Жулиана Паес исполнила главную роль в телесериале Жан …   Википедия

  • Дороги —       как названия улиц. Изначально возникали в XVIII в. как собственные названия именно дорог из Петербурга в пригородные населённые пункты. С ростом городской территории Д. превращались в обычные городские улицы, но в ряде случаев сохраняли… …   Санкт-Петербург (энциклопедия)

  • ДОРОГИ — (проф.), принятое среди конников неофиц. сокращенное название отрезков д ции А и С (соответственно первые и вторые Д.) при полевых испытаниях троеборья, когда всадники продвигаются по тропинкам, проселочным дорогам и обочинам шоссе. Общая… …   Справочник по коневодству

  • Дороги — как названия улиц. Изначально возникали в XVIII в. как собственные названия именно дорог из Петербурга в пригородные населённые пункты. С ростом городской территории дорог превращались в обычные городские улицы, но в ряде случаев сохраняли свои… …   Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»

  • ВРЕМЯ ПЕЧАЛИ ЕЩЕ НЕ ПРИШЛО — ВРЕМЯ ПЕЧАЛИ ЕЩЕ НЕ ПРИШЛО, Россия, Ленфильм СТВ, 1995, цв., 97 мин. Ироническая исповедь, философская притча. В поселке, где живут русский, немец, татарин, цыган и еврей, однажды появляется неизвестный, называющий себя Землемером. После его… …   Энциклопедия кино

  • время снятия механизированного моста с преграды — Интервал времени снятия мостовой конструкции с преграды с момента подхода первой машины механизированного моста к мостовой конструкции до момента снятия последней машиной механизированного моста мостовой конструкции с преграды. Обозначение tс… …   Справочник технического переводчика

  • время установки механизированного моста на преграде — Интервал времени установки мостовой конструкции на преграде с момента подхода первой машины механизированного моста к преграде до момента готовности мостовой конструкции к пропуску нагрузки. Обозначение ty [ГОСТ 22583 77] Тематики дороги, мосты,… …   Справочник технического переводчика

  • Дороги — Извилистая дорога на подъезде к Больцано. Грунтовая дорога Деревянная дорога. Похожие дороги строились кельтами в доримскую эпоху …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»