вести+учёт+(

1) вінець, (р. -нця), корона;

2) (на иконах) вінець, сяйво;

3) вінець, вінок. [Терновий вінок];

4) (бракосочетание) вінець, вінчання, шлюб. Итти, пойти к венцу, под венец - іти до шлюбу, до вінця, стати на рушнику. Вести под венец - вести до шлюбу, до вінця. Стоять под венцом - стояти на рушнику;

5) вінець, слава, нагорода. [Вінець безсмертя];

6) (удачное завершение дела, верх совершенства) вінець. [Вінець творива];

7) (в деревянном строении: ряд брёвен) вінець; также и в других значениях.

* * *

1) ( венок) віно́к, -нка́, віне́ць, -нця

2) ( драгоценный головной убор) віне́ць; ( корона) коро́на

3) (венчальная корона; венчание) віне́ць; ( бракосочетание) вінча́ння, шлюб, -у

4) (перен.: завершение чего-л.) віне́ць

5) (ореол вокруг светил, нимб) віне́ць

6) ( ряд брёвен в срубе) віне́ць, вінце́

7) техн. віне́ць

1) (тянуть, уносить силою) тягти, волокти, (вульг.) тарганити. Влечь за собою - тягти, вести за собою;

2) (к чему) вабити, тягти, поривати до чого (личн. и безл.). [Не знаю, що мене до тебе тягне (Франко). Туди мою пориває душу].

* * *

1) ( тащить) волокти́, волочи́ти, тягти́, тягну́ти

2) ( привлекать) тягти́, тягну́ти, притяга́ти, притя́гувати, ва́бити, прива́блювати, порива́ти

I. вывести

1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];

2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];

3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];

4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;

5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];

6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;

7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;

8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;

9) в. из себя - дратувати, роздратувати;

10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.

II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].

* * *

1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];

2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;

3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];

4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].

* * *

1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

4) (династия, род, фирма)

5) ( учреждение) буди́нок, дім

завести

1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];

2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;

3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.

* * *

докір (-кору), догана. Без -ния совести - совісти не питаючись, без усякого сорома, безсоромно, (иронич.-фамил.) добрі очі все перекліпають.

* * *

1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;

2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.

* * *

1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;

2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];

3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;

4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;

5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];

6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;

7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;

8) (типогр.) лінія;

9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).

* * *

лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

нрч. на-около, наверх, на поверх, (не только во двор) надвір; (со стороны двора) знадвору; (внешне) назовні; срв. Наружно. [Важке страждання, що не могло пробитись на- около рухом або словами (Короленко). Ця людина перетравила в собі стільки багатющого матеріялу і так блискуче виявила його наверх, що… (Рада). Всі його хитрощі вийшли наверх (Київ). Собака вийшов з халабуди надвір (Брацл.). Двері відчиняються надвір (на- около) (Київ). Не зважаючи на показний спокій, щось гризе в середині, щось пробивається надвір (Короленко). Тин нахилився знадвору (Сл. Ум.). Кохання нікому, крім закоханих, нецікаве; воно навіть відражає, коли десь необережно назовні виявиться (В. Підмог.)].

* * *

1) (на кого, на что) наступ (-пу), (действие ещё) наступання; (нападение) напад (-ду), (действие ещё) нападання на кого, на що. [Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на християнські землі (Куліш). Наступ на всьому фронті на капітал (Пр. Правда). Не боялися наступання зоколу (Рада)]. При -нии, во время -ния - під час наступу, за наступу; наступаючи. Вести, повести -ние - наступати, вести (провадити, робити), повести наступ, (начинать, начать) починати (розпочинати), почати (розпочати) наступ. Переходить, перейти в -ние на кого, на что - переходити, перейти до наступу, починати, почати наступ, наступати, рушати, рушити на кого, на що. Переход в -ние - перехід до наступу. Генеральное -ние - загальний наступ, загальна атака [Тіні немов-би чекали гасла, щоб почати загальну атаку на вільні простори світу (Кінець Неволі)];

2) (о времени, сроке) наставання, оконч. настання (-ння), (редко, диал.) настаття (-ття), (приход) надходження, оконч. надхід, прихід (-ходу), (начало) початок (-тку). [В Йосифа-ж родилося два сини, до настання семи год голодних (Біблія). Мрії про настання на землі золотого віку (М. Калин.)]. При -нии, с-нием чего - коли (як) настає (надходить, заходить, в прошлом: наставало, настало и т. п., в будущем: настане и т. п.; срв. Наставать) що, (о времени, но не о сроке ещё) з чим, з приходом (редко з наставанням, з настанням, з надходом) чого, (с началом чего) на (при) початку чого. При -нии весны - коли (як) настає и т. п. весна, об весні, (с -нием) з весною, з приходом весни. При -нии, с -нием ночи - коли (як) настає и т. п. ніч. При -нии опасности - коли заходить (настає и т. п.) небезпека. При -нии срока - коли (як) настає и т. п. термін (строк, речінець).

* * *

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

сщ. нічліги (-гів), (редко ночліги), нічлігування (-ння), (редко ночлігування), нічне (вночішнє) пасіння (попасання). [То хлопці на ночлігах огонь розкладають (Київщ.)]. В -ное - на нічліги, на нічлігування. [Підемо на ночліги (Сл. Гр.)]. Я нынче в -ном - я сьогодні (сю ніч, зап. нинькн) нічлігую.

* * *

передувати в чому, перед водити (вести), первувати, головувати, верховодити.

* * *

1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;

2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.

* * *

1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;

2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;

3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;

4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);

5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;

6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.

* * *

1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти

2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти

3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)

4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти

5) ( оправдывать) правди́ти

1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити

2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати

3) ( бритву) пра́вити; ( косу) манта́чити; ( острить) гостри́ти

4) ( вправлять) вправля́ти

1) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш); ( о судороге) ко́рчити, ско́рчити, судо́мити, -мить, зсудо́мити

2) (заводить, завязывать - знакомство, дружбу) заво́дити, заве́сти

3) (изменять тему разговора, мысли) перево́дити, переве́сти, зво́дити, зве́сти

4) ( пятно) виво́дити, ви́вести

5) (несов.: уничтожать лес) вини́щувати, -щую, -щуєш, ни́щити, зни́щувати

6) ( рисунок - на кальку) перебива́ти, переби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, перево́дити, переве́сти

7) ( отбирать) відбира́ти, відібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( забирать) забира́ти, забра́ти; ( похищать) кра́сти (кра́ду, кра́деш), укра́сти, викрада́ти, ви́красти, -краду, -крадеш; ( обычно из конюшни) виво́дити, ви́вести

8) (сов.: отвести) відве́сти

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти

5)

6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш