Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

венок

  • 1 венок

    1) вінок, вінець (р. -нця), (ум.) віночок;
    2) (в свадебн. песнях: целомудрие, девственность) вінець, вінок, калина. [Розвити вінець. Вінок загубити. Калину стратити].
    * * *
    віно́к, -нка́

    Русско-украинский словарь > венок

  • 2 венец

    1) вінець, (р. -нця), корона;
    2) (на иконах) вінець, сяйво;
    3) вінець, вінок. [Терновий вінок];
    4) (бракосочетание) вінець, вінчання, шлюб. Итти, пойти к венцу, под венец - іти до шлюбу, до вінця, стати на рушнику. Вести под венец - вести до шлюбу, до вінця. Стоять под венцом - стояти на рушнику;
    5) вінець, слава, нагорода. [Вінець безсмертя];
    6) (удачное завершение дела, верх совершенства) вінець. [Вінець творива];
    7) (в деревянном строении: ряд брёвен) вінець; также и в других значениях.
    * * *
    I в`енец
    ві́денець, -нця и віде́нець
    II вен`ец
    1) ( венок) віно́к, -нка́, віне́ць, -нця
    2) ( драгоценный головной убор) віне́ць; ( корона) коро́на
    3) (венчальная корона; венчание) віне́ць; ( бракосочетание) вінча́ння, шлюб, -у

    идти́, пойти́ под \венец с кем — іти́, піти́ під віне́ць (до вінця́, до шлю́бу) з ким; става́ти, ста́ти на рушнику́ (на рушники́) з ким

    4) (перен.: завершение чего-л.) віне́ць

    \венец достиже́ний — віне́ць дося́гнень

    5) (ореол вокруг светил, нимб) віне́ць
    6) ( ряд брёвен в срубе) віне́ць, вінце́
    7) техн. віне́ць

    Русско-украинский словарь > венец

  • 3 лук

    (раст.)
    I. цибуля. [Таких як ти по сім за цибулю (Номис)]. Лук сеянец - цибуля сіянка, (диал.) гарбажійка. Лук саженец - цибуля сажанка, засушка, піддимка, квартова цибуля. Лук репчатый - цибуля в головках. Луковица -ка - цибулина, головка цибулі. Венок, пучок -ку - вінок, коса, пучок цибулі. Лук зелёный - зелена цибуля. Стебли -ка - пір'я (пір'ячко) цибулі, бут (-ту). Стрелка -ка - цибка, цибок (-бка), стрілка цибулі. Ботва -ка - цибулиння, цибуляча (цибулина) гичка. [Подай цибулину гичку матері, а сам держи за головку (Гнат.)]. Лук обыкновенный, бот. Allium Cepa L. - цибуля городня (звичайна). Иванов лук, бот. A. ascalonicum L. - цибуля шарлотка, трибулька. Лук резанец, бот. A. Schoenoprasum L. - трибулька, різанка. Лук каменный, бот. A. fistulosum L. - татарка, цибуля семилітка, зимівка. Лук дикий, луговой, бот. A. angulosum L. - скорода, заячий часник; A. oleraceum L. - цибуля дика, цибуля жаб'яча. Лук-порей, бот. A. porrum L. - праж (-жу), прас (-су), пір (р. пору). Гусиный лук, бот. Gagea lutea Ker.-Gawl. - зірочки жовті, гусяча цибулька. Лук зубчатый, бот. A. Scorodoprasum L. - трибулька, зубка. Лук морской, бот. Scilla maritima L. - надморська цибуля.
    II. Лук -
    1) (оружие) лук (-ка). [Улучив, як стрілою з лука (Г. Барв.). Бо Єгови натягнений лук і тетива нап'ята, і наложена стрілка на ній - і то ви є стріла та (Франко)]. Стрелять из - ка - стріляти з лука. Натягивать лук - натягати (напинати) лука. Мастер, делающий -ки - лучник;
    2) (шерстобитный) лук шаповальський, брунька. II.. Лук (излучина) - закрут (-ту), луковина, лука.
    * * *
    I бот.
    цибу́ля
    II
    ( оружие) лук

    Русско-украинский словарь > лук

  • 4 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 5 плести

    и Плесть
    1) плести, заплітати, снувати, (неумело) корзати що. [Дівчата плетуть вінки. Вони снують навколо нього павутиння злости і замислів злочинних (Л. Укр.)];
    2) (плести вздор, болтать) плескати, верзти, базікати, торочити, теревенити, верзі[я]кати, варзякати, провадити, балясувати що. [Вона сама добре не розуміє, що плеще. Не верзи ка- зна-чого. Він і не слухає, а вона йому торочить. Варзякали вони таку дурницю. Чорт-зна що провадиш]. -сти ерунду - плести, що слина на язик наверне, теревені гнути, баляндраси точити. Лапти плесть - (переносно) ґав ловити. Плетёный - плетений. -тёная стена - горожена (плетена) стінка.
    * * *
    1) плести́; ( венок) звива́ти
    2) (перен.: сочинять, выдумывать) плести́, торо́чити

    Русско-украинский словарь > плести

  • 6 свивать

    несов.; сов. - свить
    1) ( вить) звива́ти и ви́ти (в'ю, в'єш), зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш) и мног. позвива́ти
    2) ( сплетать) спліта́ти, сплести́ (сплету́, сплете́ш) и мног. поспліта́ти

    свить венок — сплести́ віно́к

    3) ( верёвку) сука́ти (сучу́, су́чиш и сука́ю, сука́єш), зсука́ти и мног. посука́ти
    4) ( скручивать) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш) и мног. поскру́чувати
    5) (несов.: пеленать) сповива́ти, повива́ти

    Русско-украинский словарь > свивать

  • 7 сплетать

    несов.; сов. - сплест`и
    спліта́ти, сплести́ (сплету́, сплете́ш) и мног. поспліта́ти; ( венок) звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш) и мног. позвива́ти; (перен.: сочинять) випліта́ти, ви́плести

    Русско-украинский словарь > сплетать

См. также в других словарях:

  • ВЕНОК — ВЕНОК, венка, муж. Плетеный кружок из цветов, зелени, веток. Венок из роз. Терновый венок. Лавровый венок. || Металлическая имитация его. Серебряный, золотой венок. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • венок — венец, веночек Словарь русских синонимов. венок венец (высок.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • ВЕНОК — ВЕНОК, нка, муж. Сплетённые в кольцо листья, цветы. В. из васильков. Лавровый в. (символ победы, славы, награды). Возлагать в. • Венок сонетов (спец.) произведение из 15 сонетов, связанных между собою первыми и последующими стихами, в конце… …   Толковый словарь Ожегова

  • ВЕНОК — муж. в песнях также вен, плетеница из ботвы, листвы, зелени с цветами; такая ж круглая плетеница, ободом, обручем. Венок луку, соломенная вить, со вплетом луковиц. Завивать венки, закручивать березовые венки, как делают девки, когда крестят… …   Толковый словарь Даля

  • Венок — Фрагмент картины английского художника Джона Уильяма Годварда «Спокойствие» (1914) Венок  плетёное в виде кольца украшение из цвето …   Википедия

  • Венок — Обычно означает славу, победу, превосходство, посвящение и святость, но также имеет амбивалентные свойства. Как corona convivialis, он символизирует счастье, счастливую судьбу, удачу и водружается на священные предметы и объекты поклонения. Как… …   Словарь символов

  • ВЕНОК —     Приснившийся венок из только что сорванных и сплетенных полевых цветов – возможность получить большие возможности для поправки своего материального положения.     Плести венок – достигнуть успеха, надевать на голову – завоевать признание и… …   Сонник Мельникова

  • ВЕНОК — Наложить венки. Пск. Обвенчать кого л. СРНГ 20, 21. Золотой венок. Пск. Венок из живых цветов. СРНГ 11, 332. Лавровый венок. Книжн. Символ славы, победы, награды. Ф 1, 53. Терновый венок. См. Терновый венец (ВЕНЕЦ) …   Большой словарь русских поговорок

  • ВЕНОК —     ♥ Плести венок неожиданное богатство или получение наследства от далекой родни. Венок надет на голову к преодолению тяжелых обстоятельств; из красных цветов любовные неурядицы во взаимоотношениях с близким человеком разрешатся, еще больше… …   Большой семейный сонник

  • Венок — в русской национальной культуре женский обрядовый предмет, изготовляемый в виде кольца из трав, цветов, соломы, веток хвойных деревьев, а также из цветной бумаги, ткани, металла, воска. Его надевают участники праздников, торжественных событий.… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • Венок — Тип блюда: Категория: Время приготовления (минуты): 30 Рецепт приготовления …   Энциклопедия кулинарных рецептов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»