Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

начало

  • 1 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

  • 2 начало

    1) матем. поча́ток, -тку
    - начало морфизма
    - начало отсчёта
    - начало пути
    - начало ребра
    - начало слова
    2) ( основное положение) осно́ва, заса́да; ( принцип) при́нцип, -пу; (первые сведения, элементарные знания) поча́ток, -тку; ( элемент) елеме́нт, -ту
    - начало двойственности

    Русско-украинский политехнический словарь > начало

  • 3 начало

    1) матем. поча́ток, -тку
    - начало морфизма
    - начало отсчёта
    - начало пути
    - начало ребра
    - начало слова
    2) ( основное положение) осно́ва, заса́да; ( принцип) при́нцип, -пу; (первые сведения, элементарные знания) поча́ток, -тку; ( элемент) елеме́нт, -ту
    - начало двойственности

    Русско-украинский политехнический словарь > начало

  • 4 начало двойственности

    при́нцип двої́стості

    Русско-украинский политехнический словарь > начало двойственности

  • 5 начало координат

    поча́ток координа́т

    Русско-украинский политехнический словарь > начало координат

  • 6 начало морфизма

    поча́ток морфі́зму

    Русско-украинский политехнический словарь > начало морфизма

  • 7 начало отсчёта

    поча́ток ві́дліку

    Русско-украинский политехнический словарь > начало отсчёта

  • 8 начало пути

    поча́ток шля́ху

    Русско-украинский политехнический словарь > начало пути

  • 9 начало ребра

    поча́ток ребра́

    Русско-украинский политехнический словарь > начало ребра

  • 10 начало слова

    поча́ток сло́ва

    Русско-украинский политехнический словарь > начало слова

  • 11 начало двойственности

    при́нцип двої́стості

    Русско-украинский политехнический словарь > начало двойственности

  • 12 начало координат

    поча́ток координа́т

    Русско-украинский политехнический словарь > начало координат

  • 13 начало морфизма

    поча́ток морфі́зму

    Русско-украинский политехнический словарь > начало морфизма

  • 14 начало отсчёта

    поча́ток ві́дліку

    Русско-украинский политехнический словарь > начало отсчёта

  • 15 начало пути

    поча́ток шля́ху

    Русско-украинский политехнический словарь > начало пути

  • 16 начало ребра

    поча́ток ребра́

    Русско-украинский политехнический словарь > начало ребра

  • 17 начало слова

    поча́ток сло́ва

    Русско-украинский политехнический словарь > начало слова

  • 18 начало разливки

    початок лиття [розливання]

    Словарь металлургической терминов > начало разливки

  • 19 исток

    I. Истик (лопатка для очистки лемеха, сошника) і[и]стик (-ка).
    II. 1) (начало реки) джерело, джереловище, початкове джерело, (верховье) верховина, верх (-ху), (ум. вершечок), верхів'я (ріки), початок (ріки); (перен.) джерело, початок (-тку). [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Єфр.)]. У -ков славянства - коло джерел, коло початків слов'янства;
    2) (устье реки) гирло (-ла).
    * * *
    1) ( действие) ви́тік, -току; ви́хід, -ходу
    2) (начало реки, ручья) поча́ток, -тку, ви́тік, верхі́в'я

    \истокки Днепра́ — поча́ток (ви́тік, верхі́в'я) Дніпра́

    3) перен. джерело́, поча́ток

    у \исток ков цивилиза́ции — ко́ло (бі́ля) джере́л (поча́тків) цивіліза́ції

    \истокки первобы́тной культу́ры — джере́ла (поча́тки) пе́рві́сної культу́ри

    Русско-украинский словарь > исток

  • 20 источник

    1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;
    2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.
    * * *
    джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка

    Русско-украинский словарь > источник

См. также в других словарях:

  • НАЧАЛО — ср. чем начинается бытие или действие; один из двух пределов, между коими заключено бытие, вещественое либо духовное; почин, зачин, искон, зачало, источник, корень, рождение, исход; ·противоп. конец. Чему было начало, тому будет и конец. Плохое… …   Толковый словарь Даля

  • НАЧАЛО — НАЧАЛО, начала, ср. 1. только ед. Первый момент или первые моменты, исходная стадия какого нибудь действия или явления. Начало спектакля в 8 часов. В начале года. Брать начало. Положить чему нибудь начало. Давать чему нибудь начало. 2. только ед …   Толковый словарь Ушакова

  • начало — Возникновение, зачаток, зародыш, начатие, начинание, початие, початок, почин, рождение, источник, колыбель, корень, основание, происхождение, исходная точка, точка отправления; инициатива; вступление, приступ, прелюдия, пролог, увертюра,… …   Словарь синонимов

  • Начало — «НАЧАЛО» журнал, основанный в 1899 и редактировавшийся П. Струве, М. Туган Барановским, А. Калмыковой, группой «легальных марксистов», приспособлявших марксизм, вытравливая его революционное содержание, к интересам русской буржуазии и либеральной …   Литературная энциклопедия

  • НАЧАЛО — ежемесячный научно политический и литературный журнал, 1899, Санкт Петербург, 5 номеров. Фактический редактор П. Б. Струве, М. И. Туган Барановский, А. Н. Калмыкова. Орган легального марксизма …   Большой Энциклопедический словарь

  • НАЧАЛО — НАЧАЛО, а, ср. 1. Первый момент или первые моменты какого н. действия, явления. Н. работы. Н. учебного года. Положить н. или дать н. чему н. (начать). Неплохо для начала (одобрение начинающему; разг.). 2. Исходный пункт, исходная точка. Н. главы …   Толковый словарь Ожегова

  • начало —     НАЧАЛО1, завязка, заря, пролог, рассвет, старт, спец. экспозиция, устар. начатие, устар. первоначало, устар., разг. сниж. почин, разг. сниж. зачин, разг. сниж. начин     НАЧАЛЬНЫЙ, первобытный, первородный, книжн. исконный, книжн.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • начало — — [Е.С.Алексеев, А.А.Мячев. Англо русский толковый словарь по системотехнике ЭВМ. Москва 1993] Тематики информационные технологии в целом EN startST …   Справочник технического переводчика

  • начало — брать начало • действие вести начало • действие, продолжение давать начало • действие, каузация дать начало • действие, каузация ждать начала • модальность, ожидание класть начало • действие начало положит • действие ожидать начала • модальность …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • начало — НАЧАЛ|О (508), А с. 1.Начало, основание, происхождение: ѿ саторьнила же начало ѥреси имѹще. КР 1284, 362а; сниде к намъ с҃нъ б҃ии. безначальныи. бес конца и без начала. ПрЛ XIII, 106б; •а•˫а не(д)лѧ сѹщи въ начало створени˫а ΓΑ XIII–XIV, 139а;… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • начало — а, с. 1) Исходная точка, черта, грань чего л., имеющего протяжение, а также часть линии, плоскости, пространства, примыкающая к этой точке, черте, грани. Начало линии. Начало кабеля. Начало дороги. Начало улицы. Прочитать книгу от начала до конца …   Популярный словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»