Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наступать

  • 1 наступать

    наступить
    1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];
    2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];
    3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;
    4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;
    5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.
    * * *
    I несов.; сов. - наступ`ить
    наступа́ти, наступи́ти, -ступлю, -ступиш; (придавливать ногой, лапой) насто́птувати, настопта́ти, -стопчу́, -сто́пчеш

    медве́дь (слон) на́ ухо \наступать пи́л кому́ — перен. ведмідь (слон) на вухо наступив кому

    II несов.; сов. - наступ`ить
    настава́ти, -стає́, уаста́ти, -стане, надхо́дити, -дить, надійти, -дійде, наступа́ти, наступи́ти, -ступить; (подходить, приближаться, начинаться) постава́ти, поста́ти, захо́дити, зайти́, -йде, заступа́ти, заступи́ти, зачина́тися, зача́тися, -чне́ться; (о временах года, о поре: приближаться) іти́ (іде́), прийти́; (сов.: о явлениях природы; о возрасте) упасти (упаде); (спускаться - о вечере, ночи) запада́ти, запа́сти; (устанавливаться - о ночи, тишине) заляга́ти, залягти́, -ляже

    \наступать пила зима — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, зайшла́, прийшла́) зима́; ( снежная) упа́ла (залягла́) зима́

    \наступать пи́ло ле́то — наста́ло (надійшло́, наступи́ло, зайшло́, прийшло́) лі́то

    \наступать пи́ла ночь — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, поста́ла, зайшла́, прийшла́, упа́ла, запа́ла, залягла́) ніч

    \наступать пи́ла тишина́ — наста́ла (наступи́ла, поста́ла, запа́ла, залягла́) тиша́

    Русско-украинский словарь > наступать

  • 2 подходить

    подойти
    1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];
    2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];
    3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];
    4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];
    5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;
    6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;
    7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.
    * * *
    несов.; сов. - подойт`и
    підхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити

    Русско-украинский словарь > подходить

  • 3 приближаться

    приблизиться наближатися и наближуватися, наблизитися, зближатися, зблизитися, надближатися, надблизитися, доближатися, доблизитися, (о мног.) понаближатися и -ближуватися, позближатися и -ближуватися и т. д. до кого, до чого; ближчати, поближчати до кого до чого; (наставать, наступать) над(і)ходити, надійти, настигати, настиг(ну)ти. [Стій, не наближуйсь (Куліш). От уже я наблизився до свого села (Франко). Наближався академічний рік (Крим.). Останні часи зближаються (Свидн.). Всі зблизились до його (Стор.). А пісня все ближчала (Кониськ.). Ось вони надходять (Куліш). Доближаюсь до клуні (Г. Барв.). Настигає весна (Г. Барв.)]. -жается ночь, осень - надходить (наближається, надближається, зближається) ніч, осінь. [Осінь надходить, літо минає (Л. Укр.). Надходить ніч (Франко)]. -жалась гроза - наближалася (надближалася, надходила) гроза (громовиця). -жался день свадьбы - надходив день весілля. -жается смерть, смертный (последний) час - наближається (зближається, надходить) смерть, наближається (надходить, находить) смертна (остатня и -ння) година). [Отсе вже находить на мене остатня година (Мирн.)]. Время -жается, -жалось к полночи - доходить, доходило до півночи, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночи. [Перехристилася і лягла вже, так до півночи доходило (Квітка). Бралося вже до півночи (Мирн.). Вже було пізно, добиралося до півночи (Мирн.)]. -жается полуденное время - береться під обіди. -жается срок платежа - надходить, наближається строк виплати, платіжний речінець. -жаться к концу - доходити краю, кінця. [Третя зима його життя доходила краю (Єфр.)]. Дело -жается к концу - справа доходить кінця.
    * * *
    несов.; сов. - прибл`изиться
    наближа́тися и набли́жуватися, набли́зитися; ( становиться ближе) бли́жчати, побли́жчати; підближа́тися, підбли́зитися и підблизи́тися; диал. зближа́тися и збли́жуватися, збли́зитися, прибли́жуватися, прибли́зитися; (наступать, надвигаться) надхо́дити, надійти́

    Русско-украинский словарь > приближаться

  • 4 приходить

    прийти, притти и придти
    1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];
    2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прийт`и
    прихо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́сти

    мне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та

    он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка

    прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися

    прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

    прийти́ в я́рость — розлютува́тися

    прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати

    прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися

    прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися

    приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися

    приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним

    приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)

    приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися

    приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися

    приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися

    приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися

    приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́

    приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу

    Русско-украинский словарь > приходить

  • 5 следовать

    1) ( идти следом) іти́ и йти; ( проходить) прохо́дити; ( наступать) настава́ти, надхо́дити; (отправляться, двигаться куда-л - ещё) прямува́ти
    2) ( подражать) наслі́дувати ( кого-що)
    3) ( придерживаться) дотри́муватися, доде́ржуватися ( чого)
    4) ( вытекать из чего-л) вихо́дити, виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти
    5) ( приходиться) припада́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > следовать

  • 6 следовать

    1) ( идти следом) іти́ и йти; ( проходить) прохо́дити; ( наступать) настава́ти, надхо́дити; (отправляться, двигаться куда-л - ещё) прямува́ти
    2) ( подражать) наслі́дувати ( кого-що)
    3) ( придерживаться) дотри́муватися, доде́ржуватися ( чого)
    4) ( вытекать из чего-л) вихо́дити, виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти
    5) ( приходиться) припада́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > следовать

  • 7 наставати

    сле́довать ( наступать)

    Українсько-російський політехнічний словник > наставати

  • 8 водворяться

    несов.; сов. - водвор`иться
    1) ( поселяться) сели́тися и оселя́тися, осели́тися; ( помещаться) поміща́тися, помісти́тися
    2) (перен.: устанавливаться) устано́влюватися и установля́тися, установи́тися; ( наступать) настава́ти, наста́ти; ( о тишине) заляга́ти, залягти́, запано́вувати, запанува́ти
    3) страд. (несов.) оселя́тися; поміща́тися; ста́витися; сади́тися; саджа́тися, садови́тися; устано́влюватися, установля́тися, запрова́джуватися; заво́дитися

    Русско-украинский словарь > водворяться

  • 9 грясти

    іти; ( шествовать) простува́ти, прямува́ти; ( наступать) настава́ти; ( приближаться) наближа́тися

    Русско-украинский словарь > грясти

  • 10 завёртывать

    завернуть
    1) загортати, загорнути що в що, чим, угортати, угорнути в що, завивати, завинути, завити в що, чим, у[за]мотувати, у[за]мотати, уповивати, уповити в що, чим, заверчувати, завертіти, закутувати, закутати в що, чим, обкутувати, обкутати чим, (о мн.) позагортати, позавивати и т. д. [Загорнув оселедця в папір. Боже, у мою поему лойову вгорнули свічку! (Самійл.). Знайшла дитину,- ні в віщо завинути (Г. Барв.). Не заверчуйте в папір, я в хустку замотаю. Закутала дитину теплою хусткою];
    2) (полы одежды) закочувати, закотити, (о мн.) позакочувати. [А той поли закотив (Рудан.)];
    3) закрутнути. [Зламали осичку та й закрутнули, щоб замітити теє місце];
    4) (кран) закручувати, закрутити; (винт, гайку) зашрубовувати, зашрубувати, закручувати, закрутити. [Візьми ключ та закрути оцю шрубку. Закрути кран дужче, а то вода капотить];
    5) -нуть куда, к кому - зайти, заїхати, навихнутися до кого, куди. [Ніколи до нас і не навихнешся]. -ните ко мне - зайдіть до мене;
    6) (словечко) загнути, зашити (слівце);
    7) (цену) - см. Запросить (под Запрашивать 1). Завёрнутый - загорнений и загорнутий, угорнений и угорнутий, завинений и завинутий, умотаний, заверчений, закутаний, обкутаний; закручений, зашрубований.
    * * *
    несов.; сов. - заверн`уть
    1) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, завертати, завернути, -верну́, -ве́рнеш; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и мног. позамо́тувати, угорта́ти, угорну́ти, диал. завива́ти, зави́нути; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и мног. позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    2) (загибая, приподнимать) загорта́ти, загорну́ти, заверта́ти, заверну́ти, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати
    3) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти, поверта́ти, поверну́ти
    4) (заходить, заезжать мимоходом) заверта́ти, заверну́ти; ( на короткое время) загляда́ти, загля́нути
    5) ( завинчивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    6) ( наступать) настава́ти, -стає́, наста́ти, -ста́не
    7) (говорить что-л. неожиданное) докида́ти, доки́нути, укида́ти, уки́нути

    Русско-украинский словарь > завёртывать

  • 11 наставать

    настать
    1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;
    2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.
    * * *
    несов.; сов. - настать
    настава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить

    Русско-украинский словарь > наставать

  • 12 наступающий

    прлг. що настає (надходить и т. д.; см. Наставать 1), надхожий, (будущий) наступний, майбутній. -щий день - наступний ((в)завтрішній) день, надхожий день (Сл. пр. м.). -щий год - наступний рік; рік, що настає (має настати и т. п.).
    * * *
    1) прич. яки́й (що) настає́ (надхо́дить); см. наступать II
    2) в знач. прил. наступа́ючий; ( следующий) насту́пний

    \наступающий ий год — наступа́ючий (будущий: наступний, майбу́тній) рік; рік, яки́й (що) настає́ (надхо́дить, наступа́є, заходи́ть, іде́)

    Русско-украинский словарь > наступающий

  • 13 наступить

    Русско-украинский словарь > наступить

  • 14 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 15 нисходить

    низойти сходити, зійти (вниз), (ц.-слав.) низходити, низійти, (спускаться) спускатися, спуститися, (свыше - при абстрактном субъекте) спливати, сплисти и спливти; (о ночи ещё) сходити, зійти, западати, запасти, (наступать) надходити, надійти. [Помалу спокій став сходити до нього (Васильч.). На тихий берег ніч зійшла (Грінч.). З високости спливала на одиноке серце ласка (Коцюб.). Ніч западала над стародавнім Римом (М. Левиц.)]. -дить с горы - сходити (спускатися) з гори. Солнце -дит к закату - сонце схиляється на захід. -дить, -ти к нуждам ближнего - зглядатися, зглянутися на потреби ближнього, прихилятися серцем (мати прихильне око), прихилитися серцем до потреб ближнього. Нисходя к мольбам чьим - прихиляючися до благань чиїх, (образнее) прихиляючи вухо до благань чиїх, зглядаючися (зглянувшися) на благання чиї. -дя к человеческой слабости - зглядаючися (зглянувшися, зважаючи, зваживши) на людську слабосильність, потураючи людській слабосильності.
    * * *
    несов.; сов. - низойт`и
    1) сходи́ти, -джу́, -диш [вниз] и зіходи́ти [вниз], зійти́, -йду́, -йдеш [вниз]; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся)

    Русско-украинский словарь > нисходить

  • 16 погода

    1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;
    2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.
    * * *
    пого́да

    плоха́я \погода — пога́на пого́да; ( ненастье) него́да

    хорошая \погода — до́бра (га́рна) пого́да; ( вёдро) годи́на, пого́да

    Русско-украинский словарь > погода

  • 17 следовать

    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

    продолже́ние \следовать дует — см. продолжение

    2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

    \следоватьть инстру́кции — доде́ржуватися (дотри́муватися) інстру́кції

    \следоватьть сове́там врача́ — слу́хати пора́д лі́каря

    \следовать дуя стари́нным обы́чаям — доде́ржуючись (дотри́муючись) старода́вніх зви́чаїв

    3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

    из ска́занного \следовать дует — зі ска́заного вихо́дить (виплива́є)

    4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти
    5)

    дует(безл.: нужно) слід; ( надлежит) нале́жить; ( полагается) годи́ться, випада́[є]; (надо) тре́ба

    вало бы — ва́рто б, варт би, слід би

    \следовать дует сказа́ть — тре́ба (слід) сказа́ти

    как \следовать дует в знач. — вводн. сл. як слід, як годи́ться, як нале́жить; ( хорошо) поря́дно

    каки

    \следовать вало ожида́ть — см. ожидать 2)

    6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш

    Русско-украинский словарь > следовать

  • 18 устанавливаться

    несов.; сов. - установ`иться
    1) устано́влюватися и установля́тися, установи́тися; ( упрочиваться) уста́люватися, уста́литися; ( наступать) настава́ти, наста́ти; ( воцаряться) запано́вувати, запанува́ти
    2) (полностью умещаться где-л.) прост. става́ти и постава́ти, ста́ти, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися; ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, розмісти́тися
    3) строит. (несов.) устано́влюватися, установля́тися; ста́витися; засно́вуватися; заставля́тися

    Русско-украинский словарь > устанавливаться

  • 19 Наступание

    наступання, наступ на кого, на що, настоптування на кого, на що и чого кому; настолочування кого, чого; срв. Наступать 1. -ние ледника - наступання (наступ) льодовика.

    Русско-украинский словарь > Наступание

См. также в других словарях:

  • наступать — См. начинаться, следовать …   Словарь синонимов

  • НАСТУПАТЬ — НАСТУПАТЬ, наступить на что, ступать, становиться ногою, попирать ногами. Он не даст наступить себе, на ногу. Кто первый из молодых наступил на подстилку? по поверью, тот будет властвовать. | Нападать или обижать, подчинять себе самоуправно.… …   Толковый словарь Даля

  • НАСТУПАТЬ — 1. НАСТУПАТЬ1, наступаю, наступаешь, несовер., на кого что. 1. несовер. к наступить1. 2. (совер. нет). Ведя активные военные действия, приближаться к кому нибудь с целью нападения. Противник наступает. Армия успешно наступает. || Активно… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАСТУПАТЬ — 1. НАСТУПАТЬ1, наступаю, наступаешь, несовер., на кого что. 1. несовер. к наступить1. 2. (совер. нет). Ведя активные военные действия, приближаться к кому нибудь с целью нападения. Противник наступает. Армия успешно наступает. || Активно… …   Толковый словарь Ушакова

  • наступать — НАСТУПАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. наступить 1. 2. Ведя активные военные действия, двигаться вперёд, на противника. Армии наступают широким фронтом. Волны наступают на берег (перен.). Н. с расспросами (перен.). | сущ. наступление, я, ср. | прил …   Толковый словарь Ожегова

  • НАСТУПАТЬ 1 — НАСТУПАТЬ 1, аю, аешь; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • НАСТУПАТЬ 2 — см. наступить 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • наступать — 1. НАСТУПАТЬ, аю, аешь; нсв. 1. к Наступить (1.Н.). 2. Ведя военные действия, двигаться вперёд, громя или тесня противника. Н. на юге, на севере. Н. с запада. Н. на город, на село, аэродром. Наступает армия, батальон, рота. Н. широким фронтом.… …   Энциклопедический словарь

  • наступать — поступать вторгаться — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы поступатьвторгаться EN invade …   Справочник технического переводчика

  • наступать — I. НАСТУПАТЬ     НАСТУПАТЬ1, теснить, разг. наседать, разг. напирать     НАСТУПАТЬ/НАСТУПИТЬ2, надвигаться/надвинуться II. наступление …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • наступать — [атаковать] глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я наступаю, ты наступаешь, он/она/оно наступает, мы наступаем, вы наступаете, они наступают, наступай, наступайте, наступал, наступала, наступало, наступали, наступающий, наступавший,… …   Толковый словарь Дмитриева


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»