Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

забава

  • 1 забава

    1) см. Забавление;
    2) (развлечение) забава, забавка, розвага, утіха, ум. утішка. [Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка (Рудч.). Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку (Г. Барв.). Тобі все смішки та втішки (Номис)]. -вы (увеселенья) - гульбощі (-щів), гульбини (-бин), (і)грища (р. (і)грищ). [Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо (М. Вовч.). Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люди і веселились собі (Сл. Гр.). Дівочі ігрища незабутні (Куліш)]. Место -бав - гульбище, грище. Пойти на -ву кому; отдать на -ву кому что - піти на грище кому; віддати (пустити) кого, що на грище, на іграшку, на виграшку кому. [Та все пішло царям на грище (Шевч.). Ні, не вбили, а пустили москалям на грище (Шевч.). Вона й бере мене в покої синкам на виграшку (Шевч.)];
    3) (мешканье) бавлення, бавіння, баріння;
    4) см. Забавка.
    * * *
    заба́ва, уті́ха, і́грашка, за́бавка, ви́грашка; ( развлечение) гу́лянка и гуля́нка, гульня́, ба́влення

    Русско-украинский словарь > забава

  • 2 потеха

    забава, забавка, розвага, утіха, (і)грище, умора; срв. Забава, Развлечение. [Літні забавки, розваги. Лицарські грища (игрища). Оце такого нарозказував. що тільки умора з його та й годі (Звин.). Сопілка - вівчареві втіха]. Людям на -ху отдать - віддати людям на посміх (на глум). Не на -ху я тебе дался - не на посміх я тобі здався. -ха с тобой! - кумедія з тобою! Вот -ха! - от сміха! от умора! Вот была -ха! - ото було сміха! Пошла -ха! - ну й закрутилось тут!
    * * *
    поті́ха; ( забава) заба́ва, за́бавка; и

    пошла́ \потеха — і почала́ся веремі́я, і почало́ся

    Русско-украинский словарь > потеха

  • 3 забавка

    Забава, Забавочка (игрушка в прям. и перен. знач.) іграшка, виграшка, забавка, цяцька; срвн. Игрушка. [На ярмарку дітям іграшок накупили (Богодухів). Дурному і лубок цяцька (Номис). Мати в нас батькові дружиною була, порадниця у хаті, - не рабиня, не забавка (Грінч.)].
    * * *
    ласк.
    заба́вка, і́грашка, ви́грашка

    Русско-украинский словарь > забавка

  • 4 Забавление

    Забава (дейст.) забавляння, тішення кого.

    Русско-украинский словарь > Забавление

  • 5 игра

    1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;
    2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.
    * * *
    гра, грання́, ігра́; гра́йка; ( забава) заба́ва, за́бавка, і́грашка; гри́ще

    \игра ры — мн. і́гри, род. п. і́гор; заба́ви, -ба́в, і́грашки, -шок

    биржева́я \игра ра — біржова́ гра

    \игра ра́ воображе́ния — гра уя́ви (фанта́зії)

    \игра ра́ на трубе́ — гра (грання́) на сурмі́ (на трубі́), су́рмлення, сурмлі́ння

    игра́ть (вести́) большу́ю \игра ру́ — гра́ти (вести́, прова́дити) вели́ку гру

    опа́сная \игра ра́ — небезпе́чна гра

    \игра ра́ не сто́ит свеч — погов. не ва́рта спра́ва за́ходу, шко́да́ [й] за́ходу, шко́да й во́ску псува́ти, шко́да й сві́чку світи́ти

    Русско-украинский словарь > игра

  • 6 пустой

    1) см. Полый 3;
    2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];
    3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;
    4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].
    * * *
    1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний
    2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий
    3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

    Русско-украинский словарь > пустой

  • 7 развлечение

    1) розва́га; ( забава) заба́ва, за́бавка; диал. розри́вка; ( удовольствие) уті́ха, розра́да
    2) ( действие) розважа́ння; ба́влення, забавля́ння; роз'єдна́ння

    Русско-украинский словарь > развлечение

См. также в других словарях:

  • Забава —   славянское имя. Означает «утеха», «услада». Иногда переводят дословно  «забавная», в значении «веселая». Уменьшительно ласкательные формы обращения  Забавка, Забавушка. Забава   славянская фамилия. Забава  игра, потеха …   Википедия

  • забава — Игра, потеха, развлечение, шутка, увеселение. Для забавы, потехи ради. .. Ср …   Словарь синонимов

  • ЗАБАВА — ЗАБАВА, забавы, жен. Развлечение, игра, потеха. Игры и забавы для детей. Он был предметом забавы для всех окружающих. || Несерьезное занятие, пустое времяпровождение (разг.). Вы пришли сюда не для забавы. «Стишки для вас одна забава.» Пушкин.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Забава — ЗАБАВИН Забава потеха , развлечение, но и мешканье, промедление (Даль). Каое значение образовало прозвище решайте сами.. (Э) (Источник: «Словарь русских фамилий». («Ономастикон»)) …   Русские фамилии

  • ЗАБАВА — Путятишна. Жарг. мол. Шутл. одобр. Весёлая девушка. Максимов, 134. /em> Образ взят из русских былин. Прим. ред. Молодая забава. Кар. О молодом, беспечном человеке. СРГК 3, 200 …   Большой словарь русских поговорок

  • ЗАБАВА — ЗАБАВА, ы, жен. Развлечение, игра. Детские забавы. Пустая з. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • забава — веселая (Радимов); суетная (П.Алмазов); шумная (П.Я.) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …   Словарь эпитетов

  • ЗАБАВА F1 — см. Раннеспелый, период от полных всходов до технической спелости 64 112 дней. Рекомендуется для получения ранней продукции и зимнего хранения. Розетка листьев прямостоячая, к концу вегетации слаборазвесистая, среднего размера. Корнеплод ярко… …   Энциклопедия семян. Овощные культуры

  • забава — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? забавы, чему? забаве, (вижу) что? забаву, чем? забавой, о чём? о забаве; мн. что? забавы, (нет) чего? забав, чему? забавам, (вижу) что? забавы, чем? забавами, о чём? о забавах 1. Забавой… …   Толковый словарь Дмитриева

  • "Забава" — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • забава — забавя нема да та забава няма да те забавя, иронично, с противоположното значение, означава, че говорещият няма намерение да изпълнява това, за което е помолен …   Речник на Северозападния диалект

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»