Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вводить

  • 1 вводить

    вваживать, ввесть вводити, ввести, (о многих) повводити, заводити, завести, впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити. Вводить, ввести закон - запроваджувати, запровадити, заводити, завести закон. Вводить, ввести в жизнь - запроваджувати, запровадити до життя, переводити, перевести у життя. Вводить, ввести закон в силу, в действие - надавати, надати сили, чинности якомусь законові. Вводить, ввести (в грех, искушение, ошибку) - призводити, призвести кого до гріха, до спокуси, до помилки, підводити, підвести, на гріх. Вводить, ввести в заблуждение - навівати, навіяти помилку, вводити, ввести в оману, омиляти, омилити, змиляти, змилити кого. Вводить, ввести в соблазн - спокушати, спокусити, зраджувати, знадити, вести (привести) до спокуси. Вводить, ввести в убыток - доводити, довести до втрати, до шкоди. Вводить в обман - дурити кого, обдурювати кого, впроваджувати в обман. Вводить, ввести во владение - вводити, увести в посідання (володіння), ув'язувати, ув'язати кого (в маєток) (стар.).
    * * *
    несов.; сов. - ввест`и
    уво́дити, увести́; (устанавливать, внедрять) впрова́джувати, впрова́дити, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати, (ведя, помогать подняться) зво́дити, звести́

    Русско-украинский словарь > вводить

  • 2 вводить

    матем., техн., несов. вводи́ть, сов. ввести
    уво́дити, увести́; ( внедрять) упрова́джувати, упрова́дити

    Русско-украинский политехнический словарь > вводить

  • 3 вводить

    матем., техн., несов. вводи́ть, сов. ввести
    уво́дити, увести́; ( внедрять) упрова́джувати, упрова́дити

    Русско-украинский политехнический словарь > вводить

  • 4 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 5 ввести

    -ся см. Вводить, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ввести

  • 6 ввести

    сов. от вводить

    Русско-украинский политехнический словарь > ввести

  • 7 ввести

    сов. от вводить

    Русско-украинский политехнический словарь > ввести

  • 8 вводиться

    вваживаться вводитися, заводитися, впроваджуватися, запроваджуватися, запроводжатися. [Коні заводяться (вводяться) в подвір'я. Запроваджується (заводиться) смертна кара]. См. Вводить.
    * * *
    несов.; сов. - ввест`ись
    1) уво́дитися, увести́ся; ( устанавливаться) впрова́джуватися, впрова́дитися, запрова́джуватися, запрова́дитися
    2) страд. несов. уво́дитися; впрова́джуватися, запрова́джуватися; зво́дитися

    Русско-украинский словарь > вводиться

  • 9 владение

    1) (обладание) володіння, владання, обладування чим, посідання, держання чого. [Обладування землею. Посідання великого майна]. Быть, находиться во владении кого - бути, перебувати під чиїм володінням, в чийому посіданні, під володінням, у посіданні (в) кого, бути під ким. [У нас багато землі пани держать, а під людьми, може, десята часть]. Вводить во владение чем - ув'язувати в що (в маєтність). Получить, взять, принять во владение что - обняти що, отримати під владу що, перейняти що під володіння. В вечное владение - в [на] довічне володіння, у вічну обладу, у вічисту державу, у віковічню дідину. Арендное владение - см. Аренда;
    2) (то, чем владеют) володіння, володарство, держава, державство, облада, посілість (р. -лости), (дворянское) панство, (родовое) діди(з)на. [Англія і її колоніяльні володіння. Такі дрібні володарства, як Ліппе-Детмольд. Зостався хазяїном на всій державі. Велика земельна посілість].
    * * *
    1) ( действие) володі́ння, посіда́ння
    2) (то, чем владеют) володі́ння; воло́дарство

    Русско-украинский словарь > владение

  • 10 грех

    1) гріх (р. гріха), (детск. грішка); вина, провина. Смертный грех - смертельний гріх, гріх непрощенний. В грехах - грішно. [Грішно живе]. Вводить в грех - на гріх (до гріха) призводити. Совершить грех, взять грех на душу - гріха вкусити. Искупать грех - покутувати (гріх). Загладить грех - покрити гріх, скупитися гріха, спокутувати (гріх). Отпустить грехи кому - розгрішити кого. Не получивший разрешения от греха - нерозгрішений. Грех да беда на кого не живёт - без гріха та без лиха не проживеш. На грех мастера нет - на гріх не спасешся. Есть тот грех - ніде (нема де) гріха потаїти. С грехом пополам - так-сяк, через верхи. [Через верхи зробила, аби збутись];
    2) вада, ґанч[дж] (р. -ч[дж]и);
    3) помилка (мн. помилки), гріх [Це мій гріх - не догледів та й помилився], огріх.
    * * *
    рел., перен.
    гріх, -а

    ду́рен (стра́шен) как сме́ртный \грех — ( об очень некрасивом человеке) пога́ний як сме́ртний (як смерте́льний) гріх; ( безобразный) поганю́чий, препога́ний

    Русско-украинский словарь > грех

  • 11 заблуждение

    помилка, помилкова (неправдива) думка, помилковий (неправдивий) шлях, омилення, зблукання, (гал. и стар.) блуд, облуд, заблуд (-ду), зблуда. [Треба розвіяти його помилку (помилкову думку). І блудів накопичуються гори, що й правду нам навіки закривають (Куліш). Він ціле життя ніс тяжку кару за своє хвилеве зблукання]. Вводить, ввести в -ние - омиляти, омилити, змилити кого, при(з)водити, при(з)вести до помилки, до облуди, на хибний шлях ставити (поставити), збивати (збити) з правдивого шляху, дурити, піддурити, здурити кого, (гал.) блудом повести кого. Введение в -ние кого - омилення кого, призведення до помилки кого, дуріння кого. Быть в -нии - помилятися, бути омиленим, (гал.) блудом іти (піти). [Вельми кохали тато маму і багато де в чому були про неї омилені (Кониськ.)]. Впасть в -ние - помилитися, омилитися. Вывести из -ния кого - з'ясувати комусь його помилку, очі розкрити кому.
    * * *
    по́милка и поми́лка; ( ошибочное мнение) помилко́ва (хи́бна) ду́мка, помилко́вий (хи́бний) по́гляд (-у); ( состояние обманувшегося) ома́на

    впасть в \заблуждение ние — помили́тися, -милю́ся, -ми́лишся, припусти́тися по́милки

    Русско-украинский словарь > заблуждение

  • 12 задор

    1) заїдливість, задирливість (-вости), задирацтво, загонистість (-тости); см. Задирчивость;
    2) (горячность, пыл) запал (-лу), завзяття. Вводить в -дор кого - розпалювати, роз'ятрювати кого. Войти в -дор - розпалитися, роз'ятритися;
    3) зачіпка; см. Задирка 1.
    * * *
    I
    1) (рвение, страстность) завзя́ття, заповзя́ття; задьо́ристість, -тості; ( пыл) за́пал, -у, запа́льність, -ності

    войти́ в \задор р — розпали́тися, -палю́ся, -па́лишся, запали́тися

    2) (вызывающий тон, вызывающее поведение) задери́куватість, зади́рливість, -вості, зади́ркуватість
    II см. задорина

    Русско-украинский словарь > задор

  • 13 искушение

    1) (испытание) випробовування, сов. випробування, спитування, вивіряння, вивірення, виставляння, виставлення на спробу, піддавання, піддання спробі кого, чого; время, предмет -ния - см. Искус 1;
    2) (прельщение) спокушання, зводжування, (обольщение) перелещування кого; (соблазн) спокуса, покуса, скус (-су), скуса (ум. скуска), помана. [Не боячись уже спокус світових, вертаються до людей, щоб послужити людям (Крим.). Покус таких до нас підходять тисячі що-дня (Франко). І приказка є: менчий скус, менчий струс (Звиног.). Сохрани мене від всякої напасти і скуси диявольської (Рудан.). Дівка - то скуска (Приказка). На принади нової землі замовчи ти, помано (Франко)]. Беги от -ния - тікай (від) спокуси. Не введи нас во -ние - не введи нас у спокусу (Єв.). Вводить в -ние - на покусу підводити, нараж(ув)ати на (с)покусу. [Ти мене на покусу підводиш (Стор.). Не потрібно наражувати їх (грішми) на покусу, а себе на неприємність (Франко)]. Дух -ния - дух-спокусник, дух спокуси. Впадать в -ние - спокушатися, спокуситися, входити, увійти в спокусу. Ох, -ние! - ох, спокусо моя!; чистий гріх! Подвергать -нию - ставити спокуси кому; піддавати кого спокусі. Устоять перед -нием - проти спокуси встояти; опертися спокусі.
    * * *
    споку́са, неоконч. спокуша́ння; підку́са; диал. поку́са, ва́ба; випро́бування, (неоконч. д.) випробо́вування, випро́бування

    ввести́ в \искушение ние — спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    Русско-украинский словарь > искушение

  • 14 компрометировать

    компромітувати, (сов.) скомпромітувати, у славу (у неславу) вводити (сов. ввести), виславляти, (сов.) виславити кого. [Нас вони компромітують (Франко). Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу (Пісня). Але дяк знає, хто з'їв, а не хоче його виславляти і стиду йому завдавати (Казка)]. Компрометирующий - той, що компромітує (вводить у славу, неславу), компромітовний. -рованный - компромітований, (оконч.) скомпромітований. -ться - компромітуватися, (сов.) скомпромітуватися, вводити (сов. ввести) себе у славу (у неславу); бути скомпромітованим.
    * * *
    компрометува́ти, компромітува́ти

    Русско-украинский словарь > компрометировать

  • 15 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 16 насаждать

    насадить
    1) (растенья) насаджувати, насадити (реже) насадовити, (о мног.) понасаджувати що, чого. [Насадили картоплі, а вона й померзла (Сл. Ум.). Насадовив ліщини (Звин.). Се-ж він своїми руками і дерева понасаджував (Стор.)];
    2) (перен.) насаджувати, (ц.-слав. насаждати), насадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) понасаджувати, позаводити, позапроваджувати що. [Тяжкі негоди насаждають в душах злобу (Франко). Почали нові порядки скрізь заводити (Сл. Ум.)]. -ждать науки и искусства - насаджувати (заводити, запроваджувати) науки й мистецтва. Насаженный и Насаждённый -
    1) насаджений, насадовлений, понасаджуваний;
    2) насаджений, заведений, запроваджений, позаводжений, позапроваджуваний. -ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, насадовленим, понасаджуваним. [Підсапували дерева, що насадовлено вподовж залізниці (Крим.)];
    2) насаджуватися, заводитися, запроваджуватися, бути насаджуваним, запроваджуваним, насадженим, заведеним, запровадженим, понасаджуваним, позапроваджуваним.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) ( садить) наса́джувати, насади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. понаса́джувати
    2) (перен.: науки) наса́джувати и насаджа́ти, насади́ти; ( вводить) заво́дити, -джу, -диш, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити, запрова́джувати, запрова́дити, -джу, -диш и мног. позапроваджува́ти

    Русско-украинский словарь > насаждать

  • 17 обман

    обмана, мана, омана, облуда, злуда (гал.), ошуканство, ошукання, ошук, ошука, дурисвітство, обдур (-ру и -ри) (м. и ж. р.). [Не вірте, це все обмана. Обдур'ю ти зо мною жила (Г. Барв.)]. Явный обман - видима облуда, -ме ошуканство, -мий ощук и т. д. Обманом - ошуком, обманою. Добыть -ном - витуманити, видурити. Без обмана - без ошуку. Обман чувств (призрак) - мана, омана, мара. [Усенький світ - мана (Крим.)]. Обман зрения, оптич. -ман - омана, мана для ока, м. оптична. Вводить (ввести) в -ман кого - призводити (призвести) кого до облуди, до ошуку и т. д., підводити, підвести кого на облуду, на ошук и т. д., зводити, звести кого; в заблуждение - омиляти, омилити кого. Вдаваться, вдаться (впадать, впасть) в -ман - заходити (зайти) в облуду, в ошук и т. д., допускатися, допуститися облуди, ошуку и т. д.
    * * *
    1) обма́н, -у; облу́да; диал. обма́на, злу́да; ( надувательство) обду́рювання, обду́рення, оду́рювання, оду́рення, дури́світство, ошука́нство, диал. ошу́ка, о́шук, -у; ( нарушение обещания) ома́на
    2) ( заблуждение) обма́н, ома́на

    Русско-украинский словарь > обман

  • 18 отказывать

    отказать
    1) кому в чём - відмовляти, відмовити кому чого (в чому). [Навіть вороги йому відмовить не повинні шани (в уважении) (Л. Укр.). Відмовити сватам]; (жениху) відмовляти, відмовити, (опис.) гарбуза давати, дати (підносити, піднести, покотити), давати, дати одкоша кому. -зывать (женихам) - гарбузувати. -зать наотрез - цілком відмовити. Ему -зали в его просьбе - йому відмовили на його прохання. Он ни в чём себе не -вает - він нічого собі не жалує (не відмовляє). Он -зал ему в руке своей дочери - він йому відмовив віддати за нього свою дочку. -зать кому от дому - не приймати кого більше;
    2) что кому (завещать) - відписувати, відписати, відказувати, відказати, приказувати, приказати, леґувати що кому. Срв. Завещать. -зать на богадельню - відписати на шпиталь, на богадільню. Отказанный (завещанный) - відказаний, відписаний, леґований;
    3) кому от чего (отрешать, увольнять) - звільняти, звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого. См. Увольнять, Отрешать. За неаккуратность ему -ли от места - за несправність його звільнили з посади; (о прислуге) відправляти, відправити кого. -зать кому от квартиры - відмовити (вимовити, виповісти), кому помешкання. Учителю -ли от уроков - у[нав]чителеві відмовили лекцій;
    4) юрид. - см. Вводить (во владение).
    * * *
    I несов.; сов. - отказ`ать
    1) відмовля́ти, відмо́вити
    2) ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти
    3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити
    II несов.; сов. - отказ`ать
    ( завещать имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти

    Русско-украинский словарь > отказывать

  • 19 ошибка

    помилка, о(б)милка, похибка, хиба. [Ортографічні помилки, похибки. Помилка за фальш не йде = -ка в фальшь не ставишся]. По -ке - у помилку, помилкою; см. Ошибочно. Он сделал это по -ке - він зробив це в помилку, помилково, помилкою, помилившись. Вводить (ввести) в -ку - змиляти, змилити кого, призводити, призвести кого до помилки, приводити, привести яа завід. Впадать (впасть) в -ку - допускатися, допуститися помилки. См. Ошибаться. -ка в счёте - рахункова помилка. -ка за -кой, -ка на -ке - помилка за помилкою, помилка на помилці. Вкралась -ка - трапилася помилка.
    * * *
    по́милка и поми́лка; по́хибка

    Русско-украинский словарь > ошибка

  • 20 претворять

    претворить перетворювати и -ряти, перетворити, переміняти, перемінити, (образно) перетоплювати и -топляти, перетопити що в що; срв. Превращать. [Все, що дало мені життя, в красу перетопляв я (Франко)]. -рять воду в вино - перетворювати (переміняти) воду в вино. Претворённый - перетворений, перемінений, перетоплений в що.
    * * *
    несов.; сов. - претвор`ить
    1) ( во что - преобразовывать) перетво́рювати, перетвори́ти (в що, на що); ( превращать) оберта́ти, оберну́ти (на що, в що)
    2) ( вводить) запрова́джувати, запрова́дити; ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти; (несов., сов., реализовать) реалізува́ти; ( воплощать) вті́лювати, вті́лити

    претвори́ть в жизнь что — запрова́дити (вті́лити) в життя́ що, здійсни́ти що

    Русско-украинский словарь > претворять

См. также в других словарях:

  • ВВОДИТЬ — ВВОДИТЬ, ввожу, вводишь, несовер. (к ввести). 1. кого что во что. Приводить внутрь чего нибудь, заставлять проникнуть. Вводить войска в город, в крепость. Вводить судно в гавань. Вводить зонд в желудок. || Вовлекать, ввергать (книжн.). Вводить в… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВВОДИТЬ — ВВОДИТЬ, ввести или ввесть, вваживать, вести кого во что; доставлять вход, доступ. Генерал ввел войска в город. Я не люблю вводить других в дома, знакомить. Ввести бревно в стену, косяк в двери, заменить старое новым. Ввести корабль в гавань, в… …   Толковый словарь Даля

  • вводить — См. причинять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. вводить водворять, причинять; впрыскивать, инъекцировать, вставлять; знакомить; включать, подключать, подсоединять;… …   Словарь синонимов

  • вводить — см. ввести, сь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ВВОДИТЬ — см. ввести, сь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вводить — — [[http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index d=23]] Тематики защита информации EN inject …   Справочник технического переводчика

  • вводить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я ввожу, ты вводишь, он/она/оно вводит, мы вводим, вы вводите, они вводят, вводи, вводите, вводил, вводила, вводило, вводили, вводящий, вводимый, вводивший, вводя; св. ввести; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • вводить — ввести внешнее управление • существование / создание, начало ввести военное положение • существование / создание ввести должность • существование / создание ввести комендантский час • существование / создание ввести мораторий • существование /… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • вводить — 1. Syn: впрыскивать, инъекцировать, вставлять Ant: выводить 2. ‘вводить в курс дела’ Syn: знакомить 3. Syn: включать, подключать, подсоединять (спец.) 4. Syn: внедрять, насаждать (усил.), учреждать, укоренять …   Тезаурус русской деловой лексики

  • вводить в искушение — См …   Словарь синонимов

  • вводить в курс дела — вводить в курс вопроса, осведомлять, ознакомлять, давать понятие, вводить в суть дела, вводить в суть вопроса, посвящать, давать знать, уведомлять, информировать, сообщать сведения, приобщать, давать представление, доводить до сведения, сообщать …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»