придерживаться

придержаться

1) кем, чем - придержуватися, бути придержаним від кого, чим; за что - придержуватися, придержатися за що. [Ловиться і придержується порська вівця (Основа). Придержуйсь за бильця, а то впадеш];

2) -ваться чего - держатися, додержувати, -ся, триматися, дотримуватися чого. [Держись берега (Ном.). Держися середини. Держатися народньої мови (Грінч.). Держатися ортографічної системи (Крим.). Додержувати или додержуватися принципу, погляду, зразка. Додержуватись зовнішніх форм увічливости (Крим.)];

3) (только сов.) обриднути. См. Прискучить, Надоесть;

4) притертися, приноситися. См. Поизноситься.

* * *

несов.; сов. - придерж`аться

1) притри́муватися, притри́матися, приде́ржуватися, приде́ржатися

2) (несов.: держаться ближе к чему-л.) держа́тися

3) (несов. перен.: правила, мнения) доде́ржуватися, дотри́муватися, держа́тися, трима́тися

1) ( идти следом) іти́ и йти; ( проходить) прохо́дити; ( наступать) настава́ти, надхо́дити; (отправляться, двигаться куда-л - ещё) прямува́ти

2) ( подражать) наслі́дувати ( кого-що)

3) ( придерживаться) дотри́муватися, доде́ржуватися ( чого)

- следовать инструкции

4) ( вытекать из чего-л) вихо́дити, виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти

5) ( приходиться) припада́ти

1) ( идти следом) іти́ и йти; ( проходить) прохо́дити; ( наступать) настава́ти, надхо́дити; (отправляться, двигаться куда-л - ещё) прямува́ти

2) ( подражать) наслі́дувати ( кого-що)

3) ( придерживаться) дотри́муватися, доде́ржуватися ( чого)

- следовать инструкции

4) ( вытекать из чего-л) вихо́дити, виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти

5) ( приходиться) припада́ти

несов., сов.

1) церк., перен. сповіда́ти, ви́сповідати

2) ( поверять) повіря́ти, пові́рити, звіря́ти и зві́рювати, зві́рити

3) (несов.: что - следовать какой-л. религии, какому-л. учению) спові́дувати (що); ( признавать) визнава́ти (що); ( придерживаться) доде́ржуватися, -жуюся, -жуєшся (чого)

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *

несов. см. придерживаться

см. придерживаться

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти

5)

6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш

несов.; сов. - соблюст`и

1) ( что) дотри́мувати, -мую, -муєш, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( придерживаться) дотри́муватися, дотри́матися, доде́ржуватися, доде́ржатися (чого); ( сохранять) зберіга́ти, зберегти́, -режу́, -режеш (що)

2) (смотреть, наблюдать за кем- чем-л.) диал. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, припильнува́ти