-
61 nabawiać
завдавати, наганяти -
62 авурт-
завдавати болю ВН-У; авуртый робить боляче ВН; җан авурт- кривдити, ображати ВН, СБ. -
63 ағырт-
завдавати болю, засмучувати СЛ, СГ. -
64 зийанла-
завдавати шкоди О. -
65 кӱчлендир-
завдавати труднощів, ускладнювати О, К. -
66 наносить
(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].II. Наносить, нанести и нанесть -1) см. I. Наносить;2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -1) см. подI. Наносить:2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;3) занесений, позаношений;4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;5) зазначений, позазначуваний;6) накиданий, понакид(ув)аний;7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;8) набитий, підбитий.* * *I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т
\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́
\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́
\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́
-
67 damage
1. n1) шкода, пошкодження; дефект2) втрата, збиток3) часто pl розм. вартість, витрати2. v1) завдавати збитків (шкоди); пошкоджувати; псувати2) дискредитувати, чорнити, плямувати3) підбити, забити, ушкодити* * *I n1) шкода, ушкодження; поломка, зіпсованість; збиток, шкода, втратаto do /to cause/ damage (to) — заподіяти збитків; завдавати шкоди; псувати шкодити, підривати ( репутацію) непокоїти, завдавати клопоту
2) pl; юp. збитки; компенсація за збитки, відшкодування збитків3) часто pl вартість, витрати4) невигода, незручністьII v1) ушкоджувати, псувати; завдавати збитків; шкодити, заважати, псувати; дефект2) ушкодити; підбити, забити3) дискредитувати, чорнити, плямувати4) псуватися -
68 damage
I n1. шкода, пошкодження; збитки2. pl збитки- collateral damage супутні/ побічні збитки- liquidated damages наперед обумовлені збитки- radiation damage ураження радіоактивним випромінюванням- action for damages позов про відшкодування збитків- probability of damage ймовірність ураження- to claim damages вимагати відшкодування збитків- to cause damage завдавати збитків/ шкоди- to to deal damage завдавати збитків/ шкоди- to do damage завдавати збитків/ шкоди- to inflict damage on smbd. завдавати збитків- to the damage of smth. на шкоду чомусьII v пошкоджувати, псувати, завдавати збитків; дискредитувати- to damage relations with smbd. зіпсувати стосунки з кимсь -
69 feint
1. n1) удавання, прикидання; видимістьto make a feint of doing smth. — удавати, що зайнятий чимсь
3) військ. фальшива атака4) муз. діез, півтон2. adj1) удаваний2) підроблений; фальшивий3. v1) завдавати удаваного удару; робити удаваний випад (обманливий рух)2) військ. завдавати відволікаючого удару; проводити демонстрацію (маневр)* * *I [feint] n1) удавання, прикидання; видимість2) відволікаючий удар або випад (фехтування, бокс); фінт3) вiйcьк. удавана атакаII [feint] vзавдавати удаваного удару, робити відволікаючий випад або рух; фінтити, обманювати; вiйcьк. завдавати відволікаючого удару -
70 stab
1. n1) удар (гострою зброєю)2) колота рана3) раптовий гострий біль; уколa stab of lumbago — мед. приступ ішіасу
4) різкий короткий удар (більярд)5) розм. спроба6) (скор. від establishment) розм.2. v1) завдавати удару (ножем тощо)2) устромляти (ніж тощо)4) розм. завдавати шкоди; шкодити; роздирати, терзатиto stab smb.'s reputation — зашкодити чиїйсь репутації
5) стріляти, сіпати (про біль)6) оббивати стіну (під штукатурку)7) друк. проколювати отвори у корінці блоку* * *I [stʒb] n1) удар (ножем, кинджалом); колота рана2) раптовий гострий біль, укол ( stab of pain); приступ, приплив, раптово виникле почуття3) різкий короткий удар ( більярд)4) спробаII [stʒb] v1) завдавати удару (ножем, кинджалом); втикати, встромляти ( ніж); колоти ( багнетом)2) тикати3) завдавати шкоди, терзати4) стріляти, колоти ( про болюче відчуття)5) оббивати стіну ( під штукатурку)6) пoлiгp. проколювати отвори в корінцевій частині блокуIII [stʒb] n; (скор. від establishment) -
71 thrust
In1) поштовх2) колючий удар; стусан; випадthrust and parry — військ. бій з перемінним успіхом
to parry a thrust — а) військ. відбити удар; б) перен. парирувати випад
a home thrust — а) влучний удар; б) перен. ущипливе зауваження
3) зустріч, бій (на шпагах тощо)4) ав. тяга, сила тяги (двигуна)5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитиск6) геол. горизонтальний (боковий) тискIIv (past і p.p. thrust)1) штовхати; тикатиto thrust smb. out of the house — а) виштовхати когось з будинку; б) перен. вигнати когось з дому
2) штовхатися; пробиватися, лізти3) засовувати, усовувати, просовувати4) перен. нав'язувати (свою думку)5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати6) підпирати7) військ. рухати; уводити (в бій)8) військ. просуватися9):to thrust oneself — нав'язуватися, пролазити, втиратися (кудись)
thrust aside — відштовхувати, відкидати
thrust forth — а) виштовхувати; б) проштовхувати
thrust on — надіти, накинути
thrust out — виганяти, виселяти; викидати
thrust through — а) простромлювати, проколювати; б) пробиватися
* * *I [arest] n1) поштовхthrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування
she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку
2) колючий удар; стусан; випадwith a /one/ thrust — одним ударом
thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]
3) ударto make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста
to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар
to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар
to open a thrust — вiйcьк. починати наступ
to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар
the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]
4) напрямок, ухилthrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму
5) пафосthe thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість
to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/
6) тискthe thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну
the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)
7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті
9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка
II [arest] veach author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
( thrust)1) штовхати, цокатиto thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку
to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти
to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері
to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись
to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію
2) сунути; засовувати, всувати, просовуватиto thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички
to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки
to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь
_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи
to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати
he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені
3) завдавати удару; забивати, всадити; молотитиto thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь
to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)
4) вiйcьк. рухати, вводитиto thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися
an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)
5) впирати••to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)
-
72 причинять
причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?* * *несов.; сов. - причин`ить(что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що) -
73 hurt
1) образа; збиток; шкода; ушкодження; тілесне ушкодження; поріз2) постраждалий; поранений (прикм.)3) завдавати, заподіювати (збитки, шкоду); завдавати образи, ображати; заподіювати тілесне ушкодження, завдавати тілесного ушкодження•- hurt feelings
- hurt smb.'s feelings -
74 injure
заподіювати шкоду, завдавати шкоди, шкодити, зашкоджувати; ображати; порушувати право (права); (по)ранити- injure oneself -
75 aggrieve
v1) засмучувати, пригнічувати; завдавати прикрості2) юр. завдавати шкоди* * *vзвич. pass1) пригнічувати, гнітити; засмучувати2) юp. завдавати шкоди; відмовляти в задоволенні ( вимоги) -
76 hit
In1) удар; поштовх2) сутичка, зіткнення3) влучання4) успіх, удача; вдала спробаlucky hit — несподіваний успіх, щасливий випадок, везіння
5) спектакль (фільм, концерт), що має великий успіх; п'єса (книга), що наробила шуму; популярна пісенька6) популярний виконавець, улюбленець публіки7) уїдливе (саркастичне, єхидне) зауваження; вихватка8) виграшhit capability — військ. технічно допустима влучність
IIv (past і p.p. hit)1) бити, ударятиto hit below the belt — а) спорт. завдати удару нижче пояса; б) завдати зрадницького удару; в) діяти нечесно; скористатися із своєї переваги
to hit smb. on the head — ударити когось по голові
2) забитися, ударитися (об щось — against, on, upon)3) влучати в ціль4) зачепити, допекти до живого5) звич. pass. завдавати шкоди (неприємностей, страждань)7) прийтися до міри; підійти; сподобатисяhow did it hit you? — як це вам сподобалося?, яке враження справило це на вас?
8) розм., амер. дістатися, потрапити (кудись)9) досягатиto hit the ground — а) ав. зробити посадку; б) військ. залягти під вогнем
to hit the ceiling — а) ав. набрати максимальної висоти; б) розлютитися
hit off — а) точно зобразити кількома штрихами, вдало схопити схожість; б) імпровізувати; в) імітувати
to hit it — амер. рухатися дуже швидко
to hit it off with smb. — ладити з кимсь
to hit the right nail on the head — правильно угадати, влучити в точку
to hit the road — військ., розм. виступати в похід, починати марш
to hit the silk — ав., розм. стрибати з парашутом
* * *I [hit] n1) удар, поштовх2) влучення; результативне звернення до пам'яті комп'ютера; релевантна видача ( інформації)3) успіх; удача; вдала спробаlucky hit — несподіваний успіх, щасливий випадок, везіння; вистава, концерт, фільм, що має великий успіх; п'єса, книга, що набули розголосу; популярна пісенька, шлягер, "хіт"
4) випад; єхидне, саркастичне зауваження5) виграш ( при грі в триктрак)6) cл. доза наркотику7) cл. навмисне вбивство гангстерамиII [hit] v( hit)1) ударяти; ударятися3) завдавати шкоди; завдавати неприємностей, страждань4) (on, upon) знайти, натрапити; виявити5) прийтися якраз, підійти; сподобатися6) aмep. дістатися, добратися, потрапити ( куди-небудь); досягати ( якої-небудь величини)7) aмep. позичати; випрошувати ( hit up) -
77 inflict
v1) завдавати (удару, болю)2) заподіювати (зло)3) накладати (кару)4) нав'язувати (погляди)* * *[in'flikt]v(on, upon)1) завдавати, наносити (удар, рану); завдавати, заподіювати (біль, страждання)3) нав'язувати ( погляд) -
78 injure
v1) пошкодити; поранити; забитиto injure oneself — поранитися, забитися
2) завдавати болю; ображати; уражати3) зіпсувати; завдати шкоди; ушкодитиto injure smb.'s health — завадити чиємусь здоров'ю
to injure smb.'s happiness — затьмарити чиєсь щастя
* * *v1) забити, ушкодити, поранити2) завдавати болю, ранити; ображати3) шкодити, псувати; завдавати шкоди -
79 pinch
1. n1) щипок; щипкаto give smb. a pinch — ущипнути когось
2) стиснення3) пучка (солі тощо)4) вирішальний момент; найважливіша особливість5) розм. арешт6) розм. крадіжка; обман7) розм. легка перемога8) лом, важіль9) розм. важка частина дороги; підйом10) розм. скнара11) спорт., розм. вірна ставка2. v1) щипати, ущипнути; прищикнути2) стискати; мул йти (про взуття); затискати3) брати по щіпці4) мучити, завдавати страждань5) скупитися; заощаджувати; обмежувати (когось)6) арештувати, схопити7) розм. украсти, поцупити8) розм. вимагати (гроші)9) спорт. підганяти (коня)10) тех. пересувати важелем11) с.г. прищипувати, обрізуватиpinch in (on, upon) — обмежувати, утинати, урізувати
that is where the shoe pinches — присл. ось де воно муляє; от у чому річ
* * *I n1) щипок; стиснення; тіснота, тіснява2) щіпка, пучка3) злидні, нестаток; тяготи; надзвичайні обставини4) вирішальний момент; найважливіша особливість5) cл. арешт; ( поліцейська) облава6) cл. крадіжка; обман7) легка перемога; cпopт.; жapг. вірна ставка8) = pinch-bar9) cпeц. звуження; стиснення; защемлення; важка частина дороги, підйом10) гeoл. виклинювання11) фiз. плазменний шнур; пінч(- ефект) ( стиснення плазменного шнура)II v1) ущипнути; прищемити; ущемити; защемити; здавлювати, стискати, тиснути; затискати3) мучити, завдавати страждань; псувати; завдавати незручностей; заважати (pinch in, pinch on, pinch upon)4) скупитися, заощаджувати; урізувати; обмежувати5) cл. заарештувати6) cл. вкрасти, поцупити7) cл. вимагати, шантажувати8) cпopт. загнати ( коня)9) тих. пересувати важелем10) caд. пінцирувати, обрізувати, прищипувати (pinch back, pinch off, pinch out)11) гeoл. виклинюватися (про жилу; pinch out)12) мop. іти так круто, що вітрила заполіскують ( to pinch her)13) cл. грати піцикато -
80 strike
In1) ударto make a strike at smb. — а) замахнутися на когось; ударити когось; б) укусити (ужалити) когось (про змію)
2) бій (годинника)3) амер. пропущений м'яч (у бейсболі); поганий удар4) відкриття родовища (нафти, вугілля тощо)5) несподівана удача6) клювання (риби)1) великий улов8) геол. простягання (жили, пласта)9) міра ємкості10) кількість одночасно викарбуваних монет11) страйк12) колективна відмова (від чогось); бойкотstrike attack — ав. удар по наземній цілі
strike zone — військ. зона застосування ядерної зброї
IIv (past struck; p.p. struck, stricken)1) бити, ударяти; стукатиto strike on (upon) the table — стукнути по столу
to strike smb. — ударити когось
2) ударятися; стукатися; влучати3) бити (про годинник)4) нападати5) уражати, приголомшуватиto be struck dumb — втратити дар слова, бути приголомшеним
to strike smb. dumb — позбавити когось дару слова, приголомшити когось
6) натрапити (на когось), випадково зустріти (когось) (тж strike on, strike upon); знайти, відкрити (щось)to strike oil — а) відкрити нафтове родовище; б) досягти успіху
to strike a bonanza — амер., перен. натрапити на золоту жилу
7) прямувати8) проникати, проходити, пронизувати; пробиватися9) досягати10) знищувати; відміняти; скасовувати; викреслювати11) справляти враження; привертати увагу, вражатиhow does it strike you? — якої ви думки про це?, як це вам подобається?
12) спадати на думку13) амер., військ. служити денщиком14) красти; грабувати15) простромити, проткнути18) запалюватися19) битися (про серце)20) бити (про годинник)to strike the flag — а) мор. здавати командування з'єднанням; б) здаватися, підкорятися
24) буд. знімати риштування26) складати (список тощо)29) клювати, брати принаду (про рибу)30) пускати коріння; прийматися, приживатися, укорінюватися32) усмоктуватися, розтікатися (про фарбу)33) просолювати, просочувати сіллю (м'ясо, рибу)35) розвантажуватися45) страйкувати; оголошувати страйкstrike back — дати здачі; завдати удару у відповідь
strike down — а) звалити, повалити, скинути (ударом)
he was struck down by apoplexy — його розбив параліч; б) припікати (про сонце)
strike in — а) втручатися (у розмову); б) мед. зникнути з шкіряного покриву (про висип); перейти всередину (про хворобу)
strike off — а) відрубати; б) викреслити; в) відрахувати; г) імпровізувати; д) надрукувати
strike out — а) накидатися (з кулаками); б) рухати руками й ногами (під час плавання, катання на ковзанах); в) викреслити (із списку); г) накреслити (план); д) мор. піднімати з трюму
the band struck up — оркестр заграв; б) укладати (угоду); в) схоплюватися; г) амер. збентежитися; д) бути зачарованим (кимсь)
to strike hands — ударити по руках; дійти згоди
to strike on truth — знайти істину, правильно відгадати
to strike home — влучити в ціль; зачепити за живе
to strike it rich — а) натрапити на жилу; б) досягти успіху
to strike smb. all of a heap — приголомшити когось
strike the iron while it is hot — присл. куй залізо, поки гаряче
* * *I [straik] n1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)3) cл. недолік; перешкода4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов6) гeoл. простягання ( жили або пласта)II [straik] v(struck; struck, stricken)1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)2) нападати3) вражати; убивати4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)6) проникати; пробиватися7) досягати8) виключати; скасовувати; викреслювати9) вражати, справляти враження; привертати увагу10) спадати на думку11) cл.; вiйcьк. служити денщиком13) викликати ( які-небудь почуття)16) бити ( про годинник)18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)23) клювати, брати принаду ( про рибу)24) кусати, жалити ( про змію)25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися29) мop. спускати (у трюм; strike down)30) рівняти гребком ( міру зерна)32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудьIII [straik] n1) страйк2) колективна відмова ( від чого-небудь); бойкотIV [straik] v( struck) страйкувати; оголошувати страйк; припиняти роботу
См. также в других словарях:
завдавати — даю/, дає/ш, недок., завда/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) чого, рідко що. Робити, чинити кому небудь щось неприємне; заподіювати. || У сполуч. з деякими іменниками означає дію, результат якої виражено іменником. || Викликати, спричиняти що… … Український тлумачний словник
завдавати — завдати (чинити кому н. щось неприємне), спричиняти, спричинити, заподіювати, заподіяти … Словник синонімів української мови
завдавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вадити — (завдавати кому н. шкоди, неприємности) дошкуляти, заважати, перешкоджати … Словник синонімів української мови
мордувати — (завдавати кому н. фізичного болю / моральних страждань), катувати, мучити … Словник синонімів української мови
мучити — (кого завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних /… … Словник синонімів української мови
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник
вражати — I (уража/ти), а/ю, а/єш, недок., вра/зи/ти (ура/зи/ти), вра/жу/, вра/зи/ш, док., перех. 1) Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. •• Вража/ти о/ко (о/чі) дивувати незвичайним виглядом, ситуацією. 2) Завдавати душевного болю, жалю.… … Український тлумачний словник
зачіпати — а/ю, а/єш, недок., зачепи/ти, еплю/, е/пиш; мн. заче/плять; док., перех., чим і без додатка. 1) Торкатися, доторкуватися до кого , чого небудь, штовхати когось, щось під час руху. || Ненароком або навмисне ударяти, бити кого небудь, завдавати… … Український тлумачний словник
побивати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) розм. Завдавати ударів кому небудь; бити. || перен. Доводити неправильність (якихсь чуток, чиїх небудь тверджень, переконань тощо). || перен. Завдавати страждань кому небудь. 2) розм. Позбавляти життя, убивати всіх чи … Український тлумачний словник
шарпати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех., за що, рідко чим, об що.Тягти кого , що небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. || Смикаючи, робити щось, виконувати якусь дію. || Рвучко відкривати щось (двері, хвіртку і т. ін.). 2) перех. і неперех … Український тлумачний словник