-
1 викликати
I док. див. викликатив`икликатиII = викликативиклик`ати -
2 викликати
I ви́кликатисм. викликати III виклика́тивыкли́кивать; выкри́кивать; восклица́тьIII виклика́ти= викли́кувати, ви`кликативызыва́ть, вы́звать; ( голосом) выклика́ть, вы́кликать; ( предлагать явиться куда-нибудь) тре́бовать, потре́бовать, востре́бовать, затре́бовать; (перен.) порожда́ть, породи́ть; внуша́ть, внуши́ть; поселя́ть, посели́ть; навлека́ть, навле́чь (на кого, на что); приводи́ть, привести́ ( во что); производи́ть, произвести́; возбужда́ть, возбуди́ть; извлека́ть, извле́чь, исторга́ть, исто́ргнутьIV виклика́тисм. викликувати I -
3 викликати
( до суду) convene, create, entail, ( суперечку тощо) evoke, induce, invoke, provoke, serve, summon -
4 викликати свідків
Українсько-англійський юридичний словник > викликати свідків
-
5 викликати
-
6 викликати
-
7 викликати
გამოწვევა, გამოხმობა -
8 викликати
назвацьназывацьпрычына -
9 викликати
çağırmaq -
10 викликати багато чуток
Українсько-англійський юридичний словник > викликати багато чуток
-
11 викликати божевілля
Українсько-англійський юридичний словник > викликати божевілля
-
12 викликати для свідчення
Українсько-англійський юридичний словник > викликати для свідчення
-
13 викликати до суду
convene to the court, summon to the courtУкраїнсько-англійський юридичний словник > викликати до суду
-
14 викликати заворушення
make disturbance, cause disturbance, create disturbance, provoke disturbanceУкраїнсько-англійський юридичний словник > викликати заворушення
-
15 викликати занепокоєність
Українсько-англійський юридичний словник > викликати занепокоєність
-
16 викликати інтоксикацію
Українсько-англійський юридичний словник > викликати інтоксикацію
-
17 викликати міжнародний скандал
Українсько-англійський юридичний словник > викликати міжнародний скандал
-
18 викликати на допит
Українсько-англійський юридичний словник > викликати на допит
-
19 викликати наступного свідка
Українсько-англійський юридичний словник > викликати наступного свідка
-
20 викликати невдоволення
discontent, dissatisfy, raise discontentУкраїнсько-англійський юридичний словник > викликати невдоволення
См. также в других словарях:
викликати — I в икликати див. викликати. II виклик ати а/ю, а/єш і рідко викли/кувати, ую, уєш, недок., ви/кликати, ичу, ичеш і рідко ви/кликнути, ну, неш, док., перех. 1) Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого небудь, з явитися в… … Український тлумачний словник
викликати — I [ви/клиекатие] иечу, иечеиш; нак. иеч, иечтеи, док. II [виеклиека/тие] а/йу, а/йеиш, недок … Орфоепічний словник української мови
викликати — (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), збуджувати, збудити, пробуджувати, будити, пробудити, породжувати, породити, навівати, навіювати, навіяти, наводити, навести, підіймати, піднімати, підійняти, підняти, родити,… … Словник синонімів української мови
викликати — дієслово доконаного виду викликати дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
веселити — (викликати веселощі), звеселяти, звеселити, розвеселяти, розвеселити, забавляти, забавити, розважати, розважити, тішити, потішати, потішити … Словник синонімів української мови
дивувати — (викликати подив незвичайністю), здивовувати, у[в]ражати, у[в]разити; приголомшувати, приголомшити (надто сильно дивувати); епатувати (порушенням усталених норм, правил) … Словник синонімів української мови
журити — (викликати в кого н. невеселий настрій, важкі почуття), печалити, засмучувати, смутити … Словник синонімів української мови
посварити — (викликати, спричинити сварку між кимсь), розсварити; розбратати (близьких друзів, родичів) … Словник синонімів української мови
розсмішити — (викликати сміх, примусити сміятися), насмішити; засмішити (довести сміхом до знемоги) … Словник синонімів української мови
спонукати — (викликати у кого н. бажання робити щось), спонукувати, спонукати, схиляти, схилити, підштовхувати, підштовхнути, штовхати, штовхнути, підбивати, підбити, піднімати, підіймати, під(ій)няти; підкручувати, підкрутити, підхльоскувати, підхльостувати … Словник синонімів української мови
припозивати — викликати до суду вдруге … Зведений словник застарілих та маловживаних слів