(опасности)

I. избежать и избегнуть кого, чего

I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.

II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].

II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].

* * *

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.

* * *

несов.; сов. - подв`ергнуть

1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)

2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти

подвергнуться чему підпадати, підпасти під що підлягати, підлягти чому, зазнавати, зазнати чого. [Підпадав під усякі переслідування. Маєтності вилученого від церкви підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.). Обшліхтовування…. зазнає індивідуальний твір, з уст до уст переходячи (Єфр.)]. -ся опасности - наражатися на небезпеку. -ся наказанию - здобуватися, здобутися кари; підпадати, підпасти під кару. -ся чьему гневу - підпасти під чий гнів, зазнати чийого гніву. -ся изменениям - зазнавати, зазнати змін. -ся штрафу - підпадати, підпасти пені. -ся ответственности - підпадати, підпасти під відповідальність. -ся порицанию - зазнавати, зазнати догани. -ся влиянию - підпадати, підпасти під вплив. -ся участи тяжкой (скорбной) - зійти на тяжку (на скорботну) путь. Он -ется насмешкам - його беруть на глум, на глузи. Эта страна часто -ется наводнениям - цю країну часто заливає водою. -ся нападению - зазнавати, зазнати нападу. Подверженный - підпалий, підданий чому. Быть -ным чему - см. Подвергаться, подвергнуться. Он -жен припадкам головной боли - у його (його и йому) часами болить голова. Он -жен вспышкам гнева - його часто гнів нападає. Я -жен (часто -гаюсь) простуде - я легко застуджуюся (перестуджуюся).

* * *

несов.; сов. - подв`ергнуться

1) ( чему) підляга́ти, підлягти́ (чому); ( подпадать) підпада́ти, підпа́сти (під що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого); (опасности, риску) наража́тися, нарази́тися (на що)

2) ( подчиняться) кори́тися, підкори́тися

1) (призывать кого) кликати кого (кличу, -чемо, -чуть) (реже на кого), гукати кого (на кого), (приглашать) закликати, звати, зазивати, узивати кого. [Кличе мати вечеряти (Шевч.). Одарка зараз-же почала вдвох із братом кликати маму й плакати (Грінч.). От брат пристав трохи та й кличе на мене (Федьк.). Просили мене і кликали до себе (М. Вовч.). Вона й закликає Романа в клас (Васильч.). Варваро! - гукав пан Валеріян (Коцюб.). Чує, що хтось гукає на нього: «Мужичок, мужичок!» (Квітка). Маланка почала гукати Андрія (Коцюб.). Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину (Самійл.). Зазиває мене до себе в гостину (Кониськ.). Узивають її в хату, питають - чи підеш, чи ні? (Грінч.)]. -ть на помощь - кликати кого на підмогу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтувати. [Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. -ть друг друга - кликати одне одного, скликатися;

2) (называть) звати, узивати, називати, назвати, кликати. [Старшого Кайдашевого сина звали Карпом (Н.- Лев.). Нехай мати буде знати, кого зятем звати (Чуб.). Я повинен «холопом Стьопкою» себе взивати та руки цілувати, як невільник (Л. Укр.). А як тебе, кличуть? - Павло Хоменко]. Его звали - він звався. Как вас (его) зовут? - як вас (його) на ім'я, як вас кличуть (звуть)? Как (его) -вут по имени и отчеству? - як (його) на ім'я й по батькові? Поминай как -ли - тільки його й бачили, і слід за ним загув;

3) (взывать) гукати, волати;

4) (давать насм. имена) прозивати кого, прозиватися з кого. Званный - кликаний, закликаний, проханий, прошений, званий, зазваний.

* * *

1) кли́кати (кли́чу, кли́чеш), зва́ти (зву, звеш и зову́, зове́ш); ( зазывать) заклика́ти, уклика́ти; ( к себе) приклика́ти; ( приглашать) запро́шувати; ( подзывая) гука́ти; ( кричать об опасности) ґвалтува́ти, крича́ти на ґвалт (ґвалт, про́бі, на про́бі)

2) ( именовать) зва́ти; ( называть) назива́ти

избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.

* * *

несов.; сов. - изб`авить

избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.

* * *

несов.; сов. - изб`авиться

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

1) (на кого, на что) наступ (-пу), (действие ещё) наступання; (нападение) напад (-ду), (действие ещё) нападання на кого, на що. [Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на християнські землі (Куліш). Наступ на всьому фронті на капітал (Пр. Правда). Не боялися наступання зоколу (Рада)]. При -нии, во время -ния - під час наступу, за наступу; наступаючи. Вести, повести -ние - наступати, вести (провадити, робити), повести наступ, (начинать, начать) починати (розпочинати), почати (розпочати) наступ. Переходить, перейти в -ние на кого, на что - переходити, перейти до наступу, починати, почати наступ, наступати, рушати, рушити на кого, на що. Переход в -ние - перехід до наступу. Генеральное -ние - загальний наступ, загальна атака [Тіні немов-би чекали гасла, щоб почати загальну атаку на вільні простори світу (Кінець Неволі)];

2) (о времени, сроке) наставання, оконч. настання (-ння), (редко, диал.) настаття (-ття), (приход) надходження, оконч. надхід, прихід (-ходу), (начало) початок (-тку). [В Йосифа-ж родилося два сини, до настання семи год голодних (Біблія). Мрії про настання на землі золотого віку (М. Калин.)]. При -нии, с-нием чего - коли (як) настає (надходить, заходить, в прошлом: наставало, настало и т. п., в будущем: настане и т. п.; срв. Наставать) що, (о времени, но не о сроке ещё) з чим, з приходом (редко з наставанням, з настанням, з надходом) чого, (с началом чего) на (при) початку чого. При -нии весны - коли (як) настає и т. п. весна, об весні, (с -нием) з весною, з приходом весни. При -нии, с -нием ночи - коли (як) настає и т. п. ніч. При -нии опасности - коли заходить (настає и т. п.) небезпека. При -нии срока - коли (як) настає и т. п. термін (строк, речінець).

* * *

небезпечний. [Мати книжку народню в руках я признав небезпечною річчю (Самійл.)].

* * *

оградиться

1) см. Огораживаться. -ться каменной стеной - обмуровуватися, обмуруватися;

2) захищатися, захиститися, забезпечатися, забезпечитися, убезпечатися, убезпечитися, захищати, захистити себе, забезпечати, забезпечити себе від кого, від чого.

* * *

несов.; сов. - оград`иться

1) (отделяться, отгораживаться) відгоро́джуватися, відгороди́тися

2) (перен.: защищаться) захища́тися, захисти́тися; ( обеспечивать себя от опасности) забезпе́чувати себе́, забезпе́чити себе́

3) строит. (несов.) обгоро́джуватися, огоро́джуватися; відгоро́джуватися; захища́тися; охороня́тися; забезпе́чуватися, убезпе́чуватися

1) опаска, побоювання, опас, острах, пострах, обава. [Побоювання мої справдились. Все з більшою опаскою примушував дивитись (Єфр.). Ключі без усякого опасу давала]. Без -сений - безпечно. Под -нием - під опаскою, під страхом и т. д.;

2) осторога, обачність, обережність (-ости). [Іван підійшов і з осторогою сів на лаву (Васильч.)].

* * *

остеречь

1) кого - остерегати, остерегти, за[пере]стерегати, за[пере]стерегти. -гать кого от чего (опасности) - о[за]стерегати кого проти чого (небезпеки);

2) кого, что (оберегать) - стерегти, устерегти кого, чого и що, берегти, уберегти. [Стерегти садка и садок]. См. ещё Оберегать, Охранять. Остерегаемый -

1) о[за]стерегуваний;

2) стережений.

* * *

несов.; сов. - остер`ечь

1) відвертання, відвернення. Для -ния опасности - щоб відвернути (усунути) небезпеку;

2) нехіть (-хоти) до чого, відворот від чого, осоруга на що; (омерзение) огида, огидження, гидливість, огидливість, гидування, обрида, обридження, обридливість (-вости), обридь (-ди), (с оттенком презрения) відраза до кого, до чого и проти кого, проти чого. -ние от пищи (к пище) - нехіть до їжі. До -ния - до несхочу, до обридження, до прикріння. Устать до -ния ко всему на свете - утомитися до осоруги на світ цілий. Вызывать, возбуждать чувство -ния в ком, внушать чувство -ния кому - викликати (прокидати) в кому почуття огиди (гидливости, огидливости, обридливости, гидування, відрази), мерзити кому, бридити кому. Питать, чувствовать, испытывать -ние к кому, к чему - почувати огиду (огидливість…) до кого, до чого, бридитися ким, чим. Срв. Брезгать, Гнушаться.

* * *

1) ( действие) відверта́ння, відве́рнення

2) ( о чувстве) оги́да, відра́за, оги́дливість, -вості, обри́дливість; обри́дження, осору́га; ( нерасположение) не́хіть, -хоті

отделаться

1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);

2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;

3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.

* * *

несов.; сов. - отд`елаться

1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися

2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися

3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти

4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися

5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

охранить охороняти, охоронити, оберегати, берегти, оберегти, уберегати, уберегти, стерегти, устерегти кого, що и чого від кого, від чого. -нять порядок - стерегти ладу. Бдительно -нять что - пильнувати кого, чого, чуйно охороняти кого, що, чуйно стерегти кого, чого. [Козаки, пильнуючи шляхів татарських, ставали королям у великій пригоді (Куліш)]. -нять от опасности - обезпечувати. Охраняемый - стережений, бережений, пильнований. Охранённый - охоронений, устережений, убережений, допильнований.

* * *

несов.; сов. - охран`ить

поберегтися, постерегтися, попильнуватися, поглядітися. Советовали ему, чтоб он -гся - радили йому, щоб він поберігся (постерігся). -гись! - побережись! постережись!

* * *

предварить

1) кого чем - упереджати, упередити, попереджати, попередити кого чим, запобігати, запобігти кого. -рить кого своим приходом - попередити (упередити) кого своїм приходом, попереду прийти за кого;

2) кого о чём - попереджати, попередити, перестерегати, перестерегти, остерегати, остерегти кого про що; срв. Предупреждать и Предостерегать. -рить кого об опасности - перестерегти, остерегти кого про небезпеку (перед небезпекою);

3) (предотвращать) запобігати, запобігти чому. -рить порчу продуктов присмотром - запобігти псуванню харчи доглядом. Предварённый - попереджений, упереджений; перестережений, остережений; запобіжений.

* * *

1) предвари́ть

2) (что-делать что-л. раньше чего-л.; опережать) випереджа́ти, ви́передити, попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити (що); (несов.: предшествовать) передува́ти (чому); диал. упереджа́ти, упереди́ти (що)

3) ( уведомлять заранее) попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити; диал. упереджа́ти, упереди́ти

1) ознака, познака, признака, прикмета, знак (-ку), слід (-ду) чого. [Це ознака духової слабости (Єфр.). Хоч як шукав, та не побачив навіть і познаки (Крим.). І признаки навіть нема теперки, що був став (Камен. п.)]. Верный -знак - певна ознака. Существенный -знак - істотна ознака. Отличительный -знак - відмінна ознака или просто відміна, відзнака. [Розум - ця відзнака людини]. По внешним -кам - з зовнішніх ознак. Поступок этот есть -знак прекрасной души - вчинок цей - прекрасної душі ознака. -ки болезни - ознаки (признаки) хороби. При малейшем -ке опасности - при найменшому знаку небезпеки. От прежней красоты и -ка не осталось - від попередньої краси і знаку (сліду, познаки) не лишилось. Видеть в чём -знак - бачити в чому прикмету, ознаку и т. д., мати що за знак. [Учитель тільки кивнув; се вже мали за знак, що сердитий, і примічали (Свидн.)]. Быть служить, являться -ком чего - бути ознакою, прикметою и т. д. чого, правити (служить) за ознаку чого. Это есть, является -ком силы - це - ознака сили. Нет и -ка кого, чего - нема й знаку (сліду, признаки, натями), нема й зазору (зазором), нема й прислідку кого чого. [Ніде й знаку не було якогось житла. У його курей і зазором нема (Черк. п.). Його й прислідку тут не було]. Отвечать каким-л. -кам (иметь их) - мати ознаки які. -ки делимости, мат. - ознаки подільности;

2) (примета предвещательная) прикмета; см. Примета. [Де погана прикмета, що курка півнем заспівала]. Хороший -знак - добра прикмета.

* * *

1) ( действие) рятува́ння, врятува́ння; ви́рятування; спасі́ння, спасе́ння

2) (избавление от опасности, способ спастись) поряту́нок, -нку, ряту́нок; поряті́вля

3) рел. спасі́ння, спасе́ння