Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

зазывать

  • 1 зазывать

    зазвать закликати, закликати, укликати, укликати, зазивати, зазвати кого. [Треба, - каже, - Полуботка в Петропіль зазвати (Рудан.)]. Зазванный - закликаний, укликаний, зазваний.
    * * *
    несов.; сов. - зазв`ать
    заклика́ти, закли́кати, -кли́чу, -кли́чеш, зазива́ти, зазва́ти, -зву́, -зве́ш

    Русско-украинский словарь > зазывать

  • 2 зазвать

    см. Зазывать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > зазвать

  • 3 запрашивать

    запросить
    1) (просить слишком дорого) правити, заправляти и (реже) заправлювати, заправити, (диал.) ґе[а]рувати, заґе[а]ровувати, заґе[а]рувати, гнути, загнути, гилити, загилити з кого за що, скільки, що. [Правлять за все, як за рідного батька (М. Вовч.). Крамар заправить з тебе вдесятеро (Кониськ.). Яку він ціну загилив за чоботи? (Звин.). Дорого ґерує за вола (Мнж.). Заґерував ти з його багато (Лохв. п.). Гне, як дурень за батька (Приказка)]. -вать слишком много (образно) - правити як за (рідного) батька (Номис), як за вола;
    2) кого (зазывать, приглашать) - запрошувати, запросити, запрохувати, запрохати, закликати, закликати кого;
    3) (спрашивать) запитувати, запитати кого. [А хто-ж були ті вояки, що їх зібрав під прапор свій Спартак? - запитує авторка (Єфр.)];
    4) (делать оффиц. запрос на бумаге) запитувати, запитати листовно кого про кого, про що;
    5) (просить усиленно) благати кого. Запрошенный - заправлений, (диал.) заґе[а]рований; запрошений, закликаний; запитаний.
    * * *
    несов.; сов. - запрос`ить
    1) ( делать запрос) запи́тувати, запита́ти
    2) ( цену) пра́вити и заправля́ти, запра́вити; ( преувеличенно большую) ги́лити, заги́лити
    3) ( зазывать) запро́шувати, запроси́ти, -прошу́, -про́сиш, запро́хувати, -про́хую, -про́хуєш, запроха́ти
    4) (сов.: начать просить) поча́ти проси́ти

    Русско-украинский словарь > запрашивать

  • 4 закликать

    закликать, закликнуть закликати, закликати кого; см. Зазывать.
    * * *
    несов.; сов. - закл`икать
    заклика́ти, закли́кати, -кли́чу, -кли́чеш, зазива́ти, зазва́ти, -зву́, -зве́ш

    Русско-украинский словарь > закликать

  • 5 звать

    1) (призывать кого) кликати кого (кличу, -чемо, -чуть) (реже на кого), гукати кого (на кого), (приглашать) закликати, звати, зазивати, узивати кого. [Кличе мати вечеряти (Шевч.). Одарка зараз-же почала вдвох із братом кликати маму й плакати (Грінч.). От брат пристав трохи та й кличе на мене (Федьк.). Просили мене і кликали до себе (М. Вовч.). Вона й закликає Романа в клас (Васильч.). Варваро! - гукав пан Валеріян (Коцюб.). Чує, що хтось гукає на нього: «Мужичок, мужичок!» (Квітка). Маланка почала гукати Андрія (Коцюб.). Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину (Самійл.). Зазиває мене до себе в гостину (Кониськ.). Узивають її в хату, питають - чи підеш, чи ні? (Грінч.)]. -ть на помощь - кликати кого на підмогу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтувати. [Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. -ть друг друга - кликати одне одного, скликатися;
    2) (называть) звати, узивати, називати, назвати, кликати. [Старшого Кайдашевого сина звали Карпом (Н.- Лев.). Нехай мати буде знати, кого зятем звати (Чуб.). Я повинен «холопом Стьопкою» себе взивати та руки цілувати, як невільник (Л. Укр.). А як тебе, кличуть? - Павло Хоменко]. Его звали - він звався. Как вас (его) зовут? - як вас (його) на ім'я, як вас кличуть (звуть)? Как (его) -вут по имени и отчеству? - як (його) на ім'я й по батькові? Поминай как -ли - тільки його й бачили, і слід за ним загув;
    3) (взывать) гукати, волати;
    4) (давать насм. имена) прозивати кого, прозиватися з кого. Званный - кликаний, закликаний, проханий, прошений, званий, зазваний.
    * * *
    1) кли́кати (кли́чу, кли́чеш), зва́ти (зву, звеш и зову́, зове́ш); ( зазывать) заклика́ти, уклика́ти; ( к себе) приклика́ти; ( приглашать) запро́шувати; ( подзывая) гука́ти; ( кричать об опасности) ґвалтува́ти, крича́ти на ґвалт (ґвалт, про́бі, на про́бі)
    2) ( именовать) зва́ти; ( называть) назива́ти

    Русско-украинский словарь > звать

  • 6 приглашать

    пригласить
    1) запрошувати, запрошати, запросити, запрохувати, запрохати, (о мн.) позапрош[х]увати, спрошувати, спросити, (звать, зазывать) кликати, покликати, закликати, закликати (о мн. позакликати), зазивати, зазвати кого до кого, до чого, на що, (проходящих мимо) завертати, завернути, (церемонно) вітати, завідувати, завітати кого до кого, у що, (призывать к чему) призволяти, призволити, заволати, присоглашати, присогласити кого до чого. [Запросив гостя на вечерю. Підходжу й запрохую: подивіться крізь моє шкло (Корол.). Янко спрошує гості на весілля (Федьк.). На хліб на сіль людей закликають (Макс.). Думав зазивати його до себе, а він і сам зайшов до мене (Звин.). Треба доктора покликати (Крим.). Удова… всіх козаків у двір завертала (Дума). Титарівну у танець вітає (Шевч.). Просили мене і завітували до себе (М. Вовч.). Король Едвард шотландців призволяє лихую зваду залишити (Л. Укр.). Ви-ж сами присогласили мене до прямоти та до щирости (Крим.)]. -сить к соблюдению тишины - закликати до спокою, запросити бути тихо;
    2) (привлекать) присоглашати, присогласити, затягати, затягти кого до кого, куди, у що [Хмельницький присоглашає хана, щоб нам поміг (Тобіл.)];
    3) (предлагать упрашивая) припрох[ш]увати, припросити кого до чого. [Гостей до страви припрохували]. Приглашённый - запроханий, запрошений, закликаний, покликаний. -нный обед, -нный вечер - см. Званый. -нные гости - прохані гості.
    * * *
    несов.; сов. - приглас`ить
    запро́шувати, запроси́ти и позапро́шувати; запро́хувати, запроха́ти, присоглаша́ти, присогласи́ти; ( упрашивать) припро́шувати и припро́хувати и припроша́ти, припроси́ти; ( просить) проси́ти, попроси́ти, проха́ти, попроха́ти; ( созывать) напро́шувати, напроси́ти и понапро́шувати, напро́хувати, напроха́ти и понапро́хувати, спро́шувати, спроси́ти

    Русско-украинский словарь > приглашать

См. также в других словарях:

  • зазывать — См …   Словарь синонимов

  • ЗАЗЫВАТЬ — ЗАЗЫВАТЬ, зазвать кого, звать куда, приглашать; просить зайти, заехать. Он на свадьбу зазвал весь город. Зазывает на перепутьи, как сиделец. На двор зазывай, а со двора не спускай! Зазываться, быть зазываему. Зазыванье ср. ·длит. Зазванье… …   Толковый словарь Даля

  • ЗАЗЫВАТЬ — ЗАЗЫВАТЬ, зазываю, зазываешь (разг.). несовер. к зазвать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАЗЫВАТЬ — см. зазвать. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Зазывать — несов. перех. разг. Настойчиво приглашать пойти, прийти куда либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • зазывать — зазыв ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • зазывать — (I), зазыва/ю, ва/ешь, ва/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • зазывать — Syn: см. вовлекать, см. впутывать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • зазывать — ЗАЗЫВАНИЕ, ЗАЗЫВАТЬ; ЗАЗЫВАТЬСЯ см. Зазвать …   Энциклопедический словарь

  • зазывать — I см. зазвать; а/ю, а/ешь; нсв. Напрасно зазывал к себе сестру. II см. зазывание …   Словарь многих выражений

  • зазывать — 1.7.5., ССМ 3 …   Экспериментальный синтаксический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»