отделываться

отделаться

1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);

2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;

3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.

* * *

несов.; сов. - отд`елаться

1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися

2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися

3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти

4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися

5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.

* * *

несов.; сов. - изб`авиться

I. отвернуться

1) відкручуватися, відкрутитися, відвірчуватися, відвернутися. [Гайка відкрутилася];

2) відгортатися, відгорнутися, (слегка) прогорнутися. Полог -нулся - запинало відгорнулося, (слегка) прогорнулося. -ться от кого, от чего - відвертатися, відвернутися від кого, від чого.

II. отвертеться відкручуватися, відкрутитися, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого, викручуватися, викрутитися з чого. От нас не -тишься - від нас не відкрутишся (не відкараскаєшся). -теться от беды - викрутитися з біди, з напасти.

* * *

1) ( повёртываться) відверта́тися, відверну́тися

2) ( отвинчиваться) відкру́чуватися, відкрути́тися; відві́рчуватися, відверті́тися

3) ( отгибаться) відгорта́тися, відгорну́тися, відверта́тися, відверну́тися, відко́чуватися, відкоти́тися; (о штанине, рукаве) відка́чуватися, відкача́тися; ( откидываться) відкида́тися, відки́нутися; ( завёртываться) загорта́тися, загорну́тися, зако́чуватися, закоти́тися и позако́чуватися, (о штанине, рукаве) зака́чуватися, закача́тися

избыть

1) (сживать, изводить кого) запагублювати, запагубити, зводити, звести зо світу кого; см. Погублять;

2) (отделываться, избавляться от кого, чего) збувати, збути що, збуватися, позбутися кого, чого, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого. [Не збуду смутку ані вдень, ні вночі (Чуб.). Збулася баба клопоту з вовною, бо злодії вкрали (Приказка). Ачей козак-нетяжище позбудеться лиха (Пісня)]. Добро наживай, а худо -вай - добра набувай, а лихо збувай или Добра набувайсь, а лиха збувайсь. Стыда не -буду - сорома не (по)збудуся (диал. не скуплюся) (Харківщ.). Не -был таки беды, настигла - таки не втік лиха - зуспіло. Молодости не вернёшь, а старости не -дешь - молодости не завернеш, а старости не позбудешся;

3) (превосходить кого, что величиною, количеством, силою) переважувати и переважати, переважити кого, що; см. Превосходить. У нас расход - вает приход - у нас витрати переважують прибутки;

4) (иметься с избытком) не збувати;

5) см. Выбывать.

* * *

несов.; сов. - изб`ыть

неправда, (грубее) брехня, (вульг., диал.) брех (-ху), (редко, устар.) лжа, олжа, лож (р. лжи), (фальшь) ф[хв]альш (-шу, м. р.); ум. неправдонька, брехенька. [Всяка неправда - гріх (Номис). А неправда-ж! я того не казав (Сл. Гр.). Що правда, то не брехня (Грінч.). Обіцяла гостинця, дак оце й принесла, щоб не буть у бреху (Переясл.)]. Ложь о ком - брехня про кого, (действие) набріхування на кого. Это похоже больше на ложь, чем на правду - це більше на брехню скидається, ніж на правду; це може й правда, та щербата (щербатенька). Сплетение лжи - клубок брехень. У него что ни слово, то ложь - він з брехнею не розминається; віц що не скаже, то збреше. Он ни на шаг без лжи - він що ступне, то й (з)брехне. Это явная ложь - це видима (очевидна) неправда (брехня). Чистейшая ложь - справжнісінька брехня. Уличать, (из)обличать во лжи кого - виявляти (виводити, виказувати) брехню чиюсь, когось. Обвинять во лжи кого - винуватити, обвинувачувати в брехні кого, брехню завдавати кому. [Мені старій та брехню завдала (Грінч.)]. Приобретать, приобрести -жью что - здобувати, здобути брехнею, (вульг.) вибріхувати, вибрехати що. [Циган що вибреше, те й його (Рудч.)]. Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться -жью - вибріхуватися, вибрехатися, відбріхуватися, відбрехатися. [Брехнею не вибрешешся (не відбрешешся) (Номис)]. Оправдывание себя посредством лжи - вибріхування, відбріхування.

* * *

освободиться

1) визволятися, визволитися з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ослобонятися, ослобонитися з чого, від чого, (избавиться) позбуватися, позбутися чого;

2) звільнятися, звільнитися від чого, (о помещении, посуде и т. п.) спорожнятися, спорожнитися від чого. -диться от оков - розкутися, увільнитися від кайданів (пут). Река -лась ото льда - річка опросталася, звільнилася від льоду, криги.

* * *

несов.; сов. - освобод`иться

1) звільня́тися, звільни́тися; (от обязанностей, должности) увільня́тися, увільни́тися; ( избавляться) визволя́тися, ви́зволитися; ( высвобождаться) вивільня́тися, ви́вільнитися; несов. диал. опро́статися

2) (избавляться от угнетения, бесправия или рабства) визволя́тися, ви́зволитися, звільня́тися, звільни́тися

3) ( отделываться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися, звільня́тися, звільни́тися

4) строит. (несов.) звільня́тися; увільня́тися; визволя́тися; вивільня́тися; звільня́тися, визволя́тися; визволя́тися

отбавиться

1) відбавлятися, відбавитися. [У господарстві не додається, а відбавляється];

2) (уклоняться) відмикувати від чого. [Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи (Н.-Л.)]. См. Отделываться.

* * *

отбыть

1) (работу, повинность) відбувати, відбути що (повинності, відбутки). [Відбувати військову службу. Відбув панщину]; (исполнять) справляти, справити що. [Справив свою роботу і пішов]. -вать наказание - відбувати (сов. відбути) кару; (эпитимию) покутувати, спокутувати;

2) від'їздити и від'їжджати, від'їхати. [Полпред від'їхав до Лондону]. См. Уехать;

3) от чего, что - см. Уклоняться, Отлынивать, Отделываться. Два раза молоду не быть, а смерти не отбыть - двічі молодим не бути, а смерти не збути(ся). -вать чем - відбуватися чим. Ложью не -дешь - брехнею не відбудешся. Отбытый - відбутий, справлений. Отбывший - вибулий. -ться - відбуватися, відбутися.

* * *

несов.; сов. - отб`ыть

1) від'їжджа́ти и від'їзди́ти, від'ї́хати ( уезжать); ( отходить) відхо́дити, відійти́; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́

2) (повинность, обязанность) відбува́ти, відбу́ти

отвязаться

1) відвязуватися, відвязатися від чого. Лошадь -лась от яслей - кінь відвязався від ясел;

2) (отделаться, избавиться) відвязатися, відкараскатися, відпекатися, відмогтися від кого, від чого, скараскатися, спекатися, (по)збутися, здихатися кого, чого. Едва от него -зался - насилу (ледві) відкараскався від нього (спекався, здихався його);

3) (отстать) відчепитися, відкаснутися, відсахнутися, оступитися від кого. -жись (- житесь) от меня - відчепись (відчепіться), відкаснись (відкасніться) и т. д. від мене!

* * *

несов.; сов. - отвяз`аться

1) відв'я́зуватися, відв'яза́тися

2) см. отделываться 2)

3) ( переставать надоедать) відчі́плюватися и відчіпля́тися, відчепи́тися

см. отделываться

откупиться от чего відкуплятися, відкупатися, відкуповуватися, відкупитися, (о мног.) повідкуплятися від кого, від чого или чого чим, викуплятися викупатися, викупитися з чого, від чого, окупатися, окупитися з чого, скупитися чого, (подкупом) відкуплятися, відкупатися, відкупитися від чого чим. [А я смерти не боюся, я від смерти відкуплюся. Викупивсь од панщини. Відкупалась тітка горіхами - не хоче і горіхів (Марко В.)].

* * *

несов.; сов. - откуп`иться

несов.; сов. - отмот`аться

1) відмо́туватися, відмота́тися

2) ( уставать от мотания) надса́джуватися, надсади́тися; надрива́тися, надірва́тися

3) ( отделываться) відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскі́патися

4) строит. (несов.) відмо́туватися

отпутаться

1) відплутуватися, відплутатися, розплутуватися, розплутатися;

2) відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від чого. Срв. Отвязываться 2, Отделываться 3.

* * *

несов.; сов. - отп`утаться

отыграться відіграватися, відігратися. [Учора дуже був програвся, а сьогодні пощастило відігратися]. -ваться словами шутками - відбуватися, збуватися словами, жартами.

* * *

несов.; сов. - отыгр`аться

несов.; сов. - разд`елаться

1) (с кем-чем - оканчивать дело, избавляться от кого-чего-л.) кінча́ти, покінчи́ти и скінчи́ти и кінчи́ти (з ким-чим); ( рассчитываться) розрахо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, розрахува́тися, -раху́юся, -раху́єшся и мног. порозрахо́вуватися, сов. порахува́тися (з ким-чим); (отделываться от кого-чего-л.) збува́тися, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (кого-чого), сов. спе́катися (кого-чого, від кого-чого)

2) ( сводить счёты) розрахо́вуватися, розрахува́тися и мног. порозрахо́вуватися, сов. порахува́тися; ( расправляться) розправля́тися, розпра́витися, -влюся, -вишся и мног. порозправля́тися

3) страд. несов. роби́тися (ро́биться); обробля́тися, обро́блюватися, -люється; розбира́тися; розши́рюватися, -рюється, розширя́тися

1) (лес, брёвна) сплавля́ти, спла́вити, -влю, -виш; несов. диал. пла́вити; (несов.: гнать) гна́ти (жену́, жене́ш)

2) (кого-что - перен.: сбывать) збува́ти, збу́ти (збу́ду, збу́деш) и мног. позбува́ти (кого-що); ( отделываться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися, зди́хуватися (зди́хуюся, зди́хуєшся), зди́хатися (кого-чого)