-
1 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
2 verify
v1) перевіряти, контролювати2) вивіряти; звіряти (тексти)3) підтверджувати, з'ясовувати істинність (правдивість)4) виконувати (обіцянку)5) юр. свідчити, засвідчити, підтвердити, посвідчити6) скріпляти (присягою)* * *v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
3 verify
v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
4 attest
1. n1) доказ; свідчення2) підпис, що засвідчує щось2. v1) засвідчувати, посвідчувати, підтверджувати (підписом)to attest a signature — засвідчувати (завіряти) підпис
2) давати свідчення; свідчити3) приводити до присяги4) зараховувати на військову службу* * *I n; юр., іст.1) доказ, показання свідків2) підпис, який засвідчує що-небудьII v1) засвідчувати, підтверджувати ( офіційно- підписом або клятвою); завіряти, свідчити2) свідчити, давати показання свідків; свідчити ( про що-небудь); доводити; демонструвати3) приводити до присяги; зараховувати на військову службу4) icт. призивати у свідки -
5 witness
I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
6 authenticate
v1. завіряти, скріпляти (печаткою тощо); свідчити2. встановлювати справжність/ автентичність- to authenticate a signature завірити підпис- treaty authenticated in two or more languages договір автентичний на двох або кількох мовах -
7 assure
v1) запевняти2) гарантувати, забезпечувати3) переконувати, заспокоювати4) страхувати (життя)* * *v1) (звич. of) запевняти, завіряти; refl переконуватися2) забезпечувати, гарантувати3) заспокоювати4) страхувати ( життя) -
8 certificate
In1) посвідка, посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of birth — свідоцтво про народження, метрика
2) амер. свідоцтво про закінчення школи (курсів); атестат3) актIIv1) засвідчувати, посвідчувати2) видавати посвідчення (атестат)* * *I = driver's-license II n1) посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of origin — кoм. посвідчення /свідоцтво/ про походження вантажу
certificate of registry — мop. судновий патент; суднове свідоцтво
certificate of seaworthiness — мop. сертифікат про мореплавність
2) паспорт ( обладнання)3) свідоцтво про закінчення школи або курсів; атестат4) cпeц. актIII a; = certifiedIV vcertificate receipt voucher — cпeц. засвідчений виправдувальний документ
1) засвідчувати, свідчити; ( письмово) засвідчувати, завіряти2) видавати свідоцтво, посвідчення, атестат3) юp. ( письмово) підтверджувати ( яке-небудь) право4) атестовувати ( продукцію) -
9 certify
v1) засвідчувати, посвідчувати; підтверджувати3) видавати довідку (про захворювання)4) ком. затверджувати, дозволяти (продаж тощо)* * *v1) засвідчувати, завіряти, підтверджувати; видавати свідоцтво, диплом, атестат2) запевняти; ручатися3) видавати довідку про захворювання ( психічне); визнавати божевільним, неосудним4) кoм. затверджувати, дозволяти ( до продажу)5) заарештовувати ( продукцію) -
10 ensure
v1) забезпечувати; гарантувати2) страхувати3) ручатися4) запевняти5) спорт. страхувати, підстраховувати (під час виконання вправи)* * *v1) забезпечувати; гарантувати2) страхувати, застрахувати3) icт. завіряти, запевняти4) cпopт. страхувати ( під час виконання вправи) -
11 exemplify
v1) наводити приклад; пояснювати на прикладі2) бути прикладом, ілюструвати3) юр. робити і засвідчувати копію* * *v1) пояснювати, підтверджувати прикладом; наводити приклад2) бути прикладом; ілюструвати3) втілювати4) юp. знімати е завіряти копію -
12 obsign
= obsignate; vзавіряти, засвідчувати, скріплювати печаткою -
13 reassure
v1) знову запевняти (переконувати)2) умовляти; заспокоювати; підбадьорювати; утішати; розважати3) перестраховувати* * *I v1) ( знову) завіряти, переконувати2) заспокоювати; підбадьорювати; утішатиII v; страх. -
14 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
15 assure
v1) (звич. of) запевняти, завіряти; refl переконуватися2) забезпечувати, гарантувати3) заспокоювати4) страхувати ( життя) -
16 attest
I n; юр., іст.1) доказ, показання свідків2) підпис, який засвідчує що-небудьII v1) засвідчувати, підтверджувати ( офіційно- підписом або клятвою); завіряти, свідчити2) свідчити, давати показання свідків; свідчити ( про що-небудь); доводити; демонструвати3) приводити до присяги; зараховувати на військову службу4) icт. призивати у свідки -
17 certificate
I = driver's-license II n1) посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of origin — кoм. посвідчення /свідоцтво/ про походження вантажу
certificate of registry — мop. судновий патент; суднове свідоцтво
certificate of seaworthiness — мop. сертифікат про мореплавність
2) паспорт ( обладнання)3) свідоцтво про закінчення школи або курсів; атестат4) cпeц. актIII a; = certifiedIV vcertificate receipt voucher — cпeц. засвідчений виправдувальний документ
1) засвідчувати, свідчити; ( письмово) засвідчувати, завіряти2) видавати свідоцтво, посвідчення, атестат3) юp. ( письмово) підтверджувати ( яке-небудь) право4) атестовувати ( продукцію) -
18 certify
v1) засвідчувати, завіряти, підтверджувати; видавати свідоцтво, диплом, атестат2) запевняти; ручатися3) видавати довідку про захворювання ( психічне); визнавати божевільним, неосудним4) кoм. затверджувати, дозволяти ( до продажу)5) заарештовувати ( продукцію) -
19 ensure
v1) забезпечувати; гарантувати2) страхувати, застрахувати3) icт. завіряти, запевняти4) cпopт. страхувати ( під час виконання вправи) -
20 exemplify
v1) пояснювати, підтверджувати прикладом; наводити приклад2) бути прикладом; ілюструвати3) втілювати4) юp. знімати е завіряти копію
- 1
- 2
См. также в других словарях:
завіряти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завіряти — я/ю, я/єш, недок., заві/рити, рю, риш, док., перех. 1) Юридично оформляти печаткою і підписом документи, ділові папери і т. ін., стверджуючи їх правильність, достовірність. 2) також без додатка, розм. Те саме, що запевняти 1). 3) діал. Довіряти … Український тлумачний словник
завіряти — вірям, Вр. 1. Крутити очима, нахмурюватись. Штоси ся їй не сподобало й завірила очы. 2. Завірювати, затверджувати документи … Словник лемківскої говірки
завірити — див. завіряти … Український тлумачний словник
завіряння — я, с. Дія за знач. завіряти … Український тлумачний словник
завірятися — я/ється, недок. Пас. до завіряти 1) … Український тлумачний словник
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
убезпечати — довірятись, завіряти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
припускати — I а/ю, а/єш, недок., припусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Вважати за можливе, ймовірне що небудь. || у знач. вставн. сл. припусті/мо і припу/стимо. Уживається для вираження ймовірності чого небудь. Припускати думку. 2) перев. із запереч. Не … Український тлумачний словник